Необхідно змінити приблизно 200 законів та привести у відповідність до законодавства всі інструкції та інші піднормативні акти для повної заміни прописки на реєстрацію

07.04.2004

Парламентський Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів комітетські слухання про заходи щодо реалізації Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Учасники комітетських слухань відзначили, що прийняття цього закону сприяє утвердженню в суспільстві демократичних норм взаємодії між державою і громадянами. Впровадження закладеної у ньому норми реєстрації місця проживання чи місця перебування фізичної особи дозволило позбавитися інституту прописки - "негативного явища, що залишилося з часів тоталітарного режиму і яке було грубим порушенням прав людини".

Відповідно до прийнятого нормативно-правового акту для реєстрації місця проживання подається обмежена кількість документів: письмова заява, паспортний документ, квитанція про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати і два примірника талона про зняття з реєстрації.

Законом забороняється вимагати подання будь-яких інших документів. Єдиною підставою для реєстрації місця проживання є заява громадянина. Дане положення, вважають члени Комітету, повною мірою захищає права громадян від зайвої бюрократичної тяганини, яка мала місце до цього.

Голова Комітету Геннадій Удовенко у своєму виступі проаналізував завдання, які слід вирішувати у процесі застосування закону. Серед них  -  приведення близько 200 нормативно-правових актів, в яких реалізація цілого спектру прав громадян пов'язана з наявністю в них прописки, у відповідність з Конституцією України, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права .

"Значну увагу слід зосередити на законодавчому опрацюванні основних засад державної міграційної політики України. Ними мають бути визначені пріоритети у сфері трудової міграції, імміграції, боротьби з нелегальною міграцією тощо. Всі ці аспекти пов’язані із введенням повідомної системи реєстрації фізичних осіб в Україні" - наголосив Г.Удовенко.

Він привернув увагу учасників слухань стосовно дотримання прав людини в інформаційній сфері та захисті персональних даних. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин неодноразово звертався до авторів законопроектів стосовно великого переліку персональних даних, які вимагаються від громадян на додачу до цілої низки різноманітних документів: свідоцтв, посвідчень, довідок, повідомлень тощо. “Не слід перетворювати державну реєстрацію фізичних осіб в інструмент порушення прав людини, потенційне джерело зловживань, незаконних махінацій, зокрема, використання певними політичними силами для впливу на виборців”, - зазначив Г.Удовенко.

Учасники комітетських слухань дійшли висновку щодо доцільності здійснення у ЗМІ широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про сутність і особливості нового закону. А також проведення низки навчально-методичних семінарів з метою правильного застосування положень закону відповідними категоріями працівників та службовців. Головне – вжити всіх заходів, щоб не “забюрократити” демократичну за своєю суттю реєстрацію, створити належні умови для дотримання конституційного права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання.

Поряд з тим правозахисники стурбовані недосконалістю даного закону, а також адміністративною практикою його виконання. Наприклад, Кабінет Міністрів аж на третій місяць лише розробив (не затвердив) зразок заяви на реєстрацію. Інші ж акти законодавства взагалі не приводилися у відповідність до цього закону, що призводить до його певної декларативності.

Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров зазначив, що закон не враховує права та інтереси осіб, які не мають власного житла. Таких, на сьогодні, є мільйони, особливо по великих містах. Проте закон ставить їх фактично в умови нелегального існування. Як альтернативу він запропонував впровадити альтернативний спосіб реєстрації за місцем роботи.

Також він зазначив про неприпустимість впровадження єдиного реєстру фізичних осіб, заснованого на єдиному ідентифікаційному номері, а також об’єднанні усіх існуючих баз даних про людей на цій ж основі. Впровадження такої системи може призвести до масових порушень права на приватність (особисте життя, поширення конфіденційної інформації тощо).

Правозахисників також турбує існування в Україні кримінальної відповідальності за порушення паспортної системи, що є абсолютно не виправданим та не спів розмірним покаранням.

Народні депутати відзначили складність застосування цього закону при проведенні виборів, зокрема, під час голосування, оскільки місцем проживання за законом визнається адміністративно-територіальна одиниця, а не конкретний будинок на конкретній вулиці, тому не зрозуміло як здійснювати реєстрацію і розподіл виборців по виборчим дільницям.

На комітетських слуханнях були прийняті рекомендації Кабінету Міністрів України, МВС, МЗС, Міністерству юстиції України, Адміністрації  Державної прикордонної служби України спрямовані на вдосконалення цього закону та впровадження його норм у адміністративну практику.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

коментарі


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C��������� �������