Парламент відхилив усі законопроекти щодо права на мирні збори

04.06.2004

Сьогодні Верховна Рада України відхилила два законопроекти щодо права на мирні збори: проект 5242, поданий групою народних депутатів, та проект 5242-2, поданий президентом України. Країна залишається без законодавчого регулювання цього питання.

Проект 5242, поданий чотирма народними депутатами від різних фракцій набрав лише набрав тільки 165 голосів: фракції БЮТ, КПУ, СПУ та „Наша Україна”.

Проект поданий Президентом мав ще менше прихильників – за нього проголосували 139 народних депутатів, оскільки несподівано окрім чотирьох фракцій проект також не підтримали групи „Центр”, „Союз” та Фракція НДП та ПППУ.

Після цього спробували направити ці законопроекти на повторне перше читання, але і тут жодних із законопроектів не набрав необхідної кількості голосів. Навіть пропозиція об’єднати ці законопроекти та подати на повторне перше читання набрала лише 219 голосів.

Відповідно до Регламенту Верховної ради України ці проекти вважаються відхиленими.

Отже, народні депутати взагалі відмовилися займатися цим питанням, а голосування показало, що це питання не має компромісного вирішення.

Нагадаємо, що правозахисні організації закликали відхилити законопроект, що був поданий Президентом України. Щодо іншого проекту, то серед правозахисників були різні погляди на цю проблему: одні вважали, що закон потрібний і необхідно приймати проект, поданий народними депутатами, оскільки його можна було доопрацювати до другого читання. Інші казали, що взагалі такий закон не потрібний, особливо на передодні виборів.

Нагадаємо, що Конституція України передбачає обмеження такого права тільки на підставі закону. Тому будь-яке інше обмеження цього права, наприклад, положеннями місцевих органів влади є таким, що суперечить Конституції України та Закону України „про місцеве самоврядування”.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

коментарі

05.06.2004 | Rupor.org
ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
4 червня 2004 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЛИТВИН В.М.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу, шановні колеги, підготуватись до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:02:14
Зареєструвалося -438
Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
12:29:17
Слухається питання Проект Закону про порядок організації і проведення мирних заходів та акцій в Україні. Тут у нас два законопроекти.
Доповідає законопроект за номером 5242 Геннадій Йосипович Удовенко. Будь ласка, Геннадію Йосиповичу. 3 хвилини достатньо буде?

12:29:50
УДОВЕНКО Г.Й.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! На ваш розгляд вноситься законопроект про порядок організації проведення мирних заходів та акцій в Україні. Хочу зазначити, що у минулому році за даними Міністерства внутрішніх справ відбулося 60 тисяч заходів, у яких, уявіть собі, прийняло участь 46 мільйонів громадян України, 46 мільйонів. А законодавства, яке регулює проведення таких заходів у нас в Україні немає.
Головним постулатом цього законопроекту, який вноситься на ваш розгляд, є те, що організатори мирних заходів відповідно до Конституції зборів, демонстрацій носять повідомний характер, організатори звертаються до органів виконавчої влади і ставлять їх до відому про те, що відбудеться відповідних захід. Представники органів виконавчої влади зобов'язані прийняти це повідомлення, відповідного його оформити і зробити все для проведення цього заходу.
Далі. Розширюється перелік мирних заходів та акцій. Ми вводимо новий термін "пікетування". При чому пікетування, якщо збирається менше 50 людей, не потрібно інформувати органи виконавчої чи місцевої влади. Заборонити проведення, обмежити проведення мирних заходів може тільки суд і то під час введення надзвичайного стану.
Тобто цей законопроект настільки демократичний, настільки ліберальний, що надає право громадянам України збиратися мирно без зброї і проводити свої заходи. Повідомний характер організатори заходу повинні повідомити органи виконавчої або місцевої влади за три дні до проведення заходу. Ми тут врахували досвід інших країн.
Цей законопроект, повторюю, він демократичний, ліберальний, відповідає всім найвищим стандартам Ради Європи й інших міжнародних організацій. Просив би підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Законопроект Президента, доповідає Перший заступник Міністра юстиції " Анатолій Павлович Заєць.

ЗАЄЦЬ А.П.
Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України! Я хотів би сказати насамперед, що поданий Президентом України на розгляд Верховної Ради України проект Закону "Про збори й мітинги, походи й демонстрації" врегульовує питання, які визначаються насамперед, Конституцією України і є таким чином законодавчим розвитком права громадян на мирні збори.
Я хотів би сказати також, що цим проектом закону врегульовані виключно всі форми мирних зборів, які іменуються прилюдними заходами. А саме: як збори, мітинги, походи, демонстрації, пікетування, а також поєднання цих форм.
Проект закону грунтується на принципах законності й добровільності участі. Він врегульовує порядок організації мирних прилюдних заходів, а саме, як з боку ініціаторів, так і з боку учасників цих мирних заходів. Він грунтується на тому, що детально врегульовує питання агітації, пожертвуванням, які можуть збиратися для проведення мирних заходів, а також збирання підписів. Він грунтується також, як і проект, який ви сьогодні заслухали першим, на повідомчому характері про проведення прилюдних заходів. Він, також, містить усі необхідні гарантії від необгрунтованих обмежень. Зокрема, щодо визначення місця проведення прилюдних заходів, щодо підстав припинення прилюних заходів і підстав обмеження права на прилюний захід. Він цілком грунтується на тих гарантіях, які визначені Конституцією України.
Я хотів би також сказати, що він за своїм змістом дуже близький до проекту закону, який ви послухали першим. Але єдине, чи те, що їх відрізняє - це конкретизація, чи, в тому чи в іншому проекті тих чи інших питань, які стосуються прав і обов'язків організатора, прав і обов'язків учасників, а також прав і обов'язків тих органів, які відповідальні за забезпечення проведення заходів.
Я хотів би сказати, також, в завершення, що він абсолютно відповідає всім тим міжнародним вимогам, які висуваються до відповідних заходів і він, в разі його прийняття, він буде суттєвим кроком у законодавчому забезпеченні конституційних прав громадян України на мирні збори. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Павлович, сідайте, будь ласка.
Співдоповідає перший заступник Голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин - Микола Олександрович Шульга. Будь ласка.

12:36:24
ШУЛЬГА М.О.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні радіослухачі. Ми обговорюємо дуже важливий законопроект, який гарантує одне із фундаментальних прав людини - право на мирні збори, можливість висловити своє ставлення до найважливіших подій у житті суспільства та держави.
Наш комітет розглянув обидва законопроекти, які тут були представлені. І ми також перш ніж розглянули ці обидва законопроекти, дуже багато консультувалися з правозахисними організаціями, з громадськими організаціями, оскільки це стосується самого широкого загалу громадян України. І обговоривши, і взявши до відома всі думки, які висловлювалися на різноманітних заходах, ми приходимо до висновку, що більш підходящим є законопроект, який запропоновано народними депутатами.
Дійсно, ці законопроекти близькі. І дійсно, на перший погляд, і законопроект, який представлений Президентом, норми досить демократичні. Але в чому відмінність законопроекту, який подається народними депутатами. Відмінність полягає в тому, що тут врахована наша соціальна практика, тут враховано ті вже деякі речі, які у процесі застосування реалізації права на мітинги показали, що треба саме виписати саме у цих тонкощах, і тоді право буде реалізовано. Інакше воно може потонути в тяганині, в адмініструванні, і це право не буде реалізовано. Ось саме виходячи з цього, ми вважаємо, що більш демократичним є закон, який запропоновано народними депутатами.
По окремих позиціях я можу сказати, що він більш демократичний у плані часових меж, в яких проводяться ці заходи. Він більш демократичний в інших позиціях. Зокрема, що стосується виписаних позицій, пов'язаних із акціями, походами і таке інше. Хоча ми не заперечуємо і того, що окремі статті в законопроекті, який поданий Президентом, є дуже слушні речі, особливо ті, що стосуються розгляду скарг, розгляду взагалі цих справ у судах. Їх також можна використати в цьому законопроекті. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, можливо, все зрозуміло? Будемо без обговорення голосувати? А? Поговоримо? Ну, давайте поговоримо. Тоді два "за", два "проти". Пузаков, підготуватися Соломатіну.

12:39:32
ПУЗАКОВ В.Т.
Владимир Пузаков, фракция Коммунистической партии Украины, Кировоградщина.
К сожалению, а, вернее, к нашему стыду, законов хороших в Украине много, но они выполняются только в тех случаях, когда их должен соблюдать народ. А когда дело доходит до выполнения законов и Конституции со стороны власти, вот тут то и наблюдаются зачастую нарушения никем не присекаемые.
Наглядным примером нарушения Конституции в области прав человека, провозглашенных Конституцией, постоянно наблюдаются в Кировограде и в первую очередь со стороны мера города Чигирина. Избранный на пост мера большинством избирателей, наивно поверившим его предвыборным обещаниям улучшить положение в городе, справедливо решать социальные вопросы людей, он все начал делать с точностью до наоборот.
Первое, что сделал мер города - это необоснованно повысил цены на воду - в два раза, это - самая высокая цена на Украине. Этим действием он вызвал обоснованное возмущение людей, которое они выразили проведением нескольких акций протеста перед зданием горисполкома. Проявив трусость, иначе не скажешь, мер не соизволил выйти к народу с объяснением, чем спровоцировал еще большее возмущение людей. И как итог - акции проводились несколько раз, но результат один и тот же. Свой отказ выйти к людям он необоснованно мотивировал тем, что акции протеста проводятся не там, где ему хотелось бы, несмотря на то, что Конституцией разрешено проводить акции в любом месте, которое не угрожает жизни и здоровью людей. Кстати, он уклоняется от встречи с избирателями и ветеранами города, встречи с которыми по традициям проводятся клубом "Ветеран" ежемесячно.
Боясь встречи с людьми, мер города Чигирин издал постановление, согласно которого впредь акции протеста перед горисполкомом и зданием областной администрации запрещаются. Места, где можно будет проводить акции протеста, вынесенные на окраину города, то есть подальше от глаз и ушей администрации. Комментарии излишни, это явное нарушение Конституции Украины. О каком правовом государстве и демократии можно говорить, если сплошь и рядом нарушаются права человека и Конституция? Где же та демократия, в борьбе за которую рушилась Советская власть? Вот такое оно, торжество демократии в городе Кировограде, где демократией и не пахнет. Это признал даже сам Президент Кучма.
Признать то признал, но умолчал, кто в этом виноват и что делать. Как всегда, он ограничивается констатацией фактов, не принимая никаких мер, чтобы изменить положение в регионах страны и положить конец правовом беспределу, как положено гаранту Конституции. И за закон, представленный Президентом, мы, коммунисты, голосовать не будем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Соломатін, підготуватися Пхиденку.

12:42:32
СОЛОМАТІН Ю.П.
Шановні колеги, шановні радіослухачі!
Я зразу хочу наголосити, що наша фракція і ми особисто, ми підтримуємо депутатський законопроект 5242 і будемо голосувати насамперед за нього. Але одночасно хочу наголосити, що це лише спроба удосконалити буржуазну демократію в правовому полі. Що я маю на увазі?
Ну, ось, значить, зовні все воно дуже красиво відбувається - 60 тисяч заходів, 46 мільйонів людей прийнято в них участь, а що з цього толку? Чи не можна про таку ситуацію використати визначення відомого байкаря "А Васька слухає та їсть"? Ось це і є суть буржуазної демократії: ви робіть і говоріть, що хочете, а ми будемо робити те, що буде нам на користь. Але “з поганої вівці хоч шерсті клок”. Тому навіть і такі недосконалі закони, в яких робиться спроба щось зробити на захист звичайної людини, маленького українця, слід приймати.
Дуже добре, що залишився повідомчий характер про ті, акції, які мають відбуватися за три дні достатньо. Це вірно, бо влада вся, навіть всі ті озброєні загони в шоломах, з кийками - це вже не народна міліція, це найманці. Вони будуть використовувати все те, що сучасна влада скаже. І це ми з вами відчували під час акції "Повстань, Україно!", коли намети, які створили протестуючі на Інститутській біля Банкової, зміталися цими бойовими загонами.
Тому з наступного питання: коли можна говорити, що вводиться новий термін, нове визначення пікетування - це коли до 50 людей приймає участь в цій акції, і не треба тоді в такому випадку робити якісь повідомлення - це дуже добре. Але давайте з вами врахуємо таке, що на одному місці може бути декілька пікетів. Декілька пікетів перемножити на 10 - це уже буде зовсім інша цифра, і ми маємо це врахувати при доопрацюванні закону.
І наостанок. Обмежити заходи можливо лише через суд. Хай живе наш буржуазний суд, самий справедливий суд у світі! За поданням Омельченка він обмежить будь-що.
Тому я хочу сказати: в законі повинен бути визначений перелік підстав, котрі будуть основою для заборони, а інакше суд нас загонить туди, де ми з вами ще й телят не ганяли. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Петрович, так "хай живе" чи "хай не живе" суд? Сідайте, будь ласка, сідайте.
Пхиденко, будь ласка. Підготуватися Мельничуку.

12:45:53
ПХИДЕНКО С.С.
Станіслав Пхиденко, фракція Компартії, Волинь.
Закон України "Про порядок організації проведення мирних заходів та акцій" давно очікуваний. Без такого закону тривають різні підходи: аж до свавілля і волюнтаризму, як ми знаємо, а мітинги ми часто проводимо, масові заходи. В той же час, закон в разі його прийняття буде розвивати конституційну норму прямої дії. Його основні положення виписані на демократичних засадах, мають повідомний характер. Розширено перелік мирних заходів та акцій. Все це, безумовно, розширить права громадян на участь у мирних заходах та акціях, зменшать суттєво порушення прав людини.
Мирні заходи та акції можуть проводитися в будь-якому місці, в будь-яку годину доби. Організатори акції чи заходу можуть змінити місце і час проведення, якщо їм це потрібно. Визначено права і обов'язки організаторів заходів, виконавчих органів влади, правоохоронних органів, тощо. Тобто, є певні моменти, я веду мову за депутатський законопроект, а не за президентський, є певні моменти, які видаються корисними і потрібними. Але треба все-таки в другому читанні виписати чіткіше поняття і терміни. Особливо головне поняття як "мирний захід". Зауваження до статті 2 може бути з мого боку таке: "в тому числі право використовувати незаборонену законом символіку під час мітингу і демонстрацій", Така норма є. І під час... Там інше, скажімо, далі йде в слідуючому абзаці те ж саме "незаборонену законом символіку". Ну а яка символіка законом заборонена? Що, у нас є якийсь закон, який забороняє це? Мабуть, що тут треба виконати, а можливо інше. Все-таки я хотів би, щоб якесь обмеження щодо символіки було, тому що ну, скажімо, як можна нормально дивитись, коли несуть певні політичні течії на мітингу чи на демонстрації стилізовану свастику фашистську, або, скажімо, стилізовані штандарти СС і таке інше? От такі моменти очевидно треба передбачити.
До статті 3. Законодавство про порядок організації проведення мирних заходів базується на Конституції, законах та міжнародних договорах, схвалених Верховною Радою.
А чому тільки міжнародних договорах? А пак про громадянські, політичні права? А конвенція про захист прав людини і основних свобод і таке інше?
Треба передбачити і такий момент. Мирне перекриття доріг, залізничних колій як крайній засіб. Ну бажано це чи не бажано, воно часто має місце в практиці. І цей момент треба передбачити в законопроекті, щоб він був, скажімо, відрегульований. І якщо це дійсно робиться як крайній вихід, щоб це не вважалося якимось злочином. Ось, ну скажімо, чіткіше треба виписати момент, коли вноситься судова заборона. Добре, як суддя от нам в Луцьку попався такий, який відхилив прохання новопризначеного губернатора і мера города заборонити мітинг. А як попався б недобросовісний? Тобто цей момент треба, мені здається, чіткіше виписати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Мельничук Михайло Васильович, будь ласка.

12:49:14
МЕЛЬНИЧУК М.В.
Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область, Всеукраїнська спілка власників земельних та майнових паїв.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Фракція Соціалістичної партії України буде підтримувати даний законопроект. Серед авторів цього законопроекту є наш колега Іван Васильович Сподаренко. Найбільш привабливим є цей законопроект. І взагалі я хочу відмітити, що якість підготовки законопроектів депутатами набагато більша і більшість сприймає це сьогодні і в цій аудиторії парламенту і взагалі в суспільстві, а ніж є сьогодні поданий законопроект Президента. Тому ми будемо, ще раз повторюю, голосувати за законопроект 5242.
Щодо взагалі цієї теми. яка піднята у цьому законопроекті, насамперед, безумовно, що ми повинні гарантувати громадянам нашої України її конституційні права, ми повинні даним законопроектом, і він так і є викладений, дати можливість реалізувати своє право громадянам України на мітинги, пікетування і інші акції мирного характеру.
Але би хотів сказати, що ось до другого читання треба подумати статтею, яка регулює повноваження місцевих органів влади давати дозвіл чи не давати дозвіл або встановлення місця проведення. Як правило, це місця, де взагалі не бувають в більшості народ, як правило, це на околиці або на стадіонах, які сьогодні не використовуються, заганяють людей, будь ласка, проведіть свою акцію. Це не повинно бути так. Ми знаємо, що центром, де може людина висловити своє право або на мітинг, або на проведення якоїсь акції, це є центральні місця у містах. І тому влада місцева взагалі все робить для того, щоби цих людей десь подальше від центру, аби не було багато прихильників проведення цієї акції. Це не повинно бути так.
І я би хотів, тільки що мені зателефонували з Івано-Франківщини керівники ветеранських організацій. Я ще раз звертаюсь з цієї трибуни до Віктора Федоровича Януковича. Забороніть Міністру, Міністерству оборони закрити гарнізонний госпіталь. Зробіть все, щоб там лікувалися ветерани, військовослужбовці, щоб їх не направляли в сусідні області - в Львівську, або Чернівецьку - лікуватися. Це єдине місце, де ветерани можуть прийняти повне медичне обслуговування. Вони заслуговують цього. Треба підтримати, щоб не закрили цей госпіталь гарнізону в Івано-Франківську. Не робіть цього, шановні. Віктор Федорович, захистіть ветеранів, ви зобов'язані це зробити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. По хвилині з мотивів голосування. Мигович, Таран і Кириленко. Будь ласка, мікрофон Миговича. Підготуватися Тарану.

12:52:32
МИГОВИЧ І.І.
Дякую. Іван Мигович, фракція комуністів, Закарпаття.
Актуальність цього законопроекту безсумнівно гостра. Це доводить багатолітня практика суспільно-політичного розвитку в Україні. Хотів би тільки додати, що мова йде про депутатський законопроект, в якому брали участь не тільки ми, нинішні його автори, але й представники Верховної Ради попередніх скликань. Тобто це колективна праця, це вивірений, вистражданий документ.
По-друге, як тут підкреслювалося, він більш досконалий, порівняно від альтернативного, Президентського, який з'явився чомусь несподівано пізно.
І по-третє, я просив би звернути увагу на те, що президентський надто дискредитаційний.
І, щоб не допустити звуження прав громадян, прошу підтримати наш депутатський. І, нарешті, щодо висновку Науково-експертного Управління. Воно упереджене, замовне і тому я прошу сприймати його критично. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Таран, підготуватися Кириленку.

12:53:47
ТАРАН В.В.
Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко. Дякую, Адаме Івановичу.
Я хотів би, шановні колеги, сказати, що пан Заєць. - Перший заступник Міністра юстиції дезінформував усіх нас коли сказав, що обидва законопроекти близькі за змістом. Вони є абсолютно не близькі за змістом. Ось конкретно, хоча б по кількох статтях. Стаття 7 у президентському означає: повідомлення про проведення прилюдного заходу подається організаторами за десять днів, тобто актуальність самого заходу губиться.
Далі. У депутатському - за три дні. В урядовому. Стаття 23. У проведенні прилюдного заходу може бути відмовлено в судовому порядку і далі йдеться довгий перелік - коли. Навіть там епідемію грипу можна організувати і тоді можна заборонити. У депутатському чітко, що обмеження проведення мирних заходів можна лише у випадку введення надзвичайного стану.
Далі. У президентському заборонити можна, коли заважатиме руху транспорту, і так далі.
Тобто прийняття президентського означає абсолютне встановлення диктатури в законному порядку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кириленко.

12:54:54
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна", Українська народна партія.
Шановні колеги, я особисто вважаю, що достатньо і статті 39 Конституції, яка є нормою прямої дії для забезпечення права громадян на мітинги.
Але, якщо голосувати ці законопроекти, то ми повинні чітко знати, що законопроект, запропонований Президентом, є антидемократичним, диктаторським і авторитарним. Це, по суті, вже агонія режиму, коли Президент вносить такі законопроекти.
І взагалі із 25-ти статей законопроекту, 20 порушують право громадян на проведення мітингів і прямо їх ускладнюють. Більше того, будь-який працівник міліції, протягом проведення заходу, може припинити цей захід тому що, на його думку, організатори порушують Регламент заходу, який ними ж проводиться.
Крім того, мітинг не можна проводити біля доріг, біля судів. Тривалість мітингу не може бути більшою, ніж п'ять годин, і таке інше. Я не кажу про інші обмеження, які мають місце. Тому, всі ті, хто за право наших громадян сказати правду про цю владу, не голосуйте за президентський законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проектів законів про порядок, організацію і проведення мирних заходів та акцій в Україні завершено. У порядку надходження ставлю на голосування.
Ставиться на голосування законопроект за номером 5242. За основу.

12:56:30
За-165
Рішення не прийнято.
Ставиться законопроект за основу 5242-2. Президентський. Прошу голосувати.

12:56:57
За-139
Також не підтримано.
Є пропозиція направити на повторне перше читання обидва законопроекти. Хто за, прошу голосувати. На повторне... Вибачте. Добре. Зараз побачити. Окремо будемо.
На повторне перше читання законопроект депутатський - 5242.

12:57:37
За-165
Стільки ж, 165.
На повторне перше читання 5242-2, президентський.

12:58:00
За-136
Майже стільки, як і було. Тепер є пропозиція обидва на повторне перше читання. Голосуємо. Обидва на повторне перше читання.

12:58:25
За-219
Рішення не прийнято. Законопроекти відхилені.


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C��������� �������