„Поки живу – сподіваюсь...” - прес-реліз

15.09.2005

Після інавгурації нового Президента України правозахисники вимагали від Президента України та Уряду здійснення негайних реформ, спрямованих на утвердження та забезпечення реалізації прав людини та основних свобод (index.php?id=1106425389). Слід відзначити, що нова влада продемонструвала політичну волю для покращення ситуації та здійснила спроби покращити реалізацію деяких прав і свобод. Проте, деякі фундаментальні права і свободи залишаються міфічними для українців. Більше того, принцип верховенства права не втілюється в рішеннях Президента України (наприклад, систематичне порушення процедур призначення посадових осіб чи інших конституційних норм) та Кабінету Міністрів (до прикладу, справи по реприватизації).

Вважаємо, що теперішня влада з метою продовжити розвиток демократії та гарантування реалізації фундаментальних прав і свобод зобов’язана ще до виборів зробити реальні кроки для системних змін, зокрема:

1. Необхідно негайно розпочати розслідування діяльності організаторів масових порушень прав людини, які мали місце у минулому, зокрема, під час виборів. – Не зважаючи на те, що покарано багато виконавців (порушено понад 700 кримінальних справ проти понад 6 тисяч осіб), на сьогодні не завершене вироком суду жодної справи щодо організаторів фальсифікації президентських виборів. Також не розкрито замовників й інших резонансних злочинів, зокрема, вбивства Г.Гонгадзе. Так само, слід до наступних виборів завершити розслідування минулих економічних злочинів і кожну таку справу спрямувати до суду для усунення спекуляцій щодо існування політичних репресій у країні. При цьому, правоохоронні органи не повинні вибірково застосовувати кримінальне законодавство.

2. Слід терміново розсекретити незаконно утаємничені правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної Прокуратури та інших органів влади, що приховані під незаконними та неконституційними грифами „Не для друку”, „Опублікуванню не підлягає” та „Для службового користування (ДСК)”. – За часи нової влади видано Президентом України 43 укази з незаконним грифом „не для друку” і 16 рішень Кабінету Міністрів України з грифами „ДСК” (3 рішення) та „опублікуванню не підлягає” (13 рішень). У минулому за такими актами скривалися зловживання владою та „підкуп” у вигляді різних додаткових благ посадових осіб, від яких пізніше очікувалось прийняття тих чи інших рішень.

3. Доцільно переглянути прийняті зміни до Конституції, оскільки вони, на нашу думку, є суперечливими, погіршують ефективне функціонування влади та зменшують гарантії забезпечення прав людини та основних свобод. На жаль, висновки Конституційного Суду України не вирішили цієї проблеми.

4. Необхідно негайно ініціювати зміни до Закону України „Про Конституційний Суд України” з метою надати громадянам право подавати індивідуальні скарги на неконституційність правових актів органів влади, що становить основну гарантію дотримання конституційних прав і свобод у демократичних країнах. Слід відзначити, що влада навіть уникає дискусії з цього питання.

5. Необхідно розробити новий проект Кримінального-процесуального кодексу України та Кримінального-виконавчого кодексу України на основі конституційних гарантій і міжнародних стандартів захисту прав людини, а також позитивної міжнародної практики. Чинні редакції цих документів надають необмежені права правоохоронним органам, обмежують право на захист, право на справедливий судовий процес та інші права й свободи. Зміна людей на посадах в правоохоронних органах не зупинила і не зупинить їхні системні зловживання, що і зараз продовжуються, хоча і в меншому обсязі.

6. Необхідно започаткувати реальний громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів України та громадський моніторинг місць позбавлення волі. Ми вітаємо зусилля Міністра МВС щодо початку вирішення питання про попередження катувань та жорстокого поводження в міліцейських відділках, зокрема, через створення мобільних груп для моніторингу ситуації. Проте відзначаємо, що в даному напрямку слід збільшувати зусилля. На жаль, констатуємо, що нові люди, які очолили Державний департамент з виконання покарань здійснюють кроки, що лише погіршують ситуацію та усувають громадськість від реформування пенітенціарної системи.

7. Президенту та Верховній Раді доцільно вирішити питання про створення громадського телерадіомовлення в Україні на засадах державної власності та громадського контролю. На жаль, до цього часу всі спроби громадськості впровадити цей інститут зустрічаються з нерозумінням цієї проблеми з боку певних органів влади (Президент, РНБО, Держкомтелерадіо тощо) та посадових осіб, що часто при цьому маніпулюють інформацією про роль державного телебачення в Європі.

8. Необхідно негайно скасувати Наказ № 122 Державного комітету зв’язку від 17 червня 2002 року в частині зобов’язання для провайдерів Інтернету встановлювати в себе обладнання для стеження за користувачами Інтернету, у т.ч. доступу до їхньої електронної пошти. На підставі цього, в Україні запроваджена система безвідповідального незаконного стеження за особою з боку СБУ. Слід також завершити усі кримінальні справи щодо прослуховування телефонів відомих політиків та бізнесменів. Відзначаємо, що Україна залишається лідером по кількості наданих дозволів на прослуховування телефонів.

Окремо відзначаємо, що в правозахисників викликає здивування такі ініціативи влади, що є неприпустимими в демократичних країнах:
- запровадження нових пластикових паспортів, де під одним номером буде можливим збирати та отримувати всю інформацію про особу, що встановлює механізм тотального контролю за кожною людиною, притаманний тоталітарним країнам;
- намагання контролювати органами влади Інтернет через спроби введення реєстрації інформаційних ресурсів та встановлення контролю над доменом .ua;
- заборона журналістам та ЗМІ коментувати виступи та дії політиків під час виборчої кампанії, що трактуватиметься за новим законом як політична реклама.

„Декучмізація”, яка мала на меті запобігти „відкату”, який трапляється після кожної революції, не стала реальністю. Пристрасні репортажі журналістів не зрушили з місця старі звички більшості чиновників влади й виглядає, що нова влада в певних аспектах поволі стає послідовником епохи Кучми у всіх її ганебних практиках. Тому влада зобов’язана продовжити розпочаті системні реформи ще до парламентських виборів.

Євген Захаров,
Голова Правління

Володимир Яворський,
Директор програм


C��������� �������