Висновки та рекомендації за підсумками громадського обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу

20.01.2006
Під час Громадського обговорення, організованого Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Міжнародним Фондом „Відродження”, учасники заслухали висновки фахівців з питань кримінального процесу, правозахисників, представників правоохоронних органів й судової гілки влади щодо проекту Кримінально-процесуального кодексу.

Основні доповідачі були спільні у думці, що незважаючи на певні позитивні сторони проекту КПК, він має низку концептуальних вад та недоліків. Проект КПК у багатьох положеннях принципово суперечить статтям 2, 3, 5, 6 та 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Проект КПК не враховує зобов’язання України щодо реформування судової системи та правоохоронних органів з метою дотримання прав людини та основних свобод.

Проект, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 15 грудня, практично дублює положення проекту КПК, що був знятий з розгляду парламентом 1 грудня 2005 року. В основу проекту КПК покладено існуючу кримінально-процесуальну доктрину радянського права. За таких обставин його остаточне прийняття позбавлено сенсу.

Учасники обговорення констатували, що під час підготовки проекту КПК були допущені суттєві порушення технології підготовки такого роду документів, зокрема, попередньо не були визначені його концептуальні засади. Законопроект був винесений на розгляд у пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку науково-експертного управління ВРУ.

У проекті не враховано багато важливих зауважень і пропозицій експертів Ради Європи щодо проекту КПК, прийнятого у першому читанні у травні 2003 р. Зокрема, у проекті:
- не реалізовано принцип змагальності у кримінальному процесі;
- збережено надзвичайно велику кількість органів дізнання з невластивими для них повноваженнями;
- не встановлено чітких гарантій захисту від свавільного затримання;
- передбачено надзвичайно тривалий термін тримання під вартою;
- не передбачено достатніх підстав для практичного застосування альтернатив триманню особи під вартою;
- передбачено можливість заміни особистої відповідальності особи колективною відповідальністю представників підприємства, установи, організації;
- не встановлено достатніх гарантій захисту прав потерпілих;
- не виключено питання застосування виховних заходів до малолітніх із сфери кримінального процесу;
- не включено до положень про міжнародну правову допомогу усі необхідні положення відповідних міжнародних договорів України.

Учасники обговорення констатували, що в Україні існує достатня кількість наукових досліджень щодо розвитку кримінального процесу, судочинства, правоохоронної діяльності на демократичних засадах. Наявні можливості для вироблення нових законодавчих ініціатив у галузі кримінального правосуддя.

За результатами громадського обговорення проекту Кримінально-процесуального кодексу України (реєстраційний № 3456-д від 18.11.2005 року), учасники обговорення дійшли висновку про те, що:

Проект Кримінально-процесуального кодексу України (№ 3456-Д від 18 листопада 2005 р.) містить значну кількість концептуальних недоліків і потребує докорінного перероблення.

Учасники громадського обговорення рекомендують:

Верховній Раді України:

- скасувати своє рішення від 15 грудня 2005 року про прийняття у першому читанні проекту Кримінально-процесуального кодексу (проект № 3456-д від 18.11.2005 року).

Національній Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права:

- виробити концептуальні засади реформування кримінального правосуддя;

- створити експертну групу для розробки на основі концептуальних засад проекту нового Кримінально-процесуального кодексу відповідно до європейських стандартів, взявши до уваги висновки і рекомендації експертів Ради Європи щодо проекту КПК № 3456-1, що був знятий з розгляду Верховної Ради України 1 грудня 2005 року.

C��������� �������