Рефлексії на тему пророка

09.02.2006

Президент Віктор Ющенко вважає некоректними такі публікації в ЗМІ, які можуть образити релігійні або національні почуття громадян, і засуджує будь-які прояви нетерпимості та ксенофобії, про що заявляє прес-секретар голови держави Ірина Геращенко. Так вона прокоментувала на прес-конференції в середу публікацію в газеті "Сьогодня" фотографій з карикатурами на пророка Мухаммеда.

Здається, Президент України забув, що свобода преси – це абсолютна цінність для демократичного суспільства. Про те, що свобода слова - це фундамент західної цивілізації, намагається нагадати, і не одному Ющенку, відомий французський філософ Андре Глюксманн. „Право на свободу слова не має обговорюватись. Якби всі європейські країни заявили би про це право, фанатікі з самого початку знали би, що перед ними – стіна. І це найкращий спосіб чинити опір шантажу”. Він також висловив своє побажання, щоб всі газети всіх країн світу (які вважають себе демократичними країнами) надрукували би ці карикатури, в знак того, що свобода слова для них – понад усе!

В Україні газетою з демократичним нахилом виявилась лише одна – газета „Сьогодні”, але й та не витримала іспиту і під впливом вимог представників 16 мусульманських організацій із різних регіонів України вибачилась за скоєне.

Президент України вважає некоректною будь-яку публікацію, будь-який матеріал, будь-які дії, що можуть ображати національні або релігійні почуття громадян і тому засуджує будь-які прояви нетерпимості і ксенофобії. Також прес-секретар відзначила, що президент і влада роблять усе можливе, щоб в Україні панувала міжконфесійна, міжетнічна та міжнаціональна згода. «В демократичній країні не може біти жодної цензури ані з боку влади, ані з боку груп тиску – політичних, релігійних або економічних», - Андре Глюксманн.

"Це принципова позиція президента, він дуже різко й жорстко реагує на будь-який випадок, що може трактуватися, як некоректне ставлення до такої делікатної теми, як міжетнічні, міжконфесійні і міжнаціональні відносини", - заявила Геращенко.

Цю „принципову позицію Президента” в цивілізованому світі називають безвольною політикою, політикою боягузів. Те, що не надійшло загальноєвропейської відповіді, те, що країни не об’єднались і не стали чинити опір шантажу – не просто ганьба, це небезпечно для всієї Європи.

Андре Глюксманн також нагадує всім, що в кожній країні існують закони, і якщо вам не подобається якась стаття, ви завжди можете звернутись до суду і апелювати до закону країни. І до тих пір, поки весь світ не живе за шаріатськими законами, а живе за європейськими демократичними законам, ми не маємо поважати шаріат.

І чи буде хтось сперечатись з тим, що карикатури на ісламський тероризм (а саме про це йдеться в цих краикатурах, жодного висміювання релігіозних почуттів) – є найгшуманнішим, найдемократичнішим способом висловити своє негативне ставлення до чогось, ніж методи, якими орудують ісламісти. І тому є багато прикладів, але хочеться згадати один найжахливіщий. В Алжирі, в 1997 році на Різдво озброєна ісламська група розіп’яла двух малих дітей, розвісивши їх кішки, як гірлянду на різдвяну ялинку.

І якщо ми ще маємо вибір (політкоректність, яка приведе до панування законів ширіату у всьому світі, або стійкий та одностайний опір середньовіччю), то є велике запитання, чи маємо ми силу та відвагу, щоб дати опір шантажу. І чесність...

Віра Засулич

коментарі

12.02.2006 | Egenio
Цікавий псевдонім взяла собі авторка :-)
...безперечно, мусульмани ще один (зайвий?) раз продемонстрували своє лицемірство - адже коли фанатики руйнували в Афганістані статуї Будд (котрі, доречі, до спадщини ЮНЕСКО занесені), регулярно обмежують права представників інших релігій, жодного голосу ісламських авторитетів не чутно.

...проте, нажаль, мало хто копає глибоко - звертає увагу на першопричини конфлікту та на тих, хто за ним стоїть. Адже факт, що всі ці погроми та підбурювання до джихаду з"явилися через 5 місяців після першої публікації карикатур. Чому ж мало хто переймається тим, хто ці могутні "дядьки", які почали роздмухувати вогнище? Саме вони набагато небезпечніші, аніж аморфні натовпи, що громлять посольства та спалюють прапори. Складається враження, що навіть у Європі дуже мало кого цікавить, хто ці ляльководи і чому вони взагалі мають вплив на "пересічних" мусульман. Цілком ймовірно, що відповідь на це питання просто невигідна ані владі - адже завжди має бути підходяще опудало для лякання мас, - ані правим на кшталт Ле Пена, які за рахунок ісламської загрози набувають все більшої популярності.
В самій же радикалізації мусульман винні в першу чергу Європа і особливо США, точніше кажучи, капіталістичні відносини, що склалися у цих країнах. Адже, маючи потребу в робочій силі, колишні метрополії, запрошуючи арабів та африканців, дивилися на них виключно як на дешеву робочу силу, не приділяючи належної уваги соціальним питанням і не дбаючи про повну інтеграцію прибульців у свої суспільства. Нажаль, більшість алжирців, мароканців, турків і т.д. так і не стали французами, німцями... В останні десятиріччя просто "забили" на їхні гетто та перестали пам"ятати про те, що діти емігрантів з колоній - це перш за все співгромадяни. Як наслідок - надзвичайно низький рівень освіти та соціального забезпечення в гетто, тому і не дивно, що молоді вихідці з арабо-африканських кварталів стали легкою здобиччю ідеологів радикального ісламу, для яких це все просто прагматичний розрахунок. Тому не слід дивуватись ні цим карикатурним заворушенням, ні вибухам у метраполітенах, ні іншим неподобствам мусульманського походження. Просто Європа не запропонувала ніякої альтернативи, проте була зобов"язана це зробити. Сита та освідчена людина, навіть якщо вона мусульманин, навряд чи піде громити. Варто згадати слова Конфуція: коли я вказівним пальцем показую на когось, три пальці показують на мене. Мусульманське населення європи - це реальність, з якою неможливо не рахуватися і яку нереально депортувати. Вихід лише один: інтегрувати їх до загальноєвропейських цінностей, запропонувати освіту, пристойні робочі місця та нормальний відпочинок і забезпечити людське ставлення, але на це потрібні величезні кошти і потужна соціальна політика держав, що невигідно для великих корпорацій. "Карикатури" ще раз засвідчили, що глобалізація на основі капіталізму - шлях в нікуди - а саме це є головною причиною зростання ісламського фанатизму. Як приклад можна згадати СРСР, майже половину республік якого складали мусульманські республіки. Радянська влада, при всіх її вадах, звела нанівець радикалізацію мусульман якраз за рахунок зацікавлення місцевого населення світськими питаннями. Навіть і зараз в цих країнах ісламський фундаменталізм явище не поширене.

П.С. Не завадило б опублікувати карикатури на Мойсея і взагалі на юдаїзм - так, для багатобічності (цікаво, що французька газета, яка опублікувала на обкладинці Ісуса, що каже Магомету "Не ти один такий, нас теж зображують у смішному вигляді", крім цих 2 персонажів, Будди та індійських богів не намалювала нічого юдейського). Але, шкода, двоякі стандарти притаманні не лише мусульманам...

12.02.2006 | Egenio
"І до тих пір, поки весь світ не живе за шаріатськими законами, а живе за європейськими демократичними законам, ми не маємо поважати шаріат." Мабуть, тут якась опечатка. За європейськими демократичними законами навіть не вся Європа живе, навіть найдемократичніша частина Європи не завжди їх слідує...


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C