Скільки необхідно виправдовувальних вироків, щоби правоохоронні органи перестали переслідувати громадян? - Прес-реліз

28.12.2007


28 грудня 2007 року. Київ. 23 листопада 2007 року Військовий апеляційний суд Центрального регіону України після ретельного дослідження усіх доказів по кримінальній справі виніс уже другий виправдовувальний вирок по одній справі стосовно генерал-майора Збройних Сил України Сергія Савченко, який служив в Республіці Ірак заступником командира дивізії – командира українського миротворчого контингенту штабу багатонаціональної дивізії.

Перший виправдовувальний вирок був винесений Військовим апеляційним судом Воєнно-Морських Сил 26 січня цього року. Проте не погоджуючись із ним, Генеральна Прокуратура України, яка проводила досудове слідство, оскаржила виправдовувальний вирок суду до Верховного Суду України. Він був скасований і справа за клопотанням Генеральної прокуратури була відправлена на повторний судовий розгляд. При цьому Верховний Суд України задовольнив побажання Генеральної Прокуратури України і направив справу саме до Військового апеляційного суду Центрального регіону.

Тепер Військовий апеляційний суд Центрального регіону України вже вдруге виправдав Сергія Савченко.

Проте правоохоронні органи в особі Генеральної прокуратури України не погоджуються і з цим судовим рішенням: знову збираються вимагати скасувати вирок суду та позбавити Савченка військового звання генерала.

Скільки ж потрібно судовим інстанціям постановити таких вироків, щоб правоохоронні органи зупинилися в переслідуванні громадянина? Невже статистика для прокуратури важливіша, ніж поламана людська доля?

9 лютого 2005 року Сергій Савченко зібрав посилку для родини. Серед інших речей він поклав до неї 47 тисяч 500 доларів та лист до рідних про наявність грошей та як ними розпорядитися. Посилку рідним Савченко попросив узяти з собою полковника Толочного. При перетині кордону всупереч багатьом нормам законодавства посилка була незаконно відкрита, а вантаж фактично не дали задекларувати.

А 13 червня 2005 року, через 4,5 місяця після зазначених подій, через 1,5 місяця після повернення з Іраку, генерала Савченко викликали до Генеральної прокуратури для допиту в якості свідка і без проведення будь-яких допитів, без проведення взагалі будь-яких слідчих дій по справі, ознайомлюють з постановою про порушення проти нього кримінальної справи і з постановою про його затримання. Генерала кидають за грати. Одночасно в засобах масової інформації розповсюджується відверто неправдива інформація про нібито причетність генерала Савченко до контрабанди понад 300 тис. доларів США, про вилучення з багажу військовослужбовців наркотиків, золота, дорогоцінного каміння і т. ін.

У результаті генерал-майора з показовою репутацією було звинувачено в контрабанді валютних цінностей та затримано, а в ЗМІ з’явилася інформація про злочинців в українській армії та зразкову діяльність митниці та СБУ. Це було здійснено, не зважаючи на те, що валюта не є предметом злочину „контрабанда”, генерал Савченко перебував в Іраку і особисто митний кордон не перетинав, а для порушення кримінальної справи проти нього, так і для його затримання не було жодних підстав.

Три доби під вартою і вимога прокурорів оговорити себе нібито в умислі скоїти контрабанду, погрози, шантаж порушити кримінальні справи відносно родини, тощо.
Суд Київського гарнізону відмовив Генеральній прокуратурі у задоволенні клопотання про арешт генерала Савченка, яке було погоджено заступником Генерального прокурора України О. Медведьком, незважаючи на те, що прокурор та слідчий Генеральної прокуратури наполягали на обранні саме такої міри запобіжного заходу. При цьому в якості мотивів для затримання, висувались в тому числі й ті обставини, що Савченко являється військовослужбовцем, не має житла у Києві (у зв’язку з цим по логіці прокуратури повинен проживати в слідчому ізоляторі), не працює (перебуває у розпорядженні Міністра оборони) та головне - Генеральна прокуратура прямо вимагає арешту генерала мотивуючи це тим, що він відмовляється визнати себе винним у інкримінованому йому злочині.

Певні обставини справи, такі як підробка доказів-фотографій з місця події, фальшування обвинувального висновку, який не відповідає фактичним показам свідків та змісту зібраних в ході слідства документам, тиск на свідків, з метою примусити їх змінювати раніше надані покази, - все це свідчать про те, що правоохоронні органи поставили за мету зробити старшого офіцера винним, не зважаючи ні на які обставини. А головне, що вражає – повне ігнорування кримінального закону: валюта виключена із диспозиції нового кримінального кодексу і не є предметом контрабанди ( у старому КК 1961 року – була).

Протиправність дій митників, які, порушуючи встановлений законом порядок митного оформлення, позбавили генерала Савченко й інших військовослужбовців наданого законом права задекларувати їх багаж в 10 денний термін, встановлена судом, так само як і факти підміни фотокарток зроблених під час складення протоколу огляду міста події. Апеляційний суд Військово-Морських Сил України прийняв з цього приводу окрему ухвалу. Ця ухвала не була оскаржена Генеральною прокуратурою в касаційному порядку, не скасована Верховним Судом України, а відтак дане судове рішення вступило в законну силу.

Вдруге викладені в зазначеній ухвалі факти встановив і зазначив в своєму судовому рішенні Апеляційний військовий суд Центрального регіону.

Але встановлені судом порушення прав громадян з боку залишаються поза увагою Генеральної прокуратури, яка намагається за будь-яку ціну добитись осудження генерала Савченко.
Так кого захищає прокурор закон, чи честь мундира теперішнього Генерального прокурора України, який скерував таку справу до суду та наполягав на арешті генерала Савченка?
В Україні судами виноситься менше 0,3 % виправдовувальних вироків від загальної кількості вироків. По цій справі їх винесено вже два, що є надзвичайно рідкісним явищем. Проте переслідування цієї людини правоохоронними органами так і не припинилося. Скільки їх потрібно, щоби переконати правоохоронців, що людина не винна? Скільки потрібно таких вироків, щоби правоохоронці визнали свою помилку?

Українська Гельсінська спілка з прав людини взяла справу під свій контроль, надала адвоката й справа підтримується Фондом стратегічних справ УГСПЛ.

Більше інформації:
Володимир Яворський, виконавчий директор УГСПЛ – 8 066 2926536
Зоя Шевченко, адвокат С.Савченко –8 050 5447318
Сергій Савченко, Генерал-майор Збройних Сил України – 8 097 1753403

Окремі матеріали справи доступні за адресою: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1198841588

Більш докладний опис справи: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1198844932

коментарі


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C��������� �������