Укрзалізниця і електронний квиток - речі несумісні з поїздкою

13.02.2012
автор: Максим Щербатюк
джерело: i-law.kiev.ua

10 лютого Укрзалізниця на всю Україну заявила про нечуваний прогрес у сфері продажу електронних білетів на поїзди. Було заявлено що аж 1% усіх білетів було куплено в електронному вигляді.

Почувши цю інформацію і тримаючи в руках так званий електронний білет, я собі подумав, що матиму сьогодні нагоду відчути наскільки зручно користуватися електронним квитком Укрзалізниці.

Враховуючи, що відправлення мого поїзду було доволі пізнім десь  близьким до півночі я вирішив  вийти «трохи» завчасно. Про що жодного разу не пошкодував. Проблеми почалися відразу як я переступив поріг вокзалу.  В першу чергу усі спеціальні каси які роздруковують електроні квитки, а на весь київський  вокзал їх виявилося аж цілих дві виявилися зачиненими. Робочий день їх закінчився десь в годині восьмій. Дивно напевно люди після восьмої по електронним квиткам не їздять.

Ну добре думаю я. Напевно ж є інші «звичайні” каси, які  можуть здійснити цю нехитру дію — роздрукувати мені білет. Свою здогадку підтверджую у довідці вокзалу. Але  з іншої сторони бачу проблему, що до кожної із «звичайних” кас черга  щонайменше з  десяти людей.

В цей час собі розважаю… а якщо б я прийшов не за півтори годину до відправлення поїзду то вже напевно б спізнився. Хто був би винний.. ну точно не Укрзалізниця, яка знайшла б сотню виправдань.

Але так як я мав ще певний час то вирішив випробувати, що необхідно «витерпіти» для того щоб реалізувати поїздку за електронним квитком. І став у чергу. Щоправда  попередньо запитавши в касира чи можу роздрукувати білет без черги і не отримавши позитивної відповіді ще раз незлим, тихим словом згадав Укрзалізницю разом з її електронним квитком.

Але ще більше я згадував маму і тата Укрзалізниці коли касир «звичайної» каси сказала що не може роздрукувати електронний білет і для здійснення цієї процедури я маю йти в протилежну частину вокзалу до адміністратора кас. І це при тому що я півгодини вистояв у черзі. Перепитавшись… чи мені щось не причулося отримав від касира запевнення, що роздруківка електронних білетів можлива тільки там.

Бувши шокованим йду до в довідку і запитую чи не підманули мене. На що отримую нерозуміючий погляд і скерування мене до чергового вокзалу.  І якщо у когось  виникне думка, що черговий Південного вокзалу вирішив цю ситуацію, то відкиньте її негайно. Такого не буває в Україні. Вона здивувала мене ще більше. Мало того, що для того щоб поговорити з нею мені довелося зачекати поки ця вельмишановна пані  закінчить свою напевно аж дуже важливу і термінові розмову за філіжанкою кави із своєю не менш шанованою колегою. А годинник вже для мене тікає з подвійною швидкістю і я розумію, що ще трохи і вже ніхто нікуди не їде. Але і результат виявився для мене несподіваним — вона «спрямувала” мене туди ж куди і касир до адміністратора кас.

Ну думаю це карма треба йти до адміністратора, як єдиної людини в цій величезній структурі, яка вміє роздруковувати електронні білети.

І таки да… вона вміє роздруковувати білети, але і тут є але несподіванка… щоб підступитися до неї потрібно було пройти здолати «перешкоди”. Думаю фото, яке вміщене в цій статті показує, що знаходитися біля того вікна було вельми незатишно і неароматно, а часу в адміністратора на цю «складну»  процедуру пішло достатньо щоб вповні все відчути.

До речі адміністратор кас на моє запитання чи тільки вона вміє роздруковувати білети відповіла, що всім тут на касах відомо як роздрукувати і це можна зробити в будь-якій касі. Та не вже…. хотілось мені сказати після усіх майже 1,5 годинних блукань по вокзалу. Але вже не було ні часу ні сил на дискусію з нею.

В цей час закралась думка, чи всі люди, які замовляють електронний квиток мають часу 1,5 години до від’їзду поїзду. І якщо на центральному вокзалі столиці України така ситуація з електронними квитками, то що говорити із іншими віддаленими центрами.

До від’їзду поїзда ще залишалось хвилин 12, і я відчув своїм обов’язком  написати пару слів про все це у книзі скарг Центрального вокзалу Києва, що в кінцевому випадку і було здійснено.

Не маю особливих ілюзій щодо можливої відповіді на скаргу, але для мене висновок є однозначний наша Укрзалізниця і електронний квиток речі несумісні з поїздкою. Думаю процент купівлі  електронних білетів буде залишатися таким же мізерним допоки ця вельмишановна організація не змінить підходу до пасажирів і не буде сприймати їх як повноцінних споживачів.

Я вітаю вже наявні спроби впровадити Укрзалізницею певні елементи зручності користування електронними квитками, зокрема ідеї автоматів щодо роздруку електронних квитків, але поки не зміниться ставлення до людей завжди будуть проблеми, які в першу чергу будуть бити по самій Укрзалізниці.

коментарі


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C