УГСПЛ закликає урядовців не підтримувати ініціативи, спрямовані на обмеження компетенції Європейського суду з прав людини

10.04.2012

Голові Делегації України на конференції на вищому рівні у Брайтоні щодо майбутнього Європейського суду з прав людини (18-20 квітня 2012 року, Брайтон, Сполучене Королівство)

 

Міністру юстиції України

О.В. Лавриновичу

 

Шановний Олександре Володимировичу!

Українська Гельсінкська спілка з прав людини, що об’єднує тридцять правозахисних організацій, які, серед іншого, надають правову допомогу постраждалим від порушення прав людини, включаючи представництво їх інтересів у Європейському суді з прав людини (Суді), уважно слідкує за процесом реформування Суду і бере участь у заходах Ради Європи, присвячених цьому процесу.

На Конференції на вищому рівні у Брайтоні (Сполучене Королівство) з 18 до 20 квітня 2012 року будуть обговорюватися питання, що стосуються реформи Європейського суду з прав людини, необхідність якої викликана перевантаженістю Суду.

Україна, яка є одним із лідерів за кількістю скарг, що надходить до Суду, і несе часткову відповідальність за обговорювану «кризу», має зіграти помітну роль у збереженні ефективної системи Конвенції з прав людини.

Конференція у Брайтоні є продовженням процесу реформування суду, який втілився у створення та введення в дію Протоколу № 14 до Конвенції. Хоча перевантаженість Суду і строки розгляду ним скарг залишаються проблемою, внаслідок заходів у рамках імплементації протоколу відбувся певний прогрес – кількість відверто неприйнятних заяв до Суду, що складають більш ніж 90% усіх заяв, які очікують на вирішення, скоротилася. Триває зміна робочих методів Суду, що, як очікується, сприятиме розвантаженню суду. Відповідно до попередніх декларацій, прийнятих з цих питань в Інтерлакені та Ізмірі, результати реформування суду мають бути оцінені у 2015 році.

Нова конференція на вищому рівні для обговорення подальшого реформування суду ініційована Великою Британією, що головує на цей час у Комітеті Міністрів Ради Європи. У січні 2012 року прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон оприлюднив головні ініціативи щодо реформування Європейського суду з прав людини. Після цього був оприлюднений проект декларації (Проект), яку планується прийняти на конференції у Брайтоні.

Ми вітаємо наголос, який зроблено у проекті на зобов’язанні держав-учасниць виконувати зобов’язання, прийняті ними за Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, особливо на зобов’язанні створити і підтримувати ефективні засоби правового захисту всередині країни. З нашого погляду реформа системи Конвенції саме у напрямку національної імплементації Конвенційних норм є одночасно і єдиним виходом із «кризи», в якій опинився Суд, і однією із головних цілей, для яких створювалась європейська система захисту прав людини. Ми вважаємо, що реформа Суду і системи Конвенції в цілому має розвиватися у цьому напрямку, і підтримуємо ініціативи, спрямовані на опрацювання практичних заходів, які заохочують держави-учасниці до ретельного виконання зобов’язань за Конвенцією і, тим самим, скорочення приводів для звернення до Суду.

У цьому контексті ми вважаємо, що впровадження принципу обов’язковості рішень Суду у частині інтерпретації положень Конвенції для будь-якої держави-учасниці незалежно від того, чи була держава-учасниця стороною у справі (erga omnes effect), значною мірою сприятиме ефективному функціонуванню системи Конвенції, тим самим сприяючи зменшенню кількості заяв до Суду.

Однак, ми змушені зауважити, що проект декларації відбиває певні ініціативи, які викликають занепокоєння. Йдеться про ініціативи, що спрямовані не на скорочення приводів для звернення до Суду, а на обмеження права на індивідуальну скаргу та обмеження компетенції Суду.

Ми зазначаємо, що такі пропозиції, як скорочення строку на подання скарги (п. 23.а проекту), обмеження права на подання скарги через механізм консультативних висновків (п. 19.d проекту) зняття застережень для застосування критерію «малозначності»  (п. 23.с проекту) не призведуть до скорочення кількості скарг до Суду, але значно ослаблять право на індивідуальну скаргу, що є одним із інтегральних елементів системи Конвенції.

Ми вважаємо, що введення до Конвенції додаткового визначення для «явної необґрунтованості», зазначеного у пункті 23.d проекту Декларації, не зменшить навантаження на Суд. Майже кожна справа, що розглядається Судом по суті, стосується питання правильності застосування національними органами Конвенції у світлі практики Суду. Тому штучне перетворення цього питання на питання прийнятності зменшить прозорість та передбачуваність практики Суду, що призведе до збільшення навантаження на Суд.

Ми застерігаємо від будь-яких намагань використати доктрину «меж розсуду держави» та доктрину «субсідіарності», які розроблені Судом і використовуються ним зі зразковою послідовністю, для звуження компетенції Суду.

Ми переконані, що «криза» Суду є лише проявом кризи у виконанні державами-учасницями зобов’язань за Конвенцією. Тому впровадження будь-яких реформ, спрямованих на обмеження права на індивідуальну скаргу та скорочення компетенції суду, буде лише намаганням «закрити очі» на проблеми, а не вирішенням цих проблем.

Ми закликаємо українську делегацію на Конференції на вищому рівні у Брайтоні не підтримувати ініціативи, спрямовані на обмеження компетенції Суду та скорочення права на індивідуальну скаргу.

У той же час ми закликаємо українську делегацію підтримати ініціативи, що спрямовані на виконання наступних пріоритетів:

надання додаткових ресурсів секретаріату Суду та Комітету Міністрів Ради Європи для впровадження реформ, передбачених Протоколом № 14 до Конвенції;

впровадження реформ, спрямованих на виконання рішень Суду та Конвенції на національному рівні;

підвищення якості та прозорості національних процедур щодо відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини.

З повагою,

 

 

Аркадій Бущенко,

виконавчий директор

 

Євген Захаров,

Голова правління

 

коментарі


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C��������� �������