Свобода слова в Україні 2010-2012: основні тренди

16.05.2012
джерело: imi.org.ua

Україна знову повертається до протистояння преси і влади, а найчастіше головними порушниками прав журналістів є міліція та силові структури - такі висновки моніторингу порушень прав журналістів, який проводить Інститут масової інформації і зафіксовані у щорічному бюлетні «Хроніка свободи слова».

Різке погіршення ситуації із дотриманням прав експерти констатують останні два роки. У кількісному вимірі основні порушення виглядають так:

 

Столбец1

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Вбиті, зниклі журналісти

3

4

0

0

0

0

1

0

1

0

Арешти, затримання

1

2

8

2

3

1

5

0

4

2

Побиття, напади, залякування

23

34

47

16

29

13

15

30

26

23

Перешкоджання виконувати професійні обов"язки, цензура

46

27

52

14

31

23

15

22

48

37

Економічний, політичний, непрямий тиск

30

37

60

12

15

22

33

27

44

32

Судові позови до ЗМІ та журналістів

37

15

19

13

27

14

18

19

18

2

Судові позови від ЗМІ та журналістів

29

15

4

6

7

9

4

4

11

6

Парадокс полягає у тому, що найчастіше права журналістів порушують ті люди, які мали би забезпечувати права журналістів, - йдеться про працівників міліції, силових структур, Управління державної охорони.

Громадські організації ведуть перемовини з МВС про те, в який спосіб можна найкраще захистити журналістів під час акцій протесту після того, як різко зросла кількість постраждалих працівників ЗМІ, що висвітлюють такі заходи.

Стали частішими обмеження у допуску журналісті до органів влади, в тому числі і до міністрів КабінетуМіністрів, відмови в акредитації. Також достатньо показовими є факти тиску на журналістів з метою зміни їхньої редакційної політики.

У розрізі порушення впродовж минулого року спостерігалися такі тенденції:

 

Ще одним трендом нинішньої України стала невелика кількість прецедентів покарання винних, які порушують права журналістів. Надзвичайно мало прецедентів притягнення до відповідальності за порушення 171 статті Кримінального кодексу України про перешкоджання професійній діяльності журналістів. ІМІ зараз працює з Генеральною Прокуратурою України над цим питанням.

Показовим є той факт, що журналісти стали більше боятися повідомляти про політичний і економічний тиск через страх втратити роботу. Ті журналісти, які відкрито заявили про тиск, і які потім ввійшли до руху "Стоп цензурі!", зараз мають змогу працювати або в Інтернет-ЗМІ, або на ТВі чи 5 каналі.

Результатом погіршення ситуації зі свободою слова стало різке зниження якості контенту ЗМІ. За словами експертів ГО «Телекритика», у телевізійних новинах замовчуються акції протесту, діяльність опозиції, підвищення цін і погіршення соціальних стандартів. Натомість інформаційні програми перетворюються на кримінальні. 

Як свідчать дослідження Академії української преси, більшість провідних українських ЗМІ уникаються висвітлення політичної та соціально-політичної тематики, орієнтуючись переважно на більш поверхові теми.

За даними Моніторингу "джинси" та неналежного маркування Інституту масової інформації, щомісяця зростає кількість замовних матеріалів і «джинса» стала доступною лише для політиків, які не критикують владу.

Одним із коренів проблем зі свободою слова в Україні є монополізація медіа ринку великими вітчизняними фінансово-промисловими групами, що спричиняє фактичну відсутність конкуренції та можливість використання ЗМІ у якості інструментів для цих груп. 

 

 

коментарі

17.05.2012 | Laldual
А может у людей уже уши пухнут от этой не объективной критики? Интересно бывает только поначалу, а дальше это просто уже невыносимо когда и ложь, и клевета, и явные необоснованные с потолка взятые размытые нечистоплотные намеки и обвинения. Простите, но это уже оскорбляет нас, людей отдавших за них свой голос и не видящих никого достойного им, в качестве преемников. Мы вовсе не радуемся этой всей грязи вымысла изрыгаемых нечистыми лицами, не гнушающимися никакой клеветой, инсинуаций, как и никаких путей и методов для своих корыстных целей.
Я лично уже не раз требовала создание Суда чести, где таковые клеветники пусть докажут, что это была обоснованная критика, а не их хобби поливания грязью и нечистотами из своих мозгов, чтобы демонстрировать из себя героев, которым в ответ на оскорбления и укусы не выбивают зубы, как принято у нас, между людьми!!! Ведь всего этого мусора слишком много -- задохнуться можно!!! Посмотрите только Роман Шрайк, Алексей Сокур (на Фэйсбук)и массу им подобных. Нужны людям это тявкания мосек, не могущих ничего кроме этого делать? Но именно те, на кого они нападают, делают все возможное для людей.
Азаров имеет свою страницу, где люди обращаются со своими предложениями, критикой, дополнениями или жалобами и он тотчас реагирует -- и люди остаются довольны и благодарят. Это ли не лучший вид демократии??? где человек напрямую может сообщить о своей беде высшими главам страны и получить быстрое решение своего вопроса?
Они много работают (нынешнее правительство), стараясь сделать все как лучше для людей, но это всеми путями замалчивается и взамен радостных вестей для людей льется всякая "критика", которая и критикой не является потому что этих людей не за что критиковать -- все они делают правильно, последовательно, цементируя почву для жизни и роста, делают почти невозможное, сворачивают горы, совершают героические свершения несмотря на все трудности умышленно и искуственно создаваемые – они из ничего делают конфетку! И если будут освещать это, то легче будет дышать, а так ощущение, что мы живем к некоем мусорном ящике вместе с этими отбросами, ядоточивых и ноющих! Они ведь просто рвутся к власти, коль эти старательные люди уже на 75% наполнили казну, коль есть уже что воровать. И как можно тех., кого бить и бить надо, давать зеленый свет????


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

C��������� �������