Щодо приватизації кімнати в гуртожитку

25.01.2014
Доброго дня. З 2007 року приписана в гуртожитку підприємтсва-банкрута. Орендую ліжко-місце по договору. У кімнаті зі мною орендує ліжко-місце інша людина з 2012 року. У гуртожитку роблять ремонт, у цьому році передадуть на баланс міста. Чи зможу я приватизувати кімнату в цьому гуртожитку, в якій я проживаю і які для цього потрібно зібрати документи? Спасибі

Відповідь.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI (надалі – Закон № 500-VI) скористатися правом на приватизацію кімнат у гуртожитках можуть громадяни, які:
• не мають власного житла;
• більше п’яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання в гуртожитках та фактично проживають у них.
Кімната може бути приватизована або на одну людину, якщо лише вона у ній зареєстрована, або у рівних частках на усіх зареєстрованих, ліжко-місця не можуть бути приватизовані. Окрім цього, необхідно перевірити у паспорті, чи вказано у реєстрації номер кімнати, адже якщо людину зареєстрували за адресою гуртожитку, а не в конкретну кімнату, то слід у судовому порядку довести факт свого проживання в конкретній кімнаті протягом мінімум п’яти років.
Звертаємо увагу на те, що на приватизацію мають лише мешканці гуртожитків, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону (п.1. ст.4 Закону № 500-VI).
Таким чином, якщо гуртожиток не перебуває у власності територіальних громад, тоді мешканець гуртожитку отримує право на приватизацію кімнат у гуртожитку лише після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.
Нижче розглянемо статуси, які може отримати гуртожиток після передання його у власність територіальній громади. Відповідно п.5. ст. Закону № 500-VI після прийняття гуртожитку у власність територіальної громади, місцева рада приймає на сесії відповідне рішення щодо подальшого його використання, а саме:
а) залишити цілісний майновий комплекс у статусі "гуртожиток" та дозволити приватизацію його житлових і нежитлових приміщень. У цьому випадку здійснюється приватизація приміщень гуртожитку його законними мешканцями згідно з Законом;
б) надати цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" та не дозволяти приватизацію його жилих приміщень. У цьому випадку приватизація житлових приміщень гуртожитку не здійснюється, а колишнім законним мешканцям гуртожитку, за їх згодою, надається відповідне соціальне або інше житло;
в) перепрофілювати гуртожиток та використовувати цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку за іншим призначенням. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;
г) знести цілісний майновий комплекс колишнього гуртожитку та вжити заходів щодо будівництва на звільненій земельній ділянці соціального житла або продажу земельної ділянки на аукціоні згідно із земельним законодавством. У цьому випадку рада одночасно приймає рішення щодо забезпечення законних мешканців такого гуртожитку іншим житлом згідно із законодавством;
ґ) знести колишній гуртожиток (відповідний цілісний майновий комплекс) та вивільнити земельну ділянку з наступним її продажем на аукціоні. У цьому випадку особи, на яких поширюється дія цього Закону, підлягають переселенню в інше придатне для проживання людей житло, що належить на праві власності або на праві користування відповідній місцевій раді.
З вищенаведеного випливає, що не всі прийняті рішення місцевої ради можуть надавати мешканцю гуртожитку право на приватизацію, а лише ті рішення, які залишають цілісний майновий комплекс у статусі "гуртожиток". У випадку,якщо міська рада надасть цілісному майновому комплексу статус "соціальне житло" або прийме інше рішення щодо перепрофілювання чи знесення цілісного майнового комплексу колишнього гуртожитку, мешканець гуртожитку втрачає право на приватизацію кімнати у такому гуртожитку.
Таким чином, якщо громадянин не має власного житла; більше п’яти років на законних підставах зареєстрований в певній кімнаті гуртожитку та фактично проживає у ній, а цілісний майновий комплекс, в свою чергу, після передачі його у власність територіальної громади залишається у статусі «гуртожиток», тоді мешканець такого гуртожитку має право приватизувати в ньому площу в розмірі 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї, додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.
Для реалізації свого права на приватизацію, мешканець гуртожитку звертається в орган приватизації, з наступним пакетом документів:
• оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
• довідка про склад сім’ї та займані приміщення. Береться громадянином на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток;
• копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);
• документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків
ля приватизації державного житлового фонду. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
• копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
• заява - згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
У випадку позитивної відповіді на заяву громадянина, органи приватизації повинні упродовж місяця з дня отримання заяви, передати житло у власність громадянина. Що стосується плати за послуги, то розцінки встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

C��������� �������