Провідні адвокати, експерти, правозахисники та громадські діячі зібралися за круглим столом «Нові вимоги суспільства до професійної етики адвоката та якості його послуг» для того, аби поставити на порядок денний ширшої публічної дискусії проблему соціальної відповідальності адвоката і адвокатури.

Інформуємо, що УГСПЛ розпочинає випуск щотижневого дайджесту в рамках програми «Права людини в дії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), в якому буде інформувати про свою діяльність, а також про актуальні події в країні в сфері прав людини.

Прийняття Закону «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» затягується чиновниками навмисно, припускають правозахисники. Адже напередодні виборів низка політиків зацікавлена в рості напруження в суспільстві, що викликано величезною кількістю вимушених переселенців з Криму та зони здійснення АТО.

Проблема надання неякісних юридичних послуг завжди була актуальною в Україні. Саме тому задля її вирішення 5 липня 2012 року ухвалили новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а роком раніше – «Про безоплатну правову допомогу». Попри це, не поменшало випадків недобросовісного виконання адвокатами своїх обов’язків перед клієнтами, починаючи від банального затягування справи, некомпетентності і, закінчуючи відвертим шахрайством.

Другий рік поспіль МВС намагається змусити пасажирів «Укрзалізниці» вносити в квиток паспортні дані. Витяг з пояснювальної записки МВС: «Проект дасть змогу ідентифікувати осіб, які переміщаються залізничним транспортом та можуть бути причетні до незаконної діяльності, у тому числі до вчинення терористичних актів та диверсій, а також можливості ідентифікації осіб, постраждалих у випадках аварій та катастроф, й осіб невпізнаних трупів».

У разі, якщо завтра Верховна Рада, не прийме цей закон, Україна зіткнеться не просто із гуманітарною катастрофою, а з катастрофою, яка може мати вкрай негативні наслідки як внутрішнього характеру, так і для її європейського майбутнього.

Команда одного з найвідоміших в світі експерта в сфері Європейського Суду Філіпа Ліча разом з адвокатами Української Гельсінської спілки з прав людини працюватимуть над справами громадських активістів, які були в полоні сепаратистів у Слов’янську. Заяви щодо них вже подані до ЄСПЛ.

На жаль, росіяни не зважають на те, що за ґратами в окупованому ними Криму знаходяться українці, які раптово опинилися під юрисдикцією Російської Федерації (РФ). Її представники уже встигли відзвітувати, що ніхто з них не виступив проти автоматичного присвоєння їм російського громадянства. Що не відповідає дійсності...

Працівники українських авіакомпаній отримали змогу публічно висловлювати обурення діями роботодавців та страйкувати. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Тимошенко та інші проти України» став на захист авіаторів, в той час як вітчизняні служителі Феміди раніше вважали: авіація – не місце для захисту трудових прав. Навіть у зв’язку з тривалою заборгованістю по виплаті заробітної плати, неналежними умовами роботи тощо.

Для кримчан вкрай болючою залишається проблема отримання допомоги по безробіттю у строки та в розмірах, які передбачені діючим законодавством. Про це свідчить характер їхніх звернень до громадської організації «Регіональний центр прав людини»

В Києві розпочинає роботу міжвідомча комісія по наданню статусу учасника бойових дій військовим АТО. На сьогодні це єдиний орган, куди можуть звертатися всі, хто має право на отримання статусу "учасник АТО".

Правозахисники вимагають від депутатів термінового прийняття закону про переселенців. Лист з проханням розглянути проект закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підписали провідні правозахисні організації України.

Зважаючи на те, що ухвалення Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» має високе соціальне значення, адже від нього залежить становище понад 200 тисяч осіб, а також те, що Закон відкриває шлях для міжнародної благодійної допомоги переселенцям і допомозі державі у вирішенні цієї проблеми, просимо Вас зробити все можливе, для того, щоб законопроект був позачергово поставлений на голосування 7 жовтня 2014 р. як пріоритетний та був прийнятий.

В рішенні Європейського суду «Тимошенко та інші проти України» вказано, що українські законодавство, що регулює право на страйк є неякісним та потребує термінових змін.

Українська Гельсінська спілка з прав людини рада вітати в своїй команді дві потужні правозахисні організації з Хмельницького та Луганську.