Щодня сотні українців, серед яких немало юристів, звертаються до міжнародних інстанцій за захистом своїх прав чи прав своїх клієнтів. Проте статистика свідчить, що в 2012 році 70% скарг наших співвітчизників були визнані Європейським судом з прав людини неприйнятними. Це свідчить про брак адвокатів, які мають досвід в сфері міжнародного права.

Зі звітів представника Української Гельсінської спілки з прав людини у Раді ми змушені зробити висновок, що у громадської ради відсутня зацікавленість у вирішенні проблем, що стосуються прав людини.

У зв’язку з тим, що останнім часом один із членів Української Гельсінкської спілки з прав людини (УГСПЛ) - Інститут економіко-соціальних досліджень "Республіка", або його правопреємник ВГО "Інститут Республіка", публікує заяви, з яких може скластися враження, ніби вони виражають позицію УГСПЛ, повідомляємо наступне.

В звіті зазначається, що найбільш серйозною проблемою в галузі прав людини у цьому році залишалося політично вмотивоване ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Другою найбільш важливою проблемою була невідповідність парламентських виборів 28 жовтня міжнародним стандартам чесності та прозорості. Третьою основною проблемою у сфері прав людини було посилене втручання у діяльність засобів масової інформації та тиск на них з боку влади, у тому числі й терпиме ставлення влади до зростання рівня насильства щодо журналістів.

Як асоціація правозахисних організацій, діяльність якої спрямована на утвердження верховенства права і захист прав людини, ми стурбовані небезпечними спробами подавити будь-яке інакодумство всередині адвокатури. Ми вважали адвокатуру саме тією спільнотою, де плюралізм думок є основоположним принципом діяльності, спільнотою, яка має плекати здатність адвокатів висловлювати незгоду і відстоювати свою позицію, без чого ми не можемо уявити адвокатську діяльність.

19 квітня багато ЗМІ поширили інформацію Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» під назвою «У Януковича планують обмежити свободу протестів в Україні». З цього повідомлення складається чітке уявлення, що Українська Гельсінська спідка з прав людини підтримує звернення та виголошену позицію. Цим зверненням ми заявляємо, що УГСПЛ не має відношення до цього звернення, воно не розроблялося та ніяким чином не погоджувалося із нашою організацію.

Нігерієць Олаолу Сунканмі Фемі у середу, 17 квітня, після вісімнадцятимісячного ув’язнення був звільнений з-під варти прямо в залі суду. Нагадаємо: луганська прокуратура пред’являє Фемі звинувачення у нападі з метою вбивства на компанію молодих людей. Звинувачення, на думку правозахисників, не витримують критики. Суд взяв до уваги аргументи низки громадських організацій та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, і постановив змінити підсудному запобіжний захід з утримання у СІЗО під арештом на звільнення під поруку Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Фундація Регіональних Ініціатив". Про це повідомляє Ініціатива "Справедливість для Олаолу".

11 квітня 2013 року було оприлюднене рішення Європейського суду з прав людини в справі Вєренцова проти України. Суд пропонує українській владі невідкладно врегулювати ухвалити закон, який регулював би порядок інформування про підготовку мітингу, визначав мотиви й порядок дій влади для обмеження такого права.

9 квітня УГСПЛ звернулася до Президента України з клопотанням про помилування Ю.В. Тимошенко. 11 квітня Президент сказав журналістам в Миколаєві, що «Доки не завершаться судові розгляди у справах Тимошенко, розглядати питання помилування неможливо». Проте УГСПЛ клопотала про помилування тільки у «газовій» справі.

Суд зазначив що справа Вєренцова «виявляє структурну проблему, а саме законодавчу прогалину стосовно свободи мирних зібрань, яка залишається в Україні з часів розпаду Радянського Союзу".

Представники УГСПЛ наголосили на необхідності зважити на європейські стандарти в галузі прав людини, які передбачають забезпечення ефективної медичної допомоги особам, що утримуються в місцях позбавлення волі. А також підкреслили, що помилування Юлії Тимошенко відповідатиме позиції Президента щодо необхідності гуманізації системи відбування покарання.

За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини 11 квітня Європейський суд з прав людини оприлюднить рішення у справі Верєнцова. Воно може кардинально змінити судову практику України в сфері мирних зібрань та полегшити життя українським пікетувальникам.

З кричущим випадком дискримінації зіштовхнулося подружжя з інвалідністю з Вінниці. Чоловік та дружина, які є інвалідами 2-ї групи, вирішили всиновити дитину, проте не змогли стати навіть кандидатами на усиновлення.

«Добровільно-примусові» внески стали правилом у багатьох школах. Крім того, прозорість використання добровільних внесків залишається на дуже низькому рівні. Найчастіше батьки не знають куди і кому йдуть їх гроші. Цілі, які формально заявляються для збору коштів далеко не завжди відповідають розмірам коштів, які збираються. Також і звітність щодо використання цих коштів є на вкрай низькому рівні.

Працівники «Аеросвіту» виступили щодо порушення їх трудових прав. Вони протестували щодо заборгованостей по заробітній платі, проти корупції,яка охопила усі сфери життєдіяльності, а також незаконної реорганізації компанії. Крім того, було піднято питання щодо відсутності у працівників транспортної сфери права на страйк.