27.11.2013

Останнє слово Віталія Праслова

07.04.2011

Останнє слово Валерія Василенка

Я, Василенко Валерій Вікторович 1980 року народження був незаконно засуджений вироком Апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2003 року до довічного позбавлення волі. Моє засудження відбулося з використанням судами проти мене моїх визнавальних свідчень отриманих під тортурами. А також використання відвертих фальсифікацій і грубих порушень норм карно-процесуального права.

08.06.2010

Справа Буглова Олександра Сергійовича

У своєму зверненні Олександр Буглов стверджує, що його бездоказово звинуватили у створенні озброєної банди, керівництві нею і вбивстві з корисливих мотивів шести чоловік. Пан Буглов вважає, що звинувачення надумане і бездоказове, оскільки йому інкримінують злочини скоєні іншою особою при наявності у нього 100% не спростованого алібі.

14.04.2010

Останнє слово Пєтухова Володимира Сергійовича

У справі, про яку йдеться нижче, Володимир Пєтухов стверджує, що він абсолютно бездоказово був звинувачений у серії злочинів (у тому числі, яких не було в дійсності). За словами Володимира, під час розслідування, речові докази, що були вилучені у дійсного виконавця злочину, були чомусь додані у якості доказів до його справи. Пєтухов В.С. впевнений, що спростувати його провину можна при навіть поверхневому вивченні даної справи. Своєї вини у судовому слуханні він не визнав.

17.03.2010

Справа Ощєпкова Олександра Веніаміновича

До мене застосовували електрошок (їм давали розряди в область геніталій і мошонки, після чого я чотири доби випорожнювався кров'ю). І так званий «водолаз». Людині на голову надягають целофановий кульок попередньо приковуючи до стільця і доводять до стану гострої задухи і втрати свідомості, після чого вказуючи на пачку іще нових цілих кульків пропонується підписати «явку з повинною». І НІЯКА експертиза нічого не виявить. Мені вистачило 2 разів.

09.02.2010

Справа Панченка Андрія Олексійовича (інформація викладена за матеріалами листа від родичів засудженого. Панченко А.О. з викладеним погодився)

УГСПЛ продовжує публікувати звернення довічно засуджених громадян. До вашої уваги справа Андрія Панченка. У судовому розгляді Панченка А.О. звинуватили у скоєнні вбивства і розбою щодо громадян Б. і С. Панченко вважає звинувачування надуманим і безпідставним, і не визнає себе винним. Він стверджує, що свідчення стосовно його участі в злочині були отримані під тортурами з боку працівників МВС України. Ці свідчення спростовуються матеріалами самого вироку.

Про рубрику Останнє слово

Пройшло більше року, як до УГСПЛ надійшло перше звернення засудженого до довічного позбавлення волі, який не вимагав сприяння у перегляді неправосудних, як стверджувалось, судових рішень щодо нього, не вимагав «втрутитися», «виправити» і «покарати» винних у катуваннях, штучному створенні доказів обвинувачення чи в інший спосіб причетних до його безневинного засудження осіб. Цей заявник був достатньо свідомий безнадійності свого становища і просив тільки одного – розмістити на нашому сайті інформацію про його кримінальну справу у власному викладенні та баченні всіх її обставин і фактів.

Не будемо приховувати: остаточне рішення давалось нам важко. Були обґрунтовані заперечення, сумніви та вагання, які мало-помалу зменшувались, чому, не в останню чергу, сприяло те, що ми продовжували отримувати ідентичні звернення інших засуджених до цієї, як її колись називали, виняткової міри покарання. І коли ми отримали декілька таких звернень, було ухвалено принципове рішення про створення на сайті УГСПЛ окремого розділу, де кожен засуджений до довічного позбавлення волі матиме право розповісти цілому світу свою версію тих подій, які зрештою коштували їм так дорого. Надто зараз, коли Верховний Суд України фактично відмовився переглянути справу Яременка, після того, як Європейський Суд з прав людини констатував грубе порушення на національному рівні його права на справедливий суд та свободу від катувань, у нас не залишається жодного аргументу для відмови довічним в’язням в «останньому слові».

Знаємо, що серед них немало тих, які не мають жодного стосунку до інкримінованих їм страшних злочинів. Багато з цих людей засуджені лише тому, що потрапили під колеса репресивної каральної машини, яка працює тут багато десятиліть. У цій системі нехтуються права особи, і далеко не всі сумніви щодо вини тлумачаться на користь підсудного.

Можливо, ця невеличка трибуна стане для декого з них ще однією важливою сходинкою на довгому шляху до реабілітації.

Допускаємо, що хтось скористається цією можливістю для того, щоб щиросердечно розкаятись у вчиненому і публічно попросити вибачення.

УГСПЛ не стверджує про правдивість чи неправдивість викладених історій. Хоча часто їх виклад може бути настільки деталізованим, а доведеність допущених порушень настільки аргументованою, що не залишатиме жодного сумніву в їх правдивості. Тим не менше, ми не маємо можливості розслідувати такі справи, підтверджувати чи спростовувати факти. Це функція правоохоронних органів, особливо прокуратури. Проте вони цю функцію не виконують: усе зазвичай завершується фразою „факти не підтвердилися” й відсутністю ефективного та швидкого розслідування скарг.

Залишаємо за собою право на незначну корекцію поданих до опублікування текстів, що передовсім зумовлене інтересами захисту персональних даних інших фізичних осіб від їх можливого розголошення чи ідентифікації.

Останнє слово Василенка Валерія Вікторовича

Останнє слово Панасенка Володимира Івановича

Справа Панченка Андрія Олексійовича

Справа Ощєпкова Олександра Веніаміновича

Справа Пєтухова Володимира Сергійовича

Справа Буглова Олександра Сергійовича

коментарі


щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном

Cпеціальні проекти