Ми звертаємося до органів прокуратури та суду України з вимогою якнайшвидше переглянути рішення про поміщення працівників міліції під варту й забезпечити відкритий та справедливий розгляд цієї справи.

Хто має понести відповідальність за те, що невинувату людину запроторили за грати? Відповідає на це запитання Аркадій Бущенко, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини та адвокат, який представляв інтереси Івана Нечипорука в Європейському суді з прав людини

На днях Європейський суд з прав людини прийняв важливе для України рішення, яким дозволив оскаржувати «правову смерть». Цим терміном юристи називають рішення про позбавлення дієздатності в наслідок стану здоров’я.

На превеликий жаль всі побоювання щодо застосування Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» справдилися і процедура виконання рішення де боржником є державний орган переважно залишилася на папері.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВКК) Ігор Самсін заявив що українські судді при прийнятті рішень повинні менше посилатися на рішення Європейського суду з прав людини. Про це повідомляє сайт http://news.liga.net. Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини вважає, що це можна трактувати як тиск на суддів.

Питання реформи української судової системи є актуальним як всередині України, так і поза її межами. Так, тема незалежності судової гілки стала однією із найбільш часто згадуваних тем під час проходження Україною Універсального періодичного огляду (УПО) у Женеві наприкінці жовтня минулого року. Країни-члени ООН надали Україні більше 20 рекомендацій щодо покращення ситуації у цій сфері.

Правозахисники з усього світу звертаються до вищих судів України з вимогою відновити довіру до українського правосуддя, скасувавши відверто несправедливий вирок Юрію Луценко. Зокрема під зверненням поставили підписи захисники прав людини з України, США, Чехії, Молдови, Росії, Норвегії, Арменії та інших країн. Приєднатися до звернення можна за цим посиланням http://helsinki.org.ua/ru/index.php?id=1330367159

Рахункова палата провела аудит системи оплати праці суддів і встановила, що існуючі нормативно-правові документи в цій сфері значною мірою є суперечливими, тому немає однозначного тлумачення їхнього змісту. Як наслідок, виникають протиріччя у підходах до оплати праці суддів, а отже, втрачаються конституційні гарантії їхньої незалежності.

"Держава – це не лише сукупність інститутів, органів, як цьому вчить теорія держави й права. Запам'ятайте: держава – це ще й духовне поле, яке примушує громадян коритися носіям публічної влади, дотримуватися державного порядку, дотримуватись законів". Із лекції професора МДУ імені Ломоносова Володимира Томсінова

В українському судочинстві можуть з’явитися присяжні засідателі. Це передбачає проект нового Кримінально-процесуального кодексу, який Президент Янукович надіслав на розгляд Верховної Ради. Влада переконує, що це початок розбудови в Україні повноцінного інституту суду присяжних. Експерти ж критично ставляться до такої ініціативи, зазначаючи, що в українську систему судочинства повертається радянська модель інституту народних засідателів.

П'ятого січня на запрошення колег я відвідав судове засідання у справі проти чотирьох громадських активістів з Луганської та Донецької областей, яких прокуратура має намір звинуватити в присвоєнні сум від 1500 до 2800 гривень за статтею 191 ККУ, яка передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Пропоную до Вашій уваги свої рефлексії з приводу побаченого і почутого.  

Рішення Конституційного суду мають високий ступінь нормативності, адже вони є обов’язковими до виконання. За Конституцією.

Норма, яка передбачає можливість проведення судового засідання у кримінальній справі поза приміщенням суду, була виключена з Кримінально-процесуального кодексу України ще 2001 року. Про це в коментарі Тижню заявив партнер Адвокатської контори «Скляренко та Партнери», адвокат Андрій Сидоренко.

Конкурсний відбір на право обіймати посади суддів в Україні є непрозорим, його учасників можуть усунути зі суб’єктивних міркувань, заявляють окремі кандидати на посаду суддів. Вони заперечують заяви посадовців про те, що нова система призначення суддів є неупередженою. Утім, цю систему критикують і незалежні експерти.

Центру правової допомоги стало відомо про нові спроби тиску на суддів з боку прокуратури. В даному випадку мішенню Кіровоградської прокуратури став суддя Роман Бреге, який у квітні 2011 року виніс дві виправдовувальних вироки.