15 жовтня Європейський суд з прав людини прийняв перше «пілотне рішення» проти України - Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine. В ньому Суд підкреслив хронічну проблему невиконання судових рішень, яка вже була встановлена в більше ніж у половині рішень Суду проти України.

Цього тижня Вища кваліфікаційна комісія суддів змушена була звернутися до голови Верховної Ради України В.Литвина. У листі за підписом голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі — ВККСУ) Віталія Бойка йдеться про таке: «23 вересня 2009 року Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя ухвалив рішення не розглядати жодних документів, які надходитимуть з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а саме — прийнятих нею після 10 вересня 2009 року, тобто після видання Президентом України Указу №720 «Про зміни у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» щодо ротації членів ВККСУ, призначених за квотою глави держави.

6 жовтня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 30 вересня Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Рішення Верховного Суду у справі Олександра Яременка могло стати цілющим для українського кримінального правосуддя, яке давно і міцно перебуває у глибокій кризі. На жаль, Верховний Суд, маючи блискучий шанс сприяти одужанню кримінальної юстиції, примудрився поглибити цю кризу настільки, що став очевидним розпад українського правосуддя, мимоволі виникають думки про його примусову евтаназію.

Порядок призначення голів судів та їхніх заступників – це те питання, довкола якого до останнього часу велася політична боротьба. Сьогодні, маючи вплив на голову суду, можна впливати на результати вирішення будь-якої справи. Досі це питання не врегульовано ні Конституцією, за винятком Верховного і Конституційного Судів, ні законом. Президент і народні депутати, які ініціюють зміни до Конституції, одностайні у тому, що голови судів та їхні заступники мають обиратися суддями відповідного суду. Загрозливими для незалежності суддів є пропозиції обирати суддів населенням та зберегти за політичними органами повноваження щодо формування суддівського корпусу, надання згоди на затримання чи арешт суддів.

На сьогодні адвокати активно використовують практику Європейського суду з прав людини, готуючи правову позицію для представництва інтересів клієнта. Однак випадки, коли український суддя посилається на цю практику, обґрунтовуючи власне рішення, трапляються рідко. Про процедуру застосування у вітчизняному судовому процесі рішень Євросуду та проблемні питання, які виникають під час цього, розповів Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Юрій Зайцев.

Такий висновок можна було зробити, відвідавши засідання по кримінальній справі, головним фігурантом якої став Олександр Яременко. Європейський Суд з прав людини назвав Україну винною в порушенні права на справедливий суд та визнав відсутність належного розслідування скарг заявника про застосування до нього жорстокого поводження. Зазвичай, це стає підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду. Проте, не в Україні.

Понад 10 років тому Україна проголосила курс на євроатлантичну інтеграцію, взявши на себе відповідні зобов’язання. Серед інших – і реформування правоохоронної та судової системи. Але і українські, і європейські фахівці нині стверджують, що процес реформ в Україні гальмується. Так, судова система України досі працює по-старому, стверджують експерти. Поліпшити повсякденну працю українських суддів, судового апарату в цілому має на меті проект, який здійснюють Україна та Євросоюз – під назвою «Прозорість та ефективність функціонування судової системи України».

Як повідомляла Українська Гельсінська спілка з прав людини, сьогодні Верховним судом України мала бути розглянута справа О. Яременка, якого було засуджено до довічного ув’язення тільки на підставі явки з повинною. Європейський суд з прав людини по цій справі визнав Україну винною в порушенні права на справедливий суд та визнав застосування до заявника жорстокого поводження (рішення ЄС можна знайти тут: http://hrlawyers.khpg.org/index.php?id=1230219738). Проте, засідання не відбулося. З яких причин – можна тільки здогадуватися.

Нещодавно Кабмін вирішив, що громадяни України дуже мало платять за інформаційно-технічні послуги судів і збільшив інформаційно-технічний збір (ІТЗ) (простіше: збір на витрати на листування зі сторонами, виготовлення та видачу їм судових рішень) у... 50 разів!

Головна проблема, на яку, як правило, виказують громадяни – це занадто високі розміри судових витрат. Люди також не задоволені умовами, які є сьогодні в судах. Якщо в Херсоні це пояснюється проведенням ремонту, то в районах області - його відсутністю.

В Сумському незалежному прес-центрі "Воля громади" відбулася презентація проекту "Громадські дослідження в обраних судах Сумської області як механізм удосконалення діяльності суду та підвищення довіри громади до судочинства", що здійснюється за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Україна: верховенство права" і реалізується на Сумщині Сумським міським об'єднанням громадян "Громадське бюро "Правозахист".

Центр суддівських студій оприлюднив дослідження «Моніторинг незалежності суддів в Україні. 2008 рік », яке проводилось в рамках українсько-швейцарського проекту «Підтримка судової реформи в Україні. Сприяння зміцненню незалежності суддів». Опитування суддів, прокурорів та адвокатів здійснювалося у серпні-вересні 2008 року, ще до початку активної фази чергових політичних протистоянь в державі, тому на результати моніторингу вищезазначені фактори не вплинули і це дозволяє зробити висновок, що об’єктивність моніторингу може бути досить високою. Аналогічне дослідження було проведено у 2007 році. Результати досліджень дали змогу простежити стан незалежності суддів в Україні у відповідності з міжнародними стандартами.

Про суди і суддів не судить лише лінивий. Ця тема актуальна як для бабці на лавочці, так і для депутата найвищого рівня. Існують штамповані уявлення щодо судової системи: недовіра громадськості до суду, судова тяганина, корумпованість суддів і так далі. Але, що насправді робиться там, за дверима, де твориться правосуддя, знають лише, ті, хто сам пройшов через судовий процес. І тут думки розділяються рівно 50 на 50: задоволені ті, хто виграв справу, незадоволені – хто програв.

23 листопада 2007 року Військовий апеляційний суд Центрального регіону України після ретельного дослідження усіх доказів по кримінальній справі виніс уже другий виправдовувальний вирок по одній справі стосовно генерал-майора Збройних Сил України Сергія Савченко, який служив в Республіці Ірак заступником командира дивізії – командира українського миротворчого контингенту штабу багатонаціональної дивізії.