Місцевий індекс прав людини – Українська Гельсінська спілка з прав людини

11 балів з 12: як в Одеській громаді «працюють» програми з відновлення пошкодженого житла

В умовах гуманітарної кризи та масштабних руйнувань житлової інфраструктури через повномасштабне вторгнення, надзвичайно важливу роль відіграє державна та місцева політика допомоги у відновленні зруйнованого та пошкодженого житла. Крім централізованої програми на державному рівні «єВідновлення», місцева влада впроваджує локальні програми підтримки для постраждалих мешканців. Як ці ініціативи працюють у Одеській територіальній громаді дослідили експерти громадської приймальні УГСПЛ в Одесі з допомогою інструменту Місцевий індекс прав людини.

Наслідки обстрілу Одеси армією РФ. ФОТО: соцмережі Геннадій Труханов

Під час моніторингу стану впровадження державних та місцевих програм відновлення пошкодженого житла в Одеській міській територіальній громаді експерти оцінювали такі сфери:

створення організаційних умов для впровадження державних програм та прийняття місцевих програм відновлення постраждалого внаслідок обстрілів житла;
забезпечення фінансування державних та місцевих програм відновлення постраждалого внаслідок обстрілів житла;
доступність інформації для мешканців щодо використання можливостей державних та місцевих програм відновлення постраждалого внаслідок обстрілів житла;
публічність та прозорість заходів щодо впровадження державних та місцевих програм відновлення постраждалого внаслідок обстрілів житла.

Монітори встановили, що органи місцевого самоврядування сприяють належному впровадженню державної програми по відновленню пошкодженого житла «єВідновлення». В громаді працює Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації, створені умови для розгляду звернень мешканців та до ухвалення рішень залучаються представники громадськості.

За державною програмою в Одеській міській територіальній громаді 235 заявники отримали майже 9,7 млн грн компенсації. Тобто в середньому власникам пошкодженого житла в громаді компенсується 41 тисяча гривень.

Наслідки обстрілу Одеси армією РФ. ФОТО: Одеська міська рада

Основні підстави для відмови у наданні компенсації на відновлення пошкодженого об’єкту нерухомого майна:

виявлення факту проведення на пошкодженому об’єкті нерухомого майна ремонтних робіт, в результаті яких ліквідовано пошкодження в повному обсязі;
подання заявником до Комісії повідомлення у паперовій формі про відкликання заяви.

Монітори встановили, що органи місцевого самоврядування (ОМС) сприяють інформуванню громади про державні програми відновлення постраждалого внаслідок обстрілів житла: алгоритм дій і інформація про необхідний пакет документів є, зокрема, на офіційному сайті Одеської міської ради, представники ОМС надають роз’яснення та правові консультації безпосередньо на місцях після ураження житлових об’єктів. А от звітування Комісії розгляду з питань компенсації монітори визнали незадовільною.

У Одеській міській громаді також впроваджено місцеву цільову програму по відновленню постраждалого житла «Незламна Одеса». Ця програма акумулює всі напрямки, пов’язані з ліквідацією наслідків обстрілів, відновлення житлового фонду та надання допомоги мешканцям пошкоджених будинків.

Програмою передбачено проведення таких заходів:

проведення робіт з обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії;
надання допомоги постраждалим, у тому числі у виготовленні необхідних документів;
проведення невідкладних протиаварійних, консерваційних аварійно відновлювальних та ремонтних робіт у зруйнованих та пошкоджених будинках, у тому числі на об’єктах культурної спадщини (пам’ятках архітектури);
проведення першочергових відновлювальних робіт на об’єктах житлової інфраструктури (скління вікон, балконів, заміна дверей, покрівлі тощо);
надання фінансової підтримки комунальним підприємствам Одеської міської ради, залученим для ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією;
забезпечення належного управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд.

Оскільки програма була ухвалена 24 квітня 2024 року, оцінити її ефективність можна буде лише через певний час.

За результатами дослідження експерти сформували мапу рекомендацій для покращення стану впровадження місцевих та державних програм відновлення пошкодженого житла в Одеській громаді. Більшість з них відносяться до посилення інформування мешканців громади про наявні в територіальній громаді державні та місцеві програми відновлення житла та підвищення публічності впровадження таких програм.

Повний текст МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ «ДЕРЖАВНІ ТА МІСЦЕВІ ПРОГРАМИ ВІДНОВЛЕННЯ ПОСТРАЖДАЛОГО ВНАСЛІДОК ОБСТРІЛІВ ЖИТЛА В ОДЕСЬКІЙ МІСЬКІЙ ГРОМАДІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

Звіт підготовлено в межах проєкту «Правосуддя для людей, які постраждали від російської агресії» за підтримки чеської організації «People in Need».

Читати також:

Житлові програми для переселенців: брак коштів в бюджеті та інформації для постраждалих

Житлові програми для переселенців: брак коштів в бюджеті та інформації для постраждалих

Право на житло – одне із фундаментальних прав людини, яке дає їй безпеку, приватність та гідний рівень існування. Воно гарантується національним законодавством та міжнародними актами: забезпечення покладається на органи державної влади. З початку гібридної агресії Росії у 2014 році чимало українців змушені були покинути свої домівки. Ще більше ситуація загострилася після повномасштабного вторгнення: кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні зросла на 75% після 24 лютого 2022 року. Ситуацію із дотриманням житлових прав переселенців у Рівному та Дубно проаналізувала команда громадської приймальні УГСПЛ у Рівному з допомогою інструменту «Місцевий індекс прав людини».

За останньою інформацією від Рівненської ОВА у області зареєстровані 46 783 переміщені особи, з них в Рівненській міській територіальній громаді – 18269 осіб, в Дубенській міській тергромаді – 1449 осіб.

Ситуацію з дотриманням житлових прав експерти аналізували з позицій законодавства, судової практики, локальних програм. Були проведені також онлайн-опитування (97 респондентів) та поглиблені інтерв’ю (10 респондентів). Цей моніторинг не є повноцінним дослідженням проблематики, а лише розкриває окремі аспекти: експерти не аналізували, наприклад, питання, пов’язані із компенсацією за зруйноване чи пошкоджене житло, або неможливість доступу до нього через бойові дії (окупацію).

Чинне законодавство визначає декілька альтернативних способів забезпечення внутрішньо переміщених людей житлом:

надання тимчасового житла;
надання соціального житла*
державні програми пільгового кредитування будівництва чи придбання житла (наприклад – програма “єОселя”).

Серед додаткових механізмів:

компенсація за розміщення внутрішньо переміщених людей у власних житлових приміщеннях в частині витрат на житлово-комунальні послуги (зокрема, програма «Прихисток», за якою компенсується 14,77 гривень на людину за кожен день розміщення);
виплата ВПО допомоги на проживання (Постанова КМУ №332 від 20.03.2022).

Значну кількість нормативних актів, які регулюють забезпечення житлових прав ВПО, прийняли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але ці положення зазнають постійних змін (починаючи з березня 2022 року вже близько 20-ти разів).

Місцева влада Рівненщини намагається забезпечити житлові права вимушено переміщених людей, застосовує альтернативні механізми й практики. Наприклад, з кінця серпня 2022 року на Рівненщині діє обласна Програма забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у Рівненській області на 2022-2024 роки. За нею за кошти обласного бюджету були закуплені дванадцять модульних будинків, які встановили у Радивилівській ТГ: містечко під’єднали до комунікацій, облаштували територію.

Відкриття модульного кварталу на території Радивилівської територіальної громади Фото: Радивілівська міська рада

На основі обласної програми та рішень, деякі місцеві громади розробляють власні локальні програми. Наприклад, у місті Дубно в листопаді 2022 року була затверджена локальна програма забезпечення житлом ВПО, а в грудні 2023 року – Програма надання підтримки внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам у зв’язку із введенням воєнного стану на 2024 рік.

Але залишається чимало нерозв’язаних проблем та викликів через масштаби та складність цього питання. У громадах часто бракує житлового фонду, який можна відвести для розміщення ВПО або ж не ведеться належний облік таких приміщень, чи умови проживання у них – неналежні.

У Рівненської області визначено 63 об’єкти для тимчасового проживання переселенців. Більшість з цих закладів (38) – у комунальній власності, 19 – державній, 5 – приватній і 1 відноситься до недержавної власності. Проте, лише дві з цих будівель відповідають мінімальним вимогам, 50 об’єктів – частково, та 11 – не відповідають зовсім. Те, що навіть тимчасове житло непридатне для життя, підтверджують і самі переселенці.

Ще одна з проблем, виявлена моніторами, це те, що більшість вимушено переміщених людей не знають ані про існування програм, ані про доступні місця для поселення. За даними проведеного в межах дослідження опитування 76 з 97 респондентів (78,4% опитаних) відповіли, що органи місцевого самоврядування у їхніх громадах не проводять інформування щодо можливих програм по забезпеченню житлом; а на запитання «чи відомі Вам локальні/ міжнародні програми у вашій громаді, які надають допомогу по забезпеченню житлом/ компенсацію за оренду житла?» – 88 опитаних (майже 91%) відповіли, що не знають про такі програми.

Читати повний текст моніторингового звіту: ЖИТЛОВІ ПРАВА ВПО У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ -МОНІТОРИНГОВИЙ ЗВІТ

Читати також:

5 із 7 балів: експерти оцінили як забезпечується гідний рівень життя дітей Хмельницької громади

В умовах конфліктів та воєнних дій діти стають однією з найуразливіших груп населення. Хмельницька громада, як і багато інших, стикається з нагальною потребою у забезпеченні їхнього захисту від насильства та жорстокого поводження. Проте, ефективне реагування на цю проблему вимагає не лише дієвих стратегій, а й активної участі громадськості та розвинутих партнерських відносин. Як в умовах війни у Хмельницькій громаді забезпечується захист дітей від насилля та жорстокого поводження промоніторили експерти громадської приймальні УГСПЛ у Хмельницькому з допомогою інструменту Місцевий індекс прав людини.

Фото із соцмереж Хмельницького міського центру соціальних служб

Забезпечення захисту дітей від насильства та жорстокого поводження в умовах війни – надзвичайно складне завдання. Вирішення проблем має базуватись на комплексних підходах та поєднувати зусилля як влади, так і громадських організацій, активістів.

Під час моніторингу експерти послуговувались інформацією з офіційних джерел (програми, розпорядження, накази, офіційні відповіді на запити, звіти тощо), місцевих інформаційних ресурсів та відкритих джерел. У підсумку зусилля посадовців оцінили від 0 до 1 балу. Ці оцінки мають стати орієнтиром для поліпшення ситуації.

Управління праці та соціального захисту населення організувало 137 комісійних виїздів для оцінки потреб сімей, що постраждали від домашнього насильства. За 2023 рік у громаді опрацьовані 1 112 повідомлень з фактами домашнього насильства.

Для постраждалих діє Кризова кімната на 6 ліжко-місць та Притулок. Консультування та підтримку надають мобільні бригади соціально-психологічної допомоги та служба «Телефон Довіри 15-50».

Експерти моніторингу вважають, що органи місцевого самоврядування докладають зусиль до захисту дітей від насильства та жорстокого поводження в Хмельницькій громаді. На її території проводиться потужна інформаційна кампанія. Крім того, мешканці можуть отримати практичну допомогу у спеціалізованих закладах.

Однак виявлені і проблемні питання, які потребують негайного вирішення. У Хмельницькій міській територіальній громаді працює лише 26 фахівців соціальної роботи, з них 20 – у міському центрі соціальних служб. Експерти моніторингу вважають, що гостра нестача фахівців серйозно обмежує якість надання соціальних послуг. Відповідно це негативно впливає на здатність громади ефективно реагувати на потреби своїх членів, особливо в умовах війни.

Монітори зібрали свої рекомендації для органів місцевого самоврядування, які допоможуть поліпшити ситуацію, наприклад, розширити мережу мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та запровадити додаткові проєкти з попередження насильства серед дітей.

Прочитати повний текст Моніторингового звіту «Забезпечення захисту дітей від насилля та жорстокого поводження в умовах війни в Хмельницькій громаді»

Читати також:

5 із 7 балів: експерти оцінили як забезпечується гідний рівень життя дітей Хмельницької громади

Читати також:

Як реалізується право на працю на Львівщині? Експерти дослідили основні тенденції

Місцевий індекс прав людини (МІПЛ) – це мініпроєкт Української Гельсінської спілки з прав людини, який заснували для підтримки та розвитку реформи децентралізації в Україні. Критерієм ефективності визнано розвиток, в якому права людини мають пріоритет в усіх сферах її взаємодії з державою. Зокрема для цього представники місцевих громадських об’єднань проводять моніторинги населених пунктів за координації та навчальної підтримки УГСПЛ.

Одним із важливих розділів методології моніторингу Місцевого індексу прав людини є «Самореалізація», до якого відноситься і можливість реалізації права на працю в громаді. Які можливості для цього є в Оброшинській територіальній громаді, що на Львівщині, — дослідили правозахисники громадської приймальні УГСПЛ у Львові, яка працює на базі Центру правових та політичних досліджень СІМ.

Ілюстративне фото. Оброшинська громада. Джерело: сайт ОТГ

Він передбачає оцінку зусиль громад з забезпечення права на працю та умов його реалізації на підставі нормативних позитивних зобов’язань. З огляду на важливість права на працю серед прав людини, органи місцевого самоврядування мають зосередити свої зусилля на тому, щоб забезпечити людям можливість заробляти на життя роботою за місцем їх проживання. Це може бути робота, яку людина вільно обирає або на яку вона погоджується (стаття 43 Конституції України), або ж створення умов для заняття підприємництвом (стаття 42 Конституції України).

Введення воєнного стану створює фактичні та нормативні передумови для обмеження права на працю. Також це призводить до істотних змін у структурі господарської діяльності, що відображається на реалізації як права на здійснення підприємницьку діяльність, так і прав найманих працівників.

Оброшинська територіальна громада є одним з прикладів спроможної територіальної громади у Львівській області. Це вдалося завдяки активному підходу органів місцевого самоврядування, зокрема із застосування проєктних методик діяльності. Її комунікаційна політика, яку дослідили в процесі збору матеріалів (категорії і перелік оприлюднених матеріалів, характер і сприяння у пошуку і отриманні відповідної інформації на усіх рівнях), свідчить про високий рівень відкритості та прозорості діяльності.

Станом на 01.01.2023 р. відповідно до відомостей офіційного обліку органів місцевого самоврядування в Оброшинській територіальній громаді проживало 7 662 зареєстрованих осіб, з них – 1 631 дітей.

У громаді переважає населення працездатного віку (16-60 років), його частка за останні 4 роки в середньому становила 58%. У громаді зростає навантаження на населення працездатного віку особами у віці понад 60 років (у 2020 р. на 100 осіб населення працездатного віку припадало 38 пенсіонерів, у 2023 р. – 43). Отже, загальне демографічне навантаження на 100 осіб працездатного населення Оброшинської громади у 2023 р. у понад 1,5 раза перевищував відповідний показник у Львівській області. Станом на початок 2022 р. чисельність зайнятих в Оброшинській територіальній громаді становила близько 5 000 осіб.

Станом на кінець 2022 р. рівень зареєстрованого безробіття у громаді становив близько 3%.

Для громади характерним є високий рівень самозайнятості мешканців. Так у 2022 р. на 10 тис. населення тут припадало 575 ФОПів (відповідний показник Львівської області становив – 429).

У 2021 р. показник податкоспроможності Оброшинської територіальної громади становив 1,13 пунктів, а у 2022 р. зріс до 1,19 пунктів. Таким чином, у 2022 р. попри повномасштабну війну у країні бюджет Оброшинської громади був одним із 207 бюджетів територіальних громад, які перерахували реверсну дотацію до державного бюджету (розмір 155,5 тис. грн.).

Особливістю ринку праці Оброшинської територіальної громади є його тісна інтегрованість із ринком праці м. Львова, а також сусідніх територіальних громад, насамперед Сокільницької, Пустомитівської та Зимноводівської.

Дослідження підходів громади дозволило встановити високий рівень відповідності показникам оцінки навіть в умовах воєнного стану. Громада активно використовує можливості та бере активну участь у програмах та проєктах. Водночас правозахисники підготували рекомендації для збільшення ефективності за окремими секторами розробки і виконання місцевих програм, підтримки підприємництва, участі у профілізації підготовки фахівців.

Більше можна прочитати у звіті: Право на працю та особливості його реалізації і захисту в умовах правового режиму воєнного стану на підставі інструментів моніторингу «Місцевий індекс прав людини» (на прикладі Оброшинської територіальної громади)

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Як реалізується право на працю на Львівщині? Експерти дослідили основні тенденції

Станом на кінець 2022 р. рівень зареєстрованого безробіття у громаді становив близько 3%.

Більше можна прочитати у звіті: Право на працю та особливості його реалізації і захисту в умовах правового режиму воєнного стану на підставі інструментів моніторингу «Місцевий індекс прав людини» (на прикладі Оброшинської територіальної громади)

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

10 з 14 балів: експерти оцінили рівень життя громади на Запоріжжі

Біленьківська селищна територіальна громада знаходиться у прифронтовій зоні. Населення складає трохи більше 12,5 тисяч осіб. На даний момент тут зареєстровано 3415 переселенців: з них 1447 – це діти, 163 – люди з інвалідністю. Як місцева влада налагодила роботу із надання соціальних послуг дослідив експерт Сергій Бізденежний за допомогою інструменту Місцевий індекс прав людини.

Моніторинг дотримання прав людини за напрямком «Гідний рівень життя» у Біленьківській ОТГ в тривав з 1 січня по 25 квітня 2024 року. Експерти проаналізували дані з офіційного сайту, інформацію з відкритих джерел, провели експерименти та опитування серед місцевих мешканців. У підсумку зусилля посадовців оцінили від 0 до 1 балу. Ці оцінки мають стати орієнтиром для поліпшення ситуації.

Соціальні послуги мешканці громади отримують через КУ «Центр надання соціальних послуг» Біленьківської сільської ради. Потреби населення визначають безпосередні звернення людей. Про них також повідомляють старости, місцеві депутати, працівники медичних установ, правоохоронці та фахівці соцзахисту після виїздів у села. Також наприкінці кожного року у сільській раді про свою роботу звітує відділ соціального захисту населення сільської ради та Центр надання соціальних послуг.

Профілактичний рейд відділу соцзахисту тергромади. ФОТО: Біленьківська громада

У громаді діє низка програм, спрямована на соціальний захист різних категорій населення: дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей із сімей що опинилися в складних життєвих обставинах, пільговиків, сімей з дітьми та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги за місцем проживання.

Але органам місцевого самоврядування (ОМС) необхідно подбати про те, щоб збільшити штат працівників, які надають послуги соціального захисту. Моніторинг виявив, у громаді працює лише 2 соціальні робітники. Саме на них лягає вся робота, зокрема, і догляд на дому за 12-тьма мешканцями громади, які потребують цієї послуги. Крім того, монітори вважають, що ОМС необхідно активніше залучати недержавних надавачів соціальних послуг.

Соцпрацівники та поліцейські відвідали дітей, чиї сімʼї перебувають у скруті. ФОТО: Біленьківська громада

Монітори надали рекомендації для забезпечення гідного рівня життя мешканців Біленьківської тергромади, зокрема пропонується:

– додати інформацію про соціальні послуги та порядок їх отримання на сайт Біленьківської сільської ради та оприлюднити звітність по програмі «На зустріч людям»;

– створити програму з паліативного догляду в межах надання соціальних послуг працівниками КУ «Центр надання соціальних послуг» або залучити профільні партнерські організації;

– розробити програму з надання фінансової допомоги з місцевого бюджету родинам, у яких народилась дитина;

– провести ревізію і створити реєстр фонду тимчасового житла (або переліку земельних ділянок під житлове будівництво), що може надаватись у користування тих, хто цього потребує; фонду житлових приміщень для тимчасового (до 6 місяців) поселення ВПО або наявність в громаді переліку житлових приміщень, доступних для безоплатного розміщення ВПО;

– провести у Біленьківській ОТГ ревізію житлового фонду щодо покинутих будинків через неприйняття спадщини, з подальшим визнання цієї спадщини відумерлою і прийняття її на баланс місцевої громади.

Прочитати повний текст Моніторингового звіту у Біленьківській об’єднаній територіальній громаді Запорізькій області

Читати також:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

10 з 14 балів: експерти оцінили рівень життя громади на Запоріжжі

– розробити програму з надання фінансової допомоги з місцевого бюджету родинам, у яких народилась дитина;

Читати також:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Підтримка лікарів – нуль балів. Експерти УГСПЛ оцінили доступність медицини в Уманській громаді Черкащини

Уманська громада Черкащини набрала 8 балів з 12, а Катеринопільська – 7 балів згідно із дослідженням захисту прав людини в сфері охорони здоров’я. Координатор Черкаської громадської приймальні УГСПЛ Тарас Щербатюк презентував дослідження за методологією Місцевого індексу прав людини. У звіті йдеться про проблеми та їхнє вирішення в двох різних за своєю чисельністю та фінансовими можливостями територіальних громадах.

Місцевий індекс прав людини – це комплексне дослідження, що дозволяє вивчити, як місцева влада забезпечує базові права людини за тим чи іншим напрямом. Моніторинг у двох територіальних громадах Черкащини – Катеринопільській та Уманській тривав з 1 березня по 30 квітня 2024 року. Команда проєкту проаналізувала діяльність органів місцевого самоврядування (ОМС) за напрямом «Охорона здоров’я». Для цього експерти вивчили місцеві інформаційні ресурси, офіційні документи, звіти незалежних громадських організацій, опитали фокус-групи. Зусилля, які докладає влада, експерти оцінюють від 0 до 1 балу. Ці оцінки мають стати орієнтиром для поліпшення ситуації.

Після ухвалення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 1 липня 2022 року, який врегульовує межі кластерних, надкластерних та інших лікарень, певні проблеми з’явились і в Уманській територіальній громаді Черкащини. Під час дослідження монітори прийшли до висновку, що ОМС адаптувались до нових умов і забезпечують стале функціонування системи охорони здоров’я у громаді. Крім того, у медичних закладах покращуються умови перебування для пацієнтів, а також – рівень надання послуг. У громаді діє низка цільових програм, завдяки яким пільговики отримують ліки, надається паліативна допомога та реабілітація потребуючим.

Водночас експерти проєкту радять органам місцевого самоврядування переглянути місцеві програми щодо їхньої дієвості та ефективності. А також приділити більше уваги забезпеченню доступності медичних послуг для людей з інвалідністю, соціальному захисту та підтримці лікарів і медичного персоналу. За цими напрямам монітори оцінили роботу місцевої влади у нуль балів.

Прочитати повністю Моніторинговий звіт стану дотримання прав людини в Уманській громаді Черкаської області у галузі охорони здоров’я

Читати також: Вісім балів з дев’яти: як в Краматорській громаді забезпечують порядок в умовах війни

По сім балів з дев’яти: як в громадах прикордонного регіону працюють над безпекою цивільних

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Підтримка лікарів – нуль балів. Експерти УГСПЛ оцінили доступність медицини в Катеринопільській громаді Черкащини

Уманська громада Черкащини набрала 8 балів з 12 , а Катеринопільська – 7 балів згідно із дослідженням захисту прав людини в сфері охорони здоров’я. Координатор Черкаської громадської приймальні УГСПЛ Тарас Щербатюк презентував дослідження за методологією Місцевого індексу прав людини. У звіті йдеться про проблеми та їхнє вирішення в двох різних за своєю чисельністю та фінансовими можливостями територіальних громадах.

Ухвалення закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. No 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» запустили черговий етап медичної реформи. Водночас, у громад, з чисельністю населення менше 40 тисяч, виникли проблеми з доступом громадян до медичних послуг. Їм довелось об’єднуватись з іншими громадами, аби розташовані на території медичні заклади могли отримувати фінансування від Національної служби здоров’я України.

До таких належить Катеринопільська громада Черкаської області. Бачення її розвитку в галузі охорони здоров’я прописане у Стратегії розвитку громади у 2021 – 2027 роки. Також місцева влада ухвалила низку цільових галузевих програм. Втім аналіз показав відсутність чіткої аргументації в необхідності їхнього ухвалення: в документах не згадуються факти, що підтверджують наявність проблеми. Не йдеться і про обговорення серед мешканців, спільний пошук шляхів подолання. Чиновники не визначають оптимальних варіантів розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих способів її вирішення. Крім того немає інформації про очікувані результати та інструменти визначення ефективності.

Попри дефіцит з фінансами, ОМС спрямовують зусилля для того, щоб жителі громади мали безперервний доступ до медицини і якість надання послуг покращувалась.

По 1 балу монітори присудили наступним напрямам дослідження:

заходи для комфортного перебування в закладах охорони здоров’я;
забезпечення пільгових категорій населення лікарськими засобами;
забезпечення пільгових категорій населення виробами медичного призначення;
здійснення паліативної допомоги для жителів громади;
заходи з психологічної підтримки мешканців громади;
проведення протиепідемічних заходів;
інформаційно-просвітницькі заходи у сфері охорони здоров’я.

Інші напрями, такі як, наприклад, забезпеченість лікарів та інших медичних фахівців у громаді, додаткова підтримка лікарів та медичного персоналу, заходи з проведення реабілітації мешканців громади у сфері охорони здоров’я отримали по 0 балів.

Тобто ОМС необхідно спрямувати зусилля на підтримку медичного персоналу, який працює у громаді, і на створення умов для отримання послуг маломомобільним групам.

Читати більше про Моніторинговий звіт стану дотримання прав людини у Катеринопільській громаді Черкаської області в галузі охорони здоров’я

Читати також: Вісім балів з дев’яти: як в Краматорській громаді забезпечують порядок в умовах війни

По сім балів з дев’яти: як в громадах прикордонного регіону працюють над безпекою цивільних

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Напрямок: Місцевий індекс прав людини

11 балів з 12: як в Одеській громаді «працюють» програми з відновлення пошкодженого житла

Житлові програми для переселенців: брак коштів в бюджеті та інформації для постраждалих

5 із 7 балів: експерти оцінили як забезпечується гідний рівень життя дітей Хмельницької громади

5 із 7 балів: експерти оцінили як забезпечується гідний рівень життя дітей Хмельницької громади

Як реалізується право на працю на Львівщині? Експерти дослідили основні тенденції

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Як реалізується право на працю на Львівщині? Експерти дослідили основні тенденції

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

10 з 14 балів: експерти оцінили рівень життя громади на Запоріжжі

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

10 з 14 балів: експерти оцінили рівень життя громади на Запоріжжі

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Підтримка лікарів – нуль балів. Експерти УГСПЛ оцінили доступність медицини в Уманській громаді Черкащини

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Підтримка лікарів – нуль балів. Експерти УГСПЛ оцінили доступність медицини в Катеринопільській громаді Черкащини

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Ваш коментар (необов'язково):