Десятирічна програма (з 2014 по 2024 рр.) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Оновлений навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» вже у доступі для використання!
Зміст посібника оновлено і доповнено відповідно до Програми курсу за вибором «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти. (Рішенням експертної комісії з громадянської освіти та правознавства від 08 лютого 2024 року (протокол № 1) програма курсу отримала гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі», який зареєстрований у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам за № 4.0015-2024).
Над посібником працювала група експертів практиків – юристів-міжнародників з більш як двадцятирічним досвідом у викладанні та застосуванні міжнародного гуманітарного права та методистів. Посібник покликаний сприяти досягненню однієї з головних цілей міжнародного гуманітарного права – просуванню ідеї та запиту людства щодо обмеження насильства під час війни.
Крім традиційних тем з міжнародного гуманітарного права та методики роботи з ними, посібник містить дилеми, самостійні дослідження, групову взаємодію та аналіз кейсів, постановку запитань і пошук відповідей на складні виклики, пов’язані з ситуаціями, на які поширюються норми міжнародного гуманітарного права; як воно впливає на безпосереднє життя та безпеку людей, які живуть поруч або безпосередньо в зоні тимчасової окупації та/або бойових дій.
Посібник призначений для вчителів закладів середньої освіти, методистів, викладачів і тренерів з міжнародного гуманітарного права.
Маємо надію, що навчально-методичний посібник зацікавить вас та стане орієнтиром в організації й проведенні змістовних та актуальних навчальних занять з міжнародного гуманітарного права.
Ознайомитися з електронною версією навчально-методичного посібника «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» і завантажити його можна тут: Вивчаючи МГП_електронна версія
Євгенія Ус отримала поранення ніг 16 березня 2022 року, коли російські військові обстріляли її мікрорайон у Чернігові. Разом із нею постраждав і її син, 10-річний Дмитро. Через кілька днів хлопчик помер у лікарні, а Євгенію за два тижні евакуювали до Києва: була загроза ампутації ноги, а в Чернігові лікувати жінку не було можливості через бойові дії довкола. Відтак у київській приватній лікарні її прооперували за кошти благодійників.
З того часу для Євгенії Ус почалося лікування та реабілітація, які тривають вже понад два роки. А ще – боротьба з системою за право отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни. Зараз Євгенії зняли гіпс, і вона пересувається на милицях.
У квітні 2024-го, за понад два роки після поранення, жінка нарешті має посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Чому так довго тривав процес отримання статусу, які перешкоди були на шляху та як з ними справлялися, – розповів координатор громадської приймальні УГСПЛ у Чернігові, юрист ГО МАРТ Дмитро Науменко.
Як цивільній людині отримати «військову інвалідність»: алгоритм та перепони
Механізм отримання цього статусу прописаний в законі «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановах Кабміну №225 та №306.
Людина збирає всю медичну документацію: епікризи, виписки тощо. Проходить МСЕК, де їй визначають ступінь втрати працездатності та групу інвалідності. З травня 2023 року МСЕК у довідці до акта огляду комісії вказує справжній характер шкоди здоров’ю. До того в графі «причина інвалідності» писали «загальне захворювання» навіть після поранення уламками боєприпасів чи кулями.
Якщо людина пройшла МСЕК до травня 2023-го, то раніше треба було звертатися до комісії, аби там вказали справжню причину інвалідності. Часто це робили вручну: закреслювали «загальне захворювання» і від руки дописували те, як було насправді. Зараз за виправленням потрібно йти вже після того, як міжвідомча комісія встановить причинний звʼязок отриманих поранень, як наслідок збройної агресії РФ.
Довідка до акту огляду МСЕК
Паралельно з цим після поранення потрібно написати заяву в поліцію та отримати витяг з ЄРДР. А згодом – висновок судово-медичної експертизи. І на цьому етапі в людей можуть бути проблеми. Деякі справи розглядає Нацполіція, деякі – СБУ. Як саме розподіляють справи між цими органами, – наразі невідомо. Але тут завжди діє принцип територіальності: злочин розслідують органи тієї території, де він стався.
Дмитро Науменко, координатор громадської приймальні УГСПЛ у Чернігові
Якщо місто чи село, де стався злочин, окуповані чи там тривають бойові дії, то знайти слідчого може бути ще важче. На практиці юристи стикаються з тим, що дуже складно дізнатися адреси, куди релоковані такі слідчі органи.
«Аби дізнатися, хто слідчий у справі щодо поранення Євгенії, я писав запит до Нацполіції та СБУ. У відповіді зазначили відомості про кримінальне провадження та слідчого, але його контактних даних не надали. І взагалі фізично зустрітися чи додзвонитися слідчому – ще той квест. Навіть якщо маєте номер телефону, не факт, що він відповість на дзвінок. В усякому разі так було у нас», – ділиться Дмитро Науменко.
Він додає, що часто в одне кримінальне провадження об’єднують різні види злочинів: пошкодження майна, поранення, загибель людей.
«Це стається через те, що у нас є тільки одна стаття КПК, за якою кваліфікують воєнні злочини – це 438-а. Але коли все в одному провадженні, то там займається слідча група, це може бути п’ять і більше слідчих. І потім не зрозуміло, хто саме веде досудове розслідування по конкретному епізоду. А це, своєю чергою, може призвести до бездіяльності слідчих, уникнення персональної відповідальності, затягування строків», – пояснює Дмитро.
Інформаційний запит, який Дмитро надіслав, щоб дізнатися, хто слідчий
Судово-медична експертиза
Судово-медичну експертизу (СМЕ) Євгенії Ус призначили аж через півтора роки після поранення. В Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) немає чітко визначених для цього строків. Але за його нормами, слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити її проведення, щоб встановити тяжкість та характер тілесних ушкоджень. Дмитро вважає, що в нинішніх умовах завантаженості слідчих, ці строки можуть становити 2-3 місяці, але аж ніяк не півтора роки.
Юрист переконує, що механізм призначення СМЕ простий і чітко прописаний у статтях 242-245 КПК України. Слідчий бере ухвалу про вилучення медичних документів у слідчого судді. Вони становлять таємницю, тому не можна просто прийти й забрати їх з лікарні. З цією ухвалою представник поліції звертається до медичного закладу, і той передає всю інформацію.
Якщо людина має на руках медичні документи, їх також треба передати слідчому. Дмитро Науменко рекомендує зробити це під розписку.
«Загалом, це простий і досить короткий по часу процес. Чому на практиці його так затягують, – незрозуміло. Женя лікувалася в кількох медзакладах, ми зв’язувалися з юристами лікарень, там оперативно все підготували. Чекали лише, поки слідчий з ухвалою звернеться до них. Але оце очікування тривало понад рік», – говорить Дмитро.
Дізнавшись, що й через пів року СМЕ не призначали, юрист написав клопотання про це на ім’я слідчого. За законом, той має три дні, аби відреагувати на нього. Але слідчий Євгенії Ус не реагував. Тому Дмитро написав скаргу в прокуратуру. Також її можна подати й до суду.
Скарга в прокуратуру
Зрештою, слідчого Євгенії Ус звільнили у грудні 2023 року. А питаннями СМЕ зайнявся його колега, якому передали матеріали провадження.
Що входить в пакет документів
Інфографіка: як і де отримати документи для встановлення статусу інвалідності внаслідок війни.
Маючи всі ці висновки на руках, потрібно подавати пакет документів до Міжвідомчої комісії, яка збирається раз на місяць при Міністерстві ветеранів України. Вона вирішує, чи пов’язувати інвалідність з війною.
Отже, в пакеті мають бути:
висновок МСЕК;
витяг з ЄРДР;
висновок судмедексперта;
довідка про несудимість;
копії паспорту, реєстрації, ІПН;
заява в довільній формі з обов’язковим зазначенням адреси, на яку потрібно буде прислати відповідь.
Весь цей пакет треба відправити за адресою: 01001, Київ, провулок Музейний, 12. Відповідь має надійти впродовж 30 календарних днів.
Маючи позитивний висновок Міжвідомчої комісії, треба звернутися в МСЕК, аби у її висновку написали правильний діагноз (мова про тих, кому встановили цивільну інвалідність за «загальним захворюванням»). Він має точно співпадати з тим, як написано у висновку Міжвідомчої комісії. Також треба звернутися до управління соціального захисту для отримання посвідчення та до пенсійного фонду і відповідних установ, щоб мати пільги (комунальні служби тощо).
«Тоді, у лютому та березні 2022-го, люди в Чернігові були в безпорадному стані. Або ж була ситуація, коли Чернігів обстрілювали і на першому місці стояло питання евакуації, бо Женя могла втратити ногу. Але ж час минув, тут все заспокоїлося. Але з людьми слідчі не комунікували. У випадку Євгенії: у травні 2022-го дзвонив прокурор, сказав, що її визнали потерпілою. Я взяв Євгенію у супровід у серпні 2022-го, через пів року від моменту отримання поранення. А слідчий прийшов сфотографувати місце злочину аж у червні 2023-го… Мабуть, їй би ніхто й не подзвонив, якби ми не почали цей процес самі. Я так вважаю, бо до мене досі звертаються такі клієнти: понад два роки пройшло після поранення, а люди не опитані і не знають, хто слідчий», – ділиться юрист.
І додає, що зараз Генпрокуратура вийшла з ініціативою, аби слідчі в обов’язковому порядку зв’язувалися з рідними загиблих дітей, пропонували адвоката, безоплатну правову допомогу тощо. А ось по дорослим питання залишається невирішеним.
Ілюстративне фото: armyinform.com.ua
Ми звернулися до ГУ Нацполіції в Чернігівській області, аби зрозуміти причини перепон, з якими стикаються потерпілі. І ось що нам відповіли.
Як зрозуміти, хто розслідує справу, і знайти слідчого
Обстріли населених пунктів кваліфікують за статтями 438 (порушення законів та звичаїв війни) та 110 (посягання на цілісність та недоторканість України) Кримінального Кодексу України. За законом, саме слідчі СБУ розслідують такі злочини. Проте, за наявності підстав, прокуратура може змінити підслідність. І тоді такі справи переходять до Нацполіції.
Отже, виходить, що зрозумілої системи розподілу все ж таки немає. Тому, аби дізнатися, який саме орган розслідує справу, людям потрібно звертатися особисто чи письмово до відділення Нацполіції та СБУ за місцем вчинення злочину. Також в поліції кажуть, що це можна зробити за телефонами «гарячих» ліній.
Номер кол-центру Нацполіції – 0800500202. Телефон для подачі усних звернень та отримання інформації щодо реєстрації звернень від фізичних осіб, поданих до СБУ, – +38 (044) 293-89-99.
В поліції пояснили, що судмедекспертизу щодо поранення людини призначають негайно після отримання всіх необхідних для її проведення медичних документів. СМЕ трупу – негайно.
Якщо ж слідчий чи прокурор затягує проведення слідчих дій, то потерпілий може подати до суду, в прокуратуру. Або ж скаржитися по «вертикалі»: безпосередньому керівнику слідчого, керівникам слідчого управління головного управління Нацполіції в області, Головного слідчого управління НПУ. Також можна звернутися на «гарячу» лінію НПУ.
Про «пошуки» потерпілих
Слідчий має встановити всіх людей, які постраждали від конкретного випадку агресії. Потім визнати їх потерпілими у кримінальному провадженні і допитати, призначити необхідні судові експертизи (судово-медичні, будівельні, товарознавчі, автотоварознавчі).
Але люди, так само, мають право самостійно звернутись з такими заявами до правоохоронного органу – Нацполу чи СБУ. Там їхні заяви мають зареєструвати та негайно (не пізніше 24 годин з моменту надходження) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Людина, яка звернулась із заявою, має право отримати витяг з ЄРДР.
Чому різні види злочинів об’єднують в одне провадження
Як правило, всі кримінальні провадження, розпочаті за заявами різних людей щодо отримання поранень, пошкодження майна тощо внаслідок конкретного авіаудару чи обстрілу, у подальшому об’єднують в одне провадження. Це рішення (про виділення або об’єднання) приймає прокурор.
Коли ж конкретна людина звертається за витягом з ЄРДР за певним епізодом такого об’єднаного кримінального провадження, то технічно неможливо сформувати такий витяг. Система ЄРДР формує його з усіх кримінальних проваджень, об’єднаних в одне під єдиним номером. Ця проблема є розповсюдженою, однак до цього часу вона технічно не вирішена.
Через це, в Нацполіції рекомендують заявникам одержувати витяги з ЄРДР за їх заявами одразу після внесення відомостей про кримінальне правопорушення. Після об’єднання кримінальних проваджень в одне ЄРДР формує витяг, який включає всі його епізоди. Неможливо виокремити один, не порушивши форму та зміст витягу як документу.
Пільги та «зафіксована» пенсія
У лютому 2024 року Кабмін ухвалив постанову №185. За нею пенсії людей, що мають «військову інвалідність», дещо збільшили, але зафіксували.
Що це означає: до 1 березня 2024 року мінімальні пенсії таких людей залежали від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для І групи це було 650 %, ІІ групи – 525 %, ІІІ групи – 360 %. Зараз ці пенсії не прив’язані до цього показника. Тобто вони не змінюватимуться, коли зростатиме прожитковий мінімум.
Наразі люди з «військовою інвалідністю» отримують:
– І група – мінімальний розмір пенсії 15 347 грн (збільшили на 1 742,50 грн);
– ІІ групи – 12 396 грн (+1 407,75 грн);
– ІІІ групи – 8 500 грн (+965,20 грн).
Також ця категорія постраждалих має право на такі пільги: 100% знижка на комунальні послуги; безоплатні обстеження та диспансеризація, протезування, санаторно-курортне лікування, оздоровлення тощо.
Херсонець Олександр Д’яков відомий у місті своєю проукраїнською позицією: він виходив на місцевий Майдан під час Революції гідності та відвідував збори у столиці. Також чоловік вів доволі активну діяльність: був депутатом у Дніпровській райраді Херсона, очолював ОСББ, займався підприємницькою діяльністю. Відповідно після окупації рідного міста Д’яков також не пас задніх за що і потрапив на 17 діб до російської катівні, а опісля – на кілька місяців до лікарні. Що довелось пережити чоловік розповів медіаплатформі «Вгору» в рамках глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна».
Олександр Д’яков. Фото: Ігоря Бойченка
Допомога ЗСУ з окупованого міста
За тим,як у перші дні повномасштабного вторгнення армія РФ атакувала Чорнобаївський військовий аеропорт та Нову Каховку, Олександр спостерігав з вікон своєї оселі. Одразу почав обдзвонювати своїх екс-колег і радитись чим вони займатимуться далі.
– А що ми могли робити? Збирати дані та передавати їх нашим військовим, що і почали займатись від початку захоплення Херсона, – коротко розповідає Олександр Д’яков про свою діяльність під час окупації.
Їхня група сповіщала про переміщення техніки, солдат та співробітників ФСБ. Згодом допомогли вивезти з окупованого міста українських військових. Спротив тривав доки окупанти не арештували одного члена групи, а вже потім – прийшли за кожним.
Мітинг в Херсоні 5 травня. Олександр Д’яков на передньому плані праворуч із перевернутим українським прапором на плечах. Фото «Вгору»
«Нестерпні умови створювали навмисно»
Олександра Д’якова затримали у серпні 2022 року. Він вважає, що це сталось не випадково. Згодом дізнався підтвердження: їхню групу довго «ввели», планували забрати одразу усіх, але «виловлювали» по одному. Тримали затриманих у катівні на вулиці Теплоенергетиків.
Олександр Д’яков провів 17 діб у цій російській катівні на вул. Теплоенергетиків у Херсоні. Фото Олександра Корнякова, 2023
У камері, розрахованій на трьох, постійно перебувало 6-7 осіб. Попри те, що до окупації в цьому ІТТ зробили ремонт та встановили систему кондиціонування, Олександр пригадує, що вона майже не працювала: дихати не було чим. На думку чоловіка росіяни її навмисно зіпсували.
– Була дуже висока вологість, і таке враження, що ти майже у воді. Людина, яка там перебувала більше, ніж місяць, однозначно отримувала проблеми з легенями, з дихальною системою, – розповідає Д’яков.
Для того, щоб потрапити до загального душу, затримані проходили шляхом приниження та болю: тюремники били, застосовували електрошокери і робили все, щоб бранці відмовлялись туди ходити. За словами чоловіка, доводилось обмиватись водою з пляшок над «вбиральнею» у камері.
Те чим годували в ІТТ, за свідченнями чоловіка, назвати їжею не можна. До того ж порції були зовсім мізерні. Коли його ув’язнили, то побили так, що не міг п’ять днів взагалі їсти – тільки пив. Тож свою їжу віддавав хлопцям з камери.
З 2019 року Олександр має проблеми із серцем, тож постійно приймає ліки. Перші десять днів йому взагалі не дозволяли передачі, тому що не йшов на співпрацю. Коли ж нарешті передали пігулки, віддали не все.
– Заходить один з тих, хто нас охороняв, приносить мої ліки й каже: «Обирай, що тобі важливе. Я тобі все не віддам». Я кажу: «В сенсі не віддасте? Мені всі ці таблетки потрібні». Він каже: «Ні, обирай найважливіше». Типу, інше піде в спільну «аптечку». Довелося вибирати, на жаль.
«Хотіли, щоб ми катували струмом один одного»
Олександра Д’якова окупанти піддавали катуванням. Чоловік згадує, як росіяни влаштували перехресний допит і намагалися «підвести» ув’язнених до того, щоб вони катували один одного. Чоловіки витримали це випробування.
Як і інші бранці окупантів, чоловік звертає увагу на садизм тюремників. Про своїх катів розповідає, що з ним «працювали» ФСБшники.
«Я не бачив облич, я бачив очі. І по очах читав, що людині приносить задоволення, коли вони катують іншого,» – ділиться пережитим Д’яков.
За його словами катування в ІТТ відбувались в режимі 24/7. Він постійно чув крики затриманих: і вдень, і вночі.
– В мене було 4 або 5 допитів. На п’ятий раз вони майже не катували, бо я вже в такому стані був, що катувати вже нікуди було, і так постійні болі були. Катування само по собі вже йшло, – розповідає чоловік.
Олександр говорить, що від нього самого вимагали, щоб він пішов на співпрацю і здав всіх, хто брав участь у русі опору. При тому, що зізнання нічого не вирішувало – росіяни й так вже все знали, і їхній обізнаності чоловік був здивований. Намагалися вибити свідчення того, що передаючи дані, він хотів, щоб загинули цивільні люди. Д’яков зрозумів, що ці слова окупанти намагаються записати на відео і сказав, що говорити нічого не буде. Йому пообіцяли за непокору зламати ногу. Цього не зробили, але покалічили і довели до зараження. Колишній ув’язнений пригадує, що напади болю часом були такої сили, що вночі кусав себе за руку аби стогоном не розбудити сусідів по камері.
Дорогою сміялись: «Сань, тобі ногу відріжуть»
Стан здоров’я Олександра Д’якова настільки погіршився, що окупанти були змушені відвезти його до лікарні. Травмована нога розпухла і стала вдвічі більшою, пішли некрози… Дорогою з чоловіка сміялися: «Сань, а тобі ногу відріжуть…».
Чоловік згадує, що у першій лікарні його не прийняли, тому що там керівником зміни була проросійськи налаштована людина. не допоміг навіть супровід окупантів: надавати медичну допомогу просто відмовили. Його шпиталізували у Дніпровській районній. Там після трьох днів під крапельницями, його прооперували, вирізали частину вен.
Так сьогодні виглядає нога Олександра Д’якова, травмована росіянами під час катувань. Фото Ігоря Бойченка
Наступні кілька місяців чоловік провів у лікарнях. Напевно, лікарі тримали свого пацієнта трішки довше, ніж потрібно, бо він пояснив головному лікарю, що на нього чекає після виписки: строк у 20 років «за тероризм».
Коли росіяни почали готуватися до так званої «евакуації», з’явився шанс втекти. Олександр Д’яков, який до того міг пересуватись лише на колісному кріслі, просто вийшов з лікарні, дістався зупинки і дістався до помешкання, в якому переховувався допоки Херсон не звільнили ЗСУ.
Катування не минули дарма: чоловік і досі лікує ногу. Але попри всі складнощі Олександр Д’яков не опускає рук: волонтерить та навчається правозахисту аби допомагати так званим цивільним полоненим.
– Нас називають людьми, які були незаконно утримувані в результаті збройної агресії РФ. Але я вважаю, що ми все ж таки полонені. Я не кажу, що військові не страждають, але багато цивільних пережили набагато більші тортури, ніж військовополонені. Тих, хто займав проукраїнську позицію і все робив для ЗСУ, на окупованих територіях так катують… вбивають, грубо кажучи.
На даний момент три члени групи опору, до якої входив Олександр, і досі ув’язнені. Про їхню долю з 2022 року нічого не відомо. За словами чоловіка є й такі цивільні українці, які були затримані у 2014 році і про їхніх стан здоров’я та місце перебування також немає жодної інформації.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Впродовж останніх 10 років збройні сили РФ скоювали міжнародні злочини на території Донецької, Луганської областей та Криму. Після 22 лютого 2022 року це відбувається по всій Україні. Тривалий час світ заплющував очі на військову агресію Росії, подекуди – це відбувається і нині. Така пасивність та той факт, що багатьом воєнним злочинцям після Другої світової війни все ж вдалось уникнути покарання, дає агресору відчуття вседозволеності. Але необхідно об’єднувати зусилля й фіксувати якомога більше інформації про російські злочини в Україні, щоб розірвати це коло безкарності. Вже понад два роки громадська приймальня УГСПЛ у Рівному, в межах ініціативи “Трибунал для Путіна”, документує воєнні злочини на Рівненщині та Житомирщині.
Зруйнований будинок у селі Базар на Житомирщині
За цей час документатори громадської приймальні УГСПЛ у Рівному зафіксували 1608 епізодів ймовірних воєнних злочинів у Житомирській області та 181 епізод – у Рівненській. Інформація збирається як з відкритих джерел, так і під час безпосереднього спілкування зі свідками та потерпілими від російської збройної агресії. Акумульований масив даних документатори передають національним правоохоронним органам, іноземним організаціям та розслідувачам.
У галузі документування експерти громадської приймальні співпрацюють з колегами з інших областей. Так, з березня 2023 року, спільно з приймальнею УГСПЛ у м. Львів відбулось 11 моніторингових виїздів на Житомирщину та 2 – на Рівненщину. У цих поїздках брали участь також студенти – правники Школи права Українського католицького університету (попередньо вони пройшли відповідне навчання).
Моніторингова група: координаторка ГП УГСПЛ у м. Рівне Марія Ципʼящук, документатор ГП УГСПЛ у м. Рівне Владислав Єгоров та документаторка ГП УГСПЛ у м. Львів Христина Ковцун.
Крім цього, документатори приймальні з Рівного провели два спільних виїзди на Львівщину та 1 спільний виїзд на Хмельниччину із колегами з Хмельницької приймальні УГСПЛ. Ще два візити на Рівненщину здійснили самостійно, під час одного з них відвідали місце тимчасового проживання ВПО. Загалом, за два роки було 18 виїзних візитів.
Під час поїздок на Житомирщину та Рівненщину документатори спілкувались із свідками, потерпілими та представниками органів місцевого самоврядування. Загалом інформацію про можливі воєнні надали 408 людей.
Класифікація зафіксованих потенційний воєнних злочинів за Римським статутом
За два роки документування зафіксовані потенційні воєнні злочини за Римським статутом можна класифікувати так.
Знищений автомобіль, м. Коростень, Житомирщина
На Житомирщині:
Загибель людини внаслідок обстрілу (стаття 8 (2) (b) (iv)) – 15 епізодів;
Пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладів освіти, науки, мистецтва (стаття 8 (2) (b) (ix)) – 6 епізодів;
Знищення або пошкодження майна (стаття 8 (2) (b) (iv)) – 161 епізод.
Статистика щодо пошкоджених/зруйнованих обʼєктів цивільної інфраструктури.
На Житомирщині:
Будівлі житлового-побутового призначення – 1570;
Обʼєкти підприємницької діяльності – 77;
Державні будівлі – 34;
Обʼєкти гуманітарної сфери – 127;
Обʼєкти транспортної інфраструктури –10;
Обʼєкти критичної інфраструктури – 76
На Рівненщині
Будівлі житлового -побутового призначення – 150;
Обʼєкти підприємницької діяльності – 26;
Державні будівлі – 3;
Обʼєкти гуманітарної сфери – 7;
Обʼєкти транспортної інфраструктури – 2;
Обʼєкти критичної інфраструктури – 15
Детальніше про статистику зафіксованих епізодів в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» можна ознайомитись за посиланням: https://t4pua.org/stats
Статистика воєнних злочинів та пошкоджень від органів влади
Для того, щоб отримати вичерпну інформацію про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, кількість людей, визнаних потерпілими від воєнних злочинів, а також про кількість пошкоджених цивільних обʼєктів, документатори УГСПЛ у Рівному звернулись із запитами до правоохоронних органів (ГУНП, СБУ, обласна прокуратура) та обласних військових адміністрацій у Рівненській та Житомирській областях.
Запити стосувались таких питань.
Головні управління національної поліції у Рівненській та Житомирській областях:
Про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за ч.1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за ч.2 ст. 438 Кримінального кодексу України
Про кількість осіб потерпілими визнаних за ст. 438 Кримінального кодексу України
Кількість скерованих до суду обвинувальних актів за ст. за ст. 438 Кримінального кодексу України
Обласні управління Служби безпеки України у Рівненській та Житомирській областях:
Про кількість визнаних осіб потерпілими в рамках кримінального провадження (кримінальних проваджень) за статтею 438 Кримінального кодексу України (Порушення законів та звичаїв війни)
Кількість скерованих до суду обвинувальних актів за ст. за ст. 438 Кримінального кодексу України.
Прокуратури Рівненської та Житомирської областей:
Про кількість постраждалих / загиблих цивільних людей.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих житлових будинків.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів підприємницької діяльності та комерційного виробництва (готелі, кафе, АЗС, СТО).
Про кількість пошкоджених/ зруйнованих об’єктів критичної інфраструктури.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів державної власності.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів цивільної інфраструктури (школи, дитячі садки лікарні, пансіонати тощо).
Про кількість випадків мінування цивільних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, господарчих об’єктів, лісів.
Про кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за ч.1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Про кількість осіб потерпілими визнаних (серед цивільного населення) за ст. 438 Кримінального кодексу України
Кількість скерованих до суду обвинувальних актів за ст. за ст. 438 Кримінального кодексу України
Рівненська та Житомирська обласні військові адміністрації:
Про кількість постраждалих / загиблих цивільних людей.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих житлових будинків.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів підприємницької діяльності та комерційного виробництва (готелі, кафе, АЗС, СТО).
Про кількість пошкоджених/ зруйнованих об’єктів критичної інфраструктури.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів державної власності.
Про кількість пошкоджених / зруйнованих об’єктів цивільної інфраструктури (школи, дитячі садки лікарні, пансіонати тощо).
Про кількість випадків мінування цивільних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, господарчих об’єктів, лісів.
Станом на 24.06.2024 року відповіді на інформаційні запити надіслали ГУНП у Житомирській області, Рівненська та Житомирська обласні прокуратури, Управління СБУ у Рівненській області. Рівненської ОВА надіслала лист про продовження терміну розгляду запиту.
Зруйнований будинок, село Базар, Житомирщина
Документатори зібрали офіційну інформацію.
Рівненська область
За даними Управління СБУ в Рівненській області 255 осіб визнані потерпілими за статтею 438 «Порушення законів та звичаїв війни» Кримінального кодексу України у період (надалі – ст. 438 КК України) з 24.02.2022 по 10.06.2024 року. Обвинувальних актів до суду не скеровувалися.
Рівненська обласна прокуратура надала наступні дані: впродовж січня-грудня 2022 року зареєстровано 13 кримінальних правопорушень, січня-грудня 2023 року – 4 кримінальних правопорушень, січня-травня 2024 року – 2 кримінальні правопорушення за ст. 438 КК України.
Щодо потерпілих, то впродовж січня-грудня 2022 року потерпілими від кримінальних правопорушень за ст. 438 КК України визнано 14 осіб, січня-грудня 2023 року – 19, січня-травня 2024 року – 3.
З приводу обвинувальних актів за період січня-грудня 2022 року, січня-грудня 2023 року, січня-травня 2024 року за ст. 438 КК України обвинувальні акти до суду не скеровувались.
Житомирська область
За інформацією Житомирської обласної прокуратури за період січня – грудня 2022 року по території Житомирської області за ст. 438 КК України обліковано 170 кримінальних правопорушень, 1 кримінальне правопорушення закрито на підставі п.п. 1, 2, 4 (4-1), 6, 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальні правопорушення до суду не скеровувалися, потерпіло 215 осіб. За період січня – грудня 2023 року по території Житомирської області за ст. 438 КК України зафіксовано 13 кримінальних правопорушень, правопорушення не закривалися, до суду не скеровувалися, потерпіло 4 особи. За період січня – травня 2424 року по території Житомирської області за ст. 438 КК України обліковано 1 кримінальне правопорушення, правопорушення не закривалися, до суду не скеровувалися, відомості про потерпілих осіб не обліковувалися.
Головне управління поліції в Житомирській області повідомили, що у період з 24.02.2022 року по 14.06.2024 року на території Житомирської області зареєстровано 767 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України, а саме: 701 провадження – за ч.1 ст. 438 КК України та 66 проваджень – за ч. 2 ст. 438 КК України.
З них, 1 кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України скеровано до суду з обвинувальним актом.
Аналіз даних свідчить, що інформація правоохоронних органів суттєво відрізняються. Причин може бути декілька: зокрема це може залежати від підслідності органу, який веде кримінальне провадження до координації розслідування.
Станом на 24.06.2024 року Офіс Генерального прокурора України зареєстрував 130 535 злочинів за ст. 438 КК України, ця цифра є доволі великою проте реальна їх кількість значно більша. Одна із причин криється у тому, що люди, які стали свідками/потерпілими внаслідок ймовірних воєнних злочинів, вчиненими збройними силами РФ не повідомляють інформацію правоохоронним органам.
– Спілкуючись з мешканцями населених пунктів, які ми відвідували, ми чули від деяких людей, що вони не повідомляли органи місцевого самоврядування про пошкоджене майно. Також вони не звертались до правоохорних органів. Люди говорили про те що вони не сильно постраждали в порівнянні з, наприклад, Маріуполем або Херсоном, – розповів документатор громадської приймальні УГСПЛ у Рівному Владислав Єгоров.
Моніторингова група: документатор ГП УГСПЛ у м. Рівне Владислав Єгоров, документаторка ГП УГСПЛ у м. Львів Христина Ковцун
Попри весь пережитий біль та страждання, необхідно поширювати інформацію про міжнародні злочини збройних сил РФ, вчинені на території України, щоб жоден з них не був забутий, а потерпілі могли відновити справедливість.
Історії людей, які пережили обстріли населених пунктів Житомирщини, можна переглянути у відео
Автори: документатор громадської приймальні УГСПЛ у м. Рівне Владислав Єгоров, координаторка громадської приймальні УГСПЛ у м. Рівне Марія Ципʼящук
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення окупованого Криму. За різними оцінками, протягом понад 10 років окупації на територію Криму нелегально заїхало до 1 мільйона іноземців, передусім — громадян Росії. Розв’язання цієї проблеми буде одним із головних викликів для України після звільнення Криму.
В Україні вже існує усталене міграційне законодавство, яке визначає основні принципи та процедури міграційного регулювання. Проте існуючі процедури не є оптимальними для врегулювання окремих унікальних випадків колонізації окупованої території іноземною державою. І це є логічним, оскільки такі процедури розроблялися та затверджувалися з метою вирішення «традиційних» міграційних питань в умовах мирного часу, а не міжнародного збройного конфлікту.
Можна припустити, що для успішного вирішення виклику нелегальної міграції на території окупованого Криму Україні доведеться розробити та імплементувати суттєві зміни до державної політики.
Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала матеріал, спрямований на вивчення змін демографії і розробку рекомендацій щодо принципів і напрямів української державної міграційної політики стосовно осіб, які з 2014 року неправомірно перетнули державний кордон України та оселилися в окупованому Криму.
Як Росія змінювала демографію Криму та інших тимчасово окупованих територій, якою може бути державна політика та що з міжнародних стандартів потрібно врахувати для її розробки — читайте в дослідженні: Доля осіб, які незаконно оселилися в окупованому Криму
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
З 2014 року Росія як держава-окупант проводить системну політику, спрямовану на зміну демографічного складу населення окупованого Криму. За різними оцінками, протягом понад 10 років окупації на територію Криму нелегально заїхало до 1 мільйона іноземців, передусім — громадян Росії. Розв’язання цієї проблеми буде одним із головних викликів для України після звільнення Криму.
В Україні вже існує усталене міграційне законодавство, яке визначає основні принципи та процедури міграційного регулювання. Проте існуючі процедури не є оптимальними для врегулювання окремих унікальних випадків колонізації окупованої території іноземною державою. І це є логічним, оскільки такі процедури розроблялися та затверджувалися з метою вирішення «традиційних» міграційних питань в умовах мирного часу, а не міжнародного збройного конфлікту.
Можна припустити, що для успішного вирішення виклику нелегальної міграції на території окупованого Криму Україні доведеться розробити та імплементувати суттєві зміни до державної політики.
Українська Гельсінська спілка з прав людини підготувала матеріал, спрямований на вивчення змін демографії і розробку рекомендацій щодо принципів і напрямів української державної міграційної політики стосовно осіб, які з 2014 року неправомірно перетнули державний кордон України та оселилися в окупованому Криму.
Як Росія змінювала демографію Криму та інших тимчасово окупованих територій, якою може бути державна політика та що з міжнародних стандартів потрібно врахувати для її розробки — читайте в дослідженні: Доля осіб, які незаконно оселилися в окупованому Криму
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Співорганізаторами Дебатного турніру виступають Асоціація юридичних клінік України та Державний торговельно-економічний університет в межах програми USAID “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Турнір носить ім’я Василя Овсієнка – відомого публіциста, філолога та дисидента, який боровся за права людини. Василь був учасником Української Гельсінської Групи, Харківської правозахисної групи та активним членом наглядової ради УГСПЛ до останніх днів свого життя, а всю свою діяльність спрямовував на відстоювання прав людини та зміцнення української незалежності.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
Позмагатися у Дебатному турнірі зібралися 12 студентських команд з таких навчальних закладів:
Державний торговельно-економічний університет
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Київський університет права НАН України
Луцький національний технічний університет
Національна академія внутрішніх справ
Національний авіаційний університет
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства
Полтавський університет економіки і торгівлі
Український Католицький Університет
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Хто такий Василь Овсієнко?
На відкритті виступили виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко, членкиня правління Асоціації юридичних клінік України Марія Цип’ящук, деканка факультету Міжнародної торгівлі та права Юлія Гончарова.
Олександр Павліченко розповів студентам про діяльність Василя Овсієнка і його зв’язок з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Василь Овсієнко тримає в руках ключі від камери Василя Стуса, за ним інші предмети, які вдалося вивезти після розпаду СРСР із табору у Кучино, що у Пермській області Росії. У цьому концтаборі утримувалися українські дисиденти Фото: Радіо Свобода
Український дисидент, політв’язень радянських концтаборів Василь Овсієнко пішов з життя у 2023 році у віці 75 років. Василь Овсієнко відбув за ґратами за свої переконання 13,5 років. Уперше за звинуваченням в антирадянській агітації та пропаганді був заарештований у березні 1973 року.
У вересні 1988 Василь Овсієнко увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської групи, очолив Житомирську філію організації.
З червня 1998 року Овсієнко став координатором програми Харківської правозахисної групи (ХПГ). Він записав і опублікував найбільшу кількість інтерв’ю із колишніми політв’язнями, склав біографічні довідки про кожного з них. Його робота лягла в основу електронного архіву справ політв’язнів ХПГ.
Василь Овсієнко разом із Євгеном Захаровим уклали 4-томне видання матеріалів Української Гельсінської групи, 2001 року та «Міжнародний біографічний словник дисидентів країн Центральної та Східної Європи й колишнього СРСР. Том 1. Україна» (208 імен, 2006 року).
Василю Овсієнку разом із однодумцями вдалося після розпаду СРСР і до того моменту, поки Володимир Путін на посаді президента Росії знову не закрив доступ до архівів та об’єктів ГУЛАГу, вивезти деякі речі із табору у Кучино, що у Пермській області Росії. Зокрема ключі від камери Василя Стуса.
У цьому таборі особливого режиму відбували вироки за сфальсифікованими звинуваченнями радянських судів українські дисиденти. Там загинув Василь Стус, звідти не повернулися Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко.
Зібрана Василем Овсієнком інформація, його розповіді і поради допомогли Радіо Свобода підготувати серію текстів та відео до 40-річчя Української Гельсінської групи.
Українська Гельсінська спілка вважає себе частиною гельсінського руху і продовжувачем традицій та діяльності Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. В 2024 році УГСПЛ відзначає своє 20-річчя.
Змагання з дебатів і визначення переможців
В перший день турніру учасники навчалися і тренувалися аргументації та контраргументації. Далі студенти готувалися до змагань, а судді давали свої рекомендації.
Змагання проходили у форматі британських парламентських дебатів. Учасники та учасниці дізналися більше про сам формат, який передбачає участь в одному раунді чотирьох команд. Вони представляють позиції уряду та опозиції, але при цьому у кожного учасника є своя роль та функція: Премʼєр міністр та його/її заступник задають тон усім дебатам й пропонують найвагоміші аргументи на користь певного рішення; перша опозиція спростовує ці аргументи та наводить контраргументи; другі «столи» уряду та опозиції розширюють аргументацію та підсумовують позиції обох сторін.
На другий день турніру команди пройшли крізь три відбіркові раунди, які визначили переможців.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
У фіналі зустрілися чотири команди, які отримали найбільше балів від суддів за результатами попередніх трьох раундів:
«Онна-буґейся» «Правнича клініка» НаУКМА – Анна Максимчук та Марія Аршиннікова;
«Movit Centum» Юридична клініка юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – Руслан Каряка та Дмитро Мельник;
«Правнича оборона» Юридична консультація «Юридична клініка» Національного авіаційного університету – Олександр Куц та Нікіта Літвінов;
«Юридична двійка» Юридична клініка Школи права Українського католицького університету – Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
Темою фінального раунду дебатів стала доцільність воєнної цензури у країні, що перебуває у стані війни: чи варто замовчувати невдачі та прорахунки військового командування і які наслідки для країни це може мати. Усім чотирьом командам вдалося не просто знайти вагомі аргументи за і проти, а й наводити приклади, звертатися до практики різних країн, врешті апелювати не тільки до законодавства, а й до цінностей. Отож, фінал був яскравим і змістовним!
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
За рішенням суддів, найкращими у фінальному раунді стали Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук з команди «Юридична двійка», які представляли юридичну клініку Школи права Українського католицького університету.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
Найкращою спікеркою за результатами усіх раундів турніру стала Марія Аршиннікова з команди «Правничої клініки» НаУКМА.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
Всі учасники отримали сертифікати, фіналістів нагородили медалями, а переможці –- Юлія Захаревич та Ярослав Овчарук з УКУ – кубок та цінні призи. Також всі юридичні клініки – учасниці турніру отримали книги Василя Овсієнка, які були надруковані Харківською правозахисною групою.
Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в умовах війни»
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Виклики, що постали перед Україною спочатку з гібридним, а опісля, і повномасштабним вторгненням Росії, перетворили санкції на поширений захід. Вже у 2014 році в нашій країні з’явився Закон «Про санкції», який дозволив застосовувати цей механізм всередині країні. Після 2022-го він суттєво розширився і на даний момент відомо про 40 судових вироків щодо застосування санкцій як до громадян Росії, так і громадян України. Як захист інтересів держави корелюється з правами та свободами людини проаналізував у звіті «Стягнення в дохід держави активів як різновид санкцій та практика Європейського суду з прав людини» експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
На сьогоднішній день Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив близько 40 рішень про конфіскацію російських активів. Найчастіше санкції застосовуються до так званих «російських олігархів», фінансові активи та майно яких знаходяться на території України. Наприклад, було стягнуто в дохід держави активи Олега Дерипаски, Едуарда Худайтанова, Михайла Шелкова.
ВАКС також застосував санкції і по відношенню громадян України, яких правоохоронні органи звинуватили у держзраді. Наприклад, у квітні 2024 року колегія суддів стягнула в дохід держави нерухоме майно, кошти на банківських рахунках, цінні папери і майнові права на торговельні марки та промислові знаки колишнього президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва. Також націоналізовано 120 мільйонів гривень родини Євгена Балицького, який нині «очолює» окуповану частину Запорізької області.
Підстави для застосування санкцій
Обмеження економічної діяльності на території держави належить до її суверенних повноважень. Санкції можуть застосовуватись як по відношенню до іншої держави, так і по відношенню до конкретних осіб. Останнє – поширена практика, не заборонена міжнародним правом. Більше того, часто персональні санкції гуманніші за загальні, оскільки ефект від їхнього запровадження стосуються саме конкретних осіб, які приймають ті чи інші рішення у державі, і обмеження не зачіпають цивільне населення, як таке.
На відміну від кримінального переслідування, санкції мають політичну мету — обмежити вплив фізичних чи юридичних осіб, змусити їх припинити порушення чи утриматись від вжиття певних дій. Основні цілі застосування санкцій відрізняються від цілей кримінальної юстиції. Наприклад, політика ЄС визнає такі, як:
захист європейських цінностей;
підтримка демократії, прав людини, принципів міжнародного права;
збереження миру, запобігання конфліктам та укріплення міжнародної безпеки.
Загалом єдиних стандартів щодо застосування санкцій немає. Єдина сфера, в які це питання було унормовано і навіть покладено обовʼязок накладення санкцій – це боротьба з фінансуванням тероризму, що зазначено у відповідних міжнародних договорах. Часто санкції застосовуються, щоб оперативно уникнути негативних наслідків певної діяльності, зокрема, тому у міжнародному праві дуже активно просуваються санкції стосовно боротьби з тероризмом. Оскільки, якщо ви будете чекати по 5-8 років на розслідування такої справи, то за терористами не встигнете. Тобто цей механізм потрібен, щоб зупинити негайно ті загрози, які існують станом на сьогодні.
При цьому Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму встановлює мінімальні стандарти щодо застосування санкцій, проте відноситься лише санкцій проти юридичних осіб та іноземних держав. Зокрема, Резолюція ПАРЄ № 1597(2008) в контексті заходів боротьби з тероризмом наголошує на тому, що мінімальними процедурними стандартами відповідно до верховенства права є такі права:
бути належним чином сповіщеним та повністю поінформованим про звинувачення, що висуваються проти особи, та про прийняті рішення, як і про причини, що мотивують таке рішення;
мати основне право бути вислуханим та мати право захищати себе проти цих звинувачень;
мати право на якнайшвидший перегляд рішення, що впливає на особисті права, незалежним та незаангажованим органом з метою його зміни або скасування;
отримувати компенсацію за неправомірне порушення прав.
Що ж стосується «адресних» санкцій проти конкретних осіб, то це питання залишається на розсуд держави. Відтак Україна вдалась до цього механізму у 2014 році як до засобу реагування на ті загрози, що постали у звʼязку із анексією Криму, окупацією частини Донецької та Луганської областей та іншим проявам збройної агресії з боку Російської Федерації.
Експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін
У 2014 році було ухвалено Закон України «Про санкції» (Закон №1644-VII від 14.08.2014), який уможливлює застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Санкції можуть застосовуватись стосовно:
іноземної держави,
іноземної юридичної особи,
юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента,
іноземців,
осіб без громадянства,
суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність (безвідносно до громадянства).
При цьому застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Насамперед мається на увазі кримінальна відповідальність фізичних та юридичних осіб, яка за загальним правилом поєднується із санкціями, якщо мова йде про терористичну діяльність, вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України.
Підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини та громадянина тощо.
Верховний Суд, розглядаючи провадження щодо підстав застосування санкцій, підтвердив, що наявність реальної чи потенційної загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, безумовно, є оцінним поняттям, а достатність підстав вважати існування такої реальної чи потенційної загрози передбачає певну межу дискреції органів влади (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №9901/405/198).
На відміну від кримінального процесу, який є чітко регламентованим в частині вимог до доказів та доказування, процес прийняття рішення про застосування санкцій в Україні не має відповідних стандартів, які мають застосовуватись до доказів. Тому відповідальність за зміст, достовірність та повноту наданої інформації, що стала підставою для застосування санкцій, покладається виключно на орган, який подає такі докази та відповідає за їх збір, та не перебуває у сфері відання органу, який приймає рішення про застосування обмежень (Постанова Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №800/501/179).
Спектр санкцій доволі широкий – від блокування активів та обмеження торговельних операцій до заборони вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції, позбавлення нагород і відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в’їзду на територію України.
Різновид санкцій – стягнення активів в дохід держави
У 2022 році підстави для застосування санкцій розширили – Законом №2257-ІХ від 12.05.202210 передбачається можливість конфіскувати активи фізичних і юридичних осіб, які сприяють російській агресії проти України. На відміну від згаданих до цього санкцій мова йде не лише про обмеження у користуванні правом власності, а і позбавлення такого права у встановленому Законом випадках. При цьому, з огляду на рівень інвазивності втручання у права і свободи людини, а саме право власності, передбачено судовий контроль (судовий механізм) під час застосування таких санкцій.
Водночас мова не йде про покарання за вчинення правопорушення, адже визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави не можна вважати таким, оскільки ні за правом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ні відповідно до національного права воно не відповідає ознакам та цілям покарання, так як його процедура, суворість, природа і цілі не збігаються з процедурою, суворістю, природою та цілями покарання як правової категорії. Тобто хоча мова і йде про «персональні» санкції, проте не про індивідуальне покарання за протиправні дії, а лише про спеціальний захід правового захисту.
Закон України «Про санкції» не містить визначення поняття активів на які можуть бути накладені санкції, проте аналіз галузевого законодавства дозволяє зробити висновки, що активами слід вважати бути будь-яке майно, щодо якого особа може здійснювати управлінські, розпорядчі функції, отримувати прибутки чи користуватися у будь-який спосіб.
Стягнення активів в дохід держави може бути застосовано лише щодо фізичних та юридичних осіб (активи іноземних держав не підлягають стягненню). Підставою для застосування такого виду санкцій є створення діями таких осіб суттєвої загрози національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або сприяння значною мірою (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»13 (ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»).
Водночас темпоральна рамка застосування цих санкцій обмежена – лише в період дії правового режиму воєнного стану чи після його припинення або скасування (якщо позовну заяву про застосування цієї санкції подано в період дії правового режиму воєнного стану) та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному Законом України «Про санкції», вже накладено санкцію у виді блокування активів.
Конфіскація активів може застосовуватись виключно до осіб, щодо яких вже було застосовано санкцію у вигляді блокування активів, та лише в період дії правового режиму воєнного стану (ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»).
Порядок застосування цих санкцій такий: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції (Міністерство юстиції України) звертається до Вищого антикорупційного суду України із позовною заявою про стягнення в дохід держави (конфіскацію) активів, що належать підсанкційним особам, а також активів, щодо яких такі особи можуть прямо чи опосередковано чинити дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Основними доказами, якими зазвичай обґрунтовуються підстави застосування санкції, є аналітичні довідки компетентних органів влади – Національного агентства із запобігання корупції, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції та інших органів влади, матеріали кримінальних проваджень, фінансова звітність компаній тощо. Належність активів підсанкційній особі підтверджується відповідними витягами з Реєстру нерухомого майна.
Закон вимагає, що суд має розглянути позов впродовж 30 днів з дня його надходження. Але навіть такий продовжений строк не є реалістичним. Хоча стандарт доказування в цих справах спрощений, деякі справи містять десятки томів, які суду потрібно дослідити й витратити на це сотні годин.
Крім того, Закон №3223-ІХ уможливив створення Державного реєстру санкцій, в якому розміщується інформацією про підстави для застосування, зміни або скасування санкцій, перелік санкцій, які застосовуються до кожної особи, перелік осіб, щодо яких застосовано санкції, та відомості для їх ідентифікації.
Судове рішення про застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів осіб, в день набрання ним законної сили надсилається Фонду державного майна України, а також до апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 5-1 Закону України «Про санкції»). До 22 лютого 2024 року таке майно передавалось в управління також центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів – АРМА) та військовим адміністраціям та/або іншим органам державної влади, суб’єктам господарювання державного сектора економіки.
Проте відповідно до змін, внесених Законом № 3587-IX17, управління такими активами здійснює лише Фонд державного майна України. Причиною цього стала необхідність наблизити законодавство України до міжнародних стандартів корпоративного управління юридичних осіб в частині спрощення та модернізації процесів фінансового планування, розширення повноважень наглядових рад, врегулювання проблемних питань управління як частини євроінтеграційних заходів.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Застосування санкцій сьогодні є поширеним заходом в Україні з огляду на необхідність реагування на виклики поставлені гібридною війною до 2022 року та збройним конфліктом міжнародного характеру після 24 лютого 2024 року.
Зазвичай під санкціями розуміються зовнішньополітичні санкції, що накладаються одними державами стосовно інших і стосуються їх суверенних територій, торгівлі, можливості користування майном тощо. Водночас в Україні у 2014 році було ухвалено Закон «Про санкції», який дозволив застосовувати цей механізм на внутрішньому рівні, тобто всередині країні. У 2022 році цей Закон було суттєво розширено і за останні два роки існує близько 40 судових вироків щодо стягнення майна як громадян держави-агресора, так і українських громадян, в дохід держави як захід конфіскації в межах накладених санкцій.
Природа ж таких санкцій має змішаний характер – з одного боку вона є позасудовою, де стосується обмеження прав на пересування, доступу до території тощо; з іншого – в частині обмеження в реалізації права власності застосовує судовий механізм, адже держава навіть в умовах воєнного стану несе відповідальність за дотримання прав і свобод людини, зокрема права власності. Хоча положення закону застосовуються до осіб – фізичних і юридичних, – чиї дії визнані такими, що створюють значні загрози національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України або сприяють вчиненню таких дій іншими особами, цих підстав недостатньо для визначення пропорційності такого втручання у реалізацію прав і свобод людини.
Відтак у цьому аналітичному документі розгладяються відповідні положення Закону України «Про санкції», які уможливили з 2022 року здійснювати безповоротне вилучення активів, що належать різним категоріям осіб. Серед іншого це може створювати проблеми сумісництва із зобовʼязаннями щодо захисту прав і свобод людини, визначеними насамперед Конституцією України.
Оскільки Конституційний Суд України не висловлював свою позиції з цього питання з огляду на відсутність звернень субʼєктів конституційного подання (скарги), то питання ймовірних порушень права власності можна розглянути крізь призму релевантної практики Європейського суду з прав людини, адже Україна не відступала від цих зобовʼязань за Конвенцією про захист прав і основоположних свобод (Європейською конвенцією) в умовах воєнного стану.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)». У Страсбурзі визнали, що РФ систематично порушувала права громадян України з початку окупації півострова у лютому 2014 року. Цього рішення українські правозахисники добивались 10 років. У чому його унікальність пояснив в ефірі Суспільного виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
25 червня 2024 року ЄСПЛ визнав, що уряд України довів систематичні порушення прав українських громадян з початку окупації РФ Криму в лютому 2014 року. Зокрема, судді наголосили, що на півострові були порушені такі визначені в статтях Європейської конвенції з прав людини права як:
право на життя;
заборона катування, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;
право на свободу та особисту недоторканність;
право на справедливий суд;
відсутність покарання без закону;
свобода вираження поглядів;
свобода зібрань;
свобода дискримінації;
обмеження на використання обмежень прав
Чому рішення ЄСПЛ – сенсаційне?
– Всі 10 років окупації Криму не існувало жодного «закріпленого» рішення, яке б визнавало цей факт. Зафіксованих фактів порушень прав людини на півострові за цей не можна було встановити через незалежні інститути моніторингу, оскільки відвідувати півострів будь-яким незалежним спостережним місіям, хоч то комісару з прав людини, хоч Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) чи Організації об’єднаних націй (ООН) заборонялось. Тепер же своїм рішення ЄСПЛ визнав на міжнародному рівні, що те, що відбувається у Криму – це окупаційний режим з усім набором порушень прав людей, які там проживають. І що дуже важливо: дата, від якої РФ вважається країною-окупантом визначається не від початку повномасштабного вторгнення, а саме з 27 лютого 2014 року, – підкреслив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ
Якби подібне рішення було б ухвалене раніше, наприклад, у 2019 році, то це, на думку правозахисника, завадило б РФ повернутись до Парламентської асамблеї Ради Європи, а відтак і мати в ній право голосу.
– Ми бачимо, що такі справи розглядаються досить тривалий час. Навіть рішення про прийнятність цієї справи ухвалювалось понад п’ять років. Навіть це своє рішення ЄСПЛ ухвалив по суті в грудні 2023 року і знадобилось близько півроку для того, щоб його оформити, проголосувати й оголосити. Це показує нам який ретельний підхід у ЄСПЛ до формулювань, оскільки вони визначають порушення прав людини в системі координат Європейської конвенції з прав людини і прагнуть подолати такі порушення, кваліфікуючи різні категорії порушень в поняттях Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Наприклад, переслідування за політично вмотивованими мотивами не кваліфікується у термінах ЄСПЛ як окремий вид злочину, але це також порушення, яке пов’язане зі статтею 3 «не бути підданим катуванню та жорстокому поводженню», статтею 5 «право на свободу та особисту недоторканність» та статтею 6 Європейського суду «право на справедливий розгляд». Це означає, що на справедливе правосуддя можуть сподіватись ті кримські політв’язні, яких незаконно затримали, катували на території півострова або вивезли у Росію, – пояснив правозахисник.
Чи виконає РФ рішення ЄСПЛ?
Рішення ЄСПЛ обов’язкові для виконання. Але у березні 2022 року РФ була виключена з Ради Європи. А вже через півроку, у вересні, вона перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ).
– Я вважаю, що реально виконання Росією цього рішення стоятиме в контексті міжнародних відносин і подальших її кроків щодо налагодження контактів з цивілізованим світом. Сьогодні ми розуміємо, що до такого світу вона не належить. Для того, щоб примусти РФ виконувати це рішення ЄСПЛ, необхідно змусити її повернутись в систему ЄКПЛ, але в нинішніх обставинах це неможливо. Хто буде запрошувати агресора увійти до Ради Європи? Приєднатись до ЄКПЛ? Думаю, зобов’язання виконати рішення ЄСПЛ може стати пунктом мирної угоди. Тобто РФ для початку має виплатити відшкодування або індивідуально постраждалим, або державі – Україні, яка потім ці кошти перенаправить своїм громадянам. Хочу зауважити, що на розгляд ЄСПЛ подавалась об’єднана справа, тобто в ній є персональні дані постраждалих від окупантів мешканців Криму, – зауважив Павліченко.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн–отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521–57–53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
