Напрямок: Transitional Justice

УГСПЛ долучилася до проведення стратегічної сесії щодо колабораціонізму в освіті

17 травня Українська Гельсінська спілка з прав людини як співорганізатор взяла участь у проведенні стратегічної сесії Міністерства освіти та науки України та освітнього омбудсмена. Темою обговорення стали проблеми відновлення освіти на деокупованих територіях, пов’язаних із необхідністю організації освітнього процесу за українським законодавством, недопущення колаборантів до навчання та виховання дітей та вироблення необхідних напрацювань і можливих змін до нормативно-правових актів.

Протягом дня фахівці з громадського та державного сектора обговорювали виклики та напрацьовували пропозиції, які допоможуть впоратися із проблемами колабораціонізму в освіті та якнайшвидше повернути освітній простір деокупованих територій в українське законодавче поле.

Від УГСПЛ участь у стратегічній сесії взяли: виконавчий директор Олександр Павліченко, керівниця освітнього департаменту Олександра Козорог, керівник аналітичного департаменту Мирослав Лаврінок, координатор освітніх заходів Ольга Семенюк. 

Команда УГСПЛ: Керівник аналітичного департаменту Мирослав Лаврінок, виконавчий директор Олександр Павліченко, керівниця освітнього департаменту Олександра Козорог, координатор освітніх заходів Ольга Семенюк.

На початку заходу зі вступною промовою виступили міністр освіти та науки Оксен Лісовий, освітній омбудсмен Сергій Горбачов та виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

Важливо створити умови для неповторення історії, але так, щоб не вдаватися до розправи чи до загального прощення щодо колаборантів в освіті, наголошує Олександр Павліченко. Потрібно буде впроваджувати елементи перехідного правосуддя і випрацювати ефективний механізм повернення освіти деокупованих територій в українських простір.

Олександр Павліченко під час вступної промови на стратегічній сесії

«Між кримінальним переслідуванням, між політичними процесами, які мають бути започатковані, передовсім, потрібно створити умови для того, щоб ефективно працювала освіта та був підтверджений позитивний імідж держави, яка приносить світло на ці території, а не приходить знищувати щось чи карати. Наша задача випрацювати компромісний, але дієвий інструментарій, який має бути змодельований, започаткований, апробований. Потім перейти на режим застосування до новодеокупованих територій. Це дуже непроста ситуація, де потрібно долати хворобу, але водночас не відрізати здорове разом із ураженими частинами», – зазначає виконавчий директор УГСПЛ. 

Важливо, що до розроблення пропозицій були залучені фахові експерти – судді, адвокати, науковці, правозахисники, різні державні інституції та освітяни з деокупованих територій. Це дало змогу підійти до обговорення проблем всесторонньо, побачити виклики тв ризики різних можливих рішень.

Усі пропозиції експертів та напрацювання фахівців щодо даної проблеми залишаються на доопрацюванні в Міністерстві освіти та науки. 

Захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

Чи врахувала влада елементи перехідного правосуддя у плані з відновлення деокупованих територій? Аналітика

З початку повномасштабної агресії Росії у 2022 році Україна зіткнулася із новою хвилею окупації території державою-агресором. Завдяки загальнонаціональному спротиву та успішним діям Сил оборони України значну частину «новоокупованих» територій вдалося повернути під контроль Уряду, але російське вторгнення провело жирну межу між життям звільнених населених пунктів до та після окупації.

Масштабні воєнні злочини та гуманітарна криза – головні характеристики російської окупації. В таких умовах відновлення миру у звільнених населених пунктах є непростим завданням.

План дій органів влади на деокупованих територіях

30 грудня 2022 року на сайті Кабінету Міністрів України було опубліковано розпорядження №1219-р, яким затверджено План дій органів виконавчої влади з відновлення деокупованих територій територіальних громад (далі – План). Документ визначає першочергові кроки з відновлення деокупованих територіальних громад і став результатом багатомісячної практичної роботи органів державної влади з відновлення звільнених міст і селищ. 

Аналітик УГСПЛ Владислав Мірошниченко

Цей документ також є важливим для запровадження в Україні елементів перехідного правосуддя, що можна охарактеризувати як комплекс заходів і механізмів, які застосовуються для виходу зі збройного конфлікту, подолання його наслідків, досягнення миру, гарантування неповторення конфлікту, розслідування найтяжчих злочинів, вчинених під час збройного конфлікту, і гарантування захисту прав людини.

17 березня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології презентував  результати соціологічного дослідження «Думки та погляди українців щодо збройного конфлікту на території України» щодо ставлення українців до перехідного правосуддя. Не дивлячись на те, що дослідження відбулося до повномасштабного вторгнення Росії, можна припустити, що тенденції, виявлені дослідженням у 2021 році, лише посилились станом на початок 2023 року. Тоді, відповідаючи на запитання про першочергові кроки в разі звільнення окупованих територій, респонденти найчастіше обирали такі варіанти відповідей:

  •  притягнення до відповідальності тих, хто вчинив тяжкі злочини під час конфлікту (37.2% респондентів);
  • відновлення інфраструктури та житла на повернених територіях (34% респондентів);
  •  відновлення роботи органів державної влади (28% респондентів).

Питання притягнення до відповідальності за вчинення тяжких злочинів теж згадується в Плані, проте, цей документ, перш за все, спрямований на реалізацію останніх двох кроків: відновлення інфраструктури та відновлення роботи органів державної влади. У зв’язку з цим в Плані можна відзначити два найважливіших аспекти.

Основні акценти у Плані

По-перше, у Плані визначено значну кількість завдань з відновлення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, освіти тощо, реалізація яких є необхідною для повноцінного відновлення діяльності держави на деокупованих територіях (матеріально-технічне та ресурсне забезпечення, відновлення документів, набір персоналу і так далі). Це є одним із важливих елементів перехідного правосуддя. Зокрема, можна виокремити такі пункти (нумерація як в документі):

  •   1. Відновлення діяльності органів місцевого самоврядування.
  •  2. Внесення пропозицій Президенту України щодо утворення військових адміністрацій населених пунктів та призначення їх начальників (у разі нескликання позачергового засідання сесії відповідної сільської, селищної, міської ради та відновлення роботи ради, та/або її виконавчих органів, та/або сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану»).
  • 5. Відновлення діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

По-друге, План дій містить значну кількість пунктів, реалізація яких спрямована на першочергове забезпечення гуманітарних, економічних та безпекових потреб мешканців деокупованої території (забезпечення питною водою, відновлення соціальної інфраструктури, відновлення житла, відновлення обігу національної валюти, діяльності банків, автозаправних станцій тощо). Зокрема, можна звернути увагу на такі пункти (нумерація як в документі):

  • 12. Здійснення заходів з очищення (розмінування) територій населених пунктів, об’єктів життєзабезпечення населення, гасіння пожеж, розбирання завалів тощо.
  • 13. Виявлення та позначення районів, що зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження, інших небезпечних проявів. Здійснення комплексу заходів з метою ліквідації відповідних небезпек.
  • 26. Проведення розрахунків потреби у продуктах харчування та товарах першої необхідності для забезпечення населення деокупованих територій.
  • 29. Забезпечення питною водою шляхом відновлення централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення та/або нецентралізованого питного водопостачання.
  •  31. Відновлення пошкоджених об’єктів соціальної інфраструктури.
  • 33. Організація надання медичної допомоги, де заклади охорони здоров’я зруйновано та неможливо здійснити логістичне забезпечення, шляхом організації розгортання тимчасових пунктів надання медичної допомоги у непошкоджених приміщеннях.
  • 124. Організація робіт з відновлення об’єктів транспортної інфраструктури; пасажирських та вантажних перевезень залізничним, морським і внутрішнім водним транспортом.

Це лише декілька пунктів документу для загального розуміння того, що він відповідає сучасним умовам і його прийняття є доцільним. Загалом у Плані доволі детально описаний комплекс дій органів державної влади для відновлення деокупованої території.

Елементи перехідного правосуддя

Варто зауважити, що цим організаційно-розпорядчим актом частково передбачені важливі елементи перехідного правосуддя:

– відновлення системи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, освіти, культури, науки;

–  визначення та усунення негативних наслідків збройного конфлікту, зокрема, оцінка пошкоджень (втрат) інфраструктури;

–   демілітаризація території (особливо розмінування);

–  відновлення соціальних, економічних, культурних зв’язків, побудова довіри до органів державної влади та правова підтримка мешканців тимчасово окупованих територій;

–  надання допомоги дітям та дітям-сиротам, як окремій категорії постраждалих від збройного конфлікту.

Також в Плані визначені завдання, які є важливими для системної діяльності із документування подій, що стосуються збройного конфлікту, а саме: забезпечення ведення обліку фактів порушення прав і свобод цивільного населення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до принципів і норм міжнародного права; виявлення фактів порушення особистих прав і свобод людини і громадянина, зокрема рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, документування таких правопорушень і прийняття рішень відповідно до законодавства.

Вартим уваги є пункт 52 Плану дій «Проведення перевірки законності перебування  на території України громадян держави-агресора, а також інших іноземців, осіб без громадянства та прийняття за її результатами рішень, передбачених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Відповідно до цього Закону іноземці, які незаконно перебувають на території України, мають бути повернуті в країну походження або третю країну. Важливо, що цей пункт не встановлює якихось винятків для Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тим самим ставлячи крапку в минулих дискусіях, спрямованих на пошук «особливого шляху» для вирішення питання громадян РФ, які в значній кількості перемістилися на територію півострова.

Слід також звернути увагу на те, що у Плані зазначено необхідність реалізації й інших елементів перехідного правосуддя: притягнення винних до відповідальності та здійснення заходів із запобігання безкарності, забезпечення права на правду тощо.

Факт включення в План цих елементів є кроком до вирішення багатьох нагальних проблем, які постануть перед державою після повної деокупації українських територій, і демонструє практичний характер перехідного правосуддя, його взаємозв’язок з іншими аспектами забезпечення виконання державою своїх зобов’язань.

Перехідне правосуддя є складною системою пов’язаних між собою структурних складових, тому комплексне запровадження усіх його елементів є серйозним викликом. Особливо це актуально в умовах активного збройного конфлікту, коли нормативне регулювання почасти «не встигає» за розвитком подій. Однак триваюча повномасштабна війна з елементами геноциду проти українського народу лише підтверджує критичну необхідність ухвалення системних рішень, які мають закласти фундамент системи перехідного правосуддя в Україні на загальнонаціональному рівні.

Враховуючи зазначені пункти, зафіксовані у документі, можна зробити висновок, що цей План є важливим організаційно-розпорядчим актом  для початкового етапу виходу зі збройного конфлікту, подолання прямих наслідків конфлікту й відновлення життєдіяльності деокупованої території та її мешканців. У подальшому положення Плану можуть бути використані для підготовки стратегічних документів, спрямованих на запровадження і реалізацію перехідного правосуддя в Україні.

Автор: аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Владислав Мірошниченко

Continue reading Чи врахувала влада елементи перехідного правосуддя у плані з відновлення деокупованих територій? Аналітика

Тисячі громадян втратили рідних на ТОТ, але отримати свідоцтво про смерть— ще той квест

Чи все гаразд з процедурою встановлення факту смерті на ТОТ? Майстерню з такою назвою організувала УГСПЛ в рамках головної правозахисної події року «Правозахисна Неконференція 2022», проведеною організацією — лауреаткою Нобелівської премії миру «Центр громадянських свобод». Своїми думками під час заходу поділилися Євген Федорічев, юрист громадської приймальні УГСПЛ у м. Торецьк, старший юрист БФ «Право на захист» В’ячеслав Стасюк, Дмитро Науменко, керівник громадської приймальні УГСПЛ у м. Чернігів, яка працює на базі ГО «МАРТ», юристка Правозахисної Групи «СІЧ» (ГП УГСПЛ у м. Дніпро) Ксенія Онищенко та Володимир Деревянко, юрист приймальні УГСПЛ в м.Покровськ. Модерувала дискусію Наталя Кожина, програмна директорка ПГ «СІЧ». Як отримати свідоцтво про смерть, якщо близька людина загинула або померла на ТОТ; як довести факт смерті, якщо тіло відсутнє; як можна спростити процедуру встановлення факту смерті — читайте в матеріалі.

 

ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ (ТОТ)

Євген Федорічев розповів про ключові норми права, які сьогодні регламентують процедуру встановлення факту смерті на ТОТ, —  стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України та Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». У серпні 2022 в статтю ЦПК України були внесені зміни, які позитивні для громадян: зараз заяву до суду особи можна подати не лише, коли смерть трапилася на ТОТ, але і у випадках, коли подія відбулася на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан. Також розширилось коло осіб, які можуть звернутися до судового органу — це не тільки члени сім’ї і їхні представники, а й інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси (до прикладу, пасинки, колишні чоловіки/дружини, геріатричні заклади та інші). Завдяки змінам подати заяву зараз можна до будь-якого місцевого суду України незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Важливо знати, що справа розглядається невідкладно, а судове рішення підлягає негайному виконанню шляхом направлення заявником до органу реєстрації актів цивільного стану (скорочено РАЦС) для отримання свідоцтва про смерть.

«Таки зміни на користь родичів померлих чи загиблих в окупації створюють більше можливостей для правозахисників допомогти людині отримати свідоцтво про смерть», — зазначила Наталя Кожина.

Виступ Наталії Кожиної

 

ЩО МОЖЕ БУТИ ДОКАЗОМ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ

Кожна справа має індивідуальні особливості, тож правники радять збирати якомога більше доказів, зокрема, фото та відео. Це можуть бути матеріали досудового розслідування (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)); акти про поховання (складаються у довільній формі, в яких свідки засвідчують своїми підписами факт загибелі або смерті особи); свідоцтво про смерть, видане представниками окупаційної влади; лікарське свідоцтво про смерть; свідоцтво про поховання; фотографії з поховання.

Деякі суди приймали також дані з електронних засобів: скріншоти публікацій про загиблих; інформацію в різних соцмережах та месенджерах; фотокопії корінців з моргів окупованих міст із зазначенням місця поховання на кладовищі; фотокартки лікарських свідоцтв про смерть осіб, складених медичними закладами в окупації; списки похованих осіб від ритуальних служб (як ті, що були складені до окупації, так і ті, що складалися вже в окупації); акти держорганів щодо нагородження загиблих посмертно.

У випадку загибелі військовослужбовців, коли родичі навіть не можуть отримати тіло загиблого, факт смерті доводиться довідками командирів військової частини та актами розслідування, де закріплені свідчення його побратимів, які бачили факт смерті.

Дмитро Науменко більш детально розповів про те, як довести, що військовослужбовець загинув на окупованих територіях. У таких випадках до пакету документів входить, крім довідки з військових частин, витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини і повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця. Відносини з військовими частинами непрості — там не завжди відповідають у встановленні строки на звернення або взагалі не відповідають. Були випадки навіть ігнорування адвокатського запиту.

Виступ Дмитра Науменка

«Якщо з органами державної влади та місцевого самоврядування ще вдається знайти порозуміння, то з військовими частинам складніше», — зауважив правник з Чернігова.

 

«ПІДВОДНІ КАМЕНІ» СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

«Різна судова практика — найбільша перешкода для людей, що звертаються за встановленням факту смерті», — говорить Ксенія Онищенко, що  має широкий досвід допомоги родичам загиблих.

Виступ Ксенії Онищенко

До прикладу, у 2018 році в статтю 3 Закону України «Про судовий збір» внесли зміни. Заявників по справах встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, звільнили від судового збору. Проте досі є судді, які неправомірно зобов’язують сплачувати його у тих випадках, коли смерть особи в окупації наступила природним способом. Вони вважають, що звільнення від сплати можливе лише у справах, де смерть настала виключно внаслідок бойових дій. Також по—різному склалася судова практика у питанні щодо необхідності заявнику подавати в суд попередньо отриману письмову відмову у здійсненні реєстрації факту смерті, видану РАЦСом. Деякі суди відмовляються розглядати заяви без доданої відмови держоргану, оскільки вважають, що особа не довела факту неможливості реалізувати своє право і зареєструвати факт смерті. Такий підхід суперечить роз’ясненню Касаційного цивільного суду , в якому йдеться про не відповідність такої вимоги положенням чинного законодавства.

Нема єдності підходів і по питанню доказів. Різні тлумачення судів з цього приводу є суттєвою проблемою, скаржиться Володимир Деревянко. Але є й позитивні тенденції — з 24 лютого судді в основному звільняють заявників від судового збору.

 

ЧОМУ НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ СУДОВУ ПРОЦЕДУРУ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ НА ТОТ НА АДМІНІСТРАТИВНУ (СПРОЩЕНУ)

Правозахисники переконані — складна і довга існуюча процедура перевантажує суди і має бути змінена на простішу адміністративну.

Виступ Євгена Федорічева

«Звернення до суду — це і додаткові зусилля громадян, і надзвичайне навантаження на судову систему. Через цю категорію справ інші справи навіть відкладаються. І попереду лише збільшення подібних кейсів, бо з часом буде відомо про нові жертви на ТОТ», — попереджає правник з Торецької приймальні УГСПЛ.

Також потребує вирішення питання щодо прийняття документів, виданих окупаційними органами. Проблема полягає в тому, що стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дозволяє визнання Україною документів з ТОТ, що підтверджують смерть. Проте Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні змінені так і не були.

В’ячеслав Стасюк розчарований тим, що адмінпроцедура з прописаним порядком збору доказів і подачі їх до державних органів відсутня, хоча і сподівається на позитивні зміни у майбутньому.

Виступ В’ячеслава Стасюка

«Останні зміни щодо судової процедури на користь громадянам. Заявники можуть звертатися до будь—якого місцевого суду, збільшено коло осіб, які мають право звернутися із заявою. Це дає надію, що нарешті ми дійдемо і до адміністративного порядку встановлення фактів, що суттєво спростить людям життя», — говорить юрист з Покровська.

Виступ Володимира Деревянка

Наприкінці заходу Єфген Федорічев розповів про досвід Грузії, який варто врахувати для запуску спрощеного порядку. Країна розробила закон «Про цивільні акти» з адміністративною процедурою встановлення фактів, що мають юридичне значення. Процес передбачає проведення очних слухань в органі реєстрації за участі заявника, свідків, родичів та інших зацікавлених осіб. Уповноважений орган вивчає надані докази на предмет належності та допустимості, після чого на свій розсуд приймає остаточне рішення.

 

Якщо вам необхідна безоплатна юридична допомога, будь ласка, звертайтеся до громадських приймалень УГСПЛ за контактами.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі дискусії.  

 

УГСПЛ є співорганізатором заходу в рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Компенсації жертвам агресії РФ: юристи закликають якнайшвидше звертатися до ЄСПЛ

УГСПЛ організувала онлайн дискусію на тему «Злочини РФ: чи стане ЄСПЛ ефективним інструментом відновлення порушених прав?». Захід відбувся в рамках головної правозахисної події року «Правозахисна Неконференція 2022», проведеною організацією — лауреаткою Нобелівської премії миру «Центр громадянських свобод». Спікерами та спікерками заходу стали юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва, адвокат Сергій Заєць, юристка Регіонального центру прав людини/РЦПЛ Катерина Рашевська та Олександра Стешенко, координаторка юридичної роботи в «We are from Ukraine» за модерації журналіста Радіо Свобода Тараса Левченка. Ключові тези з їхніх виступів щодо важливості для постраждалих якомога швидше звернутися до ЄСПЛ, щодо процедури подання прийнятної скарги, а також про значення рішень ЄСПЛ для виплати компенсацій читайте в нашому матеріалі.

Зустріч розпочала Олександра Стешенко. Юристка входить до команди з понад 60 іноземних та українських правників, що вже подали близько 100 скарг до ЄСПЛ в інтересах жертв російської агресії. Вона звернула увагу на те, що часто одне й те саме діяння є і воєнним злочином, і порушенням прав людини. Тому деякі громадяни не поспішають із зверненням до Європейського суду – через відсутність строків давності для воєнних злочинів. Такий підхід помилковий. Суд розглядає саме порушення прав людини і строк для звернення обмежений – чотири місяці після настання події, що порушує право заявника (за деякими виключеннями). На додачу ще один важливий нюанс: ЄСПЛ має компетенцію розглядати звернення проти Росії щодо порушень, які мали місце лише до 16 вересня 2022 року та щодо триваючих порушень, які почались до цієї дати.

Олена Куваєва під час свого виступу зазначила, що, хоча криза світової системи забезпечення безпеки та охорони прав людини і призвела до критики ефективності міжнародного публічного права, Центр стратегічних справ УГСПЛ, звертаючись сьогодні до ЄСПЛ, працює на майбутнє. Рішення цього суду встановлюватимуть факти порушення прав людини Росією в Україні, а докази, які для цього використовувалися, можуть стати потужною зброєю у Міжнародному кримінальному суді або у Трибуналі для Путіна та інших представників військово-політичного керівництва РФ та Білорусі.

Сергій Заєць також застеріг від зайвого скептицизму відносно міжнародної системи прав людини і нагадав про здобутки Нюрнбергського трибуналу, який теж критикували за відсутність покарання для великої кількості злочинців та компенсацій для жертв нацизму. Попри це, Трибунал став першим прецедентом, що заклав підґрунтя для створення Міжнародного кримінального суду, Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії і Міжнародного трибуналу щодо Руанди.

Виступ Сергія Зайця

«Головне, заради чого треба звертатися до ЄСПЛ – зафіксувати в рішеннях Суду оцінку дій РФ в Україні. Щоб в майбутньому ні в кого не було сумнівів щодо порушень агресором міжнародних стандартів. Ми маємо це зробити для наших дітей та наступних поколінь», – наголосив адвокат.

Катерина Рашевська з РЦПЛ, яка займається захистом прав жертв Росії ще з часів тимчасової окупації Криму, зауважила про не жертвоцентричність міжнародної системи відповідальності:

«Ми постійно говоримо про покарання злочинців, але мало говоримо про жертв, про право на справедливу компенсацію. Постраждалий, по суті, є об’єктом, що потрібен тільки для надання свідчень. Його необхідно перетворити на суб’єкт – особу, чиї права мають бути захищені та відновлені».

Катерина Рашевська

 

Порядок та строк звернення до ЄСПЛ

Перш за все, звертатися до Суду необхідно із допомогою юристів – переконана координаторка юридичної роботи в «We are from Ukraine»:

«Хоча суд не вимагає, щоб жертві порушень прав людини на етапі подання заяви допомагав юрист, скоріш за все, пересічний громадянин не зможе подати самостійно скаргу і вона буде відхилена».

Олександра Стешенко

Часто постраждалі, додає юристка, пропускають строк для звернення, який складає 4 місяці з моменту порушення права. Вони помилково думають, що для звернення до ЄСПЛ їм потрібно спочатку зібрати докази (фотографії знищеного майна, свідоцтва про смерть загиблого родича тощо), і для цього очікують деокупації чи розмінування території. Як наслідок – термін звернення до суду не дотримується.

Важливо також знати, що не завжди пропуск чотирьохмісячного строку позбавляє права звернутися до Суду. До прикладу, людина виїхала з м. Ірпінь, де трагічні події розгорталися в березні, але про пошкодження свого житла дізналася тільки зараз. У цьому випадку строк буде рахуватися з моменту, коли особі стало відомо про цю подію. Також інакше буде йти відлік строку у випадку, коли постраждалий знав про порушення, але не знав, що воно стосується саме його. Тоді строк буде рахуватися з моменту, коли особа дізналася, що це порушення негативно вплинуло на її права, захищені Європейською конвенцією з прав людини. Олександра Стешенко розповіла про конкретний кейс, коли ракета влучила в будинок в м. Ірпінь, проте квартира клієнта не постраждала. І лише в травні стало відомо, що весь будинок підлягає демонтажу. Інакше розраховується строк і тоді, коли заявник був на окупованій території, не мав зв’язку, боявся звертатися через перехоплення окупантами дзвінків. У таких ситуаціях строк має рахуватися з моменту, коли постраждалі опинилися у безпеці з доступом до засобів комунікації.

 

У яких випадках можна звертатися до Суду?

Перелік порушень прав дуже великий: це практично всі статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважує адвокат Сергій Заєць. У першу чергу, мова йде про право на життя. Поскаржитися до Європейського суду можливо не тільки тоді, коли загинув родич, але й тоді, коли існувала реальна загроза для життя заявника (до прикладу, ракета потрапила в будинок, але власник не постраждав).

Також направити заяву в судову установу можна у випадку незаконного позбавлення волі чи катування. Питання, що пов’язані з переміщенням населення, також в зоні компетенції суду. Майже 13 млн українців стали біженцями та ВПО через війну. Вони недобровільно залишили свою домівку, їхнє особисте життя зруйновне, а порушення їхніх прав буде тривати до тих пір, поки вони не зможуть повернутися до рідних осель. Право власності теж захищається в ЄСПЛ, і не тільки у випадках пошкодження майна, але і коли людина втрачає доступ до свого майна через те, що воно на окупованій території або в зоні бойових дій.

 

Як рішення ЄСПЛ допоможуть отримати постраждалим компенсації?

Експерти та експертки переконані: рано чи пізно РФ повернеться до складу Ради Європи і першою вимогою буде — виплата компенсацій за рішеннями ЄСПЛ. Крім того, встановлення важливих юридичних фактів цією міжнародної судовою установою може бути враховано при розгляді справ іншими міжнародними органами.

Також рішення Суду зафіксує право вимоги компенсацій постраждалими.

«Багато говориться про те, що відшкодування жертвам мають бути за рахунок арештованих російських активів. Зараз такого механізму нема, але враховуючи безпрецедентність ситуації і той факт, що з часів Другої світової війни європейський простір не бачив подібних звірств, ми не можемо виключати його впровадження в майбутньому. Ось у цьому випадку саме рішення Європейського суду — авторитетного органу з високими вимогами до доказування — можуть стати саме тією підставою, яка дасть можливість людині звернутися за компенсацією», — зазначила представниця УГСПЛ.

Виступ Олени Куваєвої

Правники впевнені — рішення ЄСПЛ потрібні, щоб Росію визнали відповідальною за масові порушення прав людини на території України, хоча цей шлях, попереджають вони, не є швидким. У той же час, українцям та українкам, чиї домівки зруйнувала війна, вже зараз потрібна допомога, і цим, в першу чергу, мають зайнятися саме Україна та наше суспільство.

Наприкінці заходу модератор подякував присутнім за важливу дискусію та зазначив про необхідність посилення просвітницької кампанії серед населення щодо необхідності звернення до ЄСПЛ.

Тарас Левченко

«Правники часто говорять складними юридичними конструкціями, які треба перекласти на «просту» мову під час комунікації з громадянами і пояснити їм, чому варто йти до Суду, як до нього звернутися і де отримати юридичну допомогу для цього», — зауважив журналіст Радіо Свобода.

Якщо вам необхідна юридична консультація щодо звернення до міжнародних інституцій, будь ласка, звертайтеся за безкоштовною консультацією до громадських приймалень УГСПЛ за контактами.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі дискусії.  

 

Захід організовано УГСПЛ  в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Амністія і прощення як елементи розбудови миру після збройного конфлікту

Україна — не перша країна, яка зіткнеться з питаннями амністії та прощення як елементів перехідного правосуддя після завершення збройного конфлікту. І вже зараз варто говорити про це, напрацьовувати відповідне законодавство, аналізувати досвід інших країн і перебирати найкращі практики. У межах #JustTalk_Context Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, розповіла про постконфліктне примирення та можливі інструменти перехідного правосуддя для єдності українського народу. У цьому матеріалі ділимося ключовими тезами.

ДОСВІД ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

З 1996 по 1998 рік у Південно-Африканській Республіці працювала Комісія правди та прощення — спеціальна комісія для розслідування злочинів, здійснених у період апартеїду.

Вона збирала свідчення жертв війни про злочини, скоєні проти них або свідками яких вони стали, а також визначала рекомендований розмір репарації. Комісія аналізувала отримані свідчення і рекомендувала, яку виплату жертви мають отримати. Ще одним її повноваженням був розгляд прохань про амністію.

Звернень надходило багато, проте Комісія задовольняла лише невелику кількість. Кожне прощення, кожна амністія мали обґрунтовані підстави.

Окрім того, до уваги слід узяти менталітет. У Південно-Африканській Республіці існує принцип «убунту», коли люди обмінюються подарунками і таким чином відновлюють не лише взаємини, а й на духовному рівні віднаходять порозуміння. До нього зверталися і під час перехідного правосуддя, коли злочинці просили амністію безпосередньо в жертв війни.

 

ДОСВІД КОЛУМБІЇ

Після конфлікту для злочинців були створені спеціальні умови для амністії. Вони відновлювали школи, лікарні, інші об’єкти інфраструктури. Тобто кримінальну відповідальність замінили участю у відновленні того, що вони самі й зруйнували, адже праця — кращий вихователь, ніж позбавлення волі або праця під час позбавлення волі.

 

ДОСВІД БОСНІЇ ТА ГЕРЦЕГОВИНИ

Війна тривала між представниками трьох націй — босняками, сербами та хорватами. Конфлікт завершився, але боротьба між ними залишилася. Однією з причин може бути дуже велике амністування, тому що амністували навіть чоловіків, які вчиняли тяжкі злочини, наприклад зґвалтування жінок. У результаті люди залишилися жити окремими націями, і прощення не відбулося.

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Збройна агресія Росії проти України розпочалася у 2014 році, і вже тоді виникла ідея амністування. Того ж року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», проте законної сили він так і не набрав.

У документі багато невизначеностей і неоднозначних трактувань, а також він не охоплює весь контекст війни, тому не допустимо, щоб цей закон набрав чинності в такій редакції.

 

ЧИ СТОСУЄТЬСЯ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ КОМБАТАНТІВ-ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ?

Полонені з т.зв. “ДНР” та “ЛНР”. Світлина: Судовий репортер

На російських комбатантів поширюється міжнародне гуманітарне право. Відповідно до нього їх не можна притягнути до відповідальності безпосередньо за участь у збройному конфлікті, проте це можна зробити за інші злочини. Коли ми говоримо про амністію, то мова йде здебільшого про українських військових, які перейшли на сторону «ЛНР», «ДНР», Росії і вчиняють злочини проти українців або підтримують місцеву владу на окупованих територіях, або осіб, які не були в лавах Збройних Сил України, але зараз чи ще з 2014 року долучилися до військових підрозділів «ЛНР» і «ДНР».

 

КОНЦЕПЦІЯ МОЖЛИВОГО МЕХАНІЗМУ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Варто розмежовувати злочини за ступенем тяжкості. Якщо людина скоїла легке кримінальне правопорушення, то до неї може застосовуватися амністія. Якщо вона вчинила важкий злочин, то, напевно, про амністію взагалі не може йти мова. Така людина має понести відповідальність, інакше вона не змінить свій світогляд. Наша мета має полягати не лише в покаранні особи, але й у впливі на її свідомість, адже з часом вона повернеться в суспільство.

Для того, щоб прощення, амністія та примирення відбулися, мають бути створені додаткові умови та вимоги до осіб. Важливо не забути про думку потерпілих — чи готові вони надати прощення злочинцям. Ще одним важливим елементом є компенсація. Мало лише попросити в жертви прощення, злочинець повинен відшкодувати завдану шкоду.

 

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ

  • Наше покоління навряд чи вибачить ті звірства, які зараз вчиняє російська армія, проте ми повинні закласти фундамент для наступних поколінь і вже зараз говорити про перехідне правосуддя, щоб уникнути конфліктів у майбутньому.
  • Елементи перехідного правосуддя: компенсація шкоди жертвам конфлікту, відновлення їхніх матеріальних і моральних прав, відновлення порушених прав населення загалом.
  • У випадку України хотілося б, щоб питання амністії розглядав квазідержавний орган, але не державний. Проте чинне законодавство передбачає, що амністію може застосовувати лише суд.
  • Амністувати можна тих, хто скоїв нетяжкі злочини (тобто не можна амністувати за умисне вбивство, зґвалтування, терористичні акти тощо), можемо говорити й про державну зраду, але це тяжкий злочин.
  • Для амністування обов’язково потрібні спеціальні умови та врахована думка потерпілих осіб.

Статтю підготовлено авторами Just Talk.

 

Робота освітнього напрямку УГСПЛ для правників здійснюється за підтримки Програми USAID “Права людини в дії”, що виконується нашою організацією.

Компенсація за зруйноване житло: національний механізм та перспективи звернення до ЄСПЛ

8 листопада адвокатка, координаторка освітнього напрямку для правників УГСПЛ Ольга Семенюк провела вебінар «Компенсація за зруйноване житло: національний механізм та перспективи звернення до ЄСПЛ». Захід організовано Асоціацією адвокатів України, до якої входить близько 6 000 осіб, з метою надати правникам практичні знання щодо юридичного захисту інтересів тих, хто постраждав внаслідок російської агресії.

Представниця УГСПЛ, що з 2014 року займається питанням відновлення прав громадян, що втратили своє майно через збройний конфлікт, розповіла про те:

  • як діє національний механізм отримання компенсації;
  • хто і як може подати повідомлення про пошкодження майна;
  • чому важливо подавати такі повідомлення;
  • яким чином відбувається огляд пошкодженого об’єкту;
  • види компенсації, які планується надавати;
  • перспектива звернень до ЄСПЛ (які строки звернення, які докази надсилати разом зі скаргою, чи можна одночасно звертатися і в ЄСПЛ, і запускати національний механізм отримання компенсації).

Нормативні акти, якими регулюється питання 

Сьогодні норми права, які регламентують питання компенсації за знищене чи пошкоджене житло, містяться в таких нормативних актах:

 

Перший крок для отримання компенсації (національний механізм)

Перш за все, постраждалий має подати інформаційне повідомлення про факт пошкодження/знищення нерухомого майна. Звертатися можуть як фізичні, так і юридичні особи, передбачені пунктом 2 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого Постановою № 380.

Важливо пам’ятати. Повідомлення можуть подавати не лише особи, чия нерухомість зруйнована в проміжок часу, починаючи з 24 лютого 2022 року внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Таке право мають й ті, в кого об’єкт нерухомого майна знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації з 19 лютого 2014 року, тобто з початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

 

Інформаційне повідомлення про пошкоджене чи знищене нерухоме майно може бути подане: 

  • самостійно особою (засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг Портал Дія); 
  • з використанням мобільного додатка Порталу “Дія” (у разі наявності РНОКПП); 
  • через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса (через свого представника чи представницю).

Наступний крок — обстеження пошкоджених об’єктів

Після надання повідомлення від постраждалої особи виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військові адміністрації, приймають рішення про комісійне обстеження та/або технічне обстеження. 

Такому обстеженню першочергово підлягають:

  • пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівлі адміністративного призначення;
  • пошкоджені об’єкти житлово-комунального господарства;
  • пошкоджені об’єкти житлового фонду.

За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації. Акт передаються держателю Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, протягом місяця з дати його створення. Уповноважений орган за можливості письмово повідомляє власника (управителя) про результати комісійного обстеження шляхом надсилання копії комісійного акту протягом трьох календарних днів з дня складання такого акту або шляхом надсилання засобами Порталу Дія.

Роботи з технічного обстеження пошкоджених об’єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабміна України від 12 квітня 2017 р. № 257. За їх результатами складається звіт з технічного обстеження, до якого додається акт технічного обстеження.

На сьогоднішній день не в повній мірі законодавець врегулював питання про те, яким чином може відбуватися компенсація, проте вищевказані документи варто мати заздалегідь.

 

Звернення до Європейського суду з прав людини у разі пошкодження чи зруйнування житла

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно громадяни України, що втратили майно внаслідок війни, мають право на звернення до ЄСПЛ. Для цього необхідно подати заяву до Суду протягом чотирьох місяців від моменту порушення своїх прав, проте не пізніше 16 січня 2023 року. 

Також до заяви додаються:

  1. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (для цього необхідно подати заяву про вчинення злочину до регіонального управління Служби Безпеки України);
  2. скріншот направленої заяви до Слідчого комітету Російської Федерації (можна звернутися онлайн). Також збережіть номер електронного звернення.

Українським правникам важливо пам’ятати, що майно в розумінні ЄСПЛ не є тотожним розумінню цього терміну в національному законодавстві. До прикладу, у певних справах Суд вважав договір оренди майновим інтересом, який підлягав захисту статтею 1 Протоколу № 1 (Stretch v. the United Kingdom, §§ 32-35; Bruncrona v. Finland, § 79; Bosphorus Hava Yollari Turizm ve Ticaret Anonim $irketi v. Ireland [ВП], § 140). У справі Di Marco v. Italy, §§ 48-53, Суд вважав, що законне очікування заявника у зв’язку з майновими інтересами, до прикладу, використання земельної ділянки та комерційна діяльність, пов’язана з ним, мали достатньо важливе значення для того, щоб вважатися «майном» в значенні статті 1 Протоколу №1.

Адвокат вважає, що звернення до ЄСПЛ має очевидні вигоди. По–перше, Росії для повернення до Ради Європи, скоріш за все, доведеться виконати всі рішення ЄСПЛ. По–друге, рішення Суду має юридичне значення – в ньому підтверджуватиметься факт приналежності вам певного майна; те, що людина постраждала в результаті збройного конфлікту; факт руйнування майна саме внаслідок дій РФ. Відповідно в разі ініціювання судового процесу в Україні щодо отримання компенсації, ці обставини постраждалій особі непотрібно буде доводити, оскільки вони вже встановлені в рішенні Європейського суду.

Наприкінці заходу Ольга Семенюк закликала спільноту адвокатів залучатися до юридичного супроводу справ з відновлення прав щодо майна, адже йдеться про захист інтересів мільйонів українців, що втратили домівки за час війни.

«Сьогодні ще нема судової практики і достатнього законодавства, тож наша з вами велика справа – напрацьовувати практику для того, щоб постраждалі, в яких зруйноване майно, отримали компенсацію», – зазначила адвокат.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії».

 

Робота освітнього напрямку УГСПЛ для правників здійснюється за підтримки Програми USAID “Права людини в дії”, що виконується нашою організацією.

Плани після Перемоги – перехідне правосуддя для України. Експерти пояснили як відновити справедливість для жертв війни

«Плани на завтра» – цикл дискусійних програм від Інституту стратегії культури, YouTube-каналу ТО-МИ та Radio Skovoroda про виклики та можливості, які вийдуть на перший план в Україні одразу після перемоги над ворогом. Директор America House Lviv Володимир Бєглов та культурологиня Українського католицького університету Ірина Старовойт запросили до студії Тараса Цимбрівського, керівника Програми USAID “Права людини в дії”, УГСПЛ та Олександру Дворецьку, членкиню правління Благодійного фонду “Восток SOS”, щоб обговорити важливість впровадження перехідного правосуддя (Transitional Justice) для України. Експерти також пояснили чому трибуналів над воєнними злочинцями недостатньо для відновлення справедливості щодо жертв війни, а також розібрали питання нератифікації Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду – міжнародного договору, що міг би пришвидшити роботу МКС по справах російських злочинів.

 

Що таке перехідне правосуддя і навіщо воно потрібне?

«Про перехідне правосуддя необхідно говорити через дві призми. У випадках збройних конфліктів, якщо спрощено пояснювати широкій аудиторії, – це про справедливість для жертв війни та покарання для злочинців, а також це про життя після війни. Так само перехідне правосуддя може мати місце під час переходу від авторитарних режимів до демократії», – сказав Тарас Цимбрівський.

Більш широко перехідне правосуддя – це набір юридичних та позасудових механізмів для переходу від війни до сталого миру. Серед юридичних – звернення держави до міжнародних інституцій, які притягають до відповідальності воєнних злочинців, та національні механізми. Саме українська судова система, підкреслив правник, має стати ключовою ланкою у цьому питанні, попри поширену думку про те, що всю роботу за Україну має зробити міжнародне право.

Олександра Дворецька додала, що перехідне правосуддя у багатьох асоціюється з судовими процесами та покаранням злочинців, але це надто вузьке розуміння терміну. Насправді мова йде про справедливість та відновлення порушених прав людини внаслідок збройного конфлікту, при цьому елемент покарання – це лише інструмент, за допомогою якого воєнні злочини у майбутньому не повторюються, жертви отримують компенсації, а в підручниках історії відображено правду про тих, хто є злочинцем, а хто є героєм в цій війні.

 

Чому гості програми вирішили адвокатувати перехідне правосуддя для України?

Представниця «Восток SOS» розповіла, що вперше про справедливість та її відновлення її змусив замислитися один з найстрашніших злочинів радянської влади – депортація кримських татар у 1944 році. 

«Коли я в університеті зацікавилась темою повернення кримськотатарських родин на півострів та відвідала архів КДБ, мені стало зрозуміло, що все, що нам говорили в школі про кримських татар – «зрадників» – не правда. Кампанія проти них була спроєктована режимом», – поділилися спогадами Олександра Дворецька.

Початок своєї роботи з темою перехідного правосуддя Тарас Цимбрівський пов’язує з поїздкою у 2016 році до Боснії та Герцеговини з метою ознайомлення з досвідом постконфліктного врегулювання на цих територіях після Югославської війни. Усвідомивши важливість питання і для власної країни, він започаткував на базі Школи права Українського Католицького Університету проєкт «Перехідне правосуддя в Україні» у форматі зустрічей фахової аудиторії та громадськості з відомими вітчизняними та іноземними експертами в цій сфері.

Пізніше бажання просувати тему та роботи важливі для суспільства речі приведуть правника в Програму USAID «Права людини в дії», що виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. У результаті цього частина активностей в рамках однієї з цілей програми – подолання наслідків збройного конфлікту – буде відбуватися саме з тематики перехідного правосуддя.

 

Чи перехідне правосуддя у фокусі уваги держави?

Тарас Цимбрівський зазначив, що предметна дискусія з перехідного правосуддя в Україні стартувала у 2016, і розпочала її не держава, а неурядовий сектор на базі Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Тоді громадські організації стали робити конкретні зусилля в цьому напрямку, в результаті чого з’явилася концепція перехідного правосуддя про візію державної політики під час переходу від війни до миру. У подальшому вона була доопрацьована робочою групою при Комісії з питань правової реформи, в яку входили провідні національні експерти з перехідного правосуддя та міжнародного права, зокрема, міжнародного гуманітарного права. 

«Далі всі очікували, що документ буде прийнятий у формі Указу Президента, але цього не сталося. Концепція просто загубилася в коридорах державної влади, попри те, що документ отримав позитивні відгуки від багатьох національних та міжнародних стейкхолдерів, включно з Моніторинговою місією ООН в Україні», – зазначив представник УГСПЛ.

Паралельно з цими процесами Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій запустило ініціативу з прийняття закону про перехідний період. Документ було передано до Венеційської комісії, але реакція на нього була не найкращою. З тих пір цей процес поставлено на паузу.

Підсумовуючи, Тарас Цимбрівський зазначив, що окремі точкові законопроєкти, які лягають в канву перехідного правосуддя, сьогодні приймаються, але системного підходу держави до цього питання немає.

 

Що необхідно зробити в майбутньому, щоб перехідне правосуддя для України спрацювало?

Для того, щоб суспільство відчуло відновлення справедливості недостатньо провести трибунали над воєнними злочинцями, – говорить Олександра Дворецька. Необхідно провести велику роботу зі встановлення причин, через які відбулась війна, також потрібно з’ясувати, що відбувалось безпосередньо під час збройного конфлікту. До прикладу, в деокупованому Ізюмі на Харківщини сьогодні потрібно відремонтувати зруйноване, повернути українських правоохоронців та встановити воєнних злочинців. Окупація тут була короткою і життя не встигло змінитися докорінно. У той же час, робота нашої держави після деокупації Криму буде полягати в інших заходах, адже за багато років вплив росіян на цю територію став суттєвим, зокрема, побудовані російські військові частини, діти вчаться за російськими підручниками.

У свою чергу, Тарас Цимбрівський окреслив проблеми в юридичній сфері, які потребують оперативного вирішення з боку органів державної влади. Так, для належної кваліфікації воєнних злочинів та злочинів проти людяності необхідно внести зміни до Кримінального кодексу України, щоб він відповідав міжнародному праву. Але за весь час війни, що триває з 2014 року, це так і не було зроблено українськими законодавцями. На додачу, для швидкого розслідування злочинів Росії в Міжнародному кримінальному суді, необхідно ратифікувати Римський статут МКС. Раціональних причин, з яких парламент досі цього не зробив, не існує. Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання щодо ратифікації ще під час підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а також подала дві Декларації про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

 

Роль громадянського суспільства під час перехідного періоду

Керівник Програми «Права людини в дії» переконаний – з часом кількість українців, що готові працювати на розбудову країни та залучаються в громадські ініціативи, тільки зростає. Внаслідок цих процесів сьогодні громадянське суспільство у багатьох суспільно важливих питаннях показує кращі результати, ніж політичний істеблішмент. Тож, на думку правника, активні громадяни мають йти в органи влади, щоб отримувати повноваження на прийняття рішень щодо необхідних країні змін.

 

 Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі відео матеріалу YouTube-каналу ТО-МИ.  

 

Матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

«Наша місія в умовах війни – правозахист»: адвокати – випускники курсу УГСПЛ розповіли за кордоном про роботу в надзвичайних умовах

З 01 по 05 жовтня 2022 року в м. Тбілісі (Грузія) Міжнародною правозахисною організацією «Centre de la protection internationale» (Страсбург, Франція) було проведено круглий стіл, під час якого обговорювались проблемні питання, з якими стикаються адвокати та правозахисники під час здійснення своєї діяльності в умовах збройних конфліктів. До участі були запрошені практикуючі адвокати та правозахисники з різних країн, включно з Україною.

До української делегації увійшли адвокати – випускники навчального курсу Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні»:

  •       Олена Чернова (м. Київ);
  •       Тамара Гуленко (м. Маріуполь);
  •       Юлія Олексієнко (м. Дніпро);
  •       Тетяна Огнев’юк (м. Чернігів).

Також до обговорення проблем реалізації професійних прав адвокатів особисто долучилась Ганна Юдківська, суддя Європейського суду з прав людини від України (2010-2022 рр.), директор «Centre de la protection internationale».

Розпочалась зустріч професійної спільноти з того, що адвокати-правозахисники з Грузії поділились з колегами досвідом роботи в умовах збройного конфлікту, який мав місце в 2008 році, а також новаціями в системі правосуддя та правоохоронній сфері країни. Грузинські адвокати також розповіли, що допомагають звертатись в міжнародній правозахисні та судові установи українцям, які внаслідок війни в Україні втратили своє житло та через загрозу життю змушені були покинути свою Батьківщину. В свою чергу, представники Вірменії поділилися інформацією про трагічні події в їхній державі та наголосили на важливості збереження віри в ефективність правозахисної діяльності в часи масових порушень прав людини, спричинених збройною агресією, а також повідомили про актуальні проблеми адвокатури в їхній країні. На переконання Вірменської делегації правозахисників чітке та якісне законодавство суттєво сприяє виконанню адвокатами професійних обов’язків, оскільки унеможливлює ситуацію, за якої кожен суб’єкт правозастосування тлумачитиме терміни і строки на власний розсуд.

 

У свою чергу, українські адвокати розповіли колегам про ті виклики та перешкоди, з якими зіштовхнулись під час повномасштабної та тривалої війни з РФ.

 

Проблеми надання правової допомоги на ТОТ на прикладі міста Маріуполя

Адвокатка Тамара Гуленко почала свою доповідь з розповіді про особистий досвід, пов’язаний з війною. Правниця родом з  Маріуполя і безпосередньо знаходилась в місті під час бойових дій та після їх завершення. Вона розповіла про окупацію міста, про постійні  обстріли та бомбардування РФ з землі, з неба та з моря, про блокаду міста та виживання маріупольців за відсутності продуктів харчування, ліків, водопостачання, газопостачання, електричної та теплової енергії, а також про постійні зриви окупантом евакуації цивільних з міста. В сукупності ці фактори призвели до великої кількості жертв серед мирного населення. За інформацією Іллічівського моргу м. Маріуполя, в місті задокументовано 87 000 загиблих. Проте реальну кількість жертв встановити на даний час неможливо в зв’язку з окупацією міста. Внаслідок бойових дій в населеному пункті пошкоджені чи зруйновані до 90% житлових багатоповерхових будинків та до 60% приватних будинків.

«Все це відобразилось на життєдіяльності міста, надання правової допомоги не було нагальним питанням. Головним завданням стало виживання, більша частина адвокатів покинула місто, у багатьох зруйновані домівки, офіси, знищене майно», – повідомила Тамара Гуленко.

Воєнні реалії стали причиною серйозних викликів, з якими стикнулися правники:

  1. вимушене переміщення адвокатів з місця постійного проживання та  продовження практики в нових умовах, часті випадки втрати адвокатських досьє;
  2. складність комунікації між адвокатом, який  практикує в Україні та клієнтами з ТОТ;
  3. адвокат, якщо має намір продовжити свою діяльність на ТОТ, повинен це робити за правилами окупаційного режиму;
  4. загроза для особистої безпеки адвоката; необхідність проходження принизливої процедури фільтрації.

Щодо продовження адвокатської діяльності на новому місці адвокат зазначила, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право адвоката здійснювати адвокатську діяльність на всій території України. Але на практиці, щоб реалізувати таку можливість, адвокату спочатку необхідно організувати своє робоче місце: купити нову техніку, знайти приміщення для офісу тощо. Адвокати-переселенці розпочинають свою практику фактично заново, тож стикаються з проблемою пошуку клієнтів у новій для них місцевості. Продовжувати вести попередніх клієнтів теж може виявитися непростим завданням через втрату адвокатських досьє, які були знищені разом з домівками та офісами адвокатів. Відновити документи в деяких випадках просто неможливо.

Коли правники продовжують надавати юридичну допомогу мешканцям, що опинилися на непідконтрольній території України, на них чекають не менші складнощі. Головна проблема – з одного боку, на цій території не діє українське законодавство; з іншого – місцеві жителі можуть отримати правові послуги тільки за українським законодавством. Також труднощі виникають з належним захистом інформації, що відноситься до адвокатської таємниці; є також перебої зі зв’язком, електроенергією та інтернетом. Окремий виклик – отримання гонорару. В м. Маріуполь, до прикладу, працює лише банк т.зв. «ДНР», з яким банки України не можуть проводити операції.

У той же час, щоб займатися адвокатською практикою безпосередньо в непідконтрольному Україні Маріуполі, адвокат має виконати умови, передбачені т.зв. «законом» т.зв. «ДНР» «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 20.03.2015 року, зокрема скласти кваліфікаційний іспит, пройти стажування та прийняти присягу адвоката т.зв. «ДНР».

І наостанок, Тамара Гуленко повідомила іноземним колегам про ризики для безпеки адвокатів з проукраїнською позицією, які залишилися на окупованій території. Такі правники ризикують своїм  життям, здоров’ям та свободою. Крім того, усі мешканці окупованих  після 24.02.2022 року територій в обов’язковому порядку проходять процедуру фільтрації. Фільтрація населення – це перевірка, встановлена окупаційною владою, метою якої є виявлення осіб, які мають відношення до силових структур України, українських військових та інших осіб, підтримуючих українську владу. Вона включає допит, дактилоскопію, перевірку мобільних телефонів та соцмереж,  огляд тіла на наявність татуювань.

Закінчуючи свою промову, адвокатка зазначила, що єдиним шляхом вирішення всіх зазначених вище проблем є повна деокупація території України та запровадження грамотної політики з реінтеграції окупованих територій.

 

Захищати неможливо нехтувати – де поставити кому?

Це назва доповіді адвокатки Юлії Олексієнко, в якій вона поінформувала іноземних колег про досвід роботи адвокатів Безоплатної правової допомоги (БПД) під час війни та підняла тему проблеми морального вибору при здійсненні захисту осіб, яких підозрюють у зраді або колабораціонізмі.

Адвокатка розповіла історію виникнення в Україні мережі центрів для надання безоплатної правової допомоги, що на чолі з Координаційним Центром розпочала роботу у 2013 році. Цьому передувало прийняття у 2011 році Закону України «Про безоплатну правову допомогу» для реалізації статті 59 Конституції України. Необхідність впровадження БПД була викликана об’єктивними причинами: майже третина дорослого населення України через бідність не мали доступу правосуддя, що вело до обмеження їх в реалізації соціально-економічних, політичних, культурних та інших правах. Також мала місце неприпустима практика побиття та застосування тортур по відношенню до затриманих, порушення права на захист підозрюваних та обвинувачених.

Після впровадження нової інституції адвокат з системи БВПД став призначатися захисником відразу після затримання особи у випадках, передбачених статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України. Тож усі затримані особи, незважаючи на те, яке кримінальне правопорушення вони вчинили, мають адвоката з моменту затримання.

Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну представникам української адвокатури довелось працювати в абсолютно новій реальності. З одного боку, необхідно було продовжувати займатися професійною діяльністю в умовах постійних ракетно–бомбових обстрілів та при практично паралізованій судовій системі (незважаючи на те, що офіційно розпорядження про зупинку роботи судів не було). На додаток до цього, велика кількість захисників, прокурорів та працівників судів виїхали з країни, що робило розгляд багатьох справ неможливим.

З іншого боку, адвокатам треба було не тільки пристосовуватися до складнощів у системи правосуддя, а ще й захищати любителів «руського міру», оскільки по справах колаборантів останнім майже завжди призначають правників саме з системи БВПД. Тож перед юристами постало питання складного морального вибору. Чи варто захищати тих, через кого ти вечорами лежиш увечері на підлозі та прикриваєш своїх дітей від обстрілів? Як залишатися професіоналом під час захисту зрадника, коли вранці допомагаєш фіксувати наслідки влучання ворожої ракети, а вдень маєш дивитися в очі того, хто причетний до цих обстрілів, та ще й знаходити обставини, які можуть його виправдати?

Втім, як військові захисники беззаперечно стали на захист нашої держави від ворожого загарбника, так і юридичні захисники згуртувалися і стали на захист прав затриманих зрадників, заради України.

«Адвокати не могли допустити порушення виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань щодо забезпечення належного та ефективного юридичного захисту. Ми – Європейська держава, в якій принцип верховенства права – не пусте словосполучення, а найголовніший принцип у правозастосовній діяльності, якого правники дотримуються, незважаючи на зовнішні та внутрішні обставини», – зазначила під час свого виступу Юлія Алексеєнко.

Насамкінець захисниця повідомила про поступове покращення ситуації з відправленням українського правосуддя, попри триваючу війну:

  •   судові процеси стали поновлюватися, зросла кількість справ, що призначені до розгляду та розглядаються;
  •   проблему з учасниками судових проваджень, які покинули територію України також вирішено. У цьому допоміг застосунок EasyCon та проведення судових засідань в режимі відеоконференції;
  •   організуються наради, вебінари та конференції для вирішення процесуальних труднощів, які виникають під час здійснення захисту клієнтів.

Враховуючи, що скарги на адвокатів, що представляють інтереси колаборантів, зрадників чи російських військовополонених відсутні (відповідно до офіційних відповідей на запити Офісу Генерального Прокурора та Координаційного Центру) – як і відмови від захисників, призначених державою – можна констатувати, що українська адвокатура гідно справляється з новими викликами, що постали перед нею.

 

Війна і правосуддя: специфічні виклики для українських адвокатів-представників аплікантів до Європейського суду з прав людини

Адвокат Тетяна Огнев’юк розповіла про виклики, пов’язані зі зверненням українців до Європейського суду з прав людини, піднявши проблему вичерпання строків та механізму виконання рішень, які будуть ухвалені цією міжнародною інституцією відносно Росії.

У пункті 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено представництво адвокатами фізичних та юридичних осіб в міжнародних судових органах. Під час війни таким міжнародним судом, куди масово почали звертатися постраждалі внаслідок агресії російської федерації, став ЄСПЛ. Проте через наявність міжнародного збройного конфлікту постали специфічні виклики для правників, яких не було до того:

  1. вихід РФ зі складу Ради Європи та припинення юрисдикції Європейського суду з прав людини з 16.09.2022, що ставить під сумнів питання щодо ефективності самого звернення до ЄСПЛ та в подальшому можливості виконання рішення суду;
  2. відсутність належної комунікації з органами державної влади, затримки в отриманні документів/доказів, які необхідні для подання заяви до ЄСПЛ. В умовах воєнного стану реалізація права на збір доказів значно ускладнюється через впровадження контролю за змістом і поширенням інформації; призупинення роботи державних реєстрів та баз даних; встановлення особливого режиму роботи та посилення охорони об’єктів державного значення; запровадження комендантської години та відстрочки в задоволенні запитів на інформацію;
  3. обставини, що унеможливлюють уповноваження заявником юриста на ведення справи в ЄСПЛ. Як відомо, формуляр заяви до ЄСПЛ складений таким чином, що дозволяє звертатись до Суду заявникові як через представника/або юриста так і особисто. Якщо заявник продовжує перебувати за кордоном, на час подання скарги, це об’єктивно унеможливлює виконання вимог пунктів 26-32 формуляру щодо представництва юристом на етапі подання скарги.

Врешті–решт, вважає адвокат, професійна спільнота все ж таки зуміла адаптуватись до нових складних умов з тим, щоб надати можливість зверненню до ЄСПЛ якомога більшій кількості постраждалих внаслідок війни осіб.

«Вперше з часів проголошення незалежності України адвокати зіштовхнулись з величезним масивом порушень прав людини, спричиненим збройною агресією РФ. Сьогодні ЄСПЛ залишається ефективним механізмом захисту та поновлення порушених прав. Тож ми сподіваємось на зважений підхід Суду до скарг, які з об’єктивних причин не містять повного спектру доказів російських злочинів», – наголосила Тетяна Огнев’юк.

 

Адвокати в реаліях війни

Четверта учасниця української делегації, випускниця навчального курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту» (2021-2022), адвокатка Олена Чернова розповіла власну історію адаптації в умовах війни. На прохання колег з Вірменії, провела тренінг з фіксації воєнних злочинів, а також запропонувала переглянути документальний фільм «Маріуполь. Хроніки пекла».

«Професія адвоката передбачає захист прав людини, тому ми мусимо бути наповненими та психологічно сильними. Адже, захищати може той, хто має для цього внутрішній ресурс. Думаю, це стало першим і найбільшим викликом для кожного українського адвоката – залишитися «в ресурсі» в умовах війни. Війна – це завжди втрати і випробування. Але час показав, що ми змогли подолати тривоги і не зрадити своїй професії. Спільне прагнення чинити супротив ворогу – це перше, що допомогло нам у цьому», – говорить Олена Чернова про роботу адвокатів під час війни.

Бажання допомагати рідній країні у протистоянні з агресором, спонукало правозахисників об’єднати зусилля та розпочати потужну роботу зі збору доказів тих звірств, що вчинялися і продовжують вчинятися окупантами на нашій території. Місію документування взяли на себе неурядові організації, які об’єднали спільні зусилля під назвою – «Коаліція Україна.5 ранку». До Коаліції увійшли такі відомі правозахисні організації України, як УГСПЛ, Центр прав людини ZMINA, ВОСТОК-SOS, Ukrainian Legal Advisory Group та інші. 

Через активні бойові дії, що точилися майже по всій території України, у правоохоронних органів не завжди була можливість вчасно прибути на місце події. Тому, представники громадських організацій залучали правників, журналістів до документування. Ідея полягала у тому, що не лише професіонали, а й звичайні люди, можуть фіксувати воєнні злочини не менш ефективно.

Свою доповідь правозахисниця завершила словами про те, що тепер відчуває себе сильнішою, адже стала частиною спільноти однодумців, які, як і вона сама, прагнуть справедливості для жертв війни та покарання – для воєнних злочинців.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі матеріалів, наданих представницями української делегації. 

 

Матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Грошова допомога від міжнародних організацій: як не натрапити на гачок шахраїв

Щодня від 1 до 5 людей, ошуканих шахраями, звертаються до поліції в Чернігівській області. Останнім часом почастішали випадки, коли нібито пропонують оформити допомогу від відомої міжнародної організації постраждалим від війни, а потім знімають усі гроші з банківського рахунку потерпілого. Так, 52-річна жителька Чернігівського району «подарувала» шахраям більше 110 тисяч гривень. Про це розповіли в етері Українського радіо речниця Національної поліції України в Чернігівській області  Наталія Слабеняк та Дмитро Науменко, керівник громадської приймальні  УГСПЛ у м. Чернігів, яка працює на базі ГО «МАРТ» . Також гості студії надали поради про те, як повернути гроші, що робити, аби не стати жертвою злочинців, та як відрізнити справжню пропозицію від шахрайських схем.

Сьогодні часто громадянам через Інтернет (в телеграм- каналах, у Фейсбук тощо) чи телефоном пропонують гроші в якості підтримки. Це може буде повідомлення на кшталт «Вітаємо! Ви отримали грошову допомогу, перейдіть за посиланням». Після переходу за таким посиланням ви потрапите на фішинговий сайт. Якщо ви, до прикладу, користуєтесь інтернет банкінгом – ви можете опинитися на сторінці, що виглядає так само, як і сайт банку, в якому маєте рахунок. Після цього вас попросять ввести дані своєї картки, номер мобільного, пароль тощо. Таким чином, ви відкриваєте доступ до свого банківського рахунку і до кредитного ліміту. Про це розповіла представниця правоохоронного органу Наталія Слабеняк.

Про збільшення випадків шахрайства свідчить і кількість звернень громадян до правозахисників.  Так, до приймальні УГСПЛ у м. Чернігів вже звернулося пів десятки жертв, на яких  шахраями було оформлено позики (кредити) в середньому на 50 000 гривень на кожну особу. Дмитро Науменко зауважує, що в таких випадках складно довести факт того, що людина не брала цих грошей, тому що вся процедура проходить онлайн за наявності лише паспортних даних. У такій ситуації громадянин має швидко реагувати та відразу звернутися до поліції на 102.

І хоча правоохоронні органи знаходять злочинців та повертають кошти, представниця поліції Чернігівщини звертає увагу, що у випадку шахрайств в інтернеті та з банківськими операціями розслідування ускладнюється  та затягується через два фактори. По–перше, необхідний доступ до банківської таємниці, що здійснюється в спеціальному порядку, передбаченому законодавством.  По–друге, шахраї дуже часто знаходяться не в тому населеному пункті, де потерпілий, або взагалі перебувають на непідконтрольній Україні території (часто саме там розміщуються незаконні кол-центрі). У таких випадках поліції доводиться проходити довгий процесуальний шлях, щоб оформити всі належні документи та здійснити відповідні процедури. Тому, задля попередження злочинності в цій сфері, проводиться роз’яснювальню роботу серед населення.

“Ми вручаємо громадянам інформаційні листівки про найпоширеніші види шахрайства, пояснюємо як себе поводити, якщо їм телефонують невідомі. Жодній особі, ким би вона не представлялася, – представником банку, благодійного міжнародного фонду чи державної організації – не можна повідомляти секретні дані своїх карток, паролів та кодів”, – зазначає Наталія Слабеняк.

Проте як відрізнити справжню пропозицію міжнародної організації від шахрайських схем розповів представник УГСПЛ Дмитро Науменко. Він зауважив, що попри велику кількість національних та міжнародних благодійних фондів, що пропонують допомогу, є виключний перелік організацій, з якими держава Україна уклала відповідні меморандуми і яким точно можна довіряти.

“Це Представництво Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Всесвітня продовольча програма ООН, Міжнародна організація з міграції (МОМ), Місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Товариство Червоного Хреста в Україні, Благодійна організація «Людина в біді» (зараз укладається меморандум) і Норвезька Рада у справі біженців», – розповів Дмитро Науменко.

Дмитро Науменко надає юридичну консультацію під час виїзду до Іванівської громади Чернігівщини, серпень 2022. Джерело: Фейсбук-сторінка Громадської організації МАRТ, на базі якої працює Громадська приймальня УГСПЛ у м. Чернігів

Також варто пам‘ятати, що Мінцифри створило портал єДопомога, на якому можна дізнатися про процедуру отримання грошей від держави, залишити заявку на допомогу або запропонувати підтримати інших у забезпеченні продуктами харчування, одягом, ліками тощо. На сайті є окрема вкладка про виплати від міжнародних організацій, який аккумулює заявки від громадян в єдину базу, через яку кожний окремий фонд розглядає її за своїми критеріями.

Податися на допомогу через портал легко. Людина має надати таку інформацію та документи:

  • прізвище, ім’я по батькові;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН));
  • номер рахунку (не у вигляді номеру картки, а саме, у новому форматі банківського рахунку  IBAN, що складається з 29 символів);
  • номер телефону громадянина/ки.

Завдяки єДопомозі громадянам достатньо лише один раз заповнити анкету, а фондам спрощено обробку даних. Крім того, подана інформація також перевірятиметься Міністерством соціальної політики України, що також убезпечує від шахраїв.

Зверніть увагу, що збір заявок наразі призупинено, адже у стані обробці знаходиться вже 10 мільйонів звернень про допомогу до міжнародних фондів. 

 

Як убезпечити себе від шахрайської оборудки?

Учасники етеру поділилися дієвими порадами:

  1. Якщо перший раз чуєте про організацію, що пропонує допомогу, – це вже вас має насторожувати.
  2. Не переходьте за сумнівними посиланнями і не повідомляйте стороннім особам секретних даних своїх банківських карток.
  3. Якщо ви раніше не надавали відповідній організації свій телефон і згоду на обробку персональних даних, це означає, що особи, які до вас звернулися, не мають законних підстав використовувати ваші дані для розсилки будь–якої інформації.
  4. За правилами людина може отримати допомогу тільки від одного міжнародного фонду. Відповідно, якщо ваша заявка вже розглядається одним з них,  а вам нібито пропонують гроші від іншого фонду – це точно шахраї.
  5. Якщо ви вже направили одну заявку, а хтось представляється від імені фонду, в якому вона на розгляді, –  це теж шахраї, адже від вас вже не мають права отримувати додаткової інформації для отримання цієї допомоги.
  6. При отриманні телефоном чи особисто пропозиції про виплату не передавайте відразу конфіденційні дані про себе. Спитайте і запишіть який це фонд та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка до вас звертається. В подальшому через інтернет перевірте чи дійсно така організація надає допомогу постраждалим від війни.
  7. Якщо ви не звертались за допомогою, а ви отримали повідомлення “вам надійшла допомога”, –  це точно приманка з метою вас ошукати.
  8. Якщо  працівник банку вимагає відкрити в його банку рахунок для отримання міжнародної допомоги, –  це незаконно. Міжнародним організаціям не має значення через який банк нарахувати допомогу, оскільки вони не співпрацюють з цього питання з українськими банками.

Детальніше про те, як не стати жертвою злочинців, що пропонують ту чи іншу грошову допомогу, слухайте в етері Українське Радіо «Чернігівська хвиля».

Якщо ви постраждали від шахраїв, ви можете звернутися до мереж громадських приймалень УГСПЛ за безоплатною юридичною допомогою. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі етеру Українського Радіо «Чернігівська хвиля»

 

Мережа громадських приймалень УГСПЛ надає допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

«Хочемо справедливості для жертв російської агресії»: судді та правники розповіли, навіщо їм тренінг від УГСПЛ

Цього місяці в Києві пройшов черговий навчальний захід від УГСПЛ для практикуючий правників – очний тренінг на тему «Особливості застосування норм міжнародного права прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні». Його було організовано в рамках третього циклу навчального курсу «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні». Цей курс має на меті підвищення професійного потенціалу юридичної спільноти з застосування норм міжнародного гуманітарного права (МГП) в національній судовій практиці, а саме щодо кваліфікації конфлікту, співвідношення норм МГП й міжнародного права прав людини (МППЛ), та розгляду справ, пов’язаних з російською агресією.

Сам тренінг безпосередньо проводився для напрацювання практичних навичок для застосування міжнародного права прав людини на національному рівні в умовах збройного конфлікту в Україні та як підґрунтя для засвоєння теми міжнародного гуманітарного права учасниками навчального курсу.

За три дні перебування в столиці близько 30 українських суддів, прокурорів та адвокатів (з Луцька, Херсонщини, Запоріжжя, Харкова, Львова, Дніпропетровщини, Київщини, Чернігівщини, Сум, Полтавської та Вінницької областей, а також Черкас):

  • занурилися у філософію та природу концепції прав людини;
  • ознайомилися зі стандартами статей 2,3,5, 6, 8, 9 Європейської конвенції з прав людини;
  • дізналися про логіку рішень Європейського суду з прав людини та на прикладі конкретних судових рішень, зокрема, пов’язаних зі збройними конфліктами, ознайомилися із застосуванням основних принципів та стандартів Європейської конвенції;
  • отримали практичні знання щодо застосування норм МППЛ під час здійснення своєї професійної діяльності, зокрема щодо захисту прав постраждалих від війни в міжнародних інстанціях.

 

Тренери та тренерки

Плідність заходу забезпечила глибока експертиза фахівців, що долучилися до курсу в якості тренерів та тренерок, – Сергія Зайця, Алли Ширант та Ольги Семенюк.

Сергій Заєць – адвокат, експерт УГСПЛ, сертифікований тренер Національної асоціації адвокатів України, спеціалізується на стандартах захисту прав людини в контексті тимчасово окупованого Криму, має понад 120 заяв, поданих до ЄСПЛ, та понад 15 повідомлень – до Комітету ООН з прав людини. А ще правник є тренером більше ніж 40 тренінгів щодо різних стандартів прав людини.

Алла Ширант – прокурор другого відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора. Кандидат юридичних наук, автор наукових робіт.

Антон Овчаренко, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора; Алла Ширант; Валерій Жидков, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора

Ольга Семенюк – координатор курсу «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» та освітнього напрямку УГСПЛ, адвокат та правозахисниця. Ольга є членкинею Асоціації жінок-юристок України «Юрфем» та Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», займається веденням стратегічних справ у національних судах, підготовкою скарг до ЄСПЛ, брала участь у дослідженні із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні.

 

Необхідність тренінгу тренери пояснюють тим, що після дистанційного вивчення матеріалів першого модуля навчального курсу «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні», який був присвячений питанням міжнародного права прав людини, виникли питання щодо застосування отриманих знань в практиці адвокатів, суддів та прокурорів. Тож, ключовою метою було передати знання, що допоможуть правникам коректно застосовувати практику ЄСПЛ. Ще одне завдання, яке вони ставили перед собою, – розповісти про те, як захищати права жертв війни під час правосуддя в міжнародних інстанціях, з яким наші правники раніше майже не стикалися.

Шукліна Наталія, проректор Національної школи суддів України; суддя Галицького районного суду м. Львова Катерина Котельва; Сергій Заєць, Світлина: зі сторінки у Фейсбук Катерини Котельви

«Юридична українська спільнота переважно орієнтована на Європейський суд з прав людини, але він припиняє працювати проти Російської Федерації. Відповідно виникає потреба шукати інші механізми, які не є достатньо відомими та популярними серед українських юристів, – Комітет ООН з прав людини, робочі групи ООН, інші Комітети. Усе це вимагає навчання юристів, розширення їх кругозору, набуття необхідних навичок», – пояснює Сергій Заєць.

 

Враження від тренінгу

Наприкінці тренінгу, під час вручення сертифікатів мотивована та професійна аудиторія заходу поділилася своїми враженнями від інтенсивного навчання.

Світлина: зі сторінки у Фейсбук Інни Москаленко
Світлина: зі сторінки у Фейсбук Катерини Котельви

Присутні на заході, що представляли «трикутник правосуддя», – прокурори, адвокати та судді – відмітили, що подібні фахові тренінги – це чудова можливість підвищити свій професійний рівень, зокрема щодо застосування Європейської конвенції у судових процесах на національному рівні. Також представники юридичної спільноти відмітили, що тренінг допоміг їм краще зрозуміти природу прав людини. Крім того, тепер вони мають на руках алгоритм, за допомогою якого можуть чітко виявити порушення міжнародного права прав людини та зрозуміти чи відбулось втручання держави в конвенційні права.

Представники органів прокуратури додають, що курс надав їм розуміння базових принципів МППЛ і вони готові ними керуватися у спорах між громадянами та державою. Адвокати теж хочуть найближчим часом використати нові навички. В їх планах – ініціювати процеси з правосуддя у міжнародних інстанціях, хоча раніше багато з українських правників не спеціалізувалося на подібних справах.

«На практиці спершу я подам скаргу, де я буду застосовувати отримані знання з цього курсу. Вона буде стосуватися моєї родини, якій довелось виїхати з окупованого Енергодару», – говорить адвокат Юлія Волнова.

Юлія Волнова

Ольга Семенюк, що організувала захід, розповіла чим їй запам’ятався навчальний процес:

«Учасники засвоїли першу сходинку в нашом курсі – як застосовувати міжнародні права прав людини в своїй практичній діяльності. Попереду у них новий виклик – навчитися як застосовувати норми МГП. Найскладнішим на цьому шляху є питання про співвідшошення цього права з МППЛ. Але я впевнена, що така сильна група зможе подолати цей шлях».

Ольга Семенюк

Наша команда та практикуючі правники, що скористалися цього жовтня освітніми можливостями від УГСПЛ, радять колегам брати участь у подібних заходах, адже це не тільки можливість здобути нові професійні навички, але й чудова нагода обмінятися досвідом між собою та разом покращувати правову систему в Україні.

 

Більше про захід дивіться у відео

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ.

 

Навчальний курс «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.