У рамках ООН діє дев’ять основних договорів ООН із прав людини. На кожен з них існує спеціальний комітет, який має повноваження розглядати індивідуальні скарги від потерпілих щодо порушення прав, гарантованих відповідними міжнародними договорами, ратифікованих державою.

Як звернутися до Комітетів ООН стосовно порушень прав людини Росією та які порушення розглядаються Комітетами, які є строки та вимоги до звернень та які критерії прийнятності існують, чи можна паралельно звертатися до ЄСПЛ роз’яснила юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Віталія Лебідь у детальній інструкції.

1. Основна інформація щодо договірних органів ООН

В рамках ООН діє дев’ять основних договорів ООН із прав людини і відносно кожного  з них існує спеціальний комітет, який уповноважений розглядати питання порушення державою відповідного договору: Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ICCPR), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (ICESCR), Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (CAT), Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації (CERD), Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Конвенція про права осіб з інвалідністю (CRPD) та Конвенція про права дитини (CRC)

Кожен договір має Комітет, до складу якого входять незалежні експерти (не судді!), тому дані органи мають статус квазісудових міжнародних органів і їхні рішення не мають статусу судових рішень.

Комітети мають повноваження розглядати індивідуальні скарги від потерпілих щодо порушення прав, гарантованих відповідними міжнародними договорами, які ратифікувала держава. Також комітети розглядають доповіді держав-учасниць, надсилають запити до держави, готують загальні коментарі (тлумачення) та надають рекомендації державам-членам.

2. В які Комітети ООН можна звернутися проти Росії?

Індивідуальні скарги проти Росії можна подавати до чотирьох комітетів ООН, компетенцію яких була визнана Росією:

(1) Комітет по правах людини – розглядає порушення прав, гарантованих Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 

(2) Комітет проти катувань – розглядає порушення прав, гарантованих Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 

(3) Комітет про ліквідацію дискримінації відносно жінок – розглядає порушення прав, гарантованих Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 

(4) Комітет із ліквідації расової дискримінації– розглядає порушення прав, гарантованих Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

• Комітет із прав людини (КПЛ) – найбільш подібний за обсягом на ЄСПЛ, проте з певними відмінностями.
• Комітет проти катувань (КПК) – конкретний акцент на катуваннях та жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженні чи покаранні.
• Комітет із ліквідації расової дискримінації (КЛРД) та Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок (КЛДЖ) – спеціалізуються на розгляді справ саме щодо дискримінації (хоча заборона дискримінації також охоплюється Пактом про громадянські і політичні права – ст.26)

Щодо порушень під час збройного конфлікту найбільш релевантними є звернення до Комітету з прав людини та Комітету проти катувань. Тому надалі питання звернення стосуватимуться саме цих двох Комітетів.

3. Строки звернення

• КПЛ: протягом 5 років після вичерпання національних засобів правового захисту 

Правила процедури КПЛ, правило 99(с):

«повідомлення може бути зловживанням правом на подання повідомлень, коли воно подано через п’ять років після вичерпання внутрішніх засобів правового захисту автором повідомлення або, у відповідних випадках, через три роки після завершення іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання, якщо не існує причин, що виправдовують затримку з урахуванням усіх обставин повідомлення.»

• КПК та КЛДЖ: офіційного терміну не існує (розумний строк), але скарга повинна бути подана якомога скоріше після вичерпання національних засобів правового захисту 
• КЛРД: протягом 6 місяців після вичерпання національних засобів правового захисту.

4. Критерії прийнятності

• Належна держава-відповідач
• Особа є жертвою порушення
• Повідомлення не є анонімним
• Заявлено та обґрунтовано порушення прав за Пактом
• Повідомлення не є зловживанням правом на його подання, включаючи термін звернення
• Це ж питання не розглядається відповідно до іншої міжнародної процедури розгляду або врегулювання (більш детально див. нижче)
• Вичерпання національних засобів захисту (ефективних – критерії оцінки ефективності співпадають із критеріями ЄСПЛ – доступність, можливість виправити порушення, отримати відшкодування)

Прийнятність по суті щодо порушення Міжнародного пакту акту про громадянські та політичні права (МПГПП)

Ratione materiae

• Скарга на порушення одного із прав, гарантованого Пактом (статті 6-27).

Наприклад, МПГПП не містить положень, які гарантують право на здоров’я, на власність, на освіту житло, на пенсійне чи соціальне забезпечення, на громадянство.

• Не визнається окремим порушенням:

– за статтею 2 Пакту – загальне юридичне зобов’язання держави. Порушення може бути визнане лише у сукупності із порушенням матеріального права.

– за статтею 5 Пакту – заборона обмежувати право у більшому обсязі, ніж це передбачено Пактом.

Необґрунтованість скарги

Обґрунтувати – досить докладно викласти факти, що мають відношення до справи, і викласти аргументи порушення права. Скарга має бути, по можливості, підтверджена доказами – докласти документи або, якщо вони лише у розпорядженні держави – вказати, де вони перебувають.

Зловживанням може бути подання повідомлення, наприклад, якщо :

• автор подає нову скаргу після того, як було відхилено його першу скаргу – на підставі тих же фактів, але з іншими порушеннями;
• неодноразова подача скарг з одного й того питання;
• автор скарги повідомляє неправдиву інформацію з метою навмисного введення в оману КПЛ;
• скарга містить звинувачення нікчемного значення або жодною мірою не пов’язані зі змістом Пакта

Розгляд і в рамках іншої міжнародної процедури

• «Інша процедура»: до цього поняття входить процедура скарг до інших договірних органів ООН (Комітетів); Спецпроцедури ООН – ні; Процедура подання доповідей до договірних органів – ні.
• «Це ж питання» стосується:
  • тих самих авторів (якщо інші жертви за тим самим інцидентом звернулися до ЄСПЛ, то для цієї жертви це не перешкода звернутися до КПЛ);
  • тих самих фактів;
  • тих самих основних прав.

Чи можна звертатися паралельно чи послідовно до Комітетів та до ЄСПЛ?

Різні Комітети ООН мають різні підходи до даного питання

Наприклад, якщо заявник уже звертався до ЄСПЛ чи інших комітетів ООН, то неможливо буде повторно чи паралельно подати звернення до таких Комітетів ООН: Комітет про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок (Факультативний протокол до Конвенції (п. (а) ч. 2 ст. 4)), Комітет по правах інвалідів (ФП до Конвенції про права інвалідів (п. (с) ст. 2)), Комітет по правах дитини (ФП до Конвенції про права дитини (п. (d) ст.7)).

Щодо Комітету з прав людини, то відповідно до тесту прийнятності можливий розгляд якщо в даний момент така ж справа не перебуває на розгляді ЄСПЛ. Тобто після ЄСПЛ чи після іншого Комітету можна звернутися до КПЛ.

Стаття 5 Факультативного Протоколу до МПГПП:

2. Комітет не розглядає жодних повідомлень від осіб, доки упевниться в тому, що:
3. a) це ж питання не розглядається відповідно до іншого процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання;

Визнання ЄСПЛ скарги неприйнятною винятково виходячи з процедурних критеріїв (якщо питання не розглядався по суті) – не перешкода для звернення до КПЛ у будь-якому випадку.

Чи можна виправити неприйнятність звернення до КПЛ?

Правило 100 Правил процедури КПЛ

2. Якщо Комітет визнав повідомлення неприйнятним згідно з пунктом 2 статті 5 Факультативного протоколу, це рішення може бути переглянуто Комітетом пізніше на письмове прохання відповідної особи або від її імені, що містить інформацію про тому, що причини неприйнятності, зазначені у пункті 2 статті 5, більше не застосовні.

5. Хто може звернутися?

1. Заявник повинен бути жертвою стверджуваного порушення, повинен бути фізичною (не юридичною) особою, порушення має стосуватися заявника особисто і безпосередньо
2. Подання скарг за принципом «actio popularis» не допускається
3. Групи осіб можуть подати скаргу колективно 
4. У певних випадках можна подати скаргу без згоди постраждалої особи від імені родича, наприклад, якщо особа ув’язнена без доступу до зовнішнього світу або є жертвою насильницького зникнення
5. Скарга не може бути подана анонімно, проте заявник може попросити Комітет не розкривати його/її ім’я чи ім’я зазначеної постраждалої особи та/або ідентифікувальні елементи у своєму остаточному рішенні

6. Формуляр звернення

Для звернення до Комітетів ООН потрібно заповнити відповідний формуляр однією з офіційних мов ООН: англійською, російською, французькою, іспанською, китайською

Формуляр російською мовою можна скачати тут.

7. Довіреність

Якщо скарга подається від імені представника, то має бути подане підтвердження її/його згоди (встановленої форми немає). У випадках, якщо таку згоду отримати неможливо через певні об’єктивні обставини, то автор скарги повинен чітко пояснити, чому згоду не може бути одержано. 

Наприклад (російською мовою як однією із оф.мов ООН):

Я, ФИО, дата рождения, уроженец (уроженка) г. N (Украина) уполномочиваю (адвоката/юриста/ гражданина/ организацию/ юридическую фирму и т.п.) (можно указать дату и место рождения, если физическое лицо) подать от моего имени индивидуальное сообщение в Комитет по правам человека, предоставлять Комитету документы и доказательства, принимать участие в коммуникации по сообщению, получить итоговое решение Комитета и осуществлять коммуникацию по последующим мерам.

Дата Подпись

Наприклад (англійською  мовою як однією із оф.мов ООН):

Special Power of Attorney

I, ХХХХХ [name and surname] (“Principal”), bom on [date] Ukrainian national, residing at [address],

hereby appoint

[name and surname], bom on [date],  Ukrainian national, residing at [address] as my Attomey-in-Fact (“Attorney”),

to act in my capacity, apply and communicate with the bodies and institutions of the United Nations, inter alia, The United Nations Human Rights Committee, regarding the violation of the human rights of [name and surname], Ukrainian national, bom on [date] who is currently held on the territory of the so-called “Donetsk People’s Republic”.

The rights, powers, and authority of my Attorney to exercise any and all of the rights and powers herein granted shall commence and be in full force and effect on [date], and shall remain in full force and effect until [date], or unless specifically extended or rescinded earlier by either party.

Signatures

Date

8. Зміст скарги

8.1. Заявник і потерпілий/жертва (пункти 3-5 формуляру)

Заявник – це особа, яка надсилає до Комітету повідомлення, яке стосується, як правило, порушень його/її власних прав. У таких випадках ця особа є заявником і жертвою одночасно. При ухваленні остаточних рішень більшість Комітетів називають заявника “автором”. Заявник може також діяти від імені іншої особи, яка не може подати скаргу з об’єктивних причин (наприклад, у зв’язку зі смертю, зникненням або утриманням під вартою без зв’язку із зовнішнім світом), якщо заявник є членом сім’ї жертви або може будь-яким чином довести наявність законного інтересу.

8.2. Представник (пункт 6 формуляру)

У підготовці справи може брати участь представник особи, якою може бути як юрист (адвокат), так і не юрист (наприклад, правозахисна організація).

8.3. Анонімність (пункт 7 формуляру)

Повідомлення не повинно бути анонімним. Особа жертви та автора повідомлення, а також їх контактна інформація мають бути надані комітетам і, як правило, необхідні для того, щоб держава-учасниця могла відповісти на звинувачення. Анонімні повідомлення не приймаються. Проте жертва(и) та/або автор можуть попросити, щоб їхня особа не була розкрита в остаточному рішенні Комітету. Остаточні рішення, прийняті комітетами, оприлюднюються. Тому, якщо заявники не бажають, щоб їхня особистість розкривалася в остаточному рішенні, вони повинні вказати це за першої ж нагоди. 

8.4. Звернення до іншої процедури міжнародного врегулювання  (пункт 8 формуляру)

Якщо одна і та ж справа була представлена ​​в інші договірні органи ООН або регіональні механізми, такі як Європейський суд з прав людини, то більшість комітетів не зможуть розглядати це повідомлення. Проте, Комітет з прав людини може розглядати таку справу, якщо вона більше не перебуває на розгляді іншої інстанції з міжнародного врегулювання, і якщо відповідна держава-учасниця не виступила проти такого повторного розгляду в момент ратифікації договору або приєднання до нього.

Це правило не застосовується до індивідуальних повідомлень, які подаються до Комітету з ліквідації расової дискримінації. 

8.5. Застосування тимчасових заходів/заходів захисту (пункт 9 формуляру) – більш детально див. п. 10 нижче

Тимчасові заходи можуть застосовуватися у невідкладних випадках з проханням до відповідної держави вжити заходів щодо запобігання заподіянню непоправної шкоди передбачуваній жертві, поки справа ще перебуває на розгляді в Комітеті. “Непоправна шкода” – це шкода, яка через свій характер, не підлягає відшкодуванню. Автор, який вимагає вжиття тимчасових заходів, повинен довести, що ризик є реальним, і що у разі його реалізації збитки будуть непоправними. Автор також має продемонструвати індивідуальний характер загрози (а не просто посилатися на небезпеку загального характеру). До типових тимчасових заходів належать, наприклад, призупинення виконання смертного вироку чи депортації до країни, де автору загрожує ризик застосування тортур чи жорстокого поводження.

Заявник може звернутися до Комітету з проханням про вжиття тимчасових заходів у будь-який час до прийняття остаточного рішення або міркувань. Таке прохання має надійти до Секретаріату якомога раніше, до того, як дії, які заявник прагне запобігти, будуть реалізовані.

Заявник також має право на будь-якій стадії процесу просити вжити заходів захисту від репресій осіб, які мають відношення до повідомлення, включаючи адвокатів, свідків та членів сім’ї жертви. Ризик повинен бути пов’язаний із поданням повідомлення. 

8.6. Опис фактів та вичерпання (пункт 10 формуляру)

Заявникам слід викладати основні факти у справі у хронологічному порядку, включаючи опис засобів правового захисту, які були використані на національному рівні, та рішень, які були прийняті національною владою. Перш ніж подавати скаргу до Комітету, заявники повинні спочатку вичерпати всі наявні засоби правового захисту, доступні в державі-учасниці. Зазвичай це включає подання позову через національну судову систему аж до вищої інстанції, якщо заявники можуть обґрунтувати, що такі засоби правового захисту невиправдано затягнуті або неефективні, або що вони недоступні заявнику. Повинні бути зазначені та обгрунтовані причини, через які заявник вважає, що загальне правило вичерпання не може бути застосоване. Наявність сумнівів щодо ефективності того чи іншого засобу правового захисту не звільняють від обов’язку його вичерпання.

8.7. Порушення/скарга (пункт 11 формуляру)

Заявникам слід зазначити, чому вони вважають, що описані факти є порушенням їх прав за конкретним договором, зазначивши конкретні статті відповідного міжнародного договору. Заявники повинні вказати на права, викладені в договорі, які, ймовірно, були порушені, і на те, яким чином держава-учасниця, на підставі викладених фактів, порушила ці права. Крім того, бажано також вказати конкретні засоби правового захисту, які автор хотів би отримати від держави-учасниці, якщо Комітет дійде висновку про те, що подані йому факти свідчать про порушення.

Недостатньо обґрунтовані факти та твердження можуть бути причиною відмови в реєстрації повідомлення.

9. Про які порушення, пов’язані з конфліктом, можна заявляти

Комітет з прав людини – Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Стаття 2 – право на ефективні засоби захисту, процесуальні обов’язки держави за Пактом (доступ до засобів захисту, обов’язок розслідування, інше) – не являється окремим правом, йде у поєднанні з іншим порушенням Пакту (!)

Стаття 6 – право на життя

Стаття 7 – заборона катування 

Стаття 9 – право на свободу

Стаття 10 – гуманне поводження відносно осіб, позбавлених волі

Стаття 14 – право на справедливий суд

Стаття 15 – ніякого покарання без закону

Стаття 17 – право на повагу до особистого та сімейного життя

Стаття 18 – свобода думки, совісті та релігії

Стаття 19 – свобода вираження поглядів та поширення інформації

Стаття 26 – заборона дискримінації

ВАЖЛИВО! В рамках договірних органів ООН відсутній захист права власності (аналог статті 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ), але питання порушення права власності під час збройного конфлікту можна включати в обґрунтування порушення права на повагу до приватного життя (стаття 17 МПГПП).

10. Тимчасові заходи в КПЛ

Правило 94 Правил процедури КПЛ

1. У будь-який момент після реєстрації повідомлення та до прийняття рішення по суті Комітет може просити відповідну державу-учасницю вжити в терміновому порядку такі тимчасові заходи, які Комітет вважає за необхідне, щоб уникнути можливих дій, які могли б мати непоправні наслідки для прав, на які посилається автор повідомлення.
2. Коли Комітет звертається з проханням про вжиття тимчасових заходів відповідно до цього правила, він вказує, що це прохання не передбачає прийняття рішення щодо прийнятності повідомлення або по суті, але неприйняття таких заходів несумісно із зобов’язанням сумлінно дотримуватись процедури розгляду індивідуальних повідомлень згідно з Факультативним протоколом.
3. На будь-якому етапі розгляду Комітет розглядає будь-які аргументи, подані відповідною державою у зв’язку з проханням про вжиття тимчасових заходів, включаючи причини, що виправдовують скасування цих заходів.
4. Комітет може відкликати прохання про вжиття тимчасових заходів на основі інформації, наданої державою-відповідачем чи автором повідомлення.

Прохання до Комітету про вжиття тимчасових заходів можна включати до повідомлення або надсилати окремим документом. Тему листа варто зазначити: “Communication from UKRAINE. INTERIM MEASURES REQEST” та у текст листа потрібно довести: наявність реальних ризиків та загроз, які матимуть непоправні наслідки та зазначити заходи, які має  вжити держава-відповідач. Наприклад, не здійснювати висилку/екстрадицію/депортацію;надати необхідну медичну допомогу; утриматися від застосування медпрепаратів, які завдають шкоду здоров’ю; не піддавати примусового виселення.

Коли можна просити застосування тимчасових заходів? – З моменту подання повідомлення до винесення рішення по суті. Реєстрація повідомлення із запитом про тимчасові заходи  відбувається протягом кількох днів. Комітет може попросити додаткову інформацію з цього приводу у держави. Рішення приймає спецдоповідач КПЛ за новими повідомленнями та тимчасовими заходами  і направляє її державі та заявнику. Запит про термінові заходи, як правило, тягне за собою розгляд повідомлення в порядку пріоритету. Наслідки невиконання державою прохання про тимчасові заходи – констатація порушення державою Факультативного протоколу.

11. Подання звернення

Повідомлення має бути подане письмово, воно має бути розбірливим, надрукованим і підписаним. Повідомлення, надіслані в електронній формі, повинні мати електронний підпис або бути підписані вручну, відскановані та прикріплені до електронного листа, адресованого до Секції УВКПЛ на адресу: [email protected]. Також має бути представлена ​​непідписана версія повідомлення у форматі Word. Паперові повідомлення не будуть оброблятися, якщо не буде обґрунтовано відсутність можливості надати повідомлення в електронній формі.

Приймаються лише ті повідомлення, які підготовлені однією з робочих мов Секретаріату (англійською, іспанською, російською та французькою). Якщо додатки до повідомлення не представлені жодною з цих мов, вони повинні супроводжуватися неофіційним резюме з перекладом. Заявники повинні надсилати лише копії документів, а не їх оригінали. Документи відправникам не повертаються.

Додатки повинні включати будь-які рішення, прийняті на національному або міжнародному рівнях, а також інші офіційні документи, що стосуються справи.

Практичні поради:

Тема листа:

New communication vs Russian Federation

Communication vs Russian Federation. REQUEST FOR PRIORITY CONSIDERATION.

Communication vs Russian Federa. INTERIM MEASURES REQEST.

Текст листа:

”Dear Sir/Madam,

Please, find attached new communication from N vs Russian Federation.

Russian is original. English translation of the communication and the annex with detailed

information and substantiation of violations are attached.

Annexes are in the next letter via WeTransfer service.

Yours respectfully, …»

У текст листа можна включити прохання про тимчасові заходи або прохання пріоритетного розгляду.

Додатки – довіреність, переклад (якщо він є) та додаток з докладним викладом фактів прикріпити до листа, решту додатків можна завантажити на файлообмінник чи надіслати в наступних листах. 

(!) Скарга не повинна перевищувати 50 сторінок (без урахування додатків). Якщо вона перевищує 20 сторінок, вона також повинна містити коротке резюме обсягом до п’яти сторінок із зазначенням основних елементів скарги.

Підтвердження отримання листа від ООН

Як правило на правильно надісланий лист зі скаргою Ви маєте отримати таку автоматичну відповідь:

«Вы обратились в Секцию по ходатайствам Управления Верховного комиссара по правам человека (УВКПЧ). Этим письмом мы подтверждаем получение Вашего сообщения…..»

Якщо відповіді не отримано, можна попросити додатково підтвердження:

«Dear Sir/Madam,

Could you, please, confirm receipt the communication with annexes».

12. Реєстрація повідомлення

Правило 92 Правил процедури КПЛ:

1. Якнайшвидше після отримання повідомлення Комітет через свого спеціального доповідача, призначеного згідно з пунктом 2 правила 107 цих правил, приймає рішення про те, чи слід реєструвати доведене до його відома повідомлення. 

На практиці реєстрація відбувається у термін від кількох днів до кількох місяців.

У результаті, якщо повідомлення зареєстроване, Ви отримаєте реєстраційний лист: повідомлення про реєстрацію, номер (його вказуєте у подальшій комунікації) та прохання уточнити, які рекомендації бажані від КПЛ, якщо буде встановлено порушення права. Також – що повідомлення направлено державі та термін, який встановлено для відповіді. Або лист про відмову в реєстрації.

Якщо відповіді довго немає, можна написати додатковий лист чи кілька листів з чемним питанням про долю повідомлення. 

13. «Прохальна частина» повідомлення до КПЛ

Наприклад,

На основании представленных фактов, пункта 4 статьи 5 Факультативного протокола просим Комитет по правам человека признать нарушение Российской Федерацией прав N по пунктам 1,3,4 статьи 9, пунктам 1, 2, 3b), 3е), 5 статьи 14, пункту 2 статьи 14, толкуемому в совокупности с пунктом 3а) статьи 2, пункту 2 статьи 19.

В соответствии с пунктом 3а) статьи 2 Пакта просим признать обязанность государства-участника: …

– перечислить меры индивидуального характера (что нужно сделать для жертвы);

– перечислить меры общего характера (что нужно сделать, чтобы не повторить подобных нарушений в будущем).

Куди включати: додаток з докладним викладом фактів та/або у відповідь на заперечення держави.

14. Виконання рішень 

• Остаточні рішення, ухвалені Комітетами, публікуються. Рішення Комітетів не можна оскаржити.
• Якщо Комітет дійшов висновку, що подані йому факти свідчать про порушення з боку держави-відповідача відповідно до договору, державі пропонується протягом 180 днів надати інформацію про кроки, вжиті ним для виконання рекомендацій. Потім відповідь держави передається заявнику для коментарів, які він має подати протягом двох місяців. Комітет визнає або не визнає відповіді держави задовільним.
• Згідно з російським процесуальним законодавством, рекомендації Комітету прямо не згадуються як підстава для поновлення розгляду справ на національному рівні. Однак існує практика Верховного та Конституційного судів Росії, що визнає обов’язковий характер рекомендацій комітетів.

Договірні органи ООН не мають еквівалентного механізму як в ЄСПЛ щодо контролю за виконанням рішень, а це означає, що не існує такого добре налагодженого процесу контролю. На сьогодні в Росії немає значних досягнень у виконанні рішень Комітетів. У кожному договірному органі є доповідач чи робоча група, що працює над забезпеченням виконання, переважно у вигляді двостороннього спілкування з державою.

Автору скарги, як правило, надається можливість прокоментувати початкову відповідь держави щодо виконання, КПЛ також дозволяє третім сторонам, таким як організації громадянського суспільства, подавати письмові матеріали про кроки, зроблені державою для виконання рішення Комітету. Крім цього, основним механізмом, в якому може брати участь громадянське суспільство, є універсальний періодичний огляд, який проводиться раз на 4-5 років.

15. Корисні посилання:

Посилання на Правила процедури комітетів (доступно англ.мовою)

• Комітет із ліквідації расової дискримінації (CERD)  
• Комітет із прав людини (CCPR)
• Комітет із прав людини (CCPR)  
• Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW)  
• Комітет проти катувань (CAT)  
• РУКОВОДСТВО EHRAC Международные механизмы для подачи жалоб на нарушения прав человека против Российской Федерации после ее исключения из Совета Европы, ИЮЛЬ 2022

Авторка: Віталія Лебідь, юристка Центру Стратегічних Справ УГСПЛ