Сергій Бізденежний, юрист громадської приймальні УГСПЛ

В силу того, що Україна не готова була зіштовхнутись із питаннями дотримання житлових прав внутрішньо переміщених осіб (далі по тексту — ВПО) в результаті збройного конфлікту, на сьогодні існує актуальне питання забезпечення житлом ВПО у повній мірі та відповідності до раціонально обґрунтованих потреб. На сьогодні, багато ВПО змушені фактично постійно проживати у модульних містечках, які первісно призначались для тимчасового проживання ВПО (до 1-го місяця) до моменту вирішення їх питання із наданням житла на тривалий час. Не виключенням стало й місто Запоріжжя.

Враховуючи наведене, актуальним є нагадати про правовий режим отримання житла у гуртожитках на рівні місцевих громад.

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім’ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування.

Хто має право на отримання житла з державного і громадського фондів?

Відповідно до ст.31 Житлового кодексу України таким правом наділені громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Водночас скористатися цим правом вони можуть лише після досягнення 18 років. І лише ті, що одружилися або влаштовувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, мають таке право з часу одруження або влаштування на роботу.

Неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників (ст.32 Житлового кодексу).

Кого і коли визнають особою, яка потребує поліпшення житлових умов?

Такими визнають осіб, які:

1. забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначений виконавчими комітетами обласних, Київською та Севастопольською міською радою разом з радами профспілок. Потрібно зазначити, що на сьогодні функції таких органів виконують Рада міністрів АРК, обласні державні адміністрації, Київська і Севастопольська державні адміністрації;
2. проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3. хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Перелік зазначених захворювань затверджено у додатку 1 до Наказу МЗ УССР від 08.02.85 № 52;
4. проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5. які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6. які проживають у гуртожитках;
7. які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Тими, що потребують поліпшення житлових умов визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації

Хто веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов?

Це роблять виконавчі комітети органів місцевого самоврядування по місцю реєстрації громадянина.

Також облік можуть вести і по місцю праці, але у випадку якщо підприємство, установа, організація мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або приймають дольову участь в житловому будівництві. Водночас при бажанні такі особи можуть ставати на квартирний облік і по місцю проживання.

Де і як стати на облік?

Громадян беруть на облік, як тих, хто потребує поліпшення житлових умов:

1. по місцю проживання – виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при участі громадської комісії з житлових питань, яка створюється при такому виконавчому комітетові;
2. по місцю роботи – за загальним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про встановлення на облік громадянина, як такого, що потребує покращення житлових умов затверджує виконавчий комітет місцевої ради.

Чи може пенсіонер, який вийшов на пенсію з певного підприємства, стати на облік на цьому підприємстві, як особа, яка потребує покращення житлових умов?

Так, може. Відповідно до ст.37 Житлового кодексу особи, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв’язку з виходом на пенсію, ставлять на облік так само як і тих хто безпосередньо працює на підприємстві.

Підстави зняття з квартирного обліку

Відповідно до ст. 40 Житлового кодексу громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення. Разом з тим, є підстави, коли це може відбутися раніше:

1. відбулося поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
2. громадянин виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3. були припинені трудові відносини з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством;
4. громадянина засудили до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5. у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Що відбувається з чергою померлого громадянина, який знаходився на обліку?

У такому випадку право подальшого перебування на обліку зберігається за членами його сім’ї. Таке ж право зберігається за членами сім’ї громадянина, який знаходиться на обліку, який знаходився на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради і був знятий з обліку на підставах вказаних у п. 2 і п.4 попереднього питання про підстави зняття з квартирного обліку.

Чи можуть отримати житло від держави особи, які не перебувають на обліку, як ті, що потребують покращення житлових умов?

Відповідно до ст. 42 Житлового кодексу жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Водночас є певні виключення. До таких відносять ситуації коли:

1. особа мають право на позачергове забезпечення житлом відповідно до ст.46 Житлового кодексу;
2. в квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, звільнилось неізольоване житлове приміщення (воно надається наймачу сусіднього приміщення);
3. ізольоване житлове приміщення, звільняється у квартирі, в якій проживають два або більше наймачів, за проханням наймача, який проживає в цій квартирі і потребує покращення житлових умов, надається йому. При відсутності такого наймача приміщення дають іншому наймачу, який проживає в тій же квартирі;
4. наймач, який займає житлову площу, яка є більшою встановлених норм, з погодженням членів сім’ї вимагає від виконавчого комітету або від підприємства (в залежності від належності житлового будинку) надати йому у встановленому порядку житлове приміщення меншого розміру замість того, яке він займає зараз.
5. наймачу і членам його родини з їх згоди і з згоди наймодавця надано в постійне користування інше житлове приміщення замість надання житлового приміщення на час проведення капітального ремонту житлового будинку;
6. житлове приміщення, яке займають наймач і члени його сім’ї, в результаті капітального ремонту не може бути збережено або суттєво збільшиться, і у наймача виникне надлишок житлової площі. В цьому випадку їм має бути надано інше житлове приміщення до початку капітального ремонту. Сюди ж потрапляють випадки, коли в результаті капітального ремонту житлове приміщення суттєво зменшиться. І за вимогою наймача йому і членам його родини має бути надано інше житло до початку капітального ремонту;
7. громадян виселяють з житлового будинку державного і громадського житлового фонду з наданням іншого житлового приміщення у зв’язку із тим, що будинок, в якому знаходиться житлове приміщення підлягає зносу; будинку (житловому приміщенню загрожує обвал або він підлягає переобладнанню в нежитловий;
8. офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, виселяють з займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Це стосується виселення з військових містечок осіб, які втратили зв’язок з Збройними Силами;
9. з наданням іншого житлового приміщення виселяють:

• робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв’язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину;
• громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням;
• громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.

Які є норми житлової площі ?

Існуюча норма житлової площі в Україні складає 13,65 кв.м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс).
Відповідно до ст.48 Житлового кодексу житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.
Також у Житловому кодексі (ст. 49) передбачені випадки надання житла понад норму для окремих категорій громадян. Надання додаткового житла відбувається у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. При цьому Житловий кодекс визначає, що громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.

Список використаних джерел:

1. Конституція України:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Житловий кодекс Української РСР: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/print

3. Е-ресурс http://www.i-law.kiev.ua .

4. Постанова Ради міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 р. N 470
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=470-84-%EF&p=1295457165435519\

Мережа громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини здійснює свою діяльність за підтримки Європейського Союзу в рамках проекту «Зміцнення захисту прав та свобод внутрішньо переміщених та постраждалих від конфлікту осіб на Сході України».

Детальнішу інформацію про програми NRC в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті NRC https://www.nrc.no/countries/europe/ukraine/ та FB-сторінці https://www.facebook.com/ua.nrc.no/.

Фото – Столичний регіон