Процес спадкування доволі часто викликає низку питань. Особливо актуальними вони лишаються в умовах воєнного стану, зважаючи на прийняття змін в правовому регулюванні. Як в умовах війни оформити спадок, які строки прийняття спадщини та хто може посвідчувати заповіти – ці та інші особливості спадкування роз’яснила юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Юлія Коваленко.

Які зміни законодавства відбулись? 

Прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 р. № 164 (далі – Постанова КМУ №164) та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 р. № 1118/5 (далі – Наказ Міністерства юстиції України №1118/5).  

За загальним правилом, строк прийняття спадщини становить 6 місяців з дня відкриття спадщини (ст. 1270 Цивільного кодексу України). 

Втім, з урахуванням змін щодо спадкування та роботи нотаріату в умовах воєнного часу, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (п. 3 Постанови КМУ № 164).

Вищезазначені зміни щодо зупинення перебігу строку почали діяти з 06.03.2022 року.  Примітно, що саме остання редакція пункту 3 Постанови КМУ №164, яка набрала чинності 29.06.2022 р., встановила нові терміни щодо 4 місяців. З урахуванням цих змін, на практиці виникло питання обчислення строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, якщо спадщина відкрилась у період з 06.03.2022 р. по 28.06.2022 р. 

Тобто обрахунок строку для кожної конкретної спадкової справи, відкритої до початку воєнного стану виглядатиме таким чином – якщо до 06.03.2022 року 6-місячний термін спадкування не сплинув, то він автоматично продовжується ще на 4 місяці, і в сумі становить 10 місяців. Втім, якщо цей строк сплинув під час воєнного стану, але до 06.03.2022 року, то діє загальна норма, передбачена Цивільним Кодексом України, за якою термін прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується та становить 6 місяців.

Важливо! У разі пропуску строку прийняття спадщини з поважних причин, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України). 

У такому разі до суду необхідно подати докази на підтвердження поважних причин пропуску строку, якими можуть бути, наприклад, тривала хвороба спадкоємця, перебування на військовій строковій службі у складі ЗСУ тощо. Суди оцінюють поважність причин, а також чи перешкоджали такі обставини зверненню до нотаріуса. Зауважимо, що необізнаність про смерть спадкодавця або перебування за кордоном не вважатиметься поважною причиною пропуску строку.

Де можна відкрити спадщину під час воєнного стану? 

За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Примітно, що згідно з ч. 3 ст. 1221 Цивільного кодексу України в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом. 

Водночас ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви. Зауважимо, що спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 

Як отримати свідотство про спадщину під час дії воєнного стану? 

З урахуванням прийнятих змін, в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. 

За відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу. 

Водночас забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі (Наказ Міністерства юстиції України №1118/5, який набрав чинності 11.03.2022).

Таким чином, у разі якщо нотаріус немає доступу до Спадкового реєстру, він все рівно має право завести спадкову справу. Наявність заповіту, спадкового договору і заведеної спадкової справи перевіряється нотаріусом протягом 5 робочих днів з моменту відновлення доступу до реєстру.

У цьому аспекті варто також звернути увагу на Інформаційний лист Нотаріальної палати України «Щодо провадження по спадкових справах, заведених не за місцем відкриття спадщини в умовах воєнного стану» від 29.08.2022 р., що був розміщений на сайті Нотаріальної палати України. У цьому документі роз’яснено, що по спадковій справі, заведеній не за місцем відкриття спадщини, нотаріус, який її завів, позбавлений можливості видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину. Спадкова справа, заведена в умовах воєнного або надзвичайного стану не за місцем відкриття спадщини, передається нотаріусу за місцем її відкриття згідно з пп. 2.7 п. 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та розділу IV Правил нотаріального діловодства. При цьому немає значення, чи настав строк видачі свідоцтва про право на спадщину, встановлений ст. 1298 Цивільного кодексу України, чи перебіг цього строку ще триває.

Хто має право посвідчувати заповіти?

З урахуванням прийнятих змін, заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися: 

• командиром (начальником) цих формувань (органів) 
• або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою 

з подальшим надсиланням цих заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.

Таким чином, прийняті законодавчі акти внесли зміни до загального порядку спадкування, передбаченого Цивільним кодексом України. Нижче розглянемо категорії осіб, які мають право на спадкування та дії, які необхідно вчинити спадкоємцю для отримання спадщини.  

Дії осіб, які планують реалізувати своє право на спадкування

Для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно: 

1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця, яке можна отримати в будь-якому органі ДРАЦС на підконтрольній території України.

2. Подати заяву про прийняття спадщини (далі – заява) до нотаріуса без обмеження строком у шість місяців на період дії воєнного стану. 

Спадкоємець може звернутися до нотаріуса (державного чи приватного) в будь-якому населеному пункті на підконтрольній території України. Знайти нотаріуса можна в Реєстрі нотаріусів, які працюють під час війни, ведення якого здійснюється Нотаріальною палатою України.

Варто пам’ятати, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Після отримання заяви нотаріус відкриває спадкову справу та надає особі, яка подала заяву, перелік документів, необхідних для оформлення спадщини, у якому також зазначається розмір плати за вчинення нотаріальних дій.

У разі отримання відмови у вчинення нотаріальних дій, нотаріус повинен протягом трьох днів надати письмово обґрунтовану постанову про відмову, яку заявник може оскаржити у судовому порядку. 

3. Отримати свідоцтво про прийняття спадщини у нотаріуса.

Що робити, якщо спадкоємець перебуває за кордоном?

Зауважимо, що порядок реалізації права на спадкування осіб, які виїхали і перебувають за межами України, дещо відрізняється. 

Порядок включає такі альтернативні дії:

1. за кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи та дипломатичні представництва України відповідно до статті 38 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, заяву про прийняття спадщини спадкоємець повинен подати до вище зазначених установ.

2. Або заяву про прийняття спадщини можна направити нотаріусу на підконтрольній території України поштою, заздалегідь попередивши його про це. Але в такому випадку вона повинна бути нотаріально завірена нотаріусом тієї країни, в якій перебуває спадкоємець. 

Зазначимо, що залежно від наявності міжнародних договорів, між Україною та країною, де перебуває спадкоємець може бути необхідне проставлення апостилю, а також необхідно буде зробити нотаріально завірений переклад заяви на українську мову.

Після отримання українським нотаріусом належним чином завіреної заяви про прийняття спадщини алгоритм дій щодо прийняття спадщини буде аналогічним тому, що існує для спадкоємців, які перебувають в Україні.

Чи завжди потрібно подавати заяву до нотаріусу про прийняття спадщини?  

Наголосимо, що законодавство передбачає категорії осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину, у разі якщо вони не заявили про відмову від неї.

До такої категорії належить спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 

За загальним правилом спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місячного він не заявив про відмову від неї. Якщо ж виникнення права на спадкування у такого спадкоємця залежить від неприйняття або відмови від прийняття спадщини іншими особами, тоді відповідний строк становить 3 місяці (ч. 3 ст. 1268, ст. 1270 Цивільного кодексу України).

Таким чином, якщо спадкоємець, на момент смерті спадкодавця, був зареєстрований з ним за однією адресою, то йому не обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Втім задля уникнення можливих ускладнень все ж варто звернутися до нотаріуса, адже у разі відсутності підтверджуючих документів про спільне проживання факт подачі заяви слугуватиме підтвердженням, що спадкоємець не пропустив строки подачі заяви про прийняття спадщини.

Іншою категорією осіб, які автоматично приймають спадщину, є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу, а саме у разі відмови від спадщини за згодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників чи за наявності дозволу, на таку дію, органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України). 

Однак з урахуванням того, що на територіях де, йдуть бойові дії та територіях, які перебувають чи перебували в окупації, доступ до державних реєстрів чи архівів був обмежений, все ж рекомендуємо подавати заяву про прийняття спадщини в інтересах вищезазначених осіб. 

Як отримати свідоцтва про право на спадщину? 

Нижче детальніше розглянемо, що таке свідоцтво про право на спадщину і які існують особливості його видачі за законом та за заповітом. 

Свідоцтво про право на спадщину – це нотаріальний документ, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.

У разі якщо спадщину прийняло декілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені і часток у спадщині інших спадкоємців.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. 

Звертаємо увагу, що при видачі нотаріус обов’язково перевіряє:

• факт смерті спадкодавця;
• час і місце відкриття спадщини; 
• наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом;
• прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб;
• склад спадкового майна на яке видається свідоцтво про право на спадщину. 

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.

Особливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом

При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє наявність підстав для спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Як зазначали вище, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі:

• відсутності спадкоємців попередньої черги;
• усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування;
• неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. У випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270 Цивільного кодексу України, яка регулює питання неприйняття чи відмови від прийняття спадщини іншими спадкоємцями, а також статтею 1276 Цивільного кодексу України, яка регулює питання переходу права на прийняття спадщини, – не раніше зазначених у цих статтях строків.

Важливо! Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємців права на спадщину. 

Особливості видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом

При оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.

У разі визнання заповіту недійсним спадкування відбувається за законом.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов’язково з’ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, тобто половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. 

Перелік осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині визначено у ст.1241 Цивільного кодексу України, до них належать:

1. малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
2. непрацездатна вдова (вдівець);
3. непрацездатні батьки.

Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

 

Матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.