Положення Закону

Зауваження

Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальніх (вільніх) економічних зон» № 2673-XII.

Стаття 1. Визначення и мета створення спеціальної (вільної) економічної зони

… метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з ії інвесторами підприємницької діяльності для нарощення експорт товарів и услуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та услуг, залучення и впровадження нових технологій, ринковий методів господарювання, розвитку інфраструктурі прайси, поліпшення використання природніх и трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

– Введення понять «імпорт» та «експорт» між окупованим Кримом і рештою території України;

– Поширення на ці операції «зовнішньоекономічних договорів»;

– Офіційне запровадження митного, прикордонного та інших видів контролю, властивого для державного кордону, а також сплату податкових і митних платежів при перетині адміністративного кордону АР Крим та Херсонській області.

Статті 3, 5, 6, 12 Законопроекту.

Генасамблея «… закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи … утриматися від будь-яких дій або кроків, які можна було б витлумачити як визнання будь-якого такого зміненого статусу (АР Крим та Севастополя)».

Незалежно від положень абзацу першого цього пункту, строк тимчасової окупації вважається також завершеним з дати набрання чинності законом України, який зупиняє дію Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

3) з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної республіки Крим або міста Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із статтею 15 цього Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації;

Цим положенням закону надано зворотну силу, оскільки податкова реєстрація вважається анульованою з 01 червня 2014 року. При цьому сфера дії цього положення не обмежена окремими податками або за колом осіб — тобто, стосується, наприклад, фізичних осіб-підприємців та єдиного податку.

За минулий період платники податків могли отримувати певні доходи. Цією нормою змінюється режим оподаткування вже отриманих доходів. Позбавлення певної категорії осіб (як юридичних, так і фізичних) права на застосування спрощеної системи оподаткування призведе до порушення їх права власності та застосування до них санкцій органами державної фіскальної служби.

У більш широкому контексті ця норма позбавляє підприємців з кримською реєстрацією права на ведення підприємницької діяльності або робить таку діяльність незаконною.

Важливо також, що громадяни будуть позбавлені податкової реєстрації з 01 червня 2014 року, а можливість відновити її матимуть лише після того, як центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування буде визначено відповідний порядок.

Окрім того, ця норма стимулює міграцію підприємців на материкову частину України. А також збільшення кількості безробітних осіб, що потребуватимуть державної соціальної допомоги.

12.5. Фізичні особи (іноземці, особи без громадянства, громадяни України), які мають місце проживання на тимчасово окупованій території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на іншій території України, а також юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами.

3) паспорт або інший проїзний документ особи, який був виданий компетентним органом держави – окупанта на території тимчасово окупованої території України, чи фізичним особам, які постійно проживають або тимчасово перебувають на такій окупованій території, вважається недійсним (не дає права) на перетин адміністративного кордону ВЕЗ Крим та державного кордону України.

При цьому даним законом не враховано реального становища речей в Криму, коли громадяни України можуть потрапити (та вже масово опиняються) в ситуації, коли особа не буде мати паспорту, як підстави для перетину адміністративного кордону, а інші документи, що посвідчують особу закон використовувати забороняє.

Важливо також враховувати, що наявність у громадян України паспортів громадян інших країн (Румунії, Угорщини, Польщі, Ізраїлю, тощо) є доволі поширеним явищем. Однак, здебільшого, громадянство таких країн було отримано такими громадянами України — на відміну від кримчан – без будь-якого примусу. Однак законодавство не забороняє використання таких документів (навіть документів громадян РФ, виданих на іншій території РФ, аніж Крим).

12.7. Під час тимчасової окупації порядок надання державних гарантій на території ВЕЗ Криму діє з урахуванням того, що:

1) закони України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та інші закони, які передбачають надання дотацій, субсидій, інших грошових виплат за рахунок бюджетів, фондів державного соціального страхування (забезпечення), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отримання податкової соціальної пільги, а також пільг і компенсацій, визначених статтею 14 цього Закону:

а) поширюються на громадян України, які не мають одночасно громадянства держави-окупанта;

б) надаються на іншій території України у разі дотримання визначених законодавством процедур за умови пред’явлення дійсного паспорту громадянина України та особистої декларації про відсутність громадянства держави-окупанта;

2) громадянин України, який особисто декларує відсутність громадянства держави-окупанта, але фактично має таке громадянство на час отримання державних гарантій, підпадає під юридичну відповідальність, встановлену законами України за неправомірне (незаконне) отримання зазначених виплат (пільг, компенсацій).

Зокрема, відповідно до Конституційного закону РФ ФКЗ №-6«Про приєднання Криму…» всі громадяни України, які проживали у Криму на дату анексії, вважаються громадянами РФ. Тобто, вони мають статус громадян РФ, незалежно від отримання ними паспорта громадянина РФ. Виняток складають приблизно 3,5 тис. осіб, які змогли, захотіли та встигли подати до незаконних органів влади РФ, сформованих в Криму та м. Севастополь, заяву про бажання зберегти за собою громадянство України.

За таких обставин створюється загроза визнання таких громадян такими, що мають статус громадян РФ.

Окрім того, ця норма є дискримінаційною, оскільки встановлює обмеження лише щодо кримчан, зареєстрованих на території півострову, у той час як особи, котрі мають інше громадянство (не РФ) чи зареєстровані на материковій частині України та перебувають на території Криму, не будуть позбавлені відповідних гарантій.

Крім того, вказана норма фактично всупереч ст. 5 та ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» легалізує органи влади Криму незаконно створені на окупованій території. Так, на сьогодні немає встановлених з точки зору українського законодавства механізмів доведення особою відсутності в неї громадянства країни-окупанта. Єдиним підтвердженням відмови від громадянства Росії зараз з точки зору законодавства країни-окупанта є «довідка» про бажання зберегти громадянство України, видана незаконними органами влади в Криму.

12.8. Під час режиму тимчасової окупації валютний та платіжний режими діють з урахуванням того, що:

1) надання українськими банками та іншими фінансовими установами фінансових послуг, у тому числі через комерційних представників (комерційних агентів) особам, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на тимчасово окупованій території, забороняється;

Заборона фінансових послуг фактично позбавляє кримчан можливості проживати в Україні, оскільки вони позбавляються права ведення будь-яких розрахункових операцій. Зокрема, кримчани, зареєстровані на території Криму, наприклад, не зможуть заплатити судовий збір або придбати житло у будинку, що будується, відкрити рахунок в банку, здійснювати грошові переводи та ін.

Зокрема, відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14) фінансовими послугами є:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

12) управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю“;

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

При цьому для внутрішньо переміщених осіб з Криму досі не існує спрощеної процедури перереєстрації місця проживання, а підстави для стандартної реєстрації в них практично відсутні, бо їх нерухомість залишається в Криму або тим самим вони будуть позбавлені можливості потрапляти в Крим.

Таким чином, наявність кримської реєстрації стане для громадян України такою собі «чорною міткою безправ’я».

2) переміщення готівкової валюти держава – окупанта через адміністративний кордон ВЕЗ Криму забороняється, за винятком переміщення фізичними особами в сумі що не перевищує в еквіваленті 10 000 гривень за умови усного декларування посадовій особі митниці;

(…)

4) Національний банк України може встановити особливий порядок увезення на територію України готівкової валюти держава – окупанта через інші ділянки державного кордону України та/або особливий порядок обміну валюти держава – окупанта на гривню на іншій території України, обмежити чи заборонити такий обмін на строк тимчасової окупації;

14.1. Внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО) вважається та, що підпадає під визначення Статуту Управління Верховного Комісаріату ООН зі справ біженців та на початок тимчасової окупації мала місце проживання або тимчасового перебування на території Автономної республіки Крим чи міста Севастополя.

14.2. Внутрішньо переміщеною особою, яка депортується (примусово направляється, доправляється) за межі тимчасово окупованої території або не може повернутися у місце свого проживання або тимчасового перебування за рішенням відповідних органів держави-окупанта: (надалі наведено перелік пільг та коменсацій)

Право скористатися зазначеними пільгами та гарантіями матимуть на сьогодні лише М. Джемілєв, Р. Чубаров та ще декілька осіб, що не були зареєстровані на території півострову на момент окупації та були/будуть позбавлені права в’їзду на територію Криму органами влади країни-окупанта.

Таким чином, внутрішня статистика України буде істотно відрізнятися від статистики ООН щодо вимушених переселенців (яких за даними ООН нараховується від 12 до 16 тис. осіб) та поставить під сумнів рішення авторитетних міжнародних органів щодо статусу Криму та шкоди, завданої Україні (http://unhcr.org.ua/images/article/smap.jpg).

15.1. Будь-якій юридичній особі – резиденту України, яка змінює (змінила) своє місце знаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України: (…)

15.2. На тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що: (…)

5. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не поширюється на територію ВЕЗ Криму.