З метою сприяння дотриманню та захисту прав і свобод людини в умовах триваючої збройної агресії РФ проти України, Українська Гельсінська спілка з прав людини здійснює постійний моніторинг проблем та загроз, які виникають у сфері прав людини, а також державних та громадських ініціатив, що направлені на їхнє розв’язання як на законодавчому, так і на практичному рівнях. При цьому особливий наголос робиться на важливості дотримання принципів та норм міжнародного права (зокрема, міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права).

Останнім часом спостерігається загострення екологічних проблем та погіршення екологічної ситуації на непідконтрольній території Донбасу та в окупованому Криму (приміром, на півночі півострову) внаслідок безвідповідальних дій та недбалого ставлення з боку Росії та контрольованих нею квазіутворень. Важливим є усвідомлення цього факту на рівні вищого керівництва країни. Так, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у своїй авторській статті «Mayday! Донбасс: угроза экологической катастрофы в центре Европы» порушує надзвичайно актуальне та важливе питання стану екологічної ситуації в Донецькій та Луганській областях. Стаття, яка є продовженням опублікованої раніше та проаналізованої УГСПЛ Стратегії відновлення цілісності України і деокупації Донбасу «Механізм малих кроків»[1], досить детально аналізує екологічні загрози, що виникли внаслідок збройної агресії РФ на Донбасі та наголошує на необхідності деокупації цього регіону. Викладені факти щодо екологічних загроз ґрунтуються на дослідженнях багатьох експертів (зокрема, ОБСЄ, вітчизняних екологів та правозахисників).

УГСПЛ підтримує висловлену у цій статті думку щодо того, що ризик екологічної катастрофи загрожує не тільки Донбасу, але й всій території України, і навіть суміжним країнам, та що потрібно вжити термінові дії для недопущення цього. Зазначимо, що наші експерти неодноразово озвучували проблемні питання, які пов’язані зі станом навколишнього середовища в умовах воєнних дій. Зокрема, у 2017 році УГСПЛ було підготовлено аналітичний звіт «На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України», який містить не тільки всебічний аналіз проблем, а й надає рекомендації уряду України для їхнього вирішення з метою захисту довкілля, а також притягнення до відповідальності держави-агресора та осіб, винних за завдавання екологічної шкоди.

Отже, закликаємо відповідні державні органи – зокрема, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Верховну Раду України, керівництву військово-цивільних адміністрацій та інших – вжити невідкладних та системних заходів для забезпечення міжнародно-правового захисту довкілля у період збройного конфлікту. За основу можуть бути взяті розроблені правозахисниками рекомендації.

Окреме занепокоєння викликає екологічна ситуація, що склалась у результаті викиду невідомої речовини на хімічному заводі «Кримський Титан» у м. Армянськ у ніч з 23 на 24 серпня, в результаті якої потерпає північ окупованого Криму, та вплив якої відчуває прикордонна Херсонщина. УГСПЛ вважає, що факт ймовірної екологічної катастрофи не повинен замовчуватись та закликає владу України вжити всіх можливих заходів для захисту людей та довкілля. Від Російської Федерації, як держави-окупанта, вимагаємо дотримуватись міжнародно-правових зобов’язань, включаючи допущення на територію Криму міжнародної моніторингової місії з метою незалежної оцінки ситуації.

[1] Нагадаємо, що з метою забезпечення прав людини та сприяння переходу українського суспільства від збройного конфлікту до постконфліктного врегулювання, УГСПЛ спільно з партнерами працює над розробкою національної моделі правосуддя перехідного періоду. Підготовлений рамковий законопроект «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту» має впровадити «людський вимір» в основу державної політики, яка враховуватиме як національні пріоритети, так й інтереси пересічних громадян, постраждалих від конфлікту. Документ, що ґрунтується на програмних тематичних документах ООН та Ради Європи, а також на світовому досвіді різних моделей перехідного правосуддя, є основою для написання інших законів та нормативно-правових актів, що спрямовані на забезпечення, ефективний захист та  відновлення порушених прав людини, притягнення винних до відповідальності, реалізації права знати історичну правду про перебіг подій, а також гарантування неповторення збройного конфлікту через інституційні реформи, пошук шляхів соціальної єдності та примирення.

Фото обкладинки – Український тиждень