«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
08.04.2021
Правозахисні організації України, які з 2014 року здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини (ПЛ), міжнародного гуманітарного права (МГП) та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, звертаються до уповноважених органів державної влади з вимогою прискорити створення державної системи моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації.
Моніторинг і документування є обов’язковою умовою впровадження заходів перехідного правосуддя (притягнення до відповідальності винних, репарації жертвам, забезпечення права на правду та гарантій неповторення порушень прав людини у майбутньому), а також реалізації політики реінтеграції.
Правові підстави для здійснення Урядом моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, визначені Законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 № 1207-VII (стаття 5) та «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 № 2268-VIII (стаття 6).
Без створення державної системи моніторингу і документування не буде забезпечено виконання Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (затверджена Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 117/2021). Адже наскрізною темою Стратегії є моніторинг і документування, ведення реєстрів (баз даних) порушень прав людини і основоположних свобод, міжнародного гуманітарного права.
Створення державної системи моніторингу і документування порушень ПЛ, МГП та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації має базуватись на таких засадах:
– система не може бути сфокусована лише на створенні державної установи (умовно «Центру документування»), а має передбачати розбудову системних координованих взаємовідносин державного та громадського секторів щодо моніторингу та документування, розроблення й ухвалення нормативно-правових, технічних, методичних документів для забезпечення створення і безперебійного функціонування бази даних порушень; збору даних про порушення та обміну такою інформацією між органами державної влади та правоохоронними органами; роботу з джерелами даних та жертвами/свідками; включення їх в процес, як суб’єкт відновлення справедливості; забезпечення при цьому максимального захисту жертв/свідків зокрема щодо їх особистих та персональних даних, психічної безпеки під час опитування, отримання поінформованої згоди на будь-які дії у відношенні до цих персон; використання даних; навчання державних службовців; взаємодію державних органів для використання даних в цілях забезпечення впровадження заходів перехідного правосуддя, реалізації політики реінтеграції, здійснення внутрішньої і зовнішньої державної політики, впровадження діалогових процесів на регіональному та державному рівнях; справедливого розподілення компенсацій та репарацій;
– визначення запобіжників для уникнення зловживань у функціонуванні «монопольної» державної установи («Центру документування»), зокрема, шляхом залучення до створення системи зовнішніх експертів та спостерігачів (наприклад, для створення Наглядової ради) з числа правозахисних організацій України та міжнародних організацій;
– у функціонування державної системи моніторингу і документування мають бути включені усі центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інші державні органи (військово-цивільні адміністрації, місцеві державні адміністрації, об’єднані територіальні громади);
– на ефективність державної системи моніторингу і документування впливатиме рівень взаємодії державних органів між собою, зокрема, з правоохоронними органами, а також з правозахисними організаціями України та міжнародними організаціями, які в ході здійснення моніторингу і документування подій, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації накопичили бази даних порушень, досвід збору, оброблення і використання даних;
– створення державної системи моніторингу і документування вимагатиме «непростих рішень», оскільки документуватись повинні порушення ПЛ, МГП та інші порушення, вчинені усіма сторонами збройного конфлікту, розв’язаного Російською Федерацією. Такі документування повинні проводитись повно і неупереджено.
Правозахисні організації України, які здійснюють моніторинг і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених в ході збройної агресії Російської Федерації, готові надати уповноваженим державним органам експертну, інформаційну, технічну та іншу підтримку у створенні державної системи моніторингу і документування таких порушень.
Українська Гельсінська спілка з прав людини/Ukrainian Helsinki Human Rights Union
Харківська правозахисна група / Kharkiv Human Rights Protection Group
Кримська правозахисна група група / Crimean Human Rights Group
ГО “ТРУС ХАУНДС” / Truth Hounds NGO
Медійна ініціатива за права людини / Media Initiative for Human Rights
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024