Українська Гельсінська спілка прав людини підтримує рішення Президента України Петра Порошенка відкликати законопроект № 8297 «Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” щодо удосконалення окремих положень».

Цей законопроект, який – нібито – передбачав позбавлення жителів Криму українського громадянства за використання виборчих або інших прав та обов’язків, передбачених наданим окупаційною владою громадянством, викликав гарячі дебати в українському суспільстві. За словами правозахисників, хоча законопроект і не мав на увазі позбавлення громадянства, він містив низку недоліків, які могли призвести до порушення прав кримчан (детальний аналіз УГСПЛ дивись тут, текст українською).

Президент зазначив, що законопроект про громадянство буде допрацьований, зокрема, з нього буде виключена «норма щодо колаборантів» та замість цього розроблено окремий законопроект для врегулювання питання.

УГСПЛ висловлює готовність зробити внесок у відкритий процес розробки законодавства щодо конфлікту та окупації.

Ми наголошуємо на важливості впровадження чіткої та прозорої політики української держави щодо окупованих територій та їх мешканців, а також підтримки діалогу між владою та громадянами України на окупованих територіях. В умовах збройного конфлікту органам державної влади необхідно бути вкрай уважними до політичних меседжів й оцінювати ризики можливого настання негативних наслідків від тих чи інших дій, спрямованих на врегулювання питань виходу та роботи з наслідками збройного конфлікту. У випадках реєстрації законопроектів, які стосуються прав осіб з окупованих територій, влада має публічно повідомляти про мету такої ініціативи та її зміст, долучати фахівців з громадського сектору до її обговорення/ розробки, та робити такі ініціативи максимально зрозумілими населенню – а самі ініціативи мають дотримуватися принципів захисту прав людини, правової визначеності та вимог міжнародного гуманітарного права.

Крім того, УГСПЛ переконана, що перехід України від конфлікту до пост-конфліктного врегулювання та примирення потребує створення індивідуальної моделі правосуддя перехідного періоду[1], яка замість карального правосуддя, призначеного для переслідування винуватців, віддавала би перевагу реабілітації та відновленню людської гідності.

Таким чином, на нашу думку, законодавство щодо колабораціонізму під час війни, колаборантів та амністії має чітко визначити поняття колабораціонізму і підстави для звільнення від відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людства та серйозні порушення прав людини, а також інші злочини, скоєні під час конфлікту та окупації.

Зокрема, УГСПЛ, спільно з іншими неурядовими та урядовими гравцями, під егідою Омбудсмена вже розробила законопроект «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту», підкресливши наступне:

«Серед завдань державної політики – встановлення засад політичної, кримінальної та іншої відповідальності для осіб, які вчинили воєнні злочини або злочини проти людства, сприяли окупації, брали участь у захопленні державної влади на національному рівні та рівні місцевого самоврядування, та осіб, що працювали в органах окупаційної влади, а також визначення підстав для звільнення від відповідальності та категорій осіб, які можуть бути амністовані.»

Повний текст законопроекту дивись тут.

Дуже важливо, що прийняття цього законопроекту, який є невід’ємним елементом індивідуальної національної моделі перехідного правосуддя, офіційно відкриє процес запровадження механізмів перехідного правосуддя на державному рівні з метою покласти край безкарності; забезпечить правосуддя для жертв війни та постраждалого від конфлікту населення, притягнення злочинців до відповідальності та право на правду щодо грубих порушень прав людини і російської агресії, а також надасть гарантії в більш широкій перспективі примирення.

[1] Правосуддя перехідного періоду – це комплекс судових та несудових мір, які запроваджуються суспільством для виправлення наслідків масових порушень прав людини, що досягли масштабів, з якими не в змозі впоратись звичайна судова система. Цей комплекс включає гарантію правосуддя жертвам, встановлення фактів та правдиве розкриття подій, програми з надання репарацій, а також кроки й інституційні реформи для запобігання повторення конфлікту у майбутньому