Міністру закордонних справ України

Грищенку Костянтину Івановичу

З В Е Р Н Е Н Н Я

6 грудня 2010 р. Нобелівський комітет Королівства Норвегія повідомив[1], що Україна відмовилася відвідати церемонію вручення Нобелівської премії миру. Видається, що така позиція продиктована підтримкою протесту проти нагородження китайського дисидента Лю Сяобо.

При цьому Міністерство закордонних справ України не зробило жодних офіційних заяв із цього приводу аби пояснити українським громадянам та міжнародній громадськості, чим викликана така позиція.

 Попри незаявлену формальну причину ігнорування вручення премії, це виглядає як підтримка Китайської Народної Республіки, яка розгорнула неабияку активність щодо справи нагородження Лю Сяобо. Очевидно, що неофіційне пояснення країни, що дипломат перебуває на нараді дипломатичною мовою означає, що країна не готова сказати прямо, але не прямо протестує проти присудження Нобелевської премії миру.

Нагадаємо, що бути присутніми на церемонії також відмовилися представники Росії, Казахстану, Колумбії, Тунісу, Саудівської Аравії, Пакистану, Сербії, Іраку, Ірану, В’єтнаму, Афганістану, Венесуели, Філіппін, Єгипту, Судану, Куби й Марокко. Жодну з цих країн не можна наразі назвати зразком демократії й поваги до прав людини. Натомість, в цьому переліку відсутні країни-члени Європейського Союзу, вступу до якого декларативно прагне й Україна.

СРСР у минулому також бойкотував чи протестував проти присудження Нобелевської премії Андрію Сахарову, Борису Пастернаку, Олександру Солженіцину, Йосипу Бродському, а також переслідував цих осіб за їхні переконання. Відмова України брати участь у церемонії є, по суті, у одному рядку з цими діями. Україна більше цінує політичні та економічні відносини з КНР, ніж відданість цінностям людської гідності та свободи.

Лю Сяобо – є справжнім символом мирної боротьби проти авторитаризму держави та масових порушень прав людини. Символом, що показує усьому світові про важливість дотримання прав людини та захисту демократії. Відмова від прояву солідарності з його діями засвідчує нерозуміння державою фундаментальних цінностей існування демократичної держави.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 1 липня 2010 р.: «Україна як європейська позаблокова держава  здійснює відкриту зовнішню політику і прагне співробітництва з усіма заінтересованими   партнерами, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур.»

Вважаємо, що відсутність офіційних представників України на церемонії вручення Нобелівської премії миру Лю Сяобо буде сприйнята ЄС та міжнародним співтовариством як відхід від принципів демократії й поваги до прав людини та прояв лояльності до тих окремих країн, які не підтримують загальноприйняту концепцію прав людини й висувають «власні моделі» взаємодії держави й особи для прикриття авторитарних тенденцій і утисків прав людини і основоположних свобод.

[1] http://nobelpeaceprize.org/en_GB/embassies-2010/.

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Інститут Масової Інформації