Шановний Володимире Борисовичу!

Звернення до Вас обумовлено встановленням чисельних фактів порушення прав громадян при вивезенні  з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя або ввезення до неї особистих речей, необхідних для повсякденного користування, через контрольні пункти пропуску.

З метою усунення зазначених порушень правозахисні організації надавали до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України пропозиції щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №1035 від 16.12.2015 року «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» (далі – Постанова  №1035).

До теперішнього часу це питання не вирішено, що перешкоджає вільному володінню  та  користуванню громадянами своєю власністю для забезпечення належних побутових умов.

Як зазначено у Преамбулі Постанови № 1035 її ухвалено відповідно до підпункту 4 пункту 12.4 статті 12 Закону України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”.

Однак питання перевезення громадянами особистих речей не може бути предметом регулювання Постанови № 1035 та Закону України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”, оскільки зазначені акти визначають особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.

Крім того, Постанова №1035 не відповідає чинному законодавству України.

Так, пунктом 1 Постанови № 1035 заборонено на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, за винятком, зокрема, особистих речей громадян, визначених частиною першою статті 370 Митного кодексу України (крім товарів, визначених пунктом 24 частини першої зазначеної статті), що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі.

Разом з цим, пункт 24  статті 370 Митного кодексу України встановлює можливість перевезення  інших товарів, призначених для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон від 15.04.2014 № 1207-VII) передбачено, що основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Згідно із статтями 1 та 2 Закону від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, і метою Закону є встановлення особливого правового режиму на цій території, та, в тому числі, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Стаття 5 Закону від 15.04.2014 № 1207-VII прямо передбачає, що Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, і зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно зі статтею 9 вищезазначеного Закону внутрішньо переміщені особи мають право на, у тому числі сприяння у переміщенні їх рухомого майна. Рухомими речами у розумінні ст. 181 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Статтями 317-319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.  Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Намагаючись перевезти особисті речі громадяни змушені тривалий час проводити на пунктах пропуску, звертатись за захистом до правоохоронних органів, судів, оскаржуючи картки відмови у прийнятті декларацій, оскільки не мають можливості потрапити до місця проживання. Зазнають матеріальних збитків та моральних страждань.

Зазначене викликає напругу у суспільстві, знижує довіру до влади, та не сприяє підвищенню її авторитету у населення.

З метою захисту прав та інтересів громадян України звертаємось до Вас з проханням терміново розглянути питання щодо внесення змін у постанову КМУ № 1035 від 16.12.2015 з урахуванням пропозицій, наданих правозахисними організаціями.

Ольга Скрипник, Кримська правозахисна група

Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Анастасія Мартиновська, Регіональний центр прав людини

Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини

Сергій Ковальський, ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український Дім”

Андрій Щекун, генеральний директор ДП “Національне газетно-журнальне видавництво”

Віктор Мержвинський, редакція газети “Кримська Світлиця”

Сергій Мокренюк, голова ГО “Євромайдан-Крим”

Людмила Щекун, ІА “Голос Криму”