Відкрите звернення українських правозахисних організацій до комітету ПАРЄ із питань процедури, імунітетів та інституційних справ та національних делегацій країн-учасниць Ради Європи
03.06.2019
Ми, українські правозахисні та громадські організації, вже шостий рік займаємося захистом незаконно утримуваних громадян України в Росії та на окупованих українських територіях Криму і Донбасу. Серед них режисер Олег Сенцов, студент Павло Гриб, правозахисник Емір-Усеїн Куку, журналіст Станіслав Асєєв, координатор “Кримської солідарності” Сервер Мустафаєв, фермер Володимир Балух, викладач Олег Галазюк та ще понад двісті п’ятдесят інших.
Усі вони були незаконно позбавлені свободи всупереч положенням Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод. Їхнє життя та здоров’я знаходиться під серйозною загрозою з огляду застосування до значної частини з них катування та жорстокого поводження, відмов у допуску незалежних адвокатів, відсутності ефективної медичної допомоги тощо.
Рада Європи від самого початку незаконної окупації Криму та початку збройної агресії на Донбасі вимагала від Росії припинити окупацію та гібридну війну на Донбасі, ухваливши низку резолюцій та застосувавши через ці грубі порушення прав людини санкції до Росії. Але Росія навіть не розпочала виконувати жодну із висловлених їй рекомендацій у резолюціях № 1990 (2014 рік), 2034 і 2063 (2015 рік), 2112, 2132 (2016 рік), 2198 і 2203 (2018 рік), фактично зневажаючи статутні вимоги організації-члена Ради Європи, а також застосування Правила 39 в рамках заяви Україна проти Росії (2014 рік), в якому ЄСПЛ закликав РФ утриматись від прийняття будь-яких заходів, зокрема військових дій, які могли б привести до порушення конвенційних прав цивільного населення.
Більше того, ситуація тільки погіршується і прикладів грубих порушень Росією міжнародних стандартів прав людини на окупованій нею території Криму та в зоні збройного конфлікту на Донбасі стає дедалі більше. Так, Російська Федерація не тільки не виконала вимогу ПАРЄ щодо звільнення політичних в’язнів, більш того, їхня кількість за останні півроку постійно зростає, а переслідування правозахисників, журналістів і громадських активістів в Криму стало системним явищем. У кінці березня 2019 року відбувся наймасовіший арешт в історії окупованого Криму: 24 кримськотатарські активісти та журналісти “Кримської солідарності”, які допомагали родинам політв’язнів, ходили на судові засідання, повідомляли про порушення прав людини, були звинувачені в “тероризмі”, і тепер їм загрожує від 10 років до пожиттєвого терміну. У такий спосіб окупаційна влада хоче ліквідувати ініціативу “Кримська солідарність”, яка висвітлює репресії на окупованому півострові, і змусити мовчати активістів.
У міру зростання активності серед жінок, все більша їх кількість зазнає переслідувань. Так, 30 травня російські правоохоронці, співробітники Центру боротьби з екстремізмом, затримали двох кримськотатарських активісток Лутфіє Зудієву та Муміне Салієву. Раніше Лутфіє Зудієва виступала громадянським захисником у судовому процесі над понад 70 кримськими татарами – учасниками поодиноких пікетів. Муміне Салієва – дружина політичного в’язня Сейрана Салієва і засновниця “Кримського дитинства” – ініціативи, яка надає допомогу дітям політв’язнів в окупованому Криму.
У світлі цих фактів безумовне повернення російської делегації до ПАРЄ виглядає моральною капітуляцією Ради Європи як міждержавної організації, котра дбає про забезпечення прав людини, верховенства права та демократії. На нашу думку, рішення про можливе повернення до ПАРЄ російської делегації при повному нехтуванні Росією вимог цієї організації є не підтримкою російського громадянського суспільства, а ударом по його цінностям і моральним засадам, фактично поширенням і множенням непокараного зла, у тому числі, й на форум парламентських делегацій держав-членів Ради Європи.
Ми переконані, що будь-яка дискусія із цього приводу має починатися із вимоги до Росії звільнити усіх незаконно утримуваних громадян України в Росії та на окупованих українських територіях Криму і Донбасу.
Засідання Комітету міністрів 17 травня дало старт розробці додатковій санкційній процедурі, яка буде впроваджуватися спільним рішенням ПАРЄ та Комітету міністрів/Генерального секретаря Ради Європи. Багато чого залежить від того, чи наважиться ПАРЄ на червневій сесії остаточно позбавити сама себе права накладати такі санкції самостійно.
На засіданні комітету 3 червня та під час червневої сесії ПАРЄ, коли ви будете обговорювати ці та інші питання, ми просимо вас звернути увагу, що мова йде не тільки про Російську Федерацію, але й про інші країни-учасниці Ради Європи, яким позбавлення права ПАРЄ накладати санкції просто розв’яже руки, і від яких можна буде чекати посилення політичних переслідувань.
Центр громадянських свобод
Об’єднання родичів політв’язнів Кремля
Східноукраїнський центр громадських ініціатив
Харківська правозахисна група
Крим SOS
Кримська правозахисна група
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківський інститут соціальних досліджень
Центр прав людини ZMINA
Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
Медійна ініціатива за права людини
Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”
Звернення відкрите до підписання правозахисними та громадськими організаціями із інших країн-членів Ради Європи через повідомлення на [email protected]
Список підписів:
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.