Президенту України

Януковичу В.Ф.

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Швецю  В.Д.

 

Голові Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин

Зарубінському О.О.

 

Генеральному прокурору України

Медведьку О.І.

 

Міністру внутрішніх справ України

Могильову А.В.

 

Ми звертаємося до Вас з приводу виступу міністра внутрішніх справ п. Могильова А.В. на телеканалі «Інтер» 9 липня 2010 року у телевізійному шоу «Велика політика». Цей виступ викликав стурбованість правозахисної громади з декількох причин.

 

По-перше, у своїх коментарях п. Могильов А.В.  запропонував власне бачення нового критерію оцінки діяльності міліції, яким має бути кількість осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності. Проте захист прав і свобод громадян не може вимірюватися ані відсотком розкритих злочинів, ані тим більше – кількістю притягнутих до відповідальності правопорушників. Наприклад, у звіті правозахисників «100 днів нового керівництва МВС» досить чітко продемонстровано, що принаймні 60-70% вилучень зброї наразі фальсифікуються працівниками міліції або здійснюються в результаті незаконного проникнення до житла громадян. Це – один з результатів гонитви за показником розкриття злочинів, від якого МВС нібито відмовилося. Інший результат цієї незрозумілої для українських громадян гонитви – вимагання від обвинуваченого визнання вини ще у декількох злочинах, яких він і не скоював, аби лише списати їх з обліку для покращання звітності.

 

Ми можемо лише уявити, які жахливі результати з’являться, коли мірилом роботи міліції стануть не просто розкриті «на папері» злочини, а живі люди, що будуть масово притягатися до кримінальної відповідальності, аби догодити показникам нової звітності МВС. Ми маємо заявити свій рішучий протест такому непрофесійному підходу п. Могильова А.В. до державної політики у сфері протидії злочинності. Ми маємо нагадати, що Україна разом із європейськими державами свідомо робить кроки щодо зменшення заходів кримінальної репресії на користь соціальних заходів реагування на злочини. Кількісні показники залишатимуть поза увагою якість розкритих злочинів, коли організатори та замовники залишатимуться на свободі, а показники зростатимуть, наприклад, за рахунок дрібних крадіжок. Так, з ними потрібно боротися. Але той, хто взяв хабара на тисячі або мільйони, той, хто керує збутом наркотиків або організованою злочинною групою, є більш суспільно небезпечним, ніж дрібні виконавці, за рахунок яких будуть покращуватися показники роботи міліції.

 

Країна  не має права ризикувати позитивними здобутками через необізнаність одного державного чиновника.

 

По-друге, неприпустимим з точки зору закону є спосіб, у який п. Могильов А.В.  намагається навести лад серед правоохоронців. Визнання міністром самого факту телефонування обласним прокурорам  з метою застосування з боку останніх більш жорстких заходів до міліціянтів-правопорушників (!) є підставою для проведення спеціальної перевірки, оскільки такими дзвінками п. Могильов А.В.  намагається вплинути на дії органів прокуратури на стадії досудового слідства. Ми знаємо, що такі дії неприйнятні в  правовій державі, тому вимагаємо адекватного реагування на ці дії міністра.

 

По-третє, нас турбує той факт, що такі резонансні заяви з боку міністра внутрішніх справ не викликали протягом цього часу жодної видимої реакції з боку уряду. Якщо п. Могильовим А.В.  у такий спосіб була озвучена позиція нового керівництва країни щодо шляхів підтримання правопорядку, то ми хочемо знати про цю позицію якнайбільше. Якщо п. Могильов А.В.  висловлював лише власне бачення, то ми хочемо, щоб уряд відкрито вказав на непрофесійність та хибність подібних дій.

 

По-четверте, викликає стурбованість і політика керівництва МВС, спрямована на свідомий обман та дезінформацію суспільства щодо дій МВС. Прикладом є поширення неправдивої інформації про нібито залишення в структурі МВС Управління моніторингу дотримання прав людини, яке було скорочене ще навесні, і працівники якого були звільнені за скороченням штатів, про що зроблені відмітки в їх трудових книжках.

 

Висловлюючи впевненість в увазі, яку Ви приділите розгляду нашого звернення, ми вимагаємо надати оцінку висловлювань Могильова А.В. як державного службовця та обговорити це питання на спеціальному засіданні  Уряду. Ми також висловлюємо впевненість, що керівництво країни у найближчий час докладе необхідних зусиль для забезпечення прозорої, підзвітної громадянському суспільству політики дій МВС України.

 

 

 

Олександр Букалов

голова правління ГО «Донецький Меморіал», член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України

 

Максим Буткевич,

член ГО «Центр «Соціальна дія», журналіст, член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України

 

Аркадій Бущенко,

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат

 

Євген Захаров,

співголова Харківської правозахисної групи, співголова Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України, член правління міжнародного товариства «Меморіал»

 

Ольга Калашник,

віце-президент Міжнародного центру «Ла Страда-Україна», член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України

 

Олег Левицький,

секретар Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України, адвокат

 

Катерина Левченко,

народний депутат України 5 скликання, президент Міжнародного центру «Ла Страда-Україна», член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України    

 

Володимир Чемерис,

народний депутат 2 скликання, член правління ГО Інститут «Республіка», член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України

 

Володимир Яворський,

виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, член Громадської ради із забезпечення прав людини при МВС України

 

Олександр Степаненко,
Голова ГО “Гельсінська ініціатива-ХХІ” (м. Чортків Тернопільської області), член Правління Української Гельсінської спілки з прав людини

 

Юрій Чумак,

голова Центру правових та політичних досліджень “ДУМА”

 

Андрій Діденко,

Центр захисту прав людини „Свобода”

 

 

 

 

15 липня 2010 року