Намір нинішнього уряду різко обмежити видатки у сфері культури, освіти та науки викликав обурення та незгоду громадськості всієї країни.

Майже за рік роботи влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським привела Україну до політичної, економічної і соціальної кризи, яку ускладнив і загострив спалах пандемії коронавірусу.

Опинившись в умовах нових масштабних небезпек, суспільство очікує від уряду осмисленого плану антикризових дій з вивіреними кроками, а не крайнощів бездумних бюджетних скорочень, які неминуче призведуть до справжньої катастрофи.

Посилена епідемією криза вимагає застосовувати надзвичайні заходи і обмеження. Але це жодним чином не виправдовує урядового «карантину», який планують запровадити для культури, науки та освіти – основи нашої ідентичності і державності.

В антикризовій лихоманці уряд готовий пустити «під ніж» фінансування всіх основних національних культурних ініціатив та меморіальних проектів виняткової важливості. Натомість, скорочення витрат на обслуговування діяльності президента, депутатського корпусу, апаратів суддівської та правоохоронної систем може виявитися мінімальним.

Такі плани команди Володимира Зеленського є вкрай шкідливими. Тотальна атака проти гуманітарної сфери вразить не лише культурне життя України, але й підірве щойно закладені основи для розвитку цілих галузей, де працюють десятки тисяч людей. З політичної точки зору такі задуми виглядають каральними, оскільки прямо продовжують неприхований реваншистський курс проти української мови, національного кіновиробництва і книговидання.

Ми висловлюємо солідарність з усіма культурними інституціями, творчими, науковими, викладацькими і студентськими середовищами, які вже висловили свій протест проти жорстких обмежень в гуманітарній сфері.
Вимагаємо від уряду і парламенту нашої держави не допустити фатальної помилки.

Знищуючи національне культурне відродження, ви відкриваєте шлях для совка, малоросійського жлобства і російської окупації, яка неминуче прийде туди, де зрікаються рідного.

Капітуляція у гуманітарній сфері є не меншою зрадою, ніж політична і військова капітуляція перед ворогом.

Рух Опору Капітуляції

1. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 по 2010 — представник України в Раді ООН із прав людини.
2. Йосиф Зісельс, член Ініціативної групи “Першого грудня”.
3. В’ячеслав Брюховецький, доктор наук, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник Ініціативної групи “Першого грудня”.
4. Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і повноважний посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр)
5. Сергій Квіт, доктор наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.).
6. Данило Лубківський, дипломат, громадський діяч, заступник Міністра закордонних справ України (2014)
7. Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, провідний експерт в сфері енергетики, консультант Секретаря РНБО України (1996-2000).
8. Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, публіцист, перекладач.
9. Лідія Волянська, перекладач.
10. Евгений Захаров, директор Харьківської правозахистної групи, голова правління Українського Гельсінської спілки по правах людини, учасник Ініціативної групи “1 грудня”
11. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
12. Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.
13. Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник ініціативної групи “Першого грудня”, в’язень сумління т.зв.”ДНР”.
14. Олександра Гнатюк, письменниця, учасник Ініціативної групи «Першого грудня».
15. Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту.
16. Ігор Гук, професор медицини, закордонний член НАНУ.
17. Олексій Панич, філософ, перекладач, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клуба.
18. Ярина Ясиневич, директорка Форуму Центральної та Східної Європи Via Carpatia.
19. Євген Бистрицький, філософ.
20. Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу.
21. Борис Захаров, директор БФ “Людина і право”.
22. Геннадій Боряк, заст. директора Інституту історії України Національної академії наук України.
23. Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ.
24. Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва «Дух і Літера».
25. Олександр Скипальський, генерал-лейтенант, Почесний голова Волинського Братства.
26. Валерій Пекар, викладач бізнес-школи НаУКМА.
27. Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, учасник
Ініціативної групи «Першого грудня» та Несторівської групи, дисидент і політв’язень
часів радянського режиму.
28. Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики ГО “Інтерньюз-Україна”, старший викладач НаУКМА, учасник Ініціативної групи “Першого грудня”.
29. Ярослав Яцків, академік НАН України, Голова Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України, член Ініціативної групи”Першого грудня”.
30. Михайло Басараб, політолог.
31. Андрій Левус, народний депутат 8-го скликання, Вільні люди.
32. Юсов Андрій, ГО “Школа відповідальної політики”.
33. Myroslav Hai, керівник Благодійного Фонду Мир і Ко, учасник російсько-української війни.
34. Ігор Лапін (Игорь Александрович Лапин), народний депутат 8-го скликання, командир штурмової роти батальйону «Айдар».
35. Юрій Гончаренко, громадський діяч, блогер, співзасновник Національно-консервативного руху.
36. Sergiy Parhomenko , директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД ім. Олександра Никонорова, головний редактор газети “Говорить Донбас”.
37. Святослав Маринін, учасник ради засновників громадсько-політичного руху Межа.
38. Микола Марченко провідний експерт Асоціації українських правників, кандидат юридичних наук.
39. Oleksandr Ivanov, ініціатива Переходь на українську.
40. Kateryna Chepura, ГР Відсіч.
41. Микола Княжицький, народний депутат ВРУ.
42. Броніслав Тутельман, художник, заслужений діяч мистецтв України