Міжнародна неурядова організація Human Rights Watch (HRW) оприлюднила сьогодні, 31 січня, доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області. Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією, яку Україна ратифікувала, а Росія — ні. 

Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними.

Незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї. HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів.

Один з ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження.

Ми глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

The international non-governmental organization Human Rights Watch (HRW) published today, January 31, a report on the use of PFM-1 anti-personnel mines by the Ukrainian armed forces in the Izyum area in the Kharkiv region. The use of anti-personnel mines is  prohibited by the Ottawa Convention, which Ukraine has ratified but Russia has not.

We attempted to stop this publication by contacting HRW management on January 29th. Furthermore, we proposed to study this issue together with HWR by consulting with the Ukrainian sappers. However, our efforts were in vain.

Regardless of the correctness of the study, the publication of such a report carries significant reputational risks for Ukraine and will undoubtedly affect the state’s efforts to ensure the supply of Western weapons. HRW, like Amnesty International, enjoys substantial public credibility in Europe and the US. Therefore, such reports fuel Russian propaganda and undermine public support for ongoing military assistance to Ukraine from Western governments.

One of the key principles of freedom of information law states that information is published when the harm from publishing is less than the harm from not publishing it. We are convinced that in a situation where Ukraine is the object of aggression by the state much more powerful militarily, the publication of such a report may bring more significant harm than benefits.

Moreover, we feel that HWR supports the aggressor state and its policy which we deeply resent.

Oleksandr Pavlichenko, Executive Director of the Ukrainian Helsinki Human Rights Union

Yevhen Zakharov, Director of the Kharkiv Human Rights Protection Group