Волонтери Євромайдану SOS протягом тижнів документували розповіді людей, яким пощастило вирватися із Ворзелю, Бучі, Ірпіня, Гостомелю, Катюжанки, Дмитрівки, Бородянки, Мотижина та інших містечок Київської області. Після звільнення цих територій усі були шоковані системним та масштабним характером воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які були  вчинені проти мирного цивільного населення.

 

Нагадаємо, що Росія умисно не давала дозволів Міжнародному комітету Червоного хреста на відкриття гуманітарних коридорів для безпечної евакуації людей. Фактично, російська армія ізолювала мешканців цих населених пунктів та застосувала терор проти мирного цивільного населення – позасудові розстріли, катування, згвалтування, насильницькі викрадення тощо.

 

Ми підтримуємо слова Президента про невідворотність кримінальної відповідальності за ці злочини. Але він має підкріпити ці слова реальними діями. Досі в Кримінальному кодексі України немає відповідальності за злочини проти людяності, а воєнні злочини виписані так недолуго, що цю кваліфікацію майже неможливо застосувати на практиці. 

 

Навіть, якщо покладати надію виключно на Міжнародний кримінальний суд, він не може охопити весь масив вчинених міжнародних злочинів, адже за своєю політикою концентрує увагу виключно на керівних посадах. Тож тисячі виконавців, які вчиняли ці злочини своїми руками, лишаються на відповідальності національних органів розслідування та суду. Міжнародний кримінальний суд діє за принципом комплементарності, тобто, не замінює національних судових органів, а розглядає справи про найтяжчі міжнародні злочини у випадках, коли держава «не спроможна» здійснити розслідування таких злочинів або свідомо «ухиляється» від цього.

 

Тільки міжнародні злочини не мають терміну давності, тож зволікання із вирішенням цієї проблеми на національному рівні – прямий шлях до безкарності. 

 

Саме законопроект №2689, розроблений за ініціативи Центру громадянських свобод та платформи “Правозахисний порядок денний”, спрямований на вирішення існуючої прогалини. Адже він надає правові інструменти державі для притягнення воєнних злочинців до відповідальності. Ці зміни до Кримінального кодексу тим більше важливі у разі успішної реалізації анонсованої Президентом України ідеї щодо створення міжнародного гібридного трибуналу.

 

Євромайдан  SOS та громадські організації, які підписалися нижче,    нагадують, що закон про воєнних злочинців № 2689 із червня 2021 року лежить на підписі Президента України.

 

Володимир Зеленський має підтвердити рішучість свого наміру переслідувати воєнних злочинців простою дією  – негайно підписати цей законопроект.

 

Так само ми знову закликаємо український парламент невідкладно ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

 

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”

ГО  “Культура проти хамства”

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Крим SOS

ГО “Громадське телебачення”

Вокс Україна

ГО “МАРТ”

Регіональний центр прав людини

ГО «Коаліція дієвців культури»

Благодійний фонд “Мистецькі надра”

Центр політико-правових реформ

One Philosophy / WeAreUkraine.info

Український кризовий медіа центр

Центр прав людини ZMINA

Трансперенсі Інтернешнл Україна

ГО “Центр досліджень правоохоронної діяльності”

ГО Центр “Соціальна дія” 

ГО “Українська гільдія режисерів”

Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Центр громадянської просвіти “Альменда”

ГО “Патронус”

ГО “Докудейз” 

БО “Фонд милосердя та здоров’я”

Медіаплатформа “Вгору”