Пандемія коронавірусу за лічені тижні змінила функціонування державних інституцій та звичний порядок життя людей у багатьох країнах. У зв’язку із цим правозахисні організації звертають увагу української влади на ситуацію в кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах по всій Україні.  Станом на 1 січня 2020 року у цих закладах утримувалося більше 52800 осіб. У них працює 28000 працівників адміністрації установ. Усі ці люди в умовах епідемії знаходяться в одній із основних груп ризику.

Попри запроваджені на нормативному рівні керівництвом кримінально-виконавчої служби заходи їхня практична реалізація залишається під питанням. Адже в українських кримінально-виконавчих установах та слідчих ізоляторах відсутні можливості виконати рекомендовані ВООЗ заходи для недопущення поширення коронавірусу, а самі по собі ці установи мають підвищений ризик для передачі інфекцій. Вони погано провітрюються, неякісно дезінфікуються, в ув’язнених відсутня можливість дотримуватися елементарної гігієни рук. До всього сама конфігурація приміщень, колективне утримання в’язнів та організація роботи цих установ не дозволяють здійснювати частину профілактичних заходів, зокрема дотримуватися соціальної дистанції. Для цих установ характерний високий рівень інфекційних та хронічних захворювань серед засуджених – ВІЛ, туберкульозу, гепатитів. 

Саме з огляду на це головна рекомендація міжнародних інституцій для зупинення поширення коронавірусу у в’язницях полягає у необхідності терміново скоротити чисельність «тюремного населення», що вже почали робити Франція, Туреччина, Іран та інші країни. Українська влада до останніх днів вичікувала з вирішенням цього питання. Але підготовка Міністерством юстиції двох законопроектів – щодо амністії та умовно-дострокового звільнення (УДЗ), – після  ухвалення яких мають бути звільнені 14 тисяч засуджених та осіб, узятих під варту, створить передумови для запобігання поширенню COVID-19 в установах Державної кримінально-виконавчої служби.  Ми вітаємо ці кроки. Проте, необхідно розширити підстави для амністії та змінити процедуру УДЗ.  

З огляду на викладене вище правозахисні організації звертаються з проханням до органів державної влади невідкладно вчинити наступні кроки:

–    розглянути та ухвалити законопроект “Про амністію у 2020 році” р.н. 3181 та підготовлений Міністерством юстиції законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в установах виконання покарань та місцях попереднього ув’язнення” та розширити коло осіб, які мають потрапити під амністію у цьому році. Йдеться, зокрема: про засуджених, які досягли пенсійного віку, інвалідів 1 та 2 груп, які не скоїли особливо тяжкого злочину; вагітних жінок та жінок з дітьми віком до 3 років; засуджених, які перебувають в місцях обмеження волі та відбули більше половини терміну покарання. Також вважаємо за необхідне скоротити перелік складів злочинів, засуджені за які не підлягають звільненню за амністією, а саме, злочини, які в існуючих умовах змушують акцентувати увагу на пріоритеті людського життя та здоров’я (ст. 299 КК України), окремі склади злочинів з числа тих, які посягають на правовідносини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (ст. 307, ч. 2 і 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310,  ст. 314 , ст. 315, ст. 316 КК України) і при цьому амністувати всіх жертв торгівлі людьми в Росії, які переведені для відбування покарання в Україну і визнані потерпілими в кримінальних провадженнях проти вербувальників;

– запровадити на період дії карантину тимчасову практику прискореного подання до суду матеріалів щодо УДЗ засуджених адміністрацією кримінально-виконавчих установ: документи на УДЗ подаються адміністрацією автоматично при збереженні можливості представлення заперечень щодо доцільності і можливості УДЗ – такі заперечення розглядатимуться судом;

–    органам прокуратури та досудового розслідування переглянути необхідність виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в бік м’якіших, насамперед, домашнього арешту з подальшим розглядом таких клопотань в суді для тих підозрюваних, хто не становить суспільної небезпеки та відносно яких немає істотних сумнівів щодо їхнього можливого ухилення від слідства та суду та впливу на свідків й потерпілих. 

Ми наголошуємо на тому, що зволікання із вирішенням цієї проблеми становить реальну загрозу не лише для підозрюваних, обвинувачених, засуджених та персоналу, який працює у цих установах, але й через них – для широких верств населення.

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод. Контакти для зв’язку: [email protected]

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»

Благодійна організація “Free Zone”

Український центр протидії катуванням

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE