Ми вже писали про пагубність та помилковість рішення Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) від 18.03.2022, яке Президент України ввів у дію своїм указом наступного дня, 19-го березня. Цим рішенням РНБО вирішила об’єднати всі загальноукраїнські телеканали та зобов’язати їх транслювати цілодобовий телемарафон «Єдині новини #UАразом». Хоча кілька великих телеканалів («1+1», «ICTV», «Суспільне», «Рада», «Інтер», «Україна 24») після початку війни добровільно вирішили об’єдналися в інформаційний марафон, чергуючи ведення новинних програм між собою, багато загальноукраїнських телеканалів далі продовжували мовлення як в межах загального марафону, так і самостійно. Зокрема «Прямий», «Еспресо» та «5 канал» 12 годин брали участь в загальноукраїнському телемарафоні, а 12 годин здійснювали мовлення за власним графіком або у співпраці з іноземними медіа.

Ми стверджували, що, хоча це рішення серйозно обмежує свободу слова на законних підставах, воно є непропорційним, оскільки досвід діяльності українських медіа за 40 діб війни переконливо довів: обмежувати свободу слова немає сенсу. Прагнення до свободи та хист самоорганізації нашого народу настільки потужні, що громадяни готові добровільно обмежити свої права й основоположні свободи без жодного примусу, якщо відчуватимуть у цьому необхідність. Журналісти самі узгоджують свої дії з військовими адміністраціями, а громадяни уважно стежать за рекомендаціями держави щодо поширення інформації, дотримуються їх та закликають дотримуватися інших. Ми, правозахисники, чия діяльність у мирний час значною мірою зводиться до критики держави, — відклали цю критику та займаємося протидією ворогові на своєму «фронті». Ми не бачили жодної публікації цих трьох каналів, яка б вимагала корекції з боку держави. Оскільки плюралізм не наносить шкоди під час війни, видається принципово важливим зберігати його, адже в мирний час він є основою розвинених суспільств, а переоцінити користь від нього просто неможливо.

Нам здавалося, що відсутність здійснення цього рішення РНБО протягом двох тижнів означає, що наші аргументи почуті. Проте 4 квітня телеканали «Прямий», «Еспресо» та «5-й» були відключені від мовлення від цифрової мережі Т2. Поки що невідомо, хто саме віддав цей наказ, який є вочевидь незаконним. Таке рішення не об’єднує, а роз’єднує суспільство, що лише шкодить боротьбі з ворогом.

Відтак, ми просимо Президента України та керівництво держави повернути до ефіру телеканали «Прямий», «Еспресо» та «5» та загалом утриматися від суттєвих обмежень свободи слова. Свобода слова є фундаментальною цінністю, яку Україна відстоює у війні з РФ.

 

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, член-засновник Української Гельсінської Групи, в’язень сумління у 1977- 1987 рр. 

Йосиф Зісельс, дисидент, колишній політв’язень

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи

Ігор Козловський, релігієзнавець, історик, письменник

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Борис Захаров, директор благодійного фонду “Людина і право” та Гуманітарної студії “Хвиля”

Харківська правозахисна група

Українська Гельсінська спілка з прав людини 

Чугуївська правозахисна група 

Гельсінська ініціатива-ХХІ

Громадська організація “МАРТ” 

Центр громадянських свобод

ГО “Територія успіху”

Ваад України

Конгрес національних громад України

БО Благодійний фонд “Людина і право”

Гуманітарна студія “Хвиля”

ГО Освітній центр “Простір толерантності”

Одеська обласна організація ВГО КВУ

ГО «Правозахисна Група «СІЧ»

Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я”

Херсонська обласна організація ВГО КВУ

ГО “Докудейз”

Медіа платформа “Вгору”

ГО “Черкаський правозахисний центр”

Центр правових та політичних досліджень «СіМ»

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу