З кінця січня в засобах масової інформації лунають заяви окремих членів Генштабу ЗСУ, деяких політиків та Міністра оборони України про те, що військовозобов’язані повинні мати довідку з військкомату для виїзду за кордон і навіть для виїзду за межі адміністративних районів, а також, що необхідно змінити законодавство України для введення таких обмежень. На нашу думку, такі заяви є безвідповідальними. Те, що пропонується, суперечить Конституції України і чинному законодавству, порушує права людини і може завдати великої шкоди національним інтересам України.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Суттєве обмеження свободи пересування у зв’язку з мобілізацією є порушенням статті 33 Конституції України, статті 2 Протоколу №4 до Європейської Конвенції з прав людини, Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», а також «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Намагання обмежити свободу пересування шляхом зміни законодавства є прямим порушенням статті 22 Конституції України, відповідно до якої «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Заступник начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерал-майор Володимир Талалай повідомив, що на сьогодні близько 78 тисяч військовозобов’язаних отримали повістки про мобілізацію. За словами заступника міністра оборони Івана Руснака, порушено близько 7,5 тисяч справ проти ухильників від мобілізації. Це означає, що ухильників від мобілізації менше 10%. Натомість, за словами Степана Полторака, добровольці становлять понад 20% мобілізованих. В умовах збройного конфлікту на Сході України це свідчить про високий бойовий дух населення і про успішність мобілізації.

Отже, спроба здійснення насильницької мобілізації жодним чином не зміцнить обороноздатність нашої країни і не поліпшить в наших Збройних Силах нічого, крім призовної статистики військових комісаріатів. Залишається незрозумілим, навіщо Збройним силам України мати в своїх лавах потенційних диверсантів і зрадників під час реальних бойових дій.

У той же час Україна вкрай зацікавлена у вільному пересуванні людей, товарів і капіталу. Наші бізнесмени, громадські активісти, митці і вчені подорожують світом, відвідують бізнес-форуми, конференції, мистецькі заходи тощо. Вони руйнують російські міфи про «криваву нацистську хунту», протидіють російській пропаганді і сприяють євроінтеграції України. Значне обмеження свободи пересування створить суттєві перешкоди для таких поїздок і завдадуть шкоди національним інтересам України в усіх сферах.

Також варто відзначити, що панічні настрої щодо зриву мобілізації є швидше продуктом інформаційної війни, ніж результатом реальних процесів у суспільстві. За аналізом хронології інформаційних повідомлень можна зробити висновок, що першим про насильницьку мобілізацію в Україні заявив президент РФ Володимир Путін. Ці заяви, на жаль, знайшли благодатний ґрунт в умах деяких наших військових і політиків. Їм варто пам’ятати про те, що опір нав’язаним ззовні деструктивним ментальним установкам не менш важливий, ніж опір збройній агресії на полі бою.

Ми вимагаємо припинити політику порушення свободи пересування, яка фактично спровокована російською пропагандою і вочевидь шкодить національним інтересам України.

Євген Захаров,
директор Харківської правозахисної групи