Проблема надання неякісних юридичних послуг завжди була актуальною в Україні. Саме тому задля її вирішення 5 липня 2012 року ухвалили новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а роком раніше – «Про безоплатну правову допомогу». Попри це, не поменшало випадків недобросовісного виконання адвокатами своїх обов’язків перед клієнтами, починаючи від банального затягування справи, некомпетентності і, закінчуючи відвертим шахрайством. На що звернула увагу юрист та координатор громадської приймальні УГСПЛ* у Рівному Марія Цип’ящук.

Історія обману

За її словами,  майже кожен другий-третій клієнт, який до неї звертається, скаржиться на недобросовісність та непорядність адвокатів.

– От зараз є клієнтка, в якої адвокат веде з січня справу по самочинному будівництву. З одного боку, він за неї взявся уже перед самою апеляцією, де апріорі було заявлено безпідставний позов – усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою при тому, що позивач не є власником тієї земельної ділянки. Відтак, йому важко було вже щось змінити. Проте, справа була вирішена в лютому, касацію він не подавав. Наступні хоча б якісь дії ним були вчинені у травні, а потім – аж на початку вересня, — розповідає Марія Цип’ящук.

Коли ж вона на прохання клієнтки підійшла разом з нею до цього адвоката, то почула від нього пояснення такої бездіяльності сімейними обставинами – смертю матері. Обставина ніби серйозна. Проте, за свідченнями клієнтки, непоодинокими були випадки, коли вона телефонувала адвокату, а він по 10 – 15 разів поспіль не брав від неї слухавки. Відповідав їй лише тоді, коли вона телефонувала з іншого номера. Водночас, не вважав за потрібне належно інформувати її про те, які дії по справі він вчиняє, що, на думку Марії Цип’ящук, скидається на нехтування своїми обов’язками. Адже клієнтка, в якої проблеми із зором і на утриманні в неї є донька-інвалід, що навчається за кордоном, заплатила йому вже більше 1500 грн. А з усіх дій, які адвокат вчинив, — жодної користі чи прогресу у справі.

Довести, що саме стільки грошей було виплачено за послуги адвоката, наразі неможливо, адже факт їх передачі, за словами клієнтки, рідко фіксувався. Що є типовим для такої практики, оскільки адвокати задля уникнення прискіпливої уваги з боку фіскальних органів намагаються «не світити» усі свої гонорари. «Тому що вартість юридичних ­послуг, як правило, є відчутною, тоді як довести наявність фактичного їх надання, а так само й їхній зв’язок з господарською діяльністю, буває досить непросто, — зазначає адвокат, екс-міністр юстиції Володимир Богатир. – Таким чином, адвокати, а особливо потужні юридичні компанії потенційно наражаються на ризик «зняття» з їх клієнтів витрат, пов’язаних із отриманням юридичних послуг».

Наслідки таких дій «фіскалів» можуть бути досить неприємними для обох сторін. Тому адвокати воліють перестрахуватися, не оприлюднюючи усі свої доходи, що – не на користь клієнту, який не зможе фактично довести недобросовісне надання адвокатом оплачених ним послуг. У випадку ж з рівненським адвокатом ситуація ускладнюється ще й проблемою з укладенням договору надання юридичних послуг.

– Коли я перший раз прийшла до нього з клієнткою, то попросила, щоб він дав їй примірник договору між ними, бо вона його не має, – згадує    правозахисниця Марія Цип’ящук. – Він обіцяв, проте договір не надавав, аж поки мало не дійшло до конфлікту, бо йому не сподобалося, що хтось до нього пред’являє якісь претензії. І правда, я не є повноважною особою, щоб пред’являти адвокатові які б то не було претензії. Менше з тим, у нього цього договору не знайшлося. А інший примірник оригіналу виявився в матеріалах справи, яка ще досі не повернулася до суду першої інстанції з апеляції. У результаті, він виписав договір заднім числом. От і розсудіть тут: професійно адвокат надає допомогу чи ні? І як це можна довести?, — запитує вона.

Дисциплінарна практика

Виходячи з чинного закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто порушення вимог несумісності, присяги, правил адвокатської етики, а також розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, рішень органів адвокатського самоврядування та порушення інших обов’язків адвоката, передбачених статтею 34 зазначеного закону.

Що ж стосується підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то найпоширенішими з них, за словами члена дисциплінарної палати  Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Романа Титикала, є  випадки, коли адвокати укладають договори з клієнтами, послуг не надають, а гонорар отримують авансом.

– Дисциплінарна палата Київської міської КДКА позбавила одного з таких діячів права на заняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України саме за такі дії, — додає Роман Титикало. — Він отримував невеликі аванси розміром у дві – три тисячі гривень і змінював номери телефонів, на зв’язок не виходив, сподіваючись, що його за такі суми ніхто не шукатиме. Причому на нього надійшла не одна скарга.

Загалом подібні випадки, виходячи з дисциплінарної практики, можна поділити на два види. У першому – адвокат, отримавши гонорар, не надає жодної допомоги клієнту і не виходить з ним на зв’язок, і тут, на думку Романа Титикала, є явні ознаки дисциплінарного проступку «невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків», а тому є підстави для притягнення його до відповідальності.

Більш поширені ситуації, коли адвокат отримав гонорар, уклав договір, почав працювати, але клієнт залишився незадоволений його роботою через прийняте судом рішенням не на його користь. У такому разі, відповідно до ч. 3 ст. 34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,  може виявитися, що клієнт не правий. «Якщо ж адвокат справді не приділив справі належну увагу, не надав професійної допомоги, то в такому випадку в його діях (бездіяльності) є ознаки дисциплінарного проступку «невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків», — пояснює Роман Титикало.

Цікаво, що дисциплінарною палатою КДКА Рівненської області останнім часом розглядалося чимало скарг на адвокатів, значна частина яких стосується порушення ними норм професійної етики. Однак, більшість з них була відхилена, причому, як на місцевому, так і на рівні Вищої КДКА.

Досвід Німеччини та минулої влади

Чому так відбувається, відповісти складно. Проте, юрист та координатор громадської приймальні УГСПЛ у Рівному Марія Цип’ящук вважає, що в тих випадках, за якими до неї звертаються незадоволені наданням адвокатами юридичних послуг, дуже важко навіть за наявності відповідних стандартів визначити їхню якість. Тому, на її думку, варто було б ініціювати внесення змін до спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність адвокатів, на підставі яких можна було б ефективніше проводити таку оцінку.

Як приклад, вона наводить формулу доведення недобросовісності адвоката (юриста) та неналежно наданої ним правової допомоги, яка діє в Німеччині: «Там все почалося із судового слухання в 2008 році, коли адвокат програв справу, не врахувавши, чи то судовий прецедент, чи то певний нормативно-правовий акт, про який знали навіть студенти-юристи, бо він був описаний в усіх книгах з юриспруденції в Німеччині. Поступово вони вийшли на 4-елементну формулу, в якій в першу чергу враховується, як і у нас, наявність договору про надання юридичних послуг, порушення задекларованих у ньому зобов’язань, вина, завдання шкоди і причинний зв’язок».

Основними ж контрактними зобов’язаннями адвоката в Німеччині є повне та всебічне з’ясування ним обставин справи, здійснення їх перевірки та оцінки, дотримання конфіденційності, обов’язку інформувати про всі витрати та можливість отримати іншу (альтернативну) юридичну допомогу і способи захисту, плюс – інші додаткові умови.

– Якщо ж виробити в Україні подібний механізм підтвердження вчинення адвокатом того ж інформування про хід справи, критерії повноти з’ясування фактів, то, гадаю, можна було б значно підвищити рівень його відповідальності перед клієнтами, а з цим – і якість надання юридичних послуг. Адже описаний мною випадок є одним з тих, що регулярно надходять до громадської приймальні УГСПЛ у Рівному, – резюмує Марія Цип’ящук.

Водночас, варто подбати і про те, щоб нові механізми притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності не стали гарним інструментом для розправи над ними з боку представників відповідних органів. Як це було за режиму Президента Януковича, коли за наявності в адвокатському середовищі протилежної до провладних функціонерів думки щодо формування органів адвокатури були позбавлені адвокатської ліцензії десятки відомих представників цієї надважливої для суспільства професії.

Тож, як показує практика, під час вирішення таких питань слід бути надзвичайно обережним. Тим більше, що всі діячі минулої влади залишилися й надалі працювати на керівних посадах в адвокатурі.

*Приймальні УГСПЛ працюють Приймальні УГСПЛ та її членів працюють у 17 областях країни. У Приймальнях можна отримати безкоштовну правову консультацію з питань порушення ваших прав, а також щодо правових шляхів захисту порушених прав.