Керівник аналітичного напрямку УГСПЛ Олег Мартиненко про результати круглого столу «Виклики перемовин про Донбас: як зробити реінтеграцію безпечною для України?», який відбувся 15 жовтня 2019 року.

Що передбачає реінтеграція? Чи мають бути декілька її варіантів? Що має зробити держава, аби не поступатися національними інтересами під час перемовин?

Коли ці питання надходять до фахівців, то відповіді можуть бути й не зовсім очікуваними для загальної аудиторії. Так, маємо визнати, що слід вести мову не лише про реінтеграцію, а ще про деокупацію та інтеграцію в цілому. Так, реінтеграція (будь-яка) без деокупації неможлива, якщо ми ставимо цілісність держави як пріоритет. Так, навіть деокупація може мати декілька версій – від наступальних операцій до довготривалої присутності миротворчої місії ООН та створення тимчасової адміністрації. І звичайно ж, не слід змішувати процеси деокупації та реінтеграції – вони дещо різні за строками, виконавцями та кінцевою метою.

Ці відмінності були досить складними для донесення, але учасники круглого столу «Виклики перемовин про Донбас: як зробити реінтеграцію безпечною для України?» намагалися досить чітко означити ці позиції. Організатори столу, Національна платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», отримали потрібний ефект, зібравши активістів НУО, депутатів та представників влади з їх досить відмінними поглядами на складний процес перемовин.

Відео заходу

Результатом круглого столу стали декілька важливих речей, щодо яких присутні дійшли згоди.

По-перше, Україні потрібна єдина державна стратегія реагування на збройний конфлікт. Не важливо при цьому , яку з концепцій буде обрано – правосуддя перехідного періоду (Transitional Justice), миробудівництво (Peace-Building), розбудова довіри населення (Confidence-Building Measures). Головне, щоб ця стратегія працювала синхронно на рівні парламенту, міністерств та громадянського суспільства.

По-друге, нам потрібно мати декілька розроблених варіантів реінтеграції для просування цього процесу за різних умов. Завдання досить складне, адже навіть відомі нам приклади мирної реінтеграції Німеччини або сербських анклавів у Хорватії поки що не вкладаються у звичні стереотипи державного управління.

Бажаємо імплементувати німецький досвід? Будь ласка, давайте будемо готові до 600 тис. звільнених працівників НДР з різних галузей внаслідок оптимізації системи державного управління. При цьому з понад 100 тис. порушених кримінальних справ стосовно працівників Штазі (міністерство державної безпеки НДР) до позбавлення волі було засуджено лише близько 40 осіб (0,04%). Чи готові ми наразі до таких результатів реінтеграції та ефективності кримінального переслідування осіб, винних у конфлікті та утворенні ДНР/ЛНР?

Хочемо запровадити елементи хорватської моделі реінтеграції? Будь ласка, до наших послуг досвід створення на деокупованих територіях Східної Славонії (сербський анклав) тимчасової змішаної поліції (хорватів та сербів). Чи готово МВС України утворити такі підрозділи у деокупованому Донецьку з колишніх міліціонерів ДНР та поліцейських України? Або – чи готово наразі Міністерство оборони провести кампанію добровільної здачі зброї? Але – як у Хорватії – анонімно та з виплатою грошової винагороди за кожну одиницю, незалежно від технічного стану?

По-третє, усі присутні були згодні з тим, що переговорному процесу не вистачає інформаційно-експертної складової. І вихід на Майдан 14 жовтня десятків тисяч людей – це результат відсутності зворотного зв’язку влади з громадянами. Зрозуміло, що перемови – процес складний та делікатний, який потребує тиші та надзвичайно вузького кола учасників. Але ж на стадії підготовки експертне середовище може напрацювати необхідну кількість варіантів, які можуть бути запропоновані першими особами один одному за закритими дверима перемовин. Так само, як й узагальнена інформація щодо проблем та перебігу перемовин має постачатися органами влади своєчасно та широко.

Приємно, що зазначені пункти в цілому збігаються з позицією багатьох правозахисних НУО, що опікуються процесом подолання конфлікту, в тому числі – УГСПЛ та міжнародної платформи CIVILM+.

Сподіваємося, що утворюваний експертний майданчик на базі  Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин буде надійною підтримкою досягнутого порозуміння.