Російські та підконтрольні РФ медіа в окупованому Криму повідомляють, що українська влада після отримання контролю над півостровом планує покарати від 200 тисяч до 1,5 мільйона кримчан. За їхніми словами, кримінальне переслідування чекає і на вчителів, і на лікарів, і на підприємців, і на всіх, хто отримав російський паспорт. Що очікує на кримчан, які пішли на співпрацю з окупантами, — обговорили в ефірі Радіо Крим.Реалії. 

Аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Владислав Мірошниченко розповів, що в чинному законодавстві є недосконалим та які механізми можна буде застосувати після деокупації Криму.

Зміни до Кримінального кодексу щодо колаборації, які були внесені минулого року, є абсолютно недосконалими. Там дуже багато проблем. Визначення колабораціонізму є доволі широкими — якщо постаратися, під цей опис може потрапити будь-хто на тимчасово окупованих територіях. Коли вносили зміни до Кримінального кодексу, не взяли до уваги особливість тривалої окупації Криму. Окупація триває вже 10-й рік. Якщо формально підходити до визначення колабораціонізму, під дію статті можуть потрапити до 99% кримчан. 

Проте за понад рік, поки ці норми діють, сформувалася судова практика. У своїх рішеннях суди дають зрозуміти, що певні випадки колабораціонізму є малозначними фактами та не застосовують статтю про колабораціонізм масово.

«Єдиний запобіжник зараз – це доброчесність та ефективна діяльність правоохоронних органів та судів. Як ми вже згадали, саме законодавство має настільки широке визначення, що теоретично можна притягнути будь-кого. Але як показує практика, і ми це бачимо із заяв прокуратури АР Крим та Севастополя, що більшість кримчан притягувати за колабораціонізм не будуть», – наголошує аналітик.

На захист інтересів кримчан може стати і Європейський суд з прав людини, де пізніше вони зможуть оскаржити чимало рішень. В українському законодавстві визначення колабораціонізму суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. До того ж, заочні вироки у справах щодо колабораційної діяльності можуть бути порушенням права на справедливий суд. Засуджений за співпрацю з ворогом може звернутися до ЄСПЛ, і ймовірність, що ця людина переможе, висока.

Після деокупації Криму має відбутися індивідуальне оцінювання кожного конкретного факту. Треба встановити, чи була людина причетна до вчинення воєнних злочинів чи злочинів проти людяності, наскільки значною була її роль для встановлення окупаційної влади на нашій території. Якщо факт співпраці доведуть і ця діяльність дійсно зіграла на руку окупаційному режиму, людину мають притягнути до кримінальної відповідальності. Якщо ж вона обіймала невисоку посаду, не була задіяна у переслідуванні громадян України на окупованих територіях, варто застосовувати інші механізми. Зокрема, цим механізмом може стати люстрація — звільнення й подальша заборона обіймати посади на певний період часу.

Повний випуск дивіться у відео:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube