Активна боротьба за Літній театр почалась з 2016 року. Одесити занепокоїлись, коли теритрію театру передали в ореду, а його будівлі викупили. У театрі планували побудувати ТРЦ,  облаштувати концертную площадку з фуд-кортами або зелений громадський простір. Але яким бачать театр одесити, та чому їм не сподобався “благоустрій” від орендаря будівель театру? Розібратись допомагали активісти з громадської організації “Зелений лист” Світлана Підпала і Владислав Балінський, активіст “Автомайдану” Віталій Устименко та керівник компанії, що проводила “благоустрій” на території театру, Дмитро Шпинарьов. 

Театральний ТРЦ

Літній театр знаходиться у центрі історичної частини Одеси поруч із Міським садом. Він міг би стати зеленим оазисом міста, а також зоною відпочинку для одеситів. Таким бачить театр одеська журналістка та екоактивістка Світлана Підпала. Разом з іншими екоактивістами Світлана заснувала громадську організацію “Зелений лист”, яка розвиває екорух у місті та працює над збереженням історичної Одеси.

Журналістка та екоактивістка Світлана Підпала / Фото: Facebook Світлани Підпали

 

За словами Світлани, протягом останніх 15 років театр був закритий для громадян. Про його  будівлі не дбали. 

Восени 2016 року Одеська міська рада прийняла рішення про передачу території Літнього театру в оренду терміном на 49 років спільному підприємництву “Солінг”, яке пов’язують із скандальним бізнесменом Володимиром Галантерником. Разом із територіями компанія заволоділа спорудами театру (сцена, каси, комунікації), які тоді були в аварійному стані. Так само міськрада передавала територію Аркадії, Привозу та Старосінної площі фірмам Галантерника, пише в одній зі статей Світлана. У ЗМІ Галантерника називають неофіційним керівником Одеси.

Згодом стало відомо, що орендар планує побудувати у Літньому театрі восьмиповерховий торгівельно-розважальний центр.  

“Громадськість вимагала від Міськради викупити приміщення театру та розірвати договір оренди з СП “Солінг”. За рік ми зібрали 10 тисяч підписів містян, які підтримували таку ідею, та зверталися до Труханова. Ми пропонували доглядати за театром за кошти міського бюджету”, – розповідає Підпала.

Пізніше дослідницька група “Моніторинг” з’ясувала, що більшість одеситів підтримує ідею створення громадського простору у Літньому театрі, у той час як за ТРЦ проголосували лише 2% респондентів. 

Один зі слайдів опитування громадської думки в Одесі щодо бачення Літнього театру / Фото: дослідницька компанія “Моніторинг”

 

Будівництво торгівельного центру могло початися з “реконструкції” пам’ятки архітектури Будинка Йосипа Тимченка та Наукової бібліотеки, які знаходяться поруч із Літнім театром. Через них хотіли прокласти дорогу для заїзду на територію театру, каже Світлана. 

Обговорення “реконструкції”, за словами активістки, планували провести таємно від громадськості на засіданні Міської Консультаційної ради зі збереження культурної спадщини. Тоді представникам “Зеленого листа”, за допомогою уваги ЗМІ та поліції, вдалося потрапити на засідання. Реалізацію проєкту відклали. Активісти запропонували свою концепцію Літнього театру, розповідає Світлана, утім, місцева влада її не схвалила. 

У проєкті реставрації театру від громадськості заплановано багато зелених насаджень / Фото: Facebook Аркадій Шупляков

 

Місія “відкрити театр”

“… до Горсада добрались!”, – написав керівник “Зеленого листа” Владислав Балінський у Facebook про знесення дерев у Літньому театрі. Користувачі поширили цю інформацію та активно обговорювали у коментарях. 

Через декілька днів активісти організацій “Зелений лист”, “Вуличний фронт”, “Автомайдан” та небайдужі громадяни прийшли на Комісію з оцінки стану зелених насаджень і там дізналися, що вирубку 109 дерев замовила компанія-орендар. 

Щоб пересвідчитись в об’єктивній оцінці стану дерев, одесити попрямували до Літнього театру. Активіст “Автомайдану” Віталій Устименко згадує, що тоді на території театру побачив “тітушок”. Вдруге активісти зібрались під воротами Літнього театру за тиждень. 

Активісти відкрили ворота Літнього театру / Фото: Facebook  Владислав Балинський

 

“Акція зібрала велику кількість різних людей. Стало зрозуміло, що єдиний спосіб перешкодити забудові – відкрити театр для громадян”, – каже Устименко.

Той день став початком змін для Літнього театру: небайдужі містяни відкрили його ворота для одеситів.

СП “Солінг” проти активістів

Оскільки довгий час за територією театру не доглядали, його історичні будівлі повільно розсипалися. Власними силами активісти взялися за благоустрій. Регулярно влаштовували толоки, на яких прибирали та облаштовували територію, і висаджували дерева. 

Люди, що прийшли на толоку, допомагають виносити сміття з Літнього театру / Фото: Facebook  Владислав Балинський

 

Сцена театру, згадує Світлана Підпала, була в аварійному стані, тому громадяни прибрали її залишки. А на її місці висипали чорнозем та висадили дерева. У такий спосіб, згадує Світлана, активісти сподівалися зупинити орендарів. 

“Ми очікували, що вони залишать зелені насадження, а сцену перенесуть в інше місце. Але вони провели геологорозвідку та почали активні будівельні роботи, які охоронялись тітушками”, – розповідає Підпала.

Активісти почали висаджувати дерева (справа – Світлана Підпала) / Фото: Facebook  Владислав Балинський

 

Ідеєю благоустрою театру захопився й одеський підприємець Дмитро Шпинарьов. Його компанія ТОВ “Міський літний театр” взяла в оренду у СП “Солінг” занедбані будівлі театру. Міський раді  Шпінарьов запропонував відкрити концертну площадку зі сценою та фудкортом. 

“У нас був легальний дозвіл на роботи від міського виконавчого комітету. Ми все пофарбували, засклили художню галерею, озеленили ділянку та встановили освітлення”, – розповідає Дмитро Шпинарьов.

Один зі слайдів презентації проєкту “благоустрою” компанії Дмитра Шпинарьова / Фото: Офіційний сайт міста Одеса

 

Адвокат активістів “Зеленого листа” Максим Попов заперечує законність проведення робіт, бо “виконавчі органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями щодо надання дозволу про проведення “благоустрою””. За його словами, проєкт мали погодити з Департаментом культури одеської обласної адміністрації.

Між людьми Шпинарьова та активістами відбувалися сутички через роботи на території театру. Дмитро Шпинарьов стверджує, що перед реалізацією проєкт “благоустрою” показували громадськості, і враховували результати опитування про бачення Літнього театру одеситами. А протести, за його словами, відбувались, бо активісти “подумали, що це обман і боялися будівництва”. 

Поки тривали роботи по “благоустрою” компанія-орендар СП “Солінг” намагалася скасувати статус Літнього театру як пам’ятки культурного  значення.

Зрештою, “Солінг” заявила, що під час толок активісти нібито пошкодили майно театру, яке належить компанії, тому подали до суду на 13-х активістів. Компанія вимагала відшкодувати їй 1 мільйон гривень з кожного. Адвокат від УГСПЛ Олексій Мельников захищав інтереси чотирьох активістів, проти яких порушили справи.

“Це надумані ідентичні позови проти активістів з метою витратити ресурси та відволікти увагу. Компанія скаржилась на те, що під час проведення акції було знищено майно, яке знаходиться у власності СП “Солінг”. Насправді майно було доведено до руйнування самою компанією, щоб забудувати Літній театр”, – стверджує адвокат.

Для активістів історія з позовами завершилась успішно: більшість справ виграли після апеляції, суди за деякими позовами ще продовжуються. 

Напад на Світлану Підпалу

6 травня 2019 року дерева, які активісти висаджували протягом 2018 року у Літньому театрі, раптово пересадили. Світлана Підпала дізналася про це з обговорення на Facebook. Увечері вона разом із іншими активістами прийшла подивитися на результат пересадки, та у темноті, каже Світлана, нічого не побачила.   

“Зібралося багато людей. Ми викликали поліцію. Я подзвонила директору “Зелентресту”. Він сказав, що зранку підійде їх працівник оцінити стан дерев. Я попередила його, що теж прийду”, – розповідає події того дня Світлана.

Зранку активістка, як і домовлялися, прийшла до театру. Вона одразу почала фіксувати роботи у театрі на відео. За декілька хвилин за спиною проходили “тітушки”, каже Світлана, один із яких вилив на нех відро з нечистотами. Пізніше на впізнанні вона дізналася, що це був 32-річний одесит на ім’я Сергій Сімірненко.

Скріншот новини про затримання нападника на Світлану Підпалу / Фото: Національна поліція

 

Це вже другий напад на активістку. Під час першого нападу у 2017 році її побили через протидію незаконним забудовам, стверджує Світлана. Справу закрили, а організаторів та замовників, за словами активістки, не знайшли.

Після другого нападу у Світлани погіршився стан здоров’я: 

“Це був значний стрес для мене. У такий спосіб мене хотіли дискредитувати. Окрім цього, це значна шкода для здоров’я, я досі відновлююсь. У мене з’явилися інфекції, яких я не зможу позбутись”.

Так само у Літньому театрі вилили відро з помиями на народного депутата Мустафу Наєма. Він приїхав на запрошення активістів та хотів ініціювати громадські слухання по Літньому театру.

Штовханина та бійки стали буденністю для тих, хто тоді приходив на протести у Літній, згадує керівник “Зеленого листа” Владислав Балінський. На одному з протестів група “тітушок” оточила та штовхала його, каже Владислав, і  якщо б поруч не було поліції, то могло б закінчитися побоями.

Адвокат Олексій Мельников та Світлана Підпала у суді / Фото: Facebook Олексій Мельников 

 

Адвокат УГСПЛ Олексій Мельников, який захищає інтереси Світлани Підпали, розповів, що слідчі дії по її справі доводилося ініціювати через суди. Він отримував документи з медичних закладів, куди зверталася Світлана. Зараз, за словами Мельникова, справа направлена на проведення експертиз. Бо за час слідства ніхто так і не зробив аналіз нечистот на наявність інфекційних збудників, каже адвокат. А також експертизу впливу цих збудників на фізичне здоров’я Світлани. Окремо мають провести психологічну експертизу.

“Якщо все підтверджується, то я сподіваюся, що прокуратура змінить кваліфікацію на “нанесення легких тілесних ушкоджень журналісту”. Якщо ні, то буде складніше довести мотив нападу, незважаючи на те, що ми зібрали велику кількість показів”, – стверджує Олексій Мельников.

Зараз у судах фігурує лише виконавець нападу. А організаторів та замовників не знайдено. Олексій Мельников пояснює це неефективною роботою одеської поліції:

“Усі наші звернення щодо розслідування нападів на активістів чи незаконних дій повністю ігноруються. Поліція часто намагається закрити кримінальні провадження чи зробити все, щоб справа розвалилася у суді. Замовників нападів ніхто ніколи не шукає”. 

А що з Літнім театром?

2 листопада 2020 року Верховний суд визнав територію Літнього театру частиною Міського саду. Це означає, що театр належить до пам’яток архітектури та перебуває під захистом Закону про об’єкти культурної спадщини – будь-які будівельні чи реставраційні роботи на його території заборонені.

Віталій Устименко каже, що під виглядом “благоустрою” на території театру встановили МАФи. Поки у них нічого не продається, але у проєкті ТОВ “Міський літній театр” передбачені кафе. За словами Шпинарьова, зараз у МАФах знаходяться охоронці та каси Літнього, у майбутньому там планують відкрити пекарні та кав’ярні. 

Судовий процес щодо законності проведення “благоустрою” триває. Адвокат “Зеленого листа” Максим Попов очікує на остаточне рішення від Верховного суду найближчим часом. Після цього активісти планують повторно підіймати питання викупу будівель театру. 

 

 

***

Матеріал підготовлено у рамках проєкту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за підтримки Європейського Союзу.