Мовні конфлікти виникають не тільки серед дорослих. Діти теж можуть включатися у суперечки. «Сєвєродонецьк онлайн» намагався розібратися, що стає причиною мовних конфліктів, яка відповідальність передбачена та як допомогти дитині. Керівниця освітнього напряму УГСПЛ Олександра Козорог розповіла виданню, що робити, коли ситуація виходить з-під контролю.

Законодавство в України дає визначення, що таке булінг та які ознаки мають доводити його наявність в тій чи іншій ситуації. Багато заяв та відкритих справ розвалюються в судах через брак доказів чи порушені процедури фіксації та збору фактів, що доводять саме наявність булінгу.

Інша проблема лежить у приховуванні фактів булінгу працівниками школи.

«Нам відомі такі факти, коли педагоги та окремі адміністратори робили все можливе, щоб фіксації ситуації булінгу в школі не відбулося. Навіть проти передбаченої законом відповідальності за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти», — розповідає Олександра Козорог.

Проте деякі ситуації можна розглядати в контексті порушення прав людини.

Якщо ми говоримо про факти насильства в школі – фізичного чи психологічного, одноразового чи системного — то це варто розглядати у ширшому контексті — порушенні прав людини. Дитина є носієм прав, і заклад освіти, педагоги, адміністрація мають забезпечити реалізацію та захист її прав під час освітнього процесу. Важливо, щоб діти та батьки, як їх представники, знали і розуміли механізми та інструменти захисту прав, застосовували дієві алгоритми дій і не залишались осторонь проблеми, не боялися відстоювати їх.

Читати більше: Булінг у закладах освіти: що робити, якщо почали цькувати

Чи можна вважати переслідування за мову булінгом? Знову ж, не можна узагальнювати, а варто вивчати кожну ситуацію окремо. Булінг повинен мати конкретні ознаки, і якщо вони присутні у ситуації переслідування за мову – то варто запускати процедури й механізми реагування на факт булінгу, що прописані в законі.

«Але якщо це сталося один раз, то це не означає, що реагувати не потрібно. Заклад освіти зобов’язаний реагувати на будь-які порушення прав дитини. І факт побиття дитини «за мову» – це теж про це. Часто батьки скривдженої дитини не знають чи варто реагувати, і як саме треба це робити. Звертатися одразу в поліцію не наважуються, щоб не ускладнювати дитині навчання в майбутньому. Тож часто ми рекомендуємо застосовувати простий, визначений ЗУ «Про освіту» механізм», — пояснює Олександра.

Повний матеріал: Про мову, Фаріон та булінг. Як допомогти дитині-переселенцю влитися в україномовний простір