Юристи Київської приймальні УГСПЛ відновили справедливість.

Управління праці та соціального захисту населення незаконно позбавило неповнолітню дитину статусу внутрішньо переміщеної особи. Майже рік мати хлопчика оббивала пороги чиновників, щоб довести право дитини на соціальні виплати як внутрішньо переміщеної особи.

Пані Наталя (ім’я змінено), тікаючи від війни, була змушена покинути рідну домівку у місті Попасна та переїхати до Києва, де зареєструвалась як внутрішньо переміщена особа (далі — ВПО). До її документів було вписано також і її неповнолітнього сина.

Коли через півроку жінка звернулась до відповідних служб, щоб продовжити строк дії довідки ВПО, їй відмовили та припинили виплати. Аргументація чиновників виявилась такою: з’ясувалось, що жінка у 2013-му році стояла на обліку в Київському центрі зайнятості, відповідно, як вона може бути переселенкою, якщо, мабуть, проживала у Києві?!

Юристи Київської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини стверджують, що така аргументація чиновників не є переконливою, оскільки реєстрація у центрах зайнятості не прив’язана до прописки, відповідно — людина може стати на облік у центрі зайнятості будь-якого міста країни, де хотіла б знайти роботу.

Доводити той факт, що на час початку військових дій на Сході України пані Наталя проживала у Попасній, а не в Києві, жінка не стала. Проте миритися з тим, що її маленький син автоматично втратив статус ВПО, оскільки був вписаний у довідку матері, Наталя не захотіла. Вона почала оббивати пороги чиновників і подавати відповідні заяви та звернення. У цьому їй допомагали юристи громадської приймальні УГСПЛ у Києві, до яких жінка звернулась по допомогу.

«Довести той факт, що неповнолітній син пані Наталі дійсно має право на статус внутрішньо переміщеної особи та відповідні соціальні виплати, було не складно. Оскільки є довідки-підтвердження зі школи, де навчалась дитина. Разом з пані Наталею ми підготували заяву до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, наводячи аргументи того, що хлопчика незаконно позбавили статусу ВПО та соціальних виплат», — розповідає Вікторія Петрук, юрист Київської громадської приймальні УГСПЛ.

Відповідь, яка надійшла від Управління праці та соціального захисту населення, була досить “дипломатичною”, мовляв Управління не знає, що робити у такій ситуації, і мусить порадитись з Департаментом соціальної політики.

«Управлінням направлено запит до Департаменту соціальної політики для надання роз’яснення щодо права призначення та механізму призначення зазначеної допомоги на дитину», — зазначається у офіційній відповіді Управління праці та соціального захисту населення, яку отримала пані Наталя.

Чим завершились такі “консультації-поради” з Департаментом соціальної політики, Наталя так і не дізналась, оскільки Управління праці та соціального захисту населення відповіді, у передбачені законом строки, не надіслало.

Не пробачаючи чиновникам такого нахабства, пані Наталя разом з юристами готує та подає дві заяви: першу — до Департаменту соціальної політики з проханням роз’яснити, чому відповіді досі не отримано, другу — на ім’я позаштатного радника Міністра соціальної політики України з питань ВПО Олександри Магурової, щоб з’ясувати, де поділось звернення, яке було надіслано до Департаменту соціальної політики, і чому досі не надійшла відповідь. Після цього проблема вирішилась дуже швидко — виявилось, що звернення ніби випадково загубилось, проте у Департаменті соціальної політики його знайшли. Чиновники також визнали, що неповнолітній хлопчик дійсно має право на статус внутрішнь о переміщеної особи і відповідні соціальні виплати та просили “вибачити за завдані зайві турботи”.

«Найбільше у цій ситуації обурює те, що якби пані Наталя була б менш наполегливою і завзятою у спілкуванні з чиновниками, вона б ніякої відповіді так би й не отримала і відстояти законні права своєї дитини не змогла. Таке спілкування з чиновниками потребує часу та залізних нервів — перше звернення пані Наталі було надіслано у травні 2015 року. Ситуація вирішилась лише у квітні 2016 року — майже рік пішов на те, щоб захистити права неповнолітньої дитини, які порушила держава», — підсумовує юрист Вікторія Петрук.

Підготувала Тетяна Гончарук