22.04.2021 року пацієнт програми замісної підтримувальної терапії (далі – ЗПТ)[1] Климент Іванюк (ім’я та прізвище замінені) отримав препарат «Метадон» на 10 днів і збирався їхати у справах в інший населений пункт. Біля автовокзалу у місті Миколаєві його перестріли невідомі троє молодиків, побили кийками та ногами, після чого забрали в чоловіка всі ліки, гроші та мобільний телефон.

На жаль, це була не остання неприємність того дня. Через пережитий інцидент Клименту стало погано і він  попросив перехожих викликати швидку допомогу, яка доставила його в лікарню. В прийомному покої клієнта чомусь навіть не оглянули, а просто спитали що болить та відправили на рентген. Але у травмпункт Климента сприйняли як безпритульного, адже він був весь в крові і замащений брудом. Сказали помитися, а потім приходити. В результаті його так і не пустили. Така поведінка медичного персоналу мала ознаки порушення права людини на медичну допомогу (медичний огляд і супутні процедури повинні надаватися без жодних додаткових умов) та дискримінації за ознакою безпритульності.

Так і не отримавши допомоги, Климент дістався до райвідділу поліції Центрального району Миколаєва, де намагався подати заяву про злочин, який стався біля автовокзалу, але вдруге за день отримав відмову у отриманні послуги: черговий не прийняв заяву, оскільки злочин було вчинено у іншому районі міста. І це теж було порушенням, адже згідно з Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, прийняття заяв здійснюється органом поліції цілодобово, безперервно та невідкладно, незалежно від місця і часу, повноти отриманих даних, особи заявника.

Дістатися у «необхідний» райвідділ поліції К. Іванюк вже не міг – у Миколаєві у зв’язку із карантином транспорт ходить лише кілька годин на добу. Крім цього, після побиття і пограбування йому бракувало коштів, моральних та фізичних сил вирушати в іншу частину міста.

На другий день клієнт дістався до кабінету видачі замісної терапії, де розповів медсестрі про те,  що з ним сталося. Але йому, звісно, було відмовлено у видачі ліків, оскільки  пацієнт не надав підтверджувальних документів з поліції, а ситуації, коли ліки збуваються під видом крадіжки, є досить частим явищем.

Така ситуація дуже швидко спричинила погіршення стану здоров’я Климента на фоні перерви у прийомі ЗПТ, адже він не міг отримати ліки, необхідні для підтримання нормальної роботи організму.

За таких обставин чоловік звернувся по допомогу до соціального працівника, а також юриста УГСПЛ Ігоря Скалька. За їх супроводу К. Іванюка нарешті оглянули в лікарні швидкої. У райвідділі поліції теж прийняли заяву про злочин, але дії поліцейського супроводжувалися емоційним насиллям: образами, залякуванням та шантажем чоловіка (оскільки в момент прийняття заяви він був без юриста, який в цей час домовлявся з лікарнею про термінову видачу «Метадону» перед вихідними).

Як пояснив черговий, заяву про злочин в поліції не хотіли брати, оскільки не вірять «ЗПТ-шникам», адже вони, можливо, продають свої таблетки, а потім пишуть «липові» заяви, щоб знову отримати препарат.

Таким чином відносно Климента знов була допущена дискримінація – за ознакою хвороби на наркоманію та належності до групи людей, що приймають «Метадон».

Про якість роботи правоохоронців у справі Климента Іванюка свідчить і той факт, що клієнта пограбували у тому ж місці, де грабували вже багато людей, що отримували «Метадон» за рецептом в аптеці неподалік. Поліцейські жодного разу не намагалися розкрити злочин, як правило, потерпілим відмовляли у прийнятті заяви або приймали заяву як крадіжку.

Завдяки втручанню юриста УГСПЛ І. Скалька були припинені дискримінаційні дії з боку медичних працівників лікарні швидкої допомоги та з боку поліції Заводського району м. Миколаєва, пацієнт вчасно отримав «Метадон» та був позбавлений від абстинентного синдрому.

---

Ситуація Климента Іванюка, на жаль, є типовою для людей, які є пацієнтами програми замісної підтримувальної терапії.

З метою зменшення випадків дискримінаційного ставлення з боку медичного персоналу або працівників поліції пропонуємо коротку інструкцію щодо заходів, які необхідно вжити у подібних обставинах:

1. В разі втрати ЗПТ не з вини пацієнта (крадіжка, вимагання, грабіж, або розбій) потрібно якнайшвидше повідомити про це поліцію.

Слід на місце події викликати патрульних, зателефонувавши «102». Після цього – звертатися до відділу поліції.

Якщо немає можливості викликати поліцію на місце пригоди, необхідно  одразу звернутися у найближчий відділ поліції.

Примітка: прийняття заяв здійснюється органом поліції цілодобово, безперервно та невідкладно, незалежно від місця і часу, повноти отриманих даних, особи заявника.

2. Одночасно варто повідомити про пригоду соціального працівника, який супроводжує ЗПТ та, за можливістю, лікаря ЗПТ.
3. Черговий по відділу поліції повинен призначити заявнику для роботи із заявою та обставинами інциденту працівника поліції, який, серед іншого, має попередити заявника про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення щодо вчинення злочину.
4. Рекомендуємо складати заяву про злочин за допомогою соціального працівника або юриста. Якщо пацієнт ЗПТ прийшов писати заяву сам, часто у особи відмовляються приймати заяву. В такому разі потрібно:

а) попередити чергового, що він вчиняє службовий злочин у вигляді приховування тяжкого злочину;

б) подзвонити оператору телефонної лінії «102» та повідомити про відмову;

в) подзвонити черговому прокуратури та повідомити про відмову.

г) заявити патрульним після їх прибуття про відмову чергового по відділу поліції щодо реєстрації заяви про злочин.

 

У разі потреби, безоплатну правову допомогу можуть надати адвокати та працівники системи безоплатної правової допомоги, робота яких оплачується державою або громадськими оганізаціями.

5. Якщо заява складається самостійно, то робити це слід у кімнаті прийому громадян або у вестибюлі відділку, в зоні вільного перебування.

Примітка: не варто йти з працівником поліції для написання заяви в приміщення (кабінет) в зоні обмеженого доступу. Поліція часто не хоче реєструвати злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, оскільки це тяжкі злочини, які подекуди неможливо розкрити, що потягне за собою погіршення статистичних даних в районі. Тому заявника, пацієнта ЗПТ, до якого поліція на цій підставі вже, як правило, відноситься з дискримінацією, можуть залякувати та вимагати відмовитися від написання заяви.

6. Після написання заяви, черговий по відділу поліції реєструє її в журналі єдиного обліку (ЄО), оформлює та видає заявникові талон-повідомлення ЄО про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення чи іншу подію. Цей талон-повідомлення є доказом втрати ЗПТ та підставою для отримання його повторно у лікаря ЗПТ.

Часто бувають випадки, коли препарат забирають працівники поліції за підозрою незаконного його зберігання (зазвичай його повертають, але займає багато часу).

1. Для повторного отримання ЗПТ потрібен доказ його вилучення – вимагайте від поліції витяг про внесення цієї пригоди (вилучення) в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань.

Примітка: за законом, таке внесення відбувається протягом 24 годин після пригоди, тому витяг можна отримати через добу.

2. Одночасно варто повідомити про пригоду соціального працівника, який супроводжує ЗПТ і допоможе поспілкуватися із лікарем ЗПТ для отримання нової порції ліків.
3. Надати докази втрати препарату не з вини пацієнта лікарю ЗПТ, який приймає рішення про повторну видачу препарату (або рецепту на самостійне придбання в аптеці)

Примітка: у разі виникнення проблем у доведенні втрати ліків не з вини пацієнта рекомендуємо звернутися до адвокатів та працівників системи безоплатної правової допомоги, робота яких оплачується державою або громадськими оганізаціями.

 

Щоб не потрапляти до таких пригод із втратою препарату рекомендуємо:

– попіклуватися заздалегідь про те, який документ від лікарні засвідчує легітимність зберігання замісного препарату;

– бути уважним при отриманні препарату у аптеці;

– довезти його додому найбезпечнішим шляхом у найкоротший час;

– не зберігати препарат при собі без нагальної потреби та не довіряти стороннім особам інформацію про наявність при собі препарату.

 

---

[1] Замісна підтримувальна терапія є визнаним у світі та найбільш економічно ефективним методом лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів.