Представники УГСПЛ у Сумах разом зі студентською юридичною клінікою Сумського державного університету, напередодні 3 грудня – Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями – вирішили провести невеличке опитування на тему: «Чи є Суми містом, яке адаптоване для потреб людей з інвалідністю?».

У своєму повсякденному житті люди з обмеженими фізичними можливостями досить часто стикаються з різноманітними труднощами. Перш за все, це стосується їх пересування вулицями населених пунктів. Останнім часом, завдяки активній позиції суспільства, про потреби людей з інвалідністю починають говорити все частіше. Адже Україна прямує у Європу, де таким людям приділяється значна увага, а умови пересування (у першу чергу, це стосується людей на візках) більше адаптовані для їх потреб.

От же: «Чи є Суми містом, яке адаптоване для потреб людей з інвалідністю?». З цім запитанням ми зверталися до пересічних громадян, які зустрічались нам на вулиці Соборній.

Разом з майбутніми юристами ми опитали двадцять п’ять перехожих. Більшість з них  – 23, вважають, що Суми не є доступним містом. Треба звернути увагу на різноманітні питання, що потребують вирішення задля того, щоб людям з обмеженими можливостями жилося хоча б трохи легше.

Перш за все, турбує відсутність рамп або пандусів просто на вулицях, на пішохідних переходах, біля магазинів. Також, обернувшись кругом там, на місці, ми звернули увагу людей, що навіть за наявністю під’їзду, зробленого за всіма нормами, з якісним покриттям і поручнями, залишається питання, як до нього під’їхати з транспортної зупинки. Ширина дверей в окремих будівлях теж потребує уваги, в них  дуже важко протиснути і дитячий візочок, не кажучи вже про дорослу людину на візку. Також люди згадували про те, що не всі світлофори обладнані спеціальними звуковими сигналами для тих, хто має проблеми з зором. Як сліпі люди орієнтуються в магазинах чи лікарнях, де немає взагалі якихось допоміжних умов для пересування, – для сумчан залишається загадкою.

«Людина у житті постійно зустрічається із проблемами, це звично. До цих проблем тим, хто має обмежені можливості, додаються ще перешкоди переміщення по нашому місту, тому що воно в більшості своїй недоступне, рампи іноді робляться під таким кутом, що везти візочок ними – це справжній екстрім!», – зазначає Людмила, одна з опитуваних, та додає, що вважає людей з інвалідністю  сильнішими за неї, адже: «Вони можуть переносити і ті негаразди, які фізично здорові люди, зазвичай важко долають. А в них просто немає іншого виходу, ніж пристосуватися».

Питання виявилося актуальним для сумчан. Хтось згадував свого сусіда, якому інші мешканці під’їзду не дають обладнати пандус, хтось про ліфти у багатоквартирних будинках, які, зазвичай, не пристосовані для в’їзду візків. Говорили про те, що не так давно в Сумах з’явилося декілька міських маршруток з позначкою «ІНВ», тролейбуси з широкими дверями та можливістю «припаркувати» візочок. Одночасно з цим, опитувані не змогли відповісти на питання, а чи обладнані зупинки громадського транспорту спеціальними умовами для вільної посадки / висадки людей з інвалідністю. На це увагу майже ніхто і не звертає… Хтось дякував за те, що дівчата підняли цю болючу тему. Усі опитуванні зійшлися в одному, треба більше говорити про потреби людей з обмеженими можливостями, підтримувати їх морально, звертати увагу на те, що у разі порушення прав, не можна сидіти на місці.

Під час опитування було проведено інформування про діяльність громадської приймальні УГСПЛ у Сумах та активності юридичної студентської клініки СумДУ.

Підготувала Наталія Єсіна, помічниця координатора громадської приймальні УГСПЛ у Сумах.