12 квітня в Американському домі відбувся круглий стіл «Другий рік реалізації Національної стратегії у сфері прав людини: що змінилось?»

Захід було організовано Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Уповноваженим ВРУ з прав людини, проектом міжнародної технічної допомоги «навчальні програми професійного зростання», за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії».

На заході були присутні представники органів державної влади, міжнародних та неурядових громадських організацій.

Виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко повідомив, що громадськість зацікавлена в тому, щоб виявити чинники, які заважають ефективному виконанню Національної стратегії та реалізації Плану дій.

«Ми прагнемо зрозуміти, в якому напрямку рухатися далі, хочемо обмінятися думками і скоригувати наше бачення, щоб зрозуміти, що ми неправильно робимо, — зазначив у вступному слові Аркадій Бущенко. — Можливо, нам слід перейти на інший етап співпраці з урядовими структурами, щоб це були не лише спостереження за виконанням Стратегії і звіти про те, яким чином вона виконується, а й певні додаткові заходи — діалог, співпраця, спільний рух, спільні напрацювання на виконання Стратегії, оскільки ми вважаємо, що цей документ є надважливим для нашої країни».

Від імені учасників Плану дій щодо реалізації стратегії, виконавчий директор УГСПЛ наголосив, що права людини є основою державного управління, його інтегральною частиною.

Валерія Лутковська, Уповноважений ВРУ з прав людини, зазначила, що безвізовий режим з країнами ЄС залежить, зокрема, й від стану дотримання прав людини в Україні.

«Перед тим, як прийняти таке доленосне для України рішення, ЄС визначив підстави для припинення безвізового режиму з будь-якою країною, яка такий режим отримала. І одна з найголовніших підстав – це порушення прав людини, – сказала Валерія Лутковська. – Зі свого боку, хочу зазначити, що за останні півроку не було жодної делегації з європейських інституцій, яка б не ставила мені питання стосовно виконання Нацстратегії з прав людини. І я не знаю, хто візьме на себе відповідальність і спробує сказати неправду європейським інституціям про те, що Нацстратегія виконується добре».

За її словами, на сьогоднішній день, на жаль, не можна говорити про те, що передбачені Нацстратегією і Планом дій заходи виконані у повному обсязі.

Однією з причин неефективного виконання Плану дій з реалізації Нацстратегії, на думку Уповноваженого, є відсутність розуміння державними органами влади її важливості.

Деніел Раян, заступник директора офісу демократії та врядування Агентства США з міжнародного розвитку позитивно оцінив дії органів державної влади та громадськості.

«Розробка, прийняття і тепер реалізація Національної стратегії в області прав людини і План дій є безпрецедентним кроком, який наближає Україну ближче до Європи», — заявив він.

«Ефективне виконання Національної стратегії у сфері прав людини потребує злагоджених зусиль: від Уряду – фінансування та впровадження, від Офісу Омбудсмена і громадськості – подальшої активної участі в моніторингу її виконання, загалом від суспільства – глибокого розуміння прав людини. Зі свого боку, ми обіцяємо, що будемо надавати й надалі технічну і експертну підтримку в цьому процесі», – запевнив Деніел Раян.

Олександр Сидоренко, директор проекту «Навчальні програми професійного зростання» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), розповів про навчальну програму «Розробка, моніторинг та оцінювання Національної стратегії з дотримання прав людини та плану її впровадження». Програма полягала в ознайомленні учасників з досвідом Швеції для розвитку знань і навичок, що мають вирішальне значення для розробки, реалізації та моніторингу Національної стратегії у сфері прав людини і Плану дій, а також для проведення кампаній з підвищення обізнаності в галузі прав людини, включаючи освітні заходи з правозахисної тематики. Олександр Сидоренко вручив сертифікати учасникам даної програми.

Круглий стіл складався з декількох тематичних частин. Після презентації відбулось пряме включення з секретаріатом з прав людини при адміністрації уряду Грузії. Наталія Джаліашвілі, керівник секретаріату з прав людини при адміністрації уряду Грузії, та Ана Хізанішвілі, радник секретаріату з прав людини при адміністрації уряду Грузії, розповіли про досвід країни у реалізації Стратегії в сфері прав людини. Вона була затверджена Парламентом Грузії у 2014 році. Її план дій затверджувався на 2 роки. Процес реалізації Стратегії у Грузії відбувається спільно з органами державної влади, організаціями громадянського суспільства та перебував на жорсткому контролі у Парламенті.

Далі відбулись 4 тематичні сесії щодо різних аспектів стосовно реалізації Національної стратегії.

Сесія 1. Представлення досвіду Швеції у реалізації стратегій в сфері прав людини.

У рамках першого блоку відбулись виступи випускників навчальної програми «Розробка, моніторинг та оцінювання Національної стратегії з дотримання прав людини та плану її впровадження» проекту «Навчальні програми професійного зростання» Агентства США з міжнародного розвитку. Учасники програми розповіли про досвід Швеції.

Олена Семьоркіна, аналітик та спеціаліст з питань нормотворення УГСПЛ, розповіла про створення і реалізацію стратегій у сфері прав людини. Тема її доповіді була присвячена загальним проблемам, пов’язаним із захистом прав людини в Україні та Швеції.

Іван Юрчик, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, представив порівняльний аналіз підходів до оцінювання Національної стратегії у сфері прав людини.

Юристка ГО “Донбас СОС” Марія Красненко говорила про застосування досвіду Швеції в питаннях інтеграції біженців у місцеву громаду, що також було частина виконання Національної стратегії у сфері прав людини.

Темою доповіді координатора аналітичного підрозділу УГСПЛ Богдана Мойси була імплементація стратегічних пріоритетів у сфері прав людини на рівні міст. За приклад був взятий результат шведського міста Вестерос. Також аналітичний підрозділ Спілки із окремою доповіддю представила Алла Блага.

Тетяна Печончик, голова правління Центру інформації про права людини, розповіла про просвітницьку діяльність та освіту з прав людини в Швеції.

Презентації доступні до ознайомлення за посиланням.

Сесія 2. Реалізація Національної стратегії у сфері прав людини в територіальних громадах.

Учасниками другого тематичного блоку координатор проекту УГСПЛ “Правозахисна паспортизація областей” Андрій Галай та Олександр Вінніков, член спостережної ради Палати податкових консультантів, юридичний радник Центру міжнародного приватного підприємництва. Андрій Галай розповів про коцепт Місцевого індексу прав людини. З його публікаціями з цієї теми можна також ознайомитись у персональному блозі на нашому сайті.

Олександр Вінніков висвітлив питання свободи підприємництва та реформи спрощеної системи податків у рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Сесія 3. Освіта у сфері прав людини. Представлення кращих практик.

Доповідачем цієї сесії був керівник підрозділу УГСПЛ з питань освітніх заходів Сергій Буров. Керівник освітнього напряму Спілки оцінив виконання урядового Плану дій у сфері освіти, зокрема у питанні освіти у сфері прав людини.

Сесія 4. Перешкоди реалізації Національної стратегії у сфері прав людини.

Фінальна сесія підбила підсумки чергового етапу з виконання Національної стратегії. На ній були оголошені такі проблеми:

• немає чіткого розуміння хто та як має виконувати передбачені заходи;
• не передбачене бюджетування;
• немає підтримки від профільних Центральних органів виконавчої влади щодо виконання пунктів Плану дій з реалізації Стратегії.

Наприкінці сесії було запропоновано нову структуру взаємодії моніторів та виконавців Плану дій. А саме – створення Координаційної ради, до функцій якої належатиме:

• координація експертних груп;
• підготовка офіційних звернень до керівників ЦОВВ або КМУ у випадках невиконання або загрози невиконання Плану дій;
• залучення експертного потенціалу;
• підготовка пропозицій для залучення донорської допомоги;
• акумулювання інформації/підготовка звітів;
• публічне представлення оцінки стану досягнення стратегічних напрямків Національної стратегії та Плану дій;
• забезпечення постійної правоосвітньої роботи з ЦОВВ та ОМС.

Також було запропоновано об’єднання громадських організацій-моніторів в тематичні експертні ради, основним завданням яких буде співпраця з ЦОВВ. Вона буде складатись з тематичних зустрічей моніторів Національної Стратегії з її виконавцями у ЦООВ та підготовкою звітів кожні 3 місяці. Цілі, які будуть переслідувати зустрічі:

• експертна/тенхнічна допомоги;
• з’ясування перешкод виконання Плану дій (ПД);
• перегляд заходу ПД для з’ясування його актуальності;
• визначення, чи буде досягнуто цим заходом очікуваний результат НС;
• оцінки узгодженості між собою всіх наявних програм, планів заходів та ПД;

Повне відео круглого столу: