Гельсінська Спілка представила на фестивалі Docudays UA свій проект «Думайдан-2016», який присвячено збереженню зелених насаджень у містах і селищах.

Юрист Гельсінської Спілки Олена Сапожнікова розповіла, що проект «Думайдан» з’явився як спроба поєднати зусилля різних напрямків діяльності, що є в УГСПЛ.

«Наша мета – щороку шукати найгострішу проблему із порушенням прав людини та дослідити її за допомогою експертів у цій сфері, щоб донести до громадськості та влади можливі варіанти її вирішення», – сказала вона.

Для цього Гельсінська Спілка буде проводити прес-конференції та круглі столи. Ідею цьогорічного проекту підказали експерти-екологи міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина».

Еколог МБО «Екологія – Право – Людина» Катерина Норенко на прикладах фотографій показала, як катастрофічно зменшилася кількість зелених насаджень у Києві за останні п’ятдесят років. Експерти організації дослідили можливі причини такої ситуації, користуючись даними з відкритих джерел.

«На сайті Київської міськради ми знайшли близько 3000 рішень, якими зелені зони передаються у приватну власність під забудову та індивідуальне садівництво, – повідомила Катерина Норенко. – Цими рішеннями були внесені зміни до програми розвитку зелених зон Києва».

У 2005 році Київ підписав Екологічну угоду міст, згідно з якою на відстані до 500 метрів від кожного будинку мав бути парк, але угода ця не виконується. У чинному генплані затверджена норма 20 квадратних метрів зелених насаджень на кожного мешканця міста. У Мінську ця норма у 3,5 рази, а у Портленді – у 31 раз більша, ніж у Києві.

«Згідно статистичній довідці, щодня в Україні через забруднене довкілля помирає близько 500 осіб», – сказала Катерина Норенко.

Юрист МБО «Екологія – Право – Людина» Наталія Куць розповіла, що в актах обстеження зелених насаджень часто вказують завідомо неправдиву інформацію щодо їхньої аварійності. Таким чином, ініціатори видалення дерева уникають сплати відновленої вартості. Частими порушеннями є також підробка ордерів на видалення зелених насаджень або видача їх посадовими особами, які не мають на це повноважень.

«Причина цих порушень у тому, що контроль у сфері охорони зелених насаджень або не здійснюється, або є неефективним, – сказала Наталія Куць. – Наприклад, територіальні органи Державної екологічної інспекції України не мають права оперативно виїжджати на місце події. Для цього потрібно спочатку отримати дозвіл від вищестоящого органу влади, що може тривати від двох тижнів до чотирьох місяців».

Викликати на місце події поліцію для фіксації правопорушення не має сенсу, бо вона не має права складати протоколи за незаконне видалення, пошкодження насаджень.

На думку Наталії Куць, для подолання цих недоліків потрібно прийняти ряд рішень у трьох групах: нормативно-правовій, інституційній та бюджетній. Серед них: відповідальність за ряд порушень та реформа фонду охорони навколишнього середовища. Штрафи за вирубку мають направлятися на розвиток зелених насаджень. Поліція має отримати право складати протоколи за незаконне видалення, пошкодження зелених насаджень, а місцеві органи Державної екологічної інспекції –  отримати більш широкі повноваження.

Еколог МБО «Екологія – Право – Людина» Олексій Василюк повідомив, що раніше лісопарки мали окремий природоохоронний статус. Але з часом вони його втратили, перетворившись у прості зелені зони. Через це органи місцевого самоврядування почали видавати дозволи на вирубку лісопарків, як це сталося, наприклад, у Харкові. Крім того, лісники сприймають лісопарки як ліси у межах міста. Для них діють спеціальні правила, які дозволяють масові санітарні вирубки.

«Народний депутат Ігор Луценко висунув ідею повернути лісопаркам природоохоронний статус, щоб вберегти їх від вирубок», – сказав Олексій Василюк.

Голова координаційної ради ГО «Зелений Фронт» Олег Перегон вважає, що всі вирубки зелених насаджень у Києві пов’язані із фінансовими питаннями, бо ціна землі тут доходить до 1800 доларів за сотку, кубометр дуба коштує 10 000 гривень.

«Для боротьби із тими, хто хоче нажитися на деревині, потрібно зменшувати її вартість шляхом шипування, – сказав Олег Перегон. – Кора – це нечутлива частина дерева, тому шипування не завдає йому шкоди. У своїй корі дерево може утримати навіть велосипед».

Олег Перегон рекомендує забивати цвях у кору під гострим кутом, тоді він ефективно зупиняє пилу та не шкодить дереву.

Виконавчий директор ЕГО «Зелений світ» Олександр Степаненко повідомив, що з 1994 по 2014 роки площа зелених насаджень на одного мешканця міста Тернополя зменшилася втричі: з 55,5 до 17,3 квадратних  метрів.

«Оскільки місцева влада та органи самоврядування із забудовниками спільно зацікавлені у комерційному використанні площ під зеленими насадженнями, то громадськість повинна брати участь у системних діях по плануванню населених пунктів, – сказав Олександр Степаненко. – На жаль, громадські слухання з цих питань часто фальсифікуються».

Відбувається це тому, що громадяни у своїй масі не цікавляться громадськими слуханнями з цих питань, і на них присутні виключно нечисленні активісти.

Експерт УГСПЛ з охорони навколишнього середовища Зоя Дроздова повідомила про економічні та екологічні переваги зелених зон. Юрист Центру правових та політичних досліджень «СІМ» Ніна Хома розповіла про захист прав зелених активістів, які йдуть на великий ризик, стикаючись із бойовиками, найнятими забудовниками, та поліцією.

Юрист УГСПЛ Дмитро Мазурок обрав темою своєї доповіді можливості Спілки щодо захисту прав екологічних активістів у Європейському Суді. Він розповів про Конвенцію з прав людини та роботу Центру стратегічних справ УГСПЛ. Так, наприклад, перешкоджання діяльності екологів у парку Горького у Харкові порушує статтю десяту Конвенції “Свобода мирних зібрань”.

Керівник адвокаційного відділу УГСПЛ Борис Захаров сказав, що на базі «Думайдану» створилася дуже ефективна коаліція екологічних та правозахисних організацій. Її задача – розробити нову законодавчу базу та змінити адміністративну практику застосування існуючої. На думку правозахисника, екологічні права є індикатором справжньої демократії, бо в цій ситуації стикаються інтереси місцевої влади, забудовників та громади, яка намагається відстоювати свої права.

Заступник начальника управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Олексій Король  розповів, що у 2015 році місцева влада  створила та відремонтувала у Києві 57 парків та скверів, 22 з яких – на місцях колишнього незаконного будівництва . У цьому році планується капітальний ремонт ще у 67 скверах. За даними чиновника, площа зелених насаджень на одного киянина складає 21,6 квадратних метра.  Київрада та КМДА мають намір і в подальшому розвивати мережу зелених зон загального користування, створювати та облаштовувати нові парки та сквери, зокрема, планується повернути у власність киян землю в урочищі Берковщина, яка зараз перебуває в оренді у Центра Яна Табачника «»Честь имею» . На цій ділянці площею біля 7,85 га  планується створити Перший громадський парк . Пообіцяв Олексій Король вирішити і проблему Біличанського лісу.

«Звісно,  повернути порубані Гостомельською та Коцюбинською селищними радами дерева не вдасться, але повернути земельні ділянки до комунальних лісогосподарських земель плануємо. Так само маємо намір оформити необхідні правовстановлюючі документи й на всі території міських лісів з відповідною їх інвентаризацією», – пообіцяв чиновник КМДА.

Зустріч завершилась спілкуванням екологічних активістів та учасників проекту «Думайдан» щодо співпраці по конкретним справам захисту зелених насаджень. Зокрема, було прийнято за основу резолюцію заходу, якою передбачено ряд пропозицій, що надалі будуть більш детально обговорюватися та доопрацьовуватися представниками вищеназваних 5 громадських організацій в співпраці із представниками громади та владних інституцій, що виявлять бажання долучитися до проекту «Думайдан – 2016: збереження зелених зон у містах та селищах».

Матеріали презентації проекту

 

Підготував Олег Шинкаренко, журналіст УГСПЛ