З 1 жовтня 2021 року оформлення усіх лікарняних в Україні має відбуватися в електронній формі зі внесенням даних до електронної системи охорони здоров’я. Пропонуємо розібратися як це має відбуватися.

Передбачається, що буде створений електронний реєстр листків непрацездатності. Він буде формуватися як електронна база даних із використанням інформаційної інфраструктури Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, реєстру застрахованих осіб та буде використовувати дані із електронної системи охорони здоров’я eHealth про підтверджені лікарями факти тимчасової непрацездатності осіб. Наявні в Реєстрі дані автоматично передаватимуться інформаційно-телекомунікаційним системам Фонду соціального страхування України.

Мета створення електронного реєстру листків непрацездатності

Реєстр буде створений з метою забезпечення накопичення, зберігання, обліку та використання інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності для реалізації прав застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Хто формує Реєстр?

Відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 17 квітня 2019 р. № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього», реєстр формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому.

Реєстр складається із записів про тимчасову непрацездатність, що створюються автоматично програмними засобами на підставі інформації, що надходить із наступних джерел:

1) з електронної системи охорони здоров’я, – про медичні висновки, що внесені до Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, на підставі яких формуються листки непрацездатності;

2) із Фонду соціального страхування про:

– результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;

– суми допомоги, які виплачено на підставі листків непрацездатності;

– відмову в наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках, визначених законодавством;

– зміни причини непрацездатності та їх підстави;

– направлення на лікування та/або надання реабілітаційної допомоги у відділенні санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару закладу охорони здоров’я або реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу із зазначенням дат початку та закінчення лікування/надання реабілітаційної допомоги, дати та номера договору, назви санаторно-курортного закладу;

3) від страхувальників, – про суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, які нараховано та виплачено на підставі листків непрацездатності; про відмову в оплаті перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та/або наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках, передбачених законодавством; про наявність у застрахованої особи статусу, зазначеного в пункті 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; про наявність у членів сім’ї застрахованої особи, які потребують догляду, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідності;

4) від органів опіки та піклування, – відомості про факт усиновлення дитини застрахованими особами протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження;

5) від централізованого банку даних з проблем інвалідності, – про встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності (зміни групи інвалідності, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), невстановлення групи інвалідності при повторному огляді.

Які переваги може мати Реєстр?

Реєстр може стати сучасним оперативним інструментом для обробки інформації про факти непрацездатності особи. Такий Реєстр не тільки забезпечить швидке та спрощене оформлення документів, але і більш високий рівень захисту персональної даних про особу (в тому числі щодо медичної інформації). В той же час на адміністратора Реєстру покладається завдання забезпечити його якісну роботу та захисту від несанкціонованого отримання інформації сторонніми особами.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.