Завершився двотижневий марафон презентацій діяльності неурядового сектору у сфері подолання наслідків збройного конфлікту

20 липня 2018 року, у рамках марафону, юрист УГСПЛ Максим Тимочко провів лекцію для юристів Збройних Сил України у Військовому інституті КНУ ім. Тараса Шевченка. Лекція була присвячена темі – «Роль військового юриста під час збройного конфлікту в Україні. Нові виклики та завдання».

Під час лекції було обговорено ряд проблемних питань, пов’язаних із національним військовим законодавством, а також застосуванням міжнародного гуманітарного права (МГП) під час збройного конфлікту в Криму та на сході України.  Експерт УГСПЛ запропонував слухачам вирішити декілька практичних фабул, які з одного боку розкривають актуальні проблеми національного законодавства України, а з іншого дозволяють закріпити отримані знання з МГП.

Так, в одній з фабул було наведено нестандартну і досить складну ситуацію, в якій може опинитися військовий юрист у ході ведення бойових дій на лінії зіткнення. Під час вирішення цього завдання учасники лекції переконалися в наявності суттєвих прогалин та колізій в правовій системі України, яка не в повній мірі адаптована до умов збройного конфлікту. Нижче наведена фабула повністю.

ФАБУЛА № 3

Ваш батальйон дислокується в населеному пункті Авдіївка. За наказом командира батальйону 1-ша стрілецька рота зайняла позиції в західній частині міста. Відстань до лінії безпосереднього зіткнення з противником – до 4 км. Перший взвод роти розташувався у житлових будинках приватного сектору. В один із двоповерхових будинків вселилося мотопіхотне відділення в/с ЗС України.

Подвір’я будинку було огороджене парканом, а територія була облаштована та доглянута. Велика кількість особистих речей та дитячого одягу, побутової техніки та наявність меблів в будинку давали підстави вважати, що в ньому нещодавно жили люди.

Військовослужбовці зайняли подвір’я, а будинок використали як приміщення для відпочинку та харчування особового складу. На території присадибної ділянки вони збудували два бліндажі, викопали декілька траншеї та бойову позицію для БМП-1.

Напередодні цих подій по східним околицям н.п. Авдіївка було завдано масштабного артилерійського удару. Частина населення міста покинула свої домівки та виїхали за межі району ведення бойових дій.

Приблизно через два місяці після обстрілу міста до цього будинку повернулись його власники (подружжя Н. з двома малолітніми дітьми). Подружжя вимагало аби військові негайно покинули будинок та присадибну ділянку.

Командир роти повідомив родині, що в цьому будинку ніхто не проживав, а тому він був вилучений у зв’язку з веденням бойових дій. Він пояснив, що будівля та земельна ділянка використовується ЗС України з військової необхідності, яка полягає в недопущенні проникнення диверсійно-розвідувальних груп противника із західної частини н.п. Авдіївка. Крім того, він вказував на те, що протягом останніх місяців місто часто зазнає артилерійських ударів, а тому знаходитись в ньому цивільним особам дуже небезпечно.

Як з’ясувалось, родина покинула цей будинок два місяці тому через загрозу для свого життя, так як в той час по Авдіївці було здійснено потужний удар реактивними системами залпового вогню. Подружжя поскаржилось командиру батальйону та вимагало усунення перешкод у користуванні ними своїм майном. Вони також вимагали відшкодування збитків через пошкодження та знищення предметів побуту і комунікацій будинку (всередині будинку створені антисанітарні умови, особисті речі використовувались для військових потреб, підвіконня були розтрощені, в деяких місцях здерта підлога, вхідні двері в кімнати будинку були зірвані, а вікна забиті дошками). Подружжя також просило сплатити орендну плату за користування будинком та земельною ділянкою, а також відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням земельної ділянки внаслідок побудови бліндажів та траншей.

Які  будуть Ваші поради, як юридичного радника командира батальйону? Чи законно перебувають військовослужбовці ЗС України на території будинку подружжя? Чи законні вимоги подружжя Н. до військової частини ?