Європейський суд з прав людини вимагає від України терміново надати відповідне лікування в’язню Софіївської виправної колонії №45 Олександру Коту, який має важку форму ВІЛ. 7 грудня суд ухвалив рішення про застосування правила 39 свого регламенту.

Олег Шинкаренко для Центру інформації про права людини

Про це повідомив Василь Мельничук, адвокат Харківської правозахисної групи, який співпрацює з Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини та захищає права ув’язненого Кота.

За словами Мельничука, 27 листопада він від імені свого підзахисного звернувся до Європейського суду з прав людини з проханням застосувати правило 39 Регламенту ЄСПЛ та зобов’язати уряд України невідкладно забезпечити ув’язненого необхідним лікуванням у відповідному спеціалізованому медичному закладі та спеціалізованим транспортом під час його перевезення.

Мельничук розповів, що Олександр Кот відбуває покарання за статтею 185 ч. 3 (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому) у Софіївській виправній колонії №45. З березня 2017 року Олександр страждає на щоденні нестерпні болі в ділянці правої нирки, через які навіть не може пересуватись. Він уже тривалий час хворіє на сечокам’яну хворобу, має каміння в обох нирках, хронічний пієлонефрит, вірусний гепатит С та ВІЛ на 4-ій клінічній стадії.

За словами адвоката, такий стан здоров’я ув’язненого зумовлений тим, що адміністрація колонії не хоче виконувати рекомендації лікарів щодо термінової операції для видалення каменя та стенту правої нирки. Факт неналежного лікування Олександра Кота встановила й експертна комісія департаменту охорони здоров’я.

Через свого адвоката Олександр неодноразово звертався до керівництва колонії, писав скарги і подавав судові позови, але все даремно.

У червні цього року його госпіталізували до лікарні для засуджених при Бучанській лікарні №85, але там не лікували, бо не мали для цього можливостей.

У серпні адвокат Василь Мельничук подав до суду позов з вимогою визнати бездіяльність щодо нелікування Олександра незаконною. Але у вересні хворого виписали з лікарні, а жодного судового засідання так і не відбулося. На запити адвоката щодо того, чому ж не лікують ув’язненого, також ніяких відповідей не було.

Адвокат стверджує, що лікарня, де перебував хворий ув’язнений, називається такою лише формально: там холодно і немає лікарів, здатних виконати спеціалізоване лікування.

Тим часом у колонії, незважаючи на важкий стан, Олександра утримували на загальних умовах, поки його здоров’я не погіршилося настільки, що ув’язненого транспортували до цивільної лікарні для обстеження, і там знову підтвердили необхідність термінової операції.

Адвокат наголосив, що перевозили ув’язненого у звичайному автозаку, без спеціальних нош чи амортизаторів, і трясіння дорогою завдавало йому додаткових страждань. Стан Олександра настільки погіршився, що він не міг більше вставати, тому за ним доглядали інші засуджені.

7 грудня ЄСПЛ у відповідь на звернення Василя Мельничука застосував правило 39 і надіслав копію рішення адвокату.

Також це рішення скероване офіційними каналами до українського уряду, документи має отримати Урядовий уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина.

У коментарі автору публікації Ліщина зазначив, що після отримання повідомлення від ЄСПЛ він оформить позицію уряду. Зазвичай в таких ситуаціях, за його словами, уряд надсилає наказ до Державної пенітенціарної служби України.

«Якщо держава не буде виконувати ніяких заходів на виконання вимоги за правилом 39, то пізніше ЄСПЛ може встановити порушення статті 34 Європейської конвенції з прав людини (порушення права на індивідуальну заяву до ЄСПЛ). Наразі вже відбулося порушення статті 3 конвенції (заборона катування), а в разі смерті засудженого відбудеться також і порушення статті 2 (право на життя)», – підсумовує адвокат Василь Мельничук.