В Україні людина практично не має шансів оскаржити насильницьке поміщення до психіатричної лікарні. До такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини, ознайомившись з заявою Анатолія Руденка. 52-х річного підприємця лікарі дніпропетровської психічної лікарні визнали психічно хворим та направили на примусове лікування.

Найцікавішим є те, що попередній висновок за підписом цих же лікарів був абсолютно протилежний: “Анатолій Руденко не потребує примусового лікування”.

Ніяких аргументів, чому рекомендації щодо однієї і тієї ж людини протягом короткого часу настільки різняться, медики не надали.

Врешті-решт пан Руденко майже рік провів в психіатричній лікарні, не маючи змоги оскаржити своє там перебування чи провести незалежну експертизу.

Після «звільнення» від примусового лікування Анатолій Руденко звернувся до Української Гельсінської спілки з прав людини, юристи якої організували для чоловіка незалежну експертизу. Висновок медиків був одностайним – чоловік не потребував примусового лікування.

Експерти правозахисної організації також надали допомогу у веденні справи в Європейському суді з прав людини, який визнав порушення Україною статті 5 Європейської конвенції з прав людини – права на свободу та особисту недоторканість.

Європейський Суд зазначив, що Анатолій Руденко повністю залежав від органів влади, які вирішили не проводити незалежну експертизу та позбавили заявника шансів довести свою адекватність. Також ЄСПЛ зазначив, що національні суди, ухвалювали рішення про примусову госпіталізацію пана Руденка, позбавили його змоги взяти участь в засідання та захистити себе. Адже лікарі, які запроторили його до психлікарні, вирішили, що відвідувати судові засідання він не може.

Європейський суд з прав людини присудив заявнику компенсацію в розмірі 18 тисяч Євро.