«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
13 вересня 2017 року в селищі Нижньогірське в Криму невідомі особи у цивільному одязі та із прихованими обличчями вломилися до кримського татарина Рената Параламова. Без пред’явлення документів вони перевернули весь його будинок, називаючи це “обшуком”. Коли Ренат почав здогадуватися, що це не банда, а представники окупаційної влади, він попросив викликати адвоката, але йому відмовили.
Адвокат Рената Едем Семедляєв сказав, що подібні випадки він би назвав не обшуком, а “нападом”, адже зазвичай вони відбуваються із великою кількістю озброєних людей, які дуже часто ламають двері. «Щойно ми дізналися про цей напад, одразу ж відправили туди адвоката, але співробітники ФСБ не пропустили його, — сказав Едем Семедляєв. — Пояснення було таке: слідчі дії вже почалися, тому адвокат запізнився».
Після обшуку Рената викрали і без всяких пояснень відвезли у невідомому напрямку. Його адвоката направили по хибному сліду, сказавши йому, нібито підзахисного відвезли до відділку поліції. Правозахисник здогадався, що Ріната відвезли до ФСБ, і поїхав туди, але там йому заявили, що людину з іменем “Ренат Параламов” не привозили.
Тим часом співробітники окупаційної влади Росії почали змушувати Рената підписати документи, про зміст яких він навіть і не здогадувався. Коли він відмовився це робити, окупанти стали звіряче бити його, катувати електричним струмом, душити і в результаті вивернули щелепу. Після того, як він втратив свідомість, до Рената викликали лікаря. Той швидко оглянув його, після чого тортури відновилися. Російські окупанти били громадянина України декілька годин, а коли він відмовився підписувати документи, пригрозили, що згвалтують його трубою, а потім зроблять те ж саме і з його дружиною на його очах. Після цього Рінат погодився підписати документи. В них були записані нібито його свідчення про прихований арсенал зброї та боєприпасів, а також про його участь у неіснуючих терористичних організаціях.
«Вони змусили мене підписати протоколи, в яких я обмовив себе, моїх знайомих та всіх, кого їм було вигідно», — сказав Ренат Параламов.
Після того, як Ренат підписав ці документи, російські кати сказали йому, що можуть забути про ці “злочини”, якщо він погодиться працювати на них та писати доноси на інших громадян. Ренат відмовився це зробити і врешті його знайшли наступного ранку на автостанції в Сімферополі у вкрай важкому стані.
На жаль, розслідувати катування за допомогою російської правоохоронної системи неможливо: після викрадення Рената Параламова його адвокати написали десятки скарг до різноманітних органів влади Росії, і всі вони лишилися без уваги. Українська Прокуратура Автономної Республіки Крим не може проводити слідчі дії на території півострова, тому всі її дії є обмеженими.
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури АР Крим Юлія Усенко сказала, що її відомство може здійснювати ефективні розслідування саме завдяки співпраці із постраждалими. Прокурор повідомила, що з приводу випадку із Ренатом Параламовим вже проводяться слідчі дії за статтями Кримінального кодексу “Катування”, “Незаконне позбавлення волі” та “Незаконне проникненння до житла”.
«Ми провели низку слідчих дій і встановили особу, яка брала участь у катуваннях, — сказала Юлія Усенко. — Ми оголосили підозру колишньому працівнику СБУ Андрію Володимировичу Сушко, який наразі перейшов працювати до ФСБ. Незабаром його оголосять у розшук».
Глава правління ГО «Правозахисний рух Криму» Енвер Кадиров нагадав, що катування з боку правоохоронців — це загальноросійська практика, яку тепер використовують і на території України в Криму. «Особливо розповсюджені тортури в регіонах з мусульманським населенням, — сказав Енвер Кадиров. — Але ті, хто катують, лише виконують волю своїх замовників у Кремлі».
Координатор громадської організації «КримSOS» Таміла Ташева закликала українську владу якомога швидше прийняти Закон про політичних в’язнів і жертв репресії на території Криму.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
22 червня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України...
29 July 2024